Рішення № 137252828, 10.06.2026, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/946/26

Провадження № 2/309/486/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року м. Хуст

в складі: головуючого-судді Сідей Я.Я.

за участю: секретаря судового засідання Росоха Д.І.

представника позивача: Деркач О.Р.

відповідача: ОСОБА_1

представника відповідача: Чопик В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом:

Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК»

до

ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», представником якого є адвокат Деркач Ольга Романівна, звернулося в суд з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Посилається на те, що 28.10.2024 відповідач підписала Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодила наступні умови: 1. Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювальна кредитна лінія до 200 000 грн. (п. 9.2. Договору); 2. Тип кредитної карти: Картка «Універсальна GOLD»; 3. Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п. 9.2. Договору); 4. Процентна ставка, відсотків річних: 40.8 % (п. 9.3 Договору); 5. Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п. 9.4. Договору); 6. Розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн., щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн., щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п. 9.4. Договору); 7. Процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язань щодо повернення кредиту - 81,6 % (п. 9.5 Договору); 8. Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 60, 00 % (п. 9.5 Договору).

На підставі укладеного Договору відповідачка 28.10.2024 р. отримала платіжний інструмент - кредитну картку номер НОМЕР_1 , строк дії 12/28, тип Універсальна GOLD.

В процесі підготовки позовної заяви, встановлено, що відповідачка покликається на «спірні» операції які були проведені по її картці № НОМЕР_1 28.10.2024 року. В ході перевірки зазначеної інформації встановлено, банком було зафіксовано повідомлення про шахрайські дії. З метою повного та об`єктивного з`ясування обставин Службою Безпеки Приват Банк було проведено перевірку.

Системою ПК «Voice Record System» зафіксовано звернення 03.11.2024 о 09:48:24 клієнтки ОСОБА_1 з номеру НОМЕР_2 на гарячу лінію Банку під час якої відповідачка подала заяву про шахрайство.

Згідно з даними ПК «Voice Record System» дзвінки з Банку 28.10.2024 по 02.11.2024 клієнтці ОСОБА_1 (чи навпаки дзвінки клієнта в Банк) не здійснювались. Дзвінок з номеру НОМЕР_3 28.10.2025 р. використовувався для підтвердження клієнткою операції по відновленню паролю в приват24. Отже, в аудіозверненні зазначено та встановлено, що саме дії ОСОБА_1 стали причиною компрометації входу під акаунтом Приват24 клієнта та подальше списання кредитних коштів відбулося саме з вини самого клієнта/відповідачки.

За результатами проведеної Службою Безпеки ПриватБанка детальної перевірки встановлено, що згідно даних логів входу до акаунту Приват24 клієнтки ОСОБА_1 28.10.2024 о 13:45:22 зафіксований вхід з нетипового мобільного пристрою Smartphone з ІП адреси НОМЕР_4 (провайдер Datacamp).

Згідно з випискою по карті НОМЕР_1 клієнтки ОСОБА_1 01.11.2024 в період часу з 02:41:54 по 02:43:57 з карти були здійснені три інтернет платежі в загальній сумі 43575 грн. Оспорювані видаткові операції проведені в період 29.10.2024 року та 01.11.2024 року з рахунків ОСОБА_1 було здійснено невстановленими особами внаслідок недотримання та порушення останньою «Умов та правил надання банківських послуг», а саме, ОСОБА_1 не забезпечила належне зберігання фінансового телефону та кредитної картки, що в результаті привело до несанкціонованого зняття коштів з її рахунку.

Оспорювані відповідачкою трансакції вчинені 29.10.2024 та 01.11.2024, а повідомлення ОСОБА_1 про шахрайство до Банку надійшло лише 03.11.2024, тобто вже після здійснення переказів коштів.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, станом на 17.02.2026 року відповідачка має заборгованість у розмірі 56 968, 83 грн., яка складається з: 44843, 16 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 12 125, 67 грн. - заборгованість за відсотками.

Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідачка не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ «ПриватБанк», представник позивача просив позов задовольнити.

14 травня 2025 року представник відповідачки - адвокат Чопик В.В. надав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що 04.11.2026 ОСОБА_1 звернулася до Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області із заявою про те, що 28.10.2024 невідома особа, яка представилась працівником АТ КБ «ПриватБанк», шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами у сумі 44 942,00 грн. За заявою ОСОБА_1 відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР та розпочато досудове розслідування. Зазначив, що указаний кредит ОСОБА_1 не брала, а оформила внаслідок вчинених відносно неї шахрайських дій.

18 травня 2026 року представник позивача надала пояснення щодо відзиву на позовну заяву, у яких зазначила, зокрема, що доступ до Приват 24 за безпосередньою участю ОСОБА_1 треті особи отримали 28.10.2024, списання коштів відбулось 29.10.2024 та 01.11.2024, а повідомлення відповідачки про шахрайство до Банку надійшло лише 03.11.2024 о 09:48:24. Крім того, після надходження дзвінка від третіх осіб з номера НОМЕР_5 ОСОБА_1 не припинила розмову і не зателефонувала на гарячу лінію 3700 для з`ясування обставин. Натомість, своїми діями вона надала шахраям доступ до Приват24 шляхом розголошення конфіденційної інформації, що забезпечило їм можливість для подальшої зміни фінансового номера телефону та паролів для входу. Факт шахрайства з боку третіх осіб (кримінальне провадження №12024078100000235) є предметом кримінального розслідування, проте не звільняє відповідачку від виконання цивільно-правових зобов`язань перед Банком. Оскільки кредитні кошти були використані за ініціативою Клієнта, вони підлягають поверненню згідно зі ст. 629, 1054 ЦК України

Представник позивача Деркач О.Р. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила задовольнити позов.

Відповідач ОСОБА_1 , її представник - адвокат Чопик В.В. у судовому засіданні заперечили проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що відповідач підписала 28.10.2024 анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у «ПриватБанку», в якій зазначено, що дана заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі-Умови) складають між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Зазначений Договір відповідно до ст. 634 ЦК України є змішаним договором, який містить у собі умови договору банківського рахунку та кредитного договору.

На підтвердження зазначених у позові вимог позивач надав Умови та Правила надання банківських послуг (далі за текстом - Умови):

1. Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювальна кредитна лінія до 200 000 грн. (п. 9.2. Договору);

2. Тип кредитної карти: Картка «Універсальна GOLD»;

3. Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п. 9.2. Договору);

4. Процентна ставка, відсотків річних: 40.8 % (п. 9.3 Договору);

5. Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п. 9.4. Договору);

6. Розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн., щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн., щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п. 9.4. Договору);

7. Процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язань щодо повернення кредиту - 81,6 % (п. 9.5 Договору);

8. Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 60, 00 % (п. 9.5 Договору).

На підставі укладеного Договору відповідачка 28.10.2024 р. отримала платіжний інструмент - кредитну картку номер НОМЕР_1 , строк дії 12/28, тип Універсальна GOLD.

Відповідно до п. 56 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021р. платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.

Положеннями ч. 6 ст. 64 Закону України «Про платіжні послуги» порядок відкриття рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунку та особливості його обслуговування зазначаються в договорі, укладеному між надавачем платіжних послуг з обслуговування рахунку та користувачем - власником рахунку.

Емітент платіжних інструментів (далі - емітент) - надавач платіжних послуг, який надає послугу емісії платіжних інструментів та має право на надання такої послуги відповідно до законодавства України; Користувач - фізична або юридична особа, яка має намір отримати чи отримує платіжну послугу від емітента (п.п. 13, 17 ст. 3 розд. 1 «Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» від 29.07.2022р. № 164.

Згідно ст. 140 розд. 7 вказаного положення, користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента.

Отже, лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН -коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що: користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Наведені вище правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

У постанові від 24.09.2025р. у справі № 184/1539/24 Верховний Суд зазначив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний ( постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 (пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18) (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

Разом із тим, встановлення точного часу повідомлення банку клієнтом (користувачем) про втрату фінансового номеру телефону, при підозрі доступу третіх осіб до фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій таких осіб, має вирішальне значення при визначені того, за проведення яких операцій несе відповідальність клієнт, оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк ( постанова Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 686/17744/21(провадження № 61-9278св22)).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка своїми діями сприяла втраті, незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Також матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували твердження відповідачки, що вона 28.10.2024 р. та 01.11.2024 р. одразу після розмови з особою, яка представилася працівником «ПриватБанк», заблокувала доступ до своїх банківських рахунків та повідомила про шахрайські дії позивача. Натомість, з матеріалів справи слідує, що вказані дії були вчиненні відповідачкою лише 03.11.2024 р. о 09:48, що фактично дало змогу здійснювати банківські операції по її рахункам протягом 28.10.2024 - 01.11.2024.

За вищевказаних обставин, суд приходить до висновку, що відповідачкою не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень проти вимог банку, в тому числі і в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та на спростування доказів, які були надані позивачем.

Не спростовує вказаного факту й недбале ставлення операторів позивача під час з`ясування ідентифікуючих даних відповідачки як клієнта банку, з метою підтвердження здійснення нею банківських операцій. А також наявність відкритого кримінального провадження за ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство), оскільки відкрите кримінальне провадження за фактом незаконного заволодіння невстановленою особою грошовими коштами відповідача не доводить того, що саме ця невстановлена особа/особи заволоділи персональними даними відповідача з метою здійснення переказу коштів на інший рахунок.

До того ж, звернення відповідачки до правоохоронних органів підтверджує лише тільки проведення відповідного розслідування за зверненням відповідачки. Проте остаточного рішення з приводу даного звернення правоохоронним органами чи судом до теперішнього часу прийнято не було (протилежного судом не встановлено).

Враховуючи наведене, суд вважає встановленими обставини, які безспірно доводять, що відповідачка своїми діями та бездіяльністю, щодо вчасного повідомлення позивача про шахрайські дії, сприяла втраті, незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції щодо перерахування грошових коштів з карткового рахунку.

З огляду на вищевикладене, позов є законним та обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422,40 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 80, 81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , мешканки АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 28.10.2024 року, що утворилась станом на 17.02.2026 року в розмірі 56 968 (п`ятдесят шість дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 83 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , мешканки АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 2662, 40 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

Суддя Хустського

районного суду: Сідей Я.Я.