Ухвала суду № 137252979, 09.06.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 09.06.2026

Справа № 334/1424/24

Провадження № 6/334/445/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 червня 2026 року

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Гнатюка О.М.,

при секретарі Якущенко Р.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя заяву адвоката Солтіс Ірини Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про розстрочку виконання рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя №334/1424/26 за позовом Концерну «МТМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпровського районного суду м. Запоріжжя знаходилась цивільна справа за позовом Концерну «МТМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішенням суду від 23.01.2026 року позовні вимоги за вищевказаною справою задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача грошові кошти у сумі 18781,54 грн. та судовий збір у розмірі 956,85 грн.

Відповідачка звернулась до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду, обґрунтовуючи її тим, що на теперішній час у неї склалися обставини, які істотно ускладнюють виконання судового рішення. Відповідачка, яка є одинокою матір`ю, в зв`язку із початком війни виїхала з дитиною за межі України. Дитина постійно хворіє. Відповідачка має намір добровільно виконати рішення суду, проте через скрутне матеріальне становище просить розстрочити його виконання.

Учасники провадження в судове засідання не з`явилися.

Розглянувши заяву про розстрочку виконання рішення суду, суд прийшов до наступного висновку.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 23.01.2026 року позовні вимоги Концерну «МТМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача грошові кошти у сумі 18781,54 грн. та судовий збір у розмірі 956,85 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Як встановлено ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Системне тлумачення ст. 435 ЦПК України та ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», дає підстави дійти висновку, що у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, з заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення, при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим та на строк не більше один рік.

Розстрочка надається у виняткових випадках і в розумних межах.

Розстрочка виконання рішення суду це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення всієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим для виконання.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні «Іванов проти України», право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якої зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції»). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії»). Необґрунтована затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення становить порушення Конвенції (рішення у справі «Бурдов проти Росії»).

Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Водночас, обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Вищенаведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 9901/598/19, в постанові Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі № 295/5781/19.

З урахуванням того, що заявниця виказує свій намір його виконувати відповідно до запропонованого графіку платежів,надала докази щодо скрутного матеріального становища, приходить до висновку щодо задоволення заяви та надання розстрочки виконання рішення суду строком на 12 місяців з наступним графіком погашення заборгованості.

Керуючись ст. ст. 260, 261, 353, 354, 435 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката Солтіс Ірини Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про розстрочку рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя №334/1424/26 за позовом Концерну «МТМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Розстрочити виконання рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 23.01.2026 року у цивільній справі №334/1424/26 за позовом Концерну «МТМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості строком на 12 місяців з наступним графіком погашення заборгованості: щомісячно по 1644,87 грн. протягом перших 10 місяців та по 1644,89 грн. протягом останніх двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою суду.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення (складення) має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана учасниками справи до Запорізького апеляційного суду

Суддя: Гнатюк О. М.