Ухвала суду № 137255710, 08.06.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/5526/26

ун. № 759/15280/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року м.Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , та подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 березня 2026 року за №12026110000000344, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює на посаді виконавчого директора ТОВ «Науково-дослідний впроваджувальний центр "Тон"», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

В С Т А Н О В И В:

05.06.2026 р. слідчий слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , звернувся до суду з клопотанням яке погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , та подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 березня 2026 року за №12026110000000344, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що Слідчим управлінням ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026110000000344 від 31.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності є обов`язком громадян України, які відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності є обов`язком громадян України, які відбувають військову службу відповідно до закону.

Статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Однією з причин встановлення передбачених ст. 33 Конституції України обмежень вільного залишення території України громадянами України чоловічої статі віком від 18 до 60 років є введення воєнного стану, а також оголошення і проведення загальної мобілізації на території України, оскільки захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України, які повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством (ст. 65 Конституції України, ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX введено в Україні воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2023, строк дії якого, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, продовжено до 05 год. 30 хв. 13.02.2024 (продовжений на підставі Указу Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженого Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указу Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженого Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указу Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженого Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указу Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженого Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указу Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженого Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, Указу Президента України від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженого Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX, Указу Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженого Законом України від 2 травня 2023 року № 3057-IX, Указу Президента України від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженого Законом України № 3275-IX від 27.07.2023, Указу Президента України від 06 листопада 2023 № 734/2023, затвердженим Законом України № 3429-ІХ від 08.11.2023).

З аналогічних причин указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 затвердженим Законом № 2105-IX від 03.03.2022, на 90 днів оголошено загальну мобілізацію, строк проведення якої згідно з Указами Президента № 342/2022 від 17.05.2022, № 574/2022 від 12.08.2022, № 758/2022 від 07.11.2022, № 59/2023 від 06.02.2023, № 255/2023 від 01.05.2023, № 452/2023 від 26.07.2023, № 735/2023 від 06.11.2023, також продовжено до 13.02.2024.

Враховуючи викладене, виникли обмеження щодо вільного залишення території України громадянами України чоловічої статі віком від 18 до 60 років державного кордону України.

В такому випадку, порядок та умови перетинання зазначеною категорією громадян України державного кордону України, визначений:

- Законами України «Про державний кордон України» (в редакції від 23.09.2023, далі - Закон № 1777-XII);

- Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» (в редакції від 01.01.2022, далі - Закон № 3857-XII);

- Правилами перетину державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 724 від 25.08.2010 (в редакції від 19.10.2023, далі - Правила, Правила № 57 від 27.01.1995),з урахуванням положень Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про правовий режим воєнного стану», «Про оборону України», «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», указів Президента України, Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 та нормативно правових актів органів державної влади, а також інших законів та нормативно - правових актів.

Так, згідно зі ст. 1 «Про державний кордон України» (Далі - Закону № 1777-XII) державним кордоном України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору. Цим же законом визначено режим державного кордону України, складовою частиною якого є порядок його перетинання (ст. 8 Закону № 1777-XII).

Згідно зі статтею 9 вказаного Закону перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством. Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об`єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України. Порушенням державного кордону України є також перетинання його будь-якими технічними або іншими засобами без відповідного на те дозволу чи з порушенням встановленого порядку. Пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України. (стаття 12 Закону № 1777-XII).

Відповідно до статтей 2, 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» (Далі - Закону № 3857-XII) та пункту 2 Правил, перетинання громадянами України (далі - громадяни) державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; проїзний документ дитини (чинний протягом строку, на який він виданий); посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в`їзд в Україну).

У випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи.

Разом з тим, вказаними Правила визначені особливості перетину громадянами України державного кордону України під час введення на території України воєнного стану, з-поміж яких встановлено, що право на перетин державного кордону мають військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації (пункт 26 Правил).

Категорії ж військовозобов`язаних осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, наведені у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», однією з яких є військовозобов`язані, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» бронюванню підлягають військовозобов`язані, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками.

Водночас, Правилами перетину державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 724 від 25.08.2010 військовозобов`язані, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, з числа осіб, зазначених у пунктах 3-5 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мають право перетинати державний кордон за наявності інформації в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних, резервістів чи у військово-обліковому документі в електронній формі за умови його дійсності відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2978), а також документів про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (бронювання) та відповідно до службового відрядження.

Разом з тим, військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно з Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII від 25.03.1992) та Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487 від 30.12.2022), ведеться центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності за місцями проживання, роботи та навчання вказаних осіб (п.п. 1, 14-16 Порядку № 1487 від 30.12.2022).

Відтак, досудовим розслідуванням установлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше березня 2026 року, у ОСОБА_4 , який мав зв`язки з невстановленими на даний час особами, що мали можливість здійснювати фіктивне працевлаштування військовозобов`язаних осіб на підприємствах критичної сфери економіки та забезпечувати подальше бронювання останніх, виник злочинний умисел, спрямований на одержання матеріальної вигоди шляхом створення умов та усунення перешкод у незаконному переправленні громадян через державний кордон України шляхом фіктивного працевлаштування на вказаних підприємствах з метою бронювання серед військово-зобов`язаного населення.

З метою реалізації свого прямого злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, маючи злочинний намір на протиправне збагачення шляхом отримання грошових коштів за сприяння у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, достовірно знаючи, що з 24.02.2022, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено правовий режим воєнного стану, на період дії якого чоловікам - громадянам України віком від 18 до 60 років обмежено виїзд за межі України, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами, розробив механізм незаконного бронювання військовозобов`язаних осіб шляхом їх фіктивного працевлаштування на підприємствах критичної сфери економіки.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 координував дії ОСОБА_7 , надавав останньому інструкції щодо порядку отримання грошових коштів за фіктивне працевлаштування з метою бронювання, погоджував його дії, приймав через ОСОБА_7 особисті документи осіб, яких необхідно було забронювати, та передавав їх невстановленим на даний час особам для безпосереднього внесення відомостей та здійснення бронювання.

Так, на початку березня 2026 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_7 , реалізуючи спільний злочинний умисел, під приводом надання консультації щодо виїзду за кордон шляхом бронювання засобами телефонного зв`язку встановив контакт із ОСОБА_8 , якій повідомив про можливість вирішення питання щодо бронювання будь-якої особи шляхом фіктивного працевлаштування на підприємстві критичної сфери економіки, що у подальшому надасть можливість незаконного перетину державного кордону України, визначивши вартість такої послуги у сумі 8 000 доларів США.

У подальшому, діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_4 , ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_8 механізм незаконного бронювання та фіктивного працевлаштування, а ОСОБА_4 у цей час забезпечував координацію процесу бронювання, приймав через ОСОБА_7 необхідні документи осіб, які підлягали бронюванню, та передавав їх невстановленим особам для безпосереднього оформлення бронювання.

На початку травня 2026 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), після отримання від ОСОБА_8 документів ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , діючи на виконання спільного злочинного умислу із ОСОБА_4 , передав останньому персональні дані та документи ОСОБА_9 для подальшого бронювання шляхом фіктивного працевлаштування на підприємстві критичної сфери економіки.

ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, отримавши через ОСОБА_7 документи ОСОБА_9 , передав їх невстановленим на даний час особам, які здійснювали безпосереднє бронювання, чим створив умови для подальшого незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

18.05.2026 (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА_4 у ході електронного листування з ОСОБА_7 щодо бронювання ОСОБА_9 координував дії останнього та повідомив про необхідність якнайшвидшої передачі йому грошових коштів, отриманих ОСОБА_7 за вказану протиправну послугу.

У цей же день, близько 14 год. 00 хв., ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , отримав від ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 8 000 доларів США за сприяння у незаконному переправленні особи через державний кордон України шляхом створення умов бронювання та фіктивного працевлаштування, після чого був затриманий працівниками Національної поліції України.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у сприянні незаконному переправленні громадян через державний кордон України шляхом створення умов та усунення перешкод, вчиненому з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

18.05.2026 ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

18.05.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

05.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Підозра ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні обґрунтовується зібраними доказами, а саме: рапортом ГВ КІБ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області; протоколами допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих грошових коштів від 18.05.2026; протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_7 від 18.05.2026; протоколом огляду від 18.05.2026; протоколом обшуку від 18.05.2026; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_7 від 18.05.2026; протоколом огляду ноутбуку ОСОБА_7 ; та іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.

Таким чином, є обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Так під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме:

Злочин, що інкримінується ОСОБА_4 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування.

Крім того, ОСОБА_4 підозрюється в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, в співучасті з ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами, шляхом створення умов, з корисливих мотивів, тобто ОСОБА_4 вчинив злочин і вказане свідчить, що останній в змозі в подальшому вчиняти певний вплив на осіб, які мають відношення до вказаного злочину, з метою уникнути кримінальної відповідальності.

Також, ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може перешкоджати своїми діями встановленню співучасників злочину.

Крім того, характер та спосіб вчинених дій, тяжкість вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення, дають підстави вважати, що ОСОБА_4 може вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення з метою особистого збагачення.

Прокурор клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 підтримав та просив задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 , думку якого підтримав підозрюваний ОСОБА_4 , в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , посилаючись на ту обставину, що підозра необгрунтована, ризики прокурором необгрунтовані та недоведені, просив відмовити в задоволенні клопотання. Подала письмові заперечення.

Дослідивши матеріали клопотання слідчого, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваної, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

В ході судового розгляду встановлено, що Слідчим управлінням ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026110000000344 від 31.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

05.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Підозра ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні обґрунтовується зібраними доказами, а саме: рапортом ГВ КІБ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області; протоколами допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих грошових коштів від 18.05.2026; протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_7 від 18.05.2026; протоколом огляду від 18.05.2026; протоколом обшуку від 18.05.2026; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_7 від 18.05.2026; протоколом огляду ноутбуку ОСОБА_7 ; та іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.

Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб передбачений КПК України і вказують на причетність ОСОБА_4 до вчинення зазначених кримінальних правопорушень, при цьому таке цілком узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Влох проти Польщі»).

На стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.

Так, прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які мають враховуватися під час вирішення вказаного питання, а саме:

Злочин, що інкримінується ОСОБА_4 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування.

Крім того, ОСОБА_4 підозрюється в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, в співучасті з ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами, шляхом створення умов, з корисливих мотивів, тобто ОСОБА_4 вчинив злочин і вказане свідчить, що останній в змозі в подальшому вчиняти певний вплив на осіб, які мають відношення до вказаного злочину, з метою уникнути кримінальної відповідальності.

Також, ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може перешкоджати своїми діями встановленню співучасників злочину.

Крім того, характер та спосіб вчинених дій, тяжкість вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення, дають підстави вважати, що ОСОБА_4 може вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення з метою особистого збагачення.

При застосуванні запобіжного заходу судом враховано також вік підозрюваного, його стан здоров`я, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу підозрюваного, дані про соціальні зв`язки та спосіб життя.

Враховуючи вказане, з метою запобігти спробам підозрюваного ухилитись від досудового провадження та суду, продовження кримінально караної діяльності, для забезпечення виконання процесуальних рішень, вважаю необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

При визначенні розміру застави слідчий суддя, керуючись ч. 4 ст. 182 КПК України, враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, його майновий та сімейний стан, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Тому слідчий суддя вважає доцільним, визначити підозрюваному заставу у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199680 грн., оскільки саме така застава достатня забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього законом обов`язків.

Таким чином, керуючись ст.ст.131, 132, 176-179, 183, 184, 193-197, 197, 199 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого - задовільнити частково.

Обрати стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 18 липня 2026 року включно та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Взяти ОСОБА_4 під варту в залі суду негайно.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 60 (шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 199 680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: депозитний рахунок: код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за…(П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №.., кримінальне провадження № , внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції, після внесення якої ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання; 3) не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; 4) здати на зберігання до відповідного відділу Державної міграційної служби України свій закордонний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання, покладених на нього обов`язків застава звертається в дохід держави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів групи прокурорів у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Строк дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного, у разі внесення застави, обчислювати з дня внесення застави до 18.07.2026 включно.

Копію ухвали вручити підозрюваному та прокурору, а також надіслати до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України на виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде оголошено 10 червня 2026 року об 11 год. 30 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1