Рішення № 137253483, 08.06.2026, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/340/26

Справа № 470/368/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Березнегувате в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2026 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду з відповідним позовом до відповідача, через підсистему "Електронний суд ЄСІТС", який підписаний його представником Буряк О.В., що діє на підставі довіреності в порядку передоручення від 03 квітня 2026 року.

В позові зазначено, що 04 червня 2025 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №938311753 у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав від Товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів), у розмірі 10900,00 грн., з кінцевою датою повернення кредиту 04 липня 2030 року. На виконання умов Договору грошові кошти були перераховані Товариством на банківську карту № НОМЕР_1 , яка була вказана відповідачем при укладанні Договору. 09 вересня 2025 року ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" відступило право вимоги за Договором до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» за Договором Факторингу №МВ-ТП/52. Загальна сума заборгованості відповідача перед новим кредитором становить 33876,77 грн, з них: заборгованість по кредиту 10899,48 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом 22323,29 грн; заборгованість по комісії за надання кредиту 654,00 грн. На підставі зазначеного, просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Таліон Плюс" заборгованість за кредитним договором, у розмірі 33876,77 грн, сплачений судовий збір, у розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу, в розмірі 5000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, направив заяву про слухання справи у його відсутність та підтримання позовних вимог в повному обсязі (а.с.186).

Відповідач в судове засідання також направив заяву про розгляд справи за його відсутності та часткове визнання позовних вимог позивача, через занадто великий розмір нарахованих відсотків (а.с.190).

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

04 червня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем в електронній формі, згідно ЗУ «Про електронну комерцію», було укладено договір кредитної лінії №938311753, за яким первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти, в загальному розмірі 10900,00 грн., строком на 30 днів з можливістю неодноразової пролонгації на 30 днів, з кінцевою датою повернення 04 липня 2030 року, зі сплатою базової процентної ставки 0,98% від суми кредиту за кожен день користування грошовими коштами та сплатою комісії за надання кредиту, в розмірі 654,00 грн. Вказаний договір підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором (а.с.151-175).

Також відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту, де сторонами детально визначено умови кредитування, що зазначені в договорі (а.с.147-150).

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало зобов`язання за кредитним договором, перерахувавши відповідачу грошові кошти, про що свідчать довідки ТОВ «ПрофітГід» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 08 квітня 2026 року, однак останній не виконав взятих на себе за договором зобов`язань, грошові кошти та відсотки за їх користування не повернув, у зв`язку з чим йому нараховано заборгованість, в розмірі 23732,25 грн., яку за договором факторингу №МВ-ТП/52 від 09 вересня 2025 року було передано ТОВ «Таліон Плюс» (а.с.15-26,90-91).

Згідно наданих позивачем розрахунків заборгованості, відповідачу, станом на 02 лютого 2026 року, нараховано заборгованість за вказаним кредитним договором, у розмірі 39326,51 грн., з яких: 10899,48 грн. заборгованість за тілом кредиту, 22323,29 грн. заборгованість за відсотками, 654,00 грн. комісія за надання кредиту та 5449,74 грн. неустойка, однак з вказаної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача лише 33876,77 грн. без стягнення неустойки (а.с.27-33).

03 лютого 2026 року позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення про дострокове розірвання договору кредитної лінії від 04 червня 2025 року, на підставі п.7.2.2. договору, у зв`язку з простроченою заборгованістю по оплаті процентів та направлено вимогу про сплату заборгованості за кредитом, в розмірі 39326,51 грн., однак вона відповідачем залишена без задоволення (а.с.93-94).

Суму заборгованості перед позивачем відповідач в добровільному порядку не сплачує.

Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов`язального права по кредитному договору.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Частина 1 ст.530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Крім того, згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 2 статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі 5.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов`язання по погашенню кредитної заборгованості, не дивлячись на заперечення стосовно розміру нарахованої заборгованості за відсотками, розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач порушив умови кредитного договору та не в повному обсязі розрахувався за отримані грошові кошти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитом, в розмірі 33876,77 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а заперечення відповідача щодо розміру нарахованих відсотків є необґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідача обов`язок по відшкодуванню позивачу витрат на оплату судового збору, в розмірі 2662,4 грн. та витрат на оплату професійної правничої допомоги, в розмірі 5000,00 грн. (а.с.99-111,176).

Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», код ЄДРПОУ 39700642, заборгованість за договором кредитної лінії №938311753 від 04 червня 2025 року, станом на 02 лютого 2026 року, в розмірі 33876,77 (тридцять три тисячі вісімсот сімдесят шість грн. 77 коп.) грн., з яких: 10899,48 грн. заборгованість за тілом кредиту, 22323,29 грн. заборгованість за відсотками та 654,00 грн. заборгованість за комісією за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», код ЄДРПОУ 39700642, витрати по сплаті судового збору, в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу, в розмірі 5000,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», код ЄДРПОУ 39700642, місце знаходження: вул. Жабинського, 13 м. Чернігів, 14017;

Відповідач: ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 08 червня 2026 року.

Суддя С. А. Луста