Рішення № 13725373, 15.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/314-51/36-44/70615.11.10 За позовом Державної телерадіокомпанії “Культура”

до Приватного підприємства "Кредо Компані"

про визнання недійсним договору №10 від 19.01.04 р.

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача: Клименко Р.В. - представник,

Мазицька Ж.А. представник

від відповідача: не зявився

Рішення прийнято у судовому засіданні 15.11.2010р. оскільки 12.10.2010р. та 01.11.2010р. розгляд справи відкладався у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 15 листопада 2010 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з вимогою (з урахуванням подальших змін та уточнень позовних вимог) про визнання недійсним додатку від 20.12.04 р. до договору №10 від 19.01.04 р. на виконання робіт з відео-зйомки та звукового монтажу.

Рішенням Господарського суду м. Києва № 4/314 від 31.07.08 р. залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.08 р. позовні вимоги Державної телерадіокомпанії “Культура” задоволено повністю.

Приватне підприємство “Кредо Компані” не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції та постановою Київського апеляційного господарського суду подало касаційну скаргу до Вищого господарського суду України, в якій просило скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного судів.

Постановою Вищого господарського суду від 18.11.08 р. касаційну скаргу Приватного підприємства "Кредо Компані" задоволено частково, рішення Господарського суду від 31.07.08 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.09.08 р. скасовано, матеріали справи № 4/314 передано на новий розгляд до Господарського суду м.Києва.

Ухвалою Господарського суду м.Києва судовій справі присвоєно №4/314-51/36.

Рішенням господарського суду м. Києва від 25.03.2009 р. (суддя Пригунова А.Б.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2009 р. у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними рішенням Господарського суду м. Києва та постановою Київського апеляційного господарського суду Державна телерадіокомпанія “Культура” подала касаційну скаргу до Вищого господарського суду України, в якій просила рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.20.2009 р. касаційну скаргу Державної телерадіокомпанії “Культура” задоволено частково, рішення господарського суду м. Києва від 25.03.2009 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2009 р. у справі № 4/314-51/36 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду м.Києва.

За резолюцією керівництва Господарського суду міста Києва від 04.11.2009 р. справу № 4/314-51/36 передано на розгляд судді Чеберяку П.П.

Ухвалою суду від 09.11.2009 р. суддею Чеберяком справу прийнято до провадження, присвоєно їй новий № 4/34-51/36-44/706 та призначено до розгляду на 01.12.2009 р.

Ухвалою суду від 01.12.2009 р. зобовязано відповідача надати суду докази надання послуг відповідачем за договором № 10 від 19.01.2004 р. на виконання робіт по відео-зйомках та відео- і звуковому монтажу у період з 01 березня 2004 року по 30 квітня 2005 року.; розгляд справи відкладено на 15.12.2009 р.

У судове засідання 15.12.2009 р. представник відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 01.12.2009 р. не виконав, у звязку з чим ухвалою суду розгляд справи відкладено на 12.01.2010 р.

У судовому засіданні 12.01.2010 р. було оголошено перерву у справі до 02.02.2010 р.

У судовому засіданні 02.02.2010 р. було оголошено перерву у справі до 08.02.2010 р.

Ухвалою суду від 08.02.2010 р. призначено судово-почеркознавчу та судово-технічні експертизи, проведення яких доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; зупинено провадження у справі № 4/314-51/36-44/706 до отримання висновку судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи.

22.03.2010 р. до Господарського суду м. Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів для проведення експертного дослідження у справі № 4/314-51/36-44/706.

У вищенаведеному клопотанні експерти Лутоніна Г.Д. Та Ковальчук З.О., які виконують експертне дослідження у справі № 4/314-51/36-44/706, просять суд надати необхідні для проведення експертизи матеріали, а саме:

- оригінал акту виконаних робіт від 12 травня 2005 року;

- експериментальні зразки відтисків печатки Державної телерадіокомпанії “Культура”;

- вільні зразки відтисків печатки Державної телерадіокомпанії “Культура” на документах, які фактично виконані з квітня по червень 2005 року (по 15-20 документів за кожний місяць з різними фактичними датами);

- вільні та експериментальні зразки підписів ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Ухвалою суду від 06.04.10 р. задоволено клопотання експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Лутоніної Г.Д. Та Ковальчук З.О. про надання додаткових матеріалів для проведення експертного дослідження у справі №4/314-51/36-44/706; зобовязано позивача Державну телерадіокомпанію “Культура” надати в розпорядження експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали, необхідні для проведення експертизи у справі № 4/314-51/36-44/706.

27.07.2010 р. до Господарського суду м. Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли повідомлення про неможливість дачі висновку судово-технічної експертизи документів по справі № 4/314-51/36-44/706 у звязку з ненадходженням витребуваних документів та матеріали самої справи.

Згідно частини 3 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2010р. поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 12.10.2010р.

Представник позивача у судовому засіданні 12.10.2010р. подав клопотання про проведення судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи додатку від 20.12.2004р. до договору № 10 від 19.01.2004 р. та актів виконаних робіт.

У судовому засіданні виявилась потреба витребувати додаткові докази, а саме експериментальні та вільні зразки підпису і почерку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для проведення судової експертизи.

Ухвалою суду від 12.10.2010р. розгляд справи був відкладений на 01.11.2010р.

Ухвалою суду від 01.11.2010р. розгляд справи відкладено на 15.11.2010р. у звязку з необхідністю витребувати додаткові докази.

У судовому засіданні 15.11.2010р. представник позивача неодноразового витребуваних судом доказів не надав, тому суд ухвалою відмовив в задоволенні поданого клопотання про проведення судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи додатку від 20.12.2004р. до договору № 10 від 19.01.2004 р. та актів виконаних робіт та розглядає справу по суті за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в обсязі та з підстав викладених у позовній заяві (з урахуванням подальших змін та уточнень позовних вимог).

Представник відповідача в судове засідання не зявився, повноважного представника до суду не направив, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19 січня 2004 року між Приватним підприємством “Кредо Компані” та Державною телерадіокомпанією “Культура” було укладено договір №10 на виконання робіт по відео зйомках та відео і звуковому монтажу, згідно якого Виконавець (відповідач у справі) зобовязався забезпечити виконання робіт, а Замовник (позивач у справі) зобовязався використовувати можливості виробничої бази Виконавця для створення телевізійних програм ДТРК “Культура”. 28.04.2004 договір зареєстрований РВДК у Дніпровському районі міста Києва.

Відповідно до п.п.3.2, 3.3 договору оплата за виконання робіт здійснюється протягом трьох банківських днів з дня надання рахунку-фактури на підставі актів про виконання робіт.

Строк дії договору згідно пункту 5.1 встановлений до 31.12.2004 року.

Додатком до вказаного договору б/н сторонами внесені зміни до договору від 19.01.2004: доповнено договір п.4.2 та п.4.3.

20.12.2004р.сторони уклали Додаток до договору №10 від 19.01.2004, в якому зазначено, що строк дії договору №10 від 19.01.2004 подовжено на період з 01 січня до 30 квітня 2005 року.

Після укладення Додатку від 20.12.2004 було складено акт виконаних робіт від 12.05 2005, в якому вказано, що відповідачем виконані згідно договору № 10 роботи по наданню послуг по створенню телевізійних програм за термін з 01 березня 2004 по 30 квітня 2005 на загальну суму 389 940 грн.

Відповідно до статуту, затвердженого наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 01.03.2004 №55 (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 18.10.2002), Державна телерадіокомпанія “Культура” створена відповідно до Указу Президента України від 03.01.1995 №12 “Про вдосконалення системи управління державним телебаченням і радіомовленням України”, Указу Президента України від 27.08.2003 № 920 “Про Положення про Державний комітет телебачення і радіомовлення України”, доручення Президента України від 07.03.2001 №1-14/2777, наказу Держкомтелерадіо України від 24.02.1995 №1 та наказу Держкомінформу України від 02.10.2002 №282.

Телерадіокомпанія є юридичною особою, яка заснована на державній власності та підпорядкована Держкомтелерадіо України і забезпечує реалізацію інформаційної політики держави.

Телерадіокомпанія є бюджетною установою і фінансується за рахунок державного бюджету і додаткових асигнувань, що виділяються цільовим призначенням Держкомтелерадіо України.

Відповідно до статті 2 Закону “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” від 22.02.2000 №1490-ІІІ (в редакції Закону від 16.01.2003) цей Закон застосовується до всіх закупівель товарів, робіт, послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує суму еквівалентну 2 тисячам євро, а робіт 100 тисячам євро.

Згідно саттті1 Закону 1490-ІІІ замовник розпорядник державних коштів, який здійснює закупівлю в порядку, визначеному цим Законом, при цьому замовником вважається субєкт, тендерний комітет якого проводить процедуру закупівлі та який одночасно укладає з переможцем договір про закупівлю, крім випадків здійснення закупівлі товарів на засадах міжвідомчої координації.

Відповідно до статті 14 Закону 1490-ІІІ замовник не має права ділити закупівлю товару, роботи, послуги на частини з метою уникнення проведення відкритих торгів.

Згідно статті 32 Закону 1490-ІІІ замовник може здійснювати закупівлю шляхом застосування процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) щодо товарів і послуг, для яких існує постійно діючий ринок, та за умови, що вартість їх закупівлі не перевищує суми, еквівалентної 20 тисячам євро.

Організацію процедур закупівлі на всіх етапах відповідно до затверджених кошторисних лімітів фінансування протягом бюджетного року здійснює тендерний комітет який діє в ДТРК “Культура” з 13.08.2003року, склад якого затверджений наказом ДТРК “Культура від 13.08.2003 №68-к.

Відповідно до затвердженого Держкомтелерадіо України кошторису позивача (з урахуванням Довідки про зміни річного розпису асигнувань бюджету (кошторису) на 2004 рік ДТРК “Культура” затверджено видатки на оплату послуг за кодом бюджетної класифікації 1139 у розмірі 136 000 грн.

Як свідчать матеріали справи позивачем в межах затверджених коштів була здійснена процедура запиту цінових пропозицій (котирувань) щодо закупівлі товарів, робіт і послуг: розмір бюджетного призначення згідно з кошторисом або очікувана вартість 100 тис.грн., що підтверджується протоколом розкриття тендерних (цінових) пропозицій від 08.01.2004 №1 та звітом про результати здійснення процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти від 16.01.2004 №1.

Переможцем торгів визнано відповідача.

Таким чином, закупівля (виконання) робіт по відео зйомках та відео і звуковому монтажу грн. мала здійснюватись шляхом проведення відповідного тендеру (після обрання процедури закупівель на підставі затвердженого кошторису), визначення переможця процедури закупівлі та укладення з ним договору закупівлі.

Доводи відповідача щодо того, що норми Закону України від 22.02.2000 №1490-ІІІ “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” не поширюються на укладення додатку від 20.12.2010р., оскільки договір №10 від 19.01.2004 укладено за десять місяців до вступу в законну силу редакції закону від 18.11.2004р. судом до уваги не беруться з наступних підстав:

Вказана редакція, а саме ч. 1.ст. 2 встановлює сферу дії закону щодо всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 5 тисячам євро, а робіт - 20 тисячам євро.

Акт виконаних робіт від 12.05.2005р. підписано на підставі додатку від 20.12.2010р. до договору №10 від 19.01.2004р.

Таким чином, внаслідок укладення додатку від 20.12.2010р. змінився також обсяг робіт, що підлягають виконанню за договором №10 від 19.01.2004р., а отже і ціна договору.

Отже, додатком від 20.12.2010р. до договору №10 від 19.01.2004р. змінено такі істотні умови договору №10 від 19.01.2004р. як строк та ціна договору.

Додаток встановлює пролонгацію терміну діі договору на період з 01.01.2005р. по 30.04.2005 р. який таким чином, у відповідності до ст. 626 ЦК України спрямований на встановлення, зміну або припинення прав та обов'язків сторін (Позивача та Відповідача). Тобто, на підставі даного Додатку у відповідності до вимог чинного законодавства у Позивача повинні були б виникнути відповідні зобов'язання, а саме:

-формування статей видатків кошторису на 2005 рік із врахуванням вартості грошових зобов'язань у розмірі який не встановлений даним Додатком;

- затвердження річного кошторису Розпорядником бюджетних коштів - Державним комітетом з питань телебачення і радіомовлення.

-отримання бюджетного фінансування у відповідному розмірі;

- у відповідності до очікуваної вартості робіт, згідно умов Додатку до Договору провести процедуру закупівлі у відповідності до вимог Закону України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти»;

-здійснення замовлень на виконання відповідних робіт, шляхом надання Виконавцю (Відповідачу) відповідних заявок;

-прийняти та сплатити вартість виконаних робіт на підставі актів прийому- передачі робіт, якими засвідчуються 1) вид виконаних робіт, 2) їх обсяг, 3) строки, 4) суми розрахунків.

На підставі викладеного суд робить висновок, що підписання додатку від 20.12.2004р. призвело, фактично, до укладення нової редакції договору між сторонами.

Оспорюваний додаток до договору укладено 20.12.2004р.

Отже, на договір № 10 в редакції додатку від 20.12.2004 поширюється сфера дії Закону України від 22.02.2000 №1490-ІІІ “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” в редакції закону від 18.11.2004р.

Доводи відповідача щодо того, що порушення норм Закону України від 22.02.2000 №1490-ІІІ “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” місця не мало, оскільки при укладенні договору №10 була здійснена процедура запиту цінових пропозицій (котирувань), судом до уваги не беруться з наступних підстав:

Відповідно до ч.2 ст. 33 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”. у разі потреби у здійсненні додаткових поставок первинним учасником, призначених для часткової заміни або розширення поставок, коли зміна учасника може призвести до закупівлі товарів або послуг, які не відповідають вимогам взаємозаміни з наявними товарами або послугами замовником після погодження в установленому порядку з уповноваженим органом застосовується процедура закупівлі у одного учасника.

Отже, при зміні договору на виконання робіт в частині продовження строку (додаткова поставка) вимога щодо дотримання порядку передбаченого для державних закупівель не скасовується, проте застосовується спрощена процедура - закупівля у одного учасника - це процедура, відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення з ним переговорів (ч. 1 ст. 33 вказаного Закону). Крім того, зазначено, що така процедура може застосовуватись лише після погодження з уповноваженим органом (Мінекономіки).

Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” застосування процедури закупівлі в одного постачальника потребує погодження з уповноваженим органом у встановленому ним порядку, якщо очікувана вартість закупівлі дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 5 тисячам євро для товарів і послуг та 20 тисячам євро для робіт.

Як вбачається з матеріалів справи вартість виконаних робіт є вищою ніж передбачена згаданою нормою межа.

Підпунктом 1.3. Порядку погодження Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України застосування замовниками окремих процедур державних закупівель, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 7 грудня 2000 р. N 268, встановлено, що погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника здійснюється на підставі подання до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України (далі - Мінекономіки) замовником таких документів:

- лист-звернення у довільній формі на адресу Мінекономіки з обгрунтуванням необхідності застосування процедури закупівлі в одного учасника відповідно до умов застосування цієї процедури, зазначених у частині другій статті 33 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", з обов'язковим зазначенням предмета закупівлі, очікуваної вартості закупівлі, джерел фінансування закупівлі, орієнтовного терміну виконання поставок товарів (робіт, послуг);

- копія протоколу (протоколів) тендерного комітету щодо прийняття рішення про застосування процедури закупівлі в одного учасника, завіреної власною печаткою замовника;

- проект договору про закупівлю.

Доказів дотримання сторонами процедури закупівлі в одного учасника в порядку передбаченому законодавством сторонами не надано.

Отже, Договір №10 від 19.01.2004 в частині Додатку від 20.12.2004 укладений з порушенням норм Закону України від 22.02.2000 №1490-ІІІ “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують фактичне виконання робіт на підставі договору №10 від 19.01.2004р. за термін з 01 березня 2004 по 30 квітня 2005р.

Так, згідно п. 2.1.2 договору відповідач зобовязався забезпечити виконання робіт по створенню телевізійних програм позивача протягом строку дії даного договору згідно заявок позивача.

Відповідно до п. 2.2.1 договору позивач зобовязався забезпечувати своєчасне планування і надання відповідачеві заявок на виконання робіт по створенню телевізійних програм.

В матеріалах справи відсутні докази подання позивачем відповідачеві заявок на виконання робіт по створенню телевізійних програм після укладення додатку від 20.12.2004 до договору №10.

Отже, відсутня передбачена договором підстава для виконання робіт, що виконувались виходячи з акту від 12.05.2005р.

Також в матеріалах справи наявні докази того, що додаткова угода від 20.12.2004 укладена з порушенням передбаченої законом письмової форми.

Згідно ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 34 Закону 1490-ІІІ договір про закупівлю укладається тільки у письмовій формі та відповідно до положень Цивільного кодексу України.

Згідно статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

На додатковій угоді від 20.12.2004 міститься відтиск печатки, що засвідчує підпис директора позивача, який суттєво відрізняється від відтиску на договорі від 19.01.2004 №10, а відповідає відтиску, вчиненому на акті виконаних робіт від 12.05.2005. Як вбачається з матеріалів даний відтиск печатки відповідає відтиску нової печатки позивача, яка була замовлена лише у квітні 2005 року, що підтверджується накладною від 08.04.2005 №186/2 виданою ТОВ “Міра Поліграф”.

За таких обставин можна стверджувати про при Додаток від 20.12.2004 до договору від 19.01.2004 сторонами не було дотримано письмової форми.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог закону щодо умов його дійсності, які встановлені статтею 203 ЦК України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам законодаства. Дані норми кореспондуються і з нормами статті 203 Господарського кодексу України, згідно якої господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін визнано судом недійсним.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем у розумінні вказаної правової норми не надано належних доказів, які б спростовували вимоги позивача.

Суд не приймає заперечень відповідача щодо спливу строку позовної давності для захисту порушеного права позивача з огляду на наступне.

Згідно статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В матеріалах справи знаходиться копія довідки від 19.06.2008 перевірки взаєморозрахунків ДТРК “Культура” з ПП “Кредо Компані” за період з 01.01.2003 по 01.05.2008 проведеної згідно наказу Держкомтелерадіо України від 13.06.2008 №165, з якої вбачається (стор.4), що наданий ПП “Кредо Компані” додаток від 20.12.2004 до договору №10 відрізняється від додатку, що наявний у позивача (додаток останнього б/д і містить домовленість сторін про зміни до договору: доповнення договору п.4.2, та п.4.3).

Судом прийнято до уваги акт комплексної документальної ревізії фінансово-господарської діяльності ДТРК “Культура” від 21.06.2006 та довідки від 08.06.2006 № 88/4 та №88/5, в яких зазначено, що кредиторська заборгованість станом на 01.05.2006 за терміном утворення від 12 місяців до 3-х років у позивача відсутня, це підтверджується і балансом ДТРК “Культура” за 2005рік.

Тому суд приймає до уваги твердження Позивача, що він дізнався про наявність додатку від 20.12.2004 до договору від №10 від 19.01.2004 лише у травні поточного року, коли отримав позовну заяву відповідача з доданими документами про стягнення заборгованості за договором від 19.01.2004 у сумі 398108грн.

За таких обставин, Господарський суд вважає, що строк позовної давності не сплив, а тому порушене право позивача підлягає судовому захисту.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, доводи відповідача судом до уваги не беруться, то позов визнається таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 85,00грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Додаток від 20.12.2004 до Договору №10 від 19.01.2004 на виконання робіт по відео зйомках та відео і звуковому монтажу, укладений між Приватним підприємством “Кредо Компані” (01021, м.Київ, вул.Інститутська,18, оф. 53; код ЄДРПОУ 32070676) та Державною телерадіокомпанією “Культура” (02002, м. Київ, вул.Туманяна,15, Код ЄДРПОУ 26267278) .

3. Стягнути з Приватного підприємства “Кредо Компані” (01021, м.Київ, вул.Інститутська,18, оф. 53; код ЄДРПОУ 32070676) на користь Державної телерадіокомпанії “Культура” (02002, м. Київ, вул.Туманяна,15, Код ЄДРПОУ 26267278) 85 ( вісімдесят пять) грн. держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя П.П. Чеберяк

Дата підписання рішення суду 22.11.2010р.