Ухвала суду № 137255922, 08.06.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/7938/25

Провадження № 2/496/1879/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Пендюри Л.О.

за участю секретаря Сурженко К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» Петрової Анастасії Ігорівни про закриття провадження по справі та повернення судового збору,

УСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ТОВ «ГК Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.

Представник позивача Петрова А.І. до судового засідання не з`явилась, але через підсистему «Електронний суд» направила до суду заяву про закриття провадження по справі у зв`язку з відсутністю предмету спору та повернення сплаченого судового збору.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, а від його представника Полубок Н.А. до суду надійшла заява, в якій вона просить справу розглянути у її відсутність, позовні вимоги визнає у повному обсязі та вважає, що позивачу слід повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява представника позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні установлено, що ТОВ «ГК Нафтогаз України» звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.

08.06.2026 року представник ТОВ «ГК Нафтогаз України» Петрова А.І. через підсистему «Електронний суд» направила до суду заяву, в якій зазначила, що на момент подачі позивачем цієї позовної заяви сума заборгованості за спожитий природний газ станом на 31.10.2025 року складала 61308,81 грн, що підтверджується первинним витягом з білінгової системи «Газоліна» («Фінансовий стан») по особовому рахунку відповідача. Однак, у березні 2026 року Оператором ГРМ АТ «Одесагаз», при здійсненні контролю показників газового лічильника, зафіксовані контрольні показники газового лічильника відповідача, і тому розрахункові/нормовані дані обсягу спожитого газу були сторновані (змінені, приведені у відповідність) та становлять від`ємний обсяг природного газу - 5 269,42 куб.м на загальну суму 41928,20 грн. Унаслідок здійсненого Оператором ГРМ АТ «Одесагаз» коригування, фактичний розмір заборгованості відповідача після здійсненого позивачем перерахунку становив 32736,74 грн. У зв`язку з цим Товариство звернулося до суду із заявою про зменшення (уточнення) розміру позовних вимог від 11.05.2026 року. Надалі, 03.06.2026 року, відповідачем було здійснено повне погашення заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 32736,74 грн, що підтверджується оновленим витягом із білінгової системи «Газоліна» («Фінансовий стан»). Таким чином, предмет спору, який існував на момент звернення до суду, припинив існування внаслідок дій (коригувань) Оператора ГРМ та оплат відповідача, тобто після подання позову та не з волі позивача. За таких обставин представник позивача, посилаючись на ст. 255 ЦПК України, просить закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

До такого висновку дійшов Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03.05.2018 року по справі № 404/251/17 (провадження № 61-13405св18).

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що між сторонами по справі відсутній спір стосовно стягнення з відповідача на користь ТОВ «ГК Нафтогаз України» заборгованості за спожитий природний газ, а тому провадження по даній справі слід закрити у зв`язку відсутністю предмету спору.

Вирішуючи питання про повернення позивачу сплаченого судового збору суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

З платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 29023392 від 27.06.2025 року вбачається, що ТОВ «ГК Нафтогаз України» при подачі позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 2422 грн 40 к.

Разом з тим, ч. 3 ст. 142 ЦПК України не передбачено повернення судового збору позивачу, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову. При цьому, від представника позивача не надходило заяви про стягнення судових витрат з відповідача.

Враховуючи вищенаведене, підстав для повернення позивачу судового збору суд не вбачає. Так само суд не вбачає підстав для повернення позивачу 50 відсотків судового збору на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України, як вважає представник відповідача, тому що провадження по справі закривається у зв`язку з відсутністю предмета спору, а не у зв`язку з відмовою позивача від позову.

Керуючись ст. ст. 142, 255, 260-261 ЦПК України, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» Петрової Анастасії Ігорівни про закриття провадження по справі та повернення судового збору задовольнити частково.

Провадження по цивільній справі № 496/7938/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ закрити.

Відмовити представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» Петровій Анастасії Ігорівні у задоволенні заяви про повернення судового збору.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня складання її повного тексту до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.

Учасник справи, якому повний тест ухвали суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 08.06.2026 року.

Суддя Л.О. Пендюра