Рішення № 137253113, 05.06.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/1104/26

Провадження №2/442/836/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючого судді Коваля Р.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», інтереси якого представляє Дідух Є.О., звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборованості за кредитним договором.

Позовні вимоги представник позивач мотивує тим, що 12.08.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 4883822 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, на умовах якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язалось надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором виконало, та надало їй кредит в сумі 5000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Відповідач ОСОБА_1 , в свою чергу, порушила умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк.

02.06.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» було укладено договір факторингу № 02-1/06/2025, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» право грошової вимоги за кредитним договором до ОСОБА_1 в розмірі 25122,43 грн, з яких: 4999,98 грн заборгованість за тілом кредиту; 17622,65 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом; 2499,80 грн заборгованість за пенею, штрафами.

Відповідно до умов строк дії п. 1.3 договору № 4883822, строк кредитування становить 360 днів (з 12.08.2024 по 07.08.2025). Станом на дату укладання договору факторингу № 02-1/06/2025 від 02.05.2025, строк дії договору № 4883822 від 12.08.2024 не закінчився. А тому, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «Українські Фінансові Операції» з дати, наступної після укладення договору факторингу, донараховано відсотки в сумі 4949,98 грн (5000*1,5% = 74,9997 грн*66 календарні дні = 4949,9802 грн).

Після відступлення на користь позивача права грошової вимоги до ОСОБА_1 , остання не виконала зобов`язання з повернення кредиту, відсотків за його користування, ні на користь позивача, ні на користь первісного кредитора, внаслідок чого допустила виникнення заборгованості, загальний розмір якої станом на час звернення до суду становить загальною сумою 27572,61 грн, з яких: 4999,98 грн сума заборгованості за основним боргом (тілом кредиту); 17622,65 грн сума заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором; 4949,9802 грн сума заборгованості за процентами, нарахованими ТОВ «Українські Фінансові Операції».

Ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи на 20.04.2026.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20.04.2026 розгляд справи відкладено на 04.05.2026 у зв`язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача.

Відправлене відповідачу поштове повідомлення повернулось на адресу суду з відміткою «адресат відсутній». Крім того. Оголошення про розгляд справи публікувалось на сайті суду.

Відповідно до положень пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України дата проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за місцем проживання є днем вручення судової повістки.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі у якій розміщено таку пропозицію і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частиною 5 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 12.08.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 був укладений договір № 4883822 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого остання на умовах строковості, зворотності, платності отримала кредит на платіжну картку, зі сплатою відсотків згідно умов договору. Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 65018.

Вказаним договором сторони погодили наступні умови кредитування: Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) 5000,00 грн (п. 1.2 договору); Строк кредитування 360 днів (з 12.08.2024 ). Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 20 днів (п. 1.3 договору); Стандартна процента ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом і застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору. Стандартна процентна ставка за цим договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 1,5% (п. 1.4.1 договору); Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредитування 12608,01% річних (п. 1.5 договору ); Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 32000,00 грн (п. 1.6 договору), тощо.

Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (06.08.2025) вказується у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до договору, а також у паспорті споживчого кредиту, в якому йому була надана інформація щодо умов кредитування, та який підписаний відповідачем в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 65018.

Зазначений кредитний договір був укладений відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА».

ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу ОСОБА_1 кредит в розмірі 5000,00 грн у безготівковій формі, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , вказаною в п. 2.1 та п. 10 договору, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 1-1006 від 10.06.2025 про успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта, а саме: 12.08.2024 о 14:52 год. на суму 5000,00 грн, призначення платежу: Зарахування 5000 грн на карту НОМЕР_2 .

Згідно розрахунку заборгованості, складеного ТОВ ЛІНЕУРА УКРАЇНА, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №4883822 від 12.08.2024 станом на 02.06.2025 становила 25122.43 грн, з яких: 4999,98 грн заборгованість за тілом кредиту; 17622,65 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом; 2499,80 грн заборгованість за пенею, штрафами. Також з даного розрахунку вбачається, що протягом строку кредитування відповідачем було сплачено кошти в сумі 4499,81 грн, які були спрямовані на погашення тіла кредиту (0,02 грн), та відсотків (4499,59 грн), штрафних санкцій (0,2 грн).

З досліджених судом доказів встановлено, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28.04.2021 у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01.11.2021 у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14.06.2022 у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08.08.2022 у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Отже, відповідач ОСОБА_1 уклала із ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» електронний договір, та підписала такий у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відтак суд дійшов висновку про доведеність укладення кредитного договору № 4883822 від 12.08.2024 між первісним кредитором ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем ОСОБА_1 , та отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів шляхом перерахування на картковий рахунок відповідача.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особи, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

Відповідно до договору факторингу № 02-1/06/2025 від 02.06.2025, укладеного між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», до ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4883822 від 12.08.2024.

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» повідомило боржників, права вимоги до яких за кредитними договорами передані новому кредитору, у тому числі відповідача ОСОБА_1 , шляхом: розміщення відповідної інформації в особистих кабінетах боржників; надіслання відповідного текстового повідомлення (смс-повідомлення) на зазначений в анкеті боржника телефонний номер, що підтверджується листом від 03.06.2025.

Відповідно до укладеного договору факторингу № 02-1/06/2025 від 02.06.2025, до ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 4883822 від 12.08.2024 (за 205 днів прострочення виконання кредитних зобов`язань) у розмірі 25122,43 грн, з яких: 4999,98 грн заборгованість за тілом кредиту; 17622,65 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом; 2499,80 грн заборгованість за пенею, штрафами, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу від 02.06.2026.

Після отримання права вимоги, позивачем ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» здійснено нарахування відсотків за користування кредитом за період 03.06.2025 по 07.08.2025 в сумі 4950,00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ».

Таким чином, загальний розмір заборгованості за кредитним договором, який просить стягнути позивач з відповідача, станом на дату складання позовної заяви становить 27572,61 грн, з яких: 4999,98 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 17622,65 грн сума нарахованих процентів первісним кредитором за 205 календарних днів; 4949,98 грн сума нарахованих процентів ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за 66 календарних днів.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором утворилась заборгованість, яку просить стягнути позивач, у загальному розмірі 27 572,61 грн, з яких: 4999,98 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 17622,65 грн сума нарахованих процентів первісним кредитором ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», (за період з 12.08.2024 по 02.06.2025); 4949,98,00 грн сума нарахованих процентів ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (за період з 03.06.2025 по 07.08.2025).

Відповідачем ОСОБА_1 фактично отримані та використані кредитні кошти ні на користь первісного кредитора ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», ні на користь позивача ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» не повернула, а тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4999,98 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором (ТОВ «Лінеура Україна) 17622,65 грн, та суми заборгованості за процентами, нарахованими ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» 4949,98 грн, суд виходить з наступного.

Позивач відповідно до ст. 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Позивач, пред`являючи позов, крім заборгованості за основною сумою боргу, просив стягнути з відповідача відсотки за користування кредитом. Із розрахунків заборгованості, що містяться в матеріалах справи, вбачається, що нарахування процентів за користування кредитом здійснювалося в період з 12.08.2024 по 02.06.2025 (первісним кредитором), за з 03.06.2025 по 07.08.2025 (позивачем), тобто в межах строку, передбаченого договором.

Разом з тим суд не погоджується з розміром нарахованих відсотків, які підлягають стягненню з відповідача.

Так, за кредитним договором № 4883822 від 12.08.2024 позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за відсотками, нарахованими первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» за 205 днів, у розмірі 17622,65 грн за період з 12.08.2024 по 02.06.2025, розрахованими виходячи з денної відсоткової ставки 1,50%. Також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за відсотками, нарахованими позивачем ТОВ «Українські Фінансові Операції» в сумі 4949,98 грн за період з 03.06.2025 про 07.08.2025, розрахованими виходячи з денної відсоткової ставки 1,50%.

Проте, ні первісним кредитором, ні позивачем не враховані положення законодавства.

Підпунктом 6 пункту 5 Закону України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою, згідно з максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Закон України № 3498-XI набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Отже, за договорами споживчого кредиту максимальний розмір денної процентної ставки законодавчо обмежений і не може перевищувати 1%.

Кредитний договір № 4883822 укладений між сторонами 12.08.2024 на 360 днів.

Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Таким чином, п. 1.4.1 договору про надання коштів на умовах споживчогого кредиту № 4883822 від 12.08.2024, укладеного між первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_1 , щодо встановлення стандартної та денної процентних ставок у розмірі 1,50%, з врахуванням положень ч. 5 ст. 12, ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», є нікчемним.

У постанові об`єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 № 911/19/19 зазначено, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Отже, заборгованість відповідача ОСОБА_1 по несплачених відсотках за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4883822 від 12.08.2024, у період з 12.08.2024 по 02.06.2025 становить 10250 грн (5000,00 грн*1%*205 днів), та у період з 03.06.2025 по 07.08.2025 становить 3300,00 грн (5000,00 грн*1%*66 днів).

Таким чином, загальний розмір заборгованості за кредитним договором складає 18549,98 грн, з яких: 4999,98 грн розмір заборгованості за тілом кредиту (5000 грн -0,02 грн); 10250 грн - розмір заборгованості за відсотками період з 12.08.2024 по 02.06.2025 (205 днів прострочення виконання кредитних зобов`язань); 3300 грн розмір заборгованості за відсотками період з 03.06.2025 по 07.08.2025.

Щодо штрафних санкцій суд зазначає, що позивачем у позовній заяві не заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 2499,80 грн, тому судом не вирішується питання щодо правомірності їх нарахування та стягнення.

Таким чином, позов підлягає до часткового задоволення.

Щодо розподілу судових витрат.

За змістом ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Щодо розподілу судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 142 від 03.02.2026.

Однак, враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог на суму 18549,98 грн, розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1791,18 грн.

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження витрат на правничу допомогу стороною позивача надано: договір про надання юридичних послуг № 01/08/2024-А від 01.08.2024; заявку № 4883822 від 01.07.2025 на виконання доручення до договору про надання правової допомоги № 01/08/2024-А від 01.08.2024; детальний опис робіт (наданих послуг) № 4883822 від 15.12.2025, згідно договору про надання правової допомоги № 01/08/2024-А від 01.08.2024; акт № 4883822 від 15.12.2025 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору про надання правової допомоги № 01/08/2024-А від 01.08.2024; додаткову угоду № 1 від 09.12.2025 до договору про надання правової допомоги № 01/08/2024-А від 01.08.2024; рахунок № 4883822 від 15.12.2025 на оплату послуг згідно договору про надання правової допомоги № 01/08/2024-А від 01.08.2024. Із вищевказаних документів встановлено, що вартість наданих послуг становить 10000,00 грн.

Сума гонорару адвоката повинна бути такою, що відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціні позову. Для правильного визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №199/3939/18-ц, у постанові від 09.06.2020 у справі №466/9758/16-ц, та у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18.

Враховуючи те, що позивачем під час розгляду справи понесено витрати на правничу допомогу, то такі витрати підлягають стягненню з відповідача. Разом з тим, суд може зменшити розмір судових витрат, якщо: заявлені судові витрати завищені, враховуючи обставини справи (ціна позову, тривалість справи, виклик свідків, призначення експертизи тощо); суду не було надано достатніх доказів фактичного здійснення витрат (відсутні акт прийому-передачі юридичних послуг, платіжне доручення та квитанції про сплату за надані послуги тощо); заявлені судові витрати були недоцільні або не обов`язкові (не підтверджена нагальна потреба у вивченні додаткових джерел права, завищений обсяг часу на технічну підготовку документів, тощо). На думку суду, стороною позивача завищено розмір судових витрат за надані послуги з правової допомоги.

За таких обставин суд вважає, що вимога про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню на суму 5000,00 грн, що буде співмірним зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також часом, витраченим ним на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 610, 611, 623,625, 629, 638, 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України; ст. ст. 12, 13, 81,89, 128, 141, 223, 264, 265, 268, 272 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованість за кредитним договором № 4883822 від 12.08.2024 в сумі 18549 грн 98 коп. (вісімнадцять тисяч п`ятсот сорок дев`ять гривень дев`яносто вісім копійок), яка складається із: 4999,98 грн сума заборгованості за основним боргом (сумою кредиту); 13550 грн сума заборгованості по відсотках за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» 1791 грн 18 коп. (одну тисячу сімсот дев`яносто одну гривню вісімнадцять копійок) судового збору та 5000 грн (п`ять тисяч гривень) витрат на правову допомогу.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», код ЄДРПОУ 40966896, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 40, прим. 19, літ. «Н», «П».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 .

Дата складення повного тексту рішення 05.06.2026.

Суддя Роман КОВАЛЬ