Рішення № 137255233, 08.06.2026, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/1474/26

Провадження № 2/715/671/26

ЗАОЧНЕ РIШЕННЯ

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 року селище Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Маковійчук Ю.В.

секретар судового засідання Затолошна Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулось з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з нього заборгованість за договором про надання коштів у позику № 6597898 від 25.04.2023 у розмірі 39439.50 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 25.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір № 6597898, за умовами якого останній було надано у кредит 7500 грн. у безготівковій формі перерахуванням коштів на платіжну картку клієнта, зазначену у особистому кабінеті. У зв`язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору виникла заборгованість в розмірі 39439.50 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 7500 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 10447,50 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 144 календарних днів 21492,00 грн.

Посилається на те, що 27.11.2023 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 27.11/23-Ф за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідачки.

В судове засідання представник позивача ТОВ «Фінтраст Капітал» не з`явився, однак надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити і справу розглянути у відсутності їх представника. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, відзиву не подала, а тому суд вважає, що справу можна розглянути в її відсутність. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволеною з наступних підстав.

Згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до положень статті 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію», який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у статті 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з статтю 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб`єкт персональних даних фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб`єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.

Частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом в становлено, що 25.04.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 6597898 про надання споживчого кредиту.

Відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 7500 грн.

Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів.

Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів.

На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.

Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 7500 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера- ТОВ «ПЕЙТЕК».

Встановлено, що кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

27.11.2023 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 27.11/23-Ф за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до розрахунків заборгованості за кредитним договором сформованого первісним кредитором ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» заборгованість відповідачки перед ним становила 17947,50 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 7500 грн., заборгованості за процентами 10447,50 грн.

Станом на дату укладання Договору факторингу № 27.11/23-Ф від 27.11.2023 року, строк дії договору № 6597898 не закінчився.

Позивачем ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 28.11.2023 року по 19.04.2024 року (144 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 21 492,00 грн.

Отже, судом встановлено, що між кредитором та відповідачем укладено кредитний договір за умовами якого останній отримав кошти, а тому доходить до висновку про доведення позивачем отримання відповідачем кредитних коштів, які добровільному порядку відповідачем не повернуті. А тому суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 7500 грн. у рахунок стягнення заборгованості за тілом кредиту та 31939,50 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин 1статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вони понесли і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Судом встановлено, що між ТОВ «ФК«Фінтраст-Капітал» та адвокатом Столітнім М.М. був укладений договір про надання правової (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024 року.

Із аналізу акту виконаних робіт адвокатом встановлено, що адвокатом надано наступні послуги: зустріч з адвокатом, надання усної первинної консультації, дослідження документів наданих клієнтом та аналіз фактичних обставин, підготовка декількох позицій для ефективного захисту прав та інтересів клієнта, письмова юридична консультація, складання письмового консультативного висновку, проведення адвокатом заходів, спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів, складання та направлення адвокатських запитів, складання позовної заяви, складання та оформлення додатків до позовної заяви, складання процесуальних докуме6нтів необхідних для розгляду справи, представництво інтересів клієнта в суді, всього витрачено 12 годин, вартість наданих послуг складає 10000 грн.

Разом з тим, на думку суду заявлені витрати на суму 7520 є безпідставними, оскільки адвокат Столітній М.М. вже неодноразово надавав правову допомогу позивачу ТОВ ФК «Фінтраст Капітал» по аналогічним спорам з приводу стягнення заборгованості за кредитними договорами, складені позовні заяви є однотипними, правова позиція є сформульована, а дослідження документів та формування правової позиції, на думку суду охоплюється послугою складання позовної заяви, представництво інтересів клієнта в суді адвокат не здійснював, справа розглянута за відсутності учасників процесу, будь яких адвокатських запитів в матеріалах справи немає, тобто реальними понесеними витратами, є витрати на суму 2 480 грн. за складання позовної заяви та оформлення додатків до позовної заяви.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822; вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150) заборгованість за кредитним договором № 6597898 від 25.04.2023 року у сумі 39 439 (тридцять дев`ять тисяч чотириста тридцять дев`ять) гривень 50 (п`ятдесят) копійок, витрати зі сплати судового збору у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок та 2480 (дві тисячі чотириста вісімдесят) гривень 00 копійок витрат на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 08.06.2026 року.

Суддя