Ухвала суду № 137255589, 28.05.2026, Оболонський районний суд міста Києва

28.05.2026 Справа № 756/6471/26

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______________

Унікальний №756/6471/26

Провадження №4-с/756/69/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

головуючого судді Диби О.В.,

за участю секретаря Загороднюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу боржника ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження: Оболонський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

стягувач: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

на бездіяльність органу державної виконавчої служби,

УСТАНОВИВ:

Представник боржника звернувся до суду зі скаргою, в якій просить визнати неправомірною бездіяльність Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо не зняття арешту з усього майна боржника ОСОБА_1 та не скасування заборони відчуження належного боржнику майна, накладені постановами Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №497/10 від 14.05.2004 та №497/10 від 25.02.2005, зобов`язати Оболонський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт та скасувати заборону відчуження майна боржника накладені вищевказаними постановами.

В обґрунтування зазначених вимог представник боржника посилається на те, що у провадженні Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві перебувало виконавче провадження НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого листа №2-4195 виданого 22.04.2004 Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 боргу у розмірі 96121,70 грн.

Як стало відомо представнику боржника, в ході здійснення виконавчих дій постановами Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва №497/10 від 14.05.2004 та №497/10 від 25.02.2005 накладено арешти на все майно боржника та оголошено заборони на його відчуження.

Постановою державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 17.12.2025 виконавче провадження закінчено у зв`язку з повним фактичним виконанням.

Водночас, як зазначає представник боржника, накладені арешти знято не було.

На підставі викладеного, представник боржника просив визнати неправомірною бездіяльність Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо не зняття арешту з усього майна боржника ОСОБА_1 та не скасування заборони відчуження належного боржнику майна, накладені постановами Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №497/10 від 14.05.2004 та №497/10 від 25.02.2005, зобов`язати Оболонський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт та скасувати заборону відчуження майна боржника накладені вищевказаними постановами.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 27.04.2026 відкрито провадження за скаргою.

Боржник в судове засідання не з`явився, в матеріалах скарги міститься заява представника боржника про розгляд скарги за його та боржника відсутності.

Стягувачі в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні документи.

Суб`єкт оскарження - представник Оболонського ВДВС у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні документи. В матеріалах справи також містяться пояснення головного державного виконавця відділу, в яких він посилається на те, що в межах виконавчого провадження заходи забезпечення примусового виконання, зокрема, накладення арешту на нерухоме майно, не застосовувались. Крім того, вказував, що в державному реєстрі наявне обтяження застосоване на підставі ухвали суду, для скасування якого відділ не має правових підстав.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Як встановлено судом, рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 24.12.2003 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 стягнуто борг у розмірі 76850 грн, неустойку у розмірі 18320 грн, завдані збитки у розмірі 147070 грн, а також держмито у розмірі 1700 грн.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 09.03.2004 скасовано рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24.12.2003 в частині стягнення завданих збитків у розмірі 147070 грн та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині, зменшено розмір держмита до 951,70 грн, в решті рішення залишено без змін.

На виконання рішення суду Оболонським районним судом м. Києва 22.04.2004 видано виконавчий лист №2-4195.

Оболонським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві на підставі вищевказаного виконавчого листа відкрито виконавче провадження НОМЕР_5 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 боргу у розмірі 96121,70 грн.

Постановою державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 17.12.2025 виконавче провадження закінчено у зв`язку з повним фактичним виконанням.

Як встановлено судом, в межах примусового виконання виконавчого листа №2-4195 постановами Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві №497/10 від 14.05.2004 та №497/10 від 25.02.2005 накладено арешти на все майно боржника та оголошено заборони на його відчуження.

Водночас, згідно інформаційної довідки №445574105 від 29.09.2025, до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявні відомості щодо арешту накладеного постановою Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві №497/10 від 25.02.2005.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням;

9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Згідно п.5 ст.13 цього Закону постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Відповідно до ч.ч.1,2, ст. 40 Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Як встановлено судом, виконавче провадження було закінчено у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення, при цьому накладений арешт знято не було.

Враховуючи те, що дії державного виконавця при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження не відповідають вимогам закону, арешт на все майно боржника знято не було, суд дійшов висновку, що скарга в частині визнання неправомірною бездіяльності Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо не зняття арешту та не скасування заборони на відчуження майна боржника накладених постановою Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві №497/10 від 25.02.2005 підлягає задоволенню.

Водночас, суд не знаходить підстав для задоволення аналогічних вимог стосовно постанови Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві №497/10 від 14.05.2004, оскільки, як встановлено судом, відомості щодо накладення арешту вказаною постановою у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відсутні.

Інші наявні в матеріалах справи докази висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 259, 260, 353, 447-453 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), суб`єкт оскарження: Оболонський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 35018577, місцезнаходження: м. Київ, вул. Левка Лук`яненка, буд. 2-Д), стягувач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) на бездіяльність органу державної виконавчої служби - задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо не зняття арешту з усього майна боржника ОСОБА_1 та не скасування заборони відчуження належного боржнику майна, накладені постановою Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №497/10 від 25.02.2005 - неправомірною.

Зобов`язати Оболонський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт та скасувати заборону відчуження майна боржника накладені постановою Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №497/10 від 25.02.2005.

У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складання її повного тексту.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення.

Повний текст ухвали складено 28.05.2026.

Суддя: Олексій ДИБА