Рішення № 13725603, 10.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 21/610.02.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Вітіс Груп» До

ПроПриватного підприємства «Продторг-Тернопіль»

стягнення 22796,01 грн. заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Шевченко Е.О.

Представники: Від позивача Від відповідачаКосинський В.М.

не з’явився- представник(дов. №14/09/10 від 14.09.10р.) Обставини справи: На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітіс Груп»(далі по тексту позивач) про стягнення з Приватного підприємства «Продторг-Тернопіль»(далі по тексту відповідач) заборгованості в сумі 22796,01 грн., з яких основний борг –18574,09 грн., сума пені –1898,63 грн., сума інфляційних витрат –1764,54 грн., сума 3% річних –558,75 грн., а також про стягнення з відповідача судових витрат. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 15.12.2010р. порушено провадження у справі №2/108-1968 за позовом ТОВ «Вітіс Груп»до ПП «Продторг-Тернопіль»про стягнення 22796,01 грн. заборгованості та штрафних санкцій. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 27.12.2010р. матеріали справи №2/108-1968 ухвалено надіслати до Господарського суду міста Києва, з огляду на те, що дана справа не підсудна Господарському суду Тернопільської області, так як згідно довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві №2101-/6868 від 07.12.2010р. відповідач по справі –Приватне товариство «Продторг-Тернопіль»знаходиться в м. Києві по бульвару Лесі Українки, 5-А, та з урахуванням положень ст. 15 ГПК України. Ухвалою Господарського суду міста Києва присвоєно справі за позовом ТОВ «Вітіс Груп» до ПП «Продторг-Тернопіль»про стягнення 22796,01 грн. заборгованості та штрафних санкцій номер 21/6 та призначено справу до розгляду на 10.02.2011р. В судове засідання, призначене на 10.02.2011р., представник відповідача не з’явився, письмового відзиву на позов не надав, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Клопотань про відкладення розгляду справи від представника відповідача до суду не надходило.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітіс Груп»та Приватним підприємством «Продторг-Тернопіль» укладено Договір постачання №132-09К, за умовами якого позивач зобов’язався поставляти окремими партіями та передавати у власність відповідачеві замовлений товар, а відповідач зобов’язався приймати товар і оплачувати його.

У відповідності до п.1.1. Договору асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначена у накладних на кожну окрему партію.

На виконання умов Договору позивачем поставлено та передано відповідачеві товару по видатковим накладним №РН-0000004 від 19.03.2009р. на суму 8587,30 грн., №1622 від 27.10.2009р. на суму 11765,96 грн., №1623 від 27.10.2009р. на суму 6808,13 грн. Всього на загальну суму 27161,39 грн.

Відповідно до п. 3.2., п. 3.3. Договору підтвердженням приймання товару є підпис на товарно-транспортній накладній та видатковій накладній. Право власності на товар переходить від позивача до відповідача в момент передачі товару та підписання товарно-транспортної накладної та видаткової накладної.

Статтею 4 Договору встановлено, що ціна на товар вказана у товарно-транспортній накладній та/або видатковій накладній. Вартість товару є узгодженою сторонами за наявності печаток (штампів) або підпису відповідальних сторін на накладній. Термін сплати – п’ять календарних днів з дати поставки товару. Зобов’язання відповідача по оплаті поставленого товару вважаються виконаними після зарахування коштів на рахунок позивача чи надходження коштів у касу останнього.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов’язання згідно Договору виконав частково, сплативши позивачеві 8587,30 грн.

Таким чином, у відповідача перед позивачем згідно Договору утворилася заборгованість в розмірі

27161,39 грн. –8587,30 грн. = 18574,09 грн.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, припинення зобов’язання може бути обумовлено не будь-яким, а лише належним його виконанням. Під належним виконанням зобов’язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов’язання. Якщо учасники зобов’язання порушують хоча б одну з умов його належного виконання, зобов’язання не припиняється, а змінюється, оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов’язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов’язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов’язання в натурі.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано суду доказів оплати відповідачеві грошових коштів за поставлений ним товар згідно Договору.

Таким чином, підлягає до стягнення з відповідача сума боргу в розмірі 18574,09 грн.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання, позивач просить стягнути з нього суму пені в розмірі 1898,63 грн.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до п. 5.3. Договору у разі затримки оплати за отриманий товар, відповідач зобов’язаний сплатити позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період нарахування пені, від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 1898,63 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунок в матеріалах справи відповідачем суду не надано.

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача розмір інфляційних витрат складає 1764,54 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Відповідачем контррозрахунку суми інфляційних витрат суду не надано.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 558,75 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних відповідачем суду не надано.

За таких обставин, враховуючи наведене вище суд задовольняє позовні вимоги та стягує з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 18574,09 грн., суму пені в розмірі 1898,63 грн., суму інфляційних витрат в розмірі 1764,54 грн., суму 3% річних в розмірі 558,75 грн.

Державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Продторг-Тернопіль»(юр. адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 5-А, факт. адреса: 46010, м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, код ЄДРПОУ 34473634) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітіс Груп»(02098, м. Київ, вул. Юрія Шумського, 1-Б, оф. 121, код ЄДРПОУ 36126345) 18574,09 (вісімнадцять тисяч п’ятсот сімдесят чотири грн. 09 коп.) грн. суму боргу; 1898,63 (одна тисяча вісімсот дев’яносто вісім грн. 63 коп.) грн. суму пені; 1764,54 (одна тисяча сімсот шістдесят чотири грн. 54 коп.) суму інфляційних витрат; 558,75 (п’ятсот п’ятдесят вісім грн. 75 коп.) суму 3% річних; 227,96 (двісті двадцять сім грн. 96 коп.) грн. суму державного мита; 236,00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяЕ.О. Шевченко