Рішення № 137252649, 03.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/38905/25

Провадження № 2/127/9239/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Ан О.В.,

за участю секретаря судового засідання Поляруш І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2025 із позовом до суду звернулося ТОВ «Кошельок», яке просило стягнути на свою користь з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 3431710787-381486 від 26.06.2021 в розмірі 13 820 грн, яка складається з наступного: заборгованість за сумою кредиту: 4 500,00 грн.;- заборгованість за відсотками за користування позикою: 9 320,00 грн. Мотивувало тим, що 26.06.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок», укладено договір № 3431710787-381486 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов`язавсь повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі. Вказані зобов`язання ОСОБА_1 вчасно не виконала, що стало причиною звернення із позовом до суду.

Ухвалою суду від 16.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 01.04.2026 судом витребувано докази.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, разом із позовною заявою просив суд розгляд справи здійснити у його відсутність, позовні вимоги підтримав.

Відповідачка надала заяву про поновлення строку на відзив, яка судом прийнята.

ОСОБА_1 надала відзив у якому вказала на те, що кредитний договір не містить електронного підпису позичальника - одноразового ідентифікатора, що ставить під сумнів його підписання відповідачкою. Нарахування відсотків відбулося із суттєвим порушенням, адже було нараховано після спливу строку кредитного договору. Вказала на те, що у своєму розрахунку позивач застосовує ставку 2,2% на день починаючи з 18.07.2021 року. Підставою для підвищення ставки позивач вважає умови «Правил надання коштів у позику». Проте надані позивачем правила затверджені 19.08.2021 року, тобто через місяць після того, як позивач вже почав нараховувати підвищені відсотки (з 18.07.2021). Застосування до правовідносин липня 2021 року норм та штрафних санкцій з правил, які набрали чинності у серпні 2021 року, є юридично нікчемним. Отже, у позивача відсутні будь-які правові підстави (ні договірні, ні законні) для нарахування 8 910,00 грн відсотків за період прострочення. Вказала на порушення порядку зарахування коштів, що нею сплачувалися. Ставила під сумнів якість надання правничої допомоги.

Судом установлено, 26.06.2021 ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок» уклали кредитний договір №3431710787-381486 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Згідно умов договору сторони погодили, що кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 4500 грн на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених договором.

Кредит надався строком на 22 днів, п. 2.1. договору. Сторони погодили, що встановлений в п.2.1 договору строк лояльного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом оплати ним протягом лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом.

Сторонами також було погоджено плату за користування кредитом. Так згідно п. 3.4. договору відповідно до вимог частини 4 статті 11 Закону Украі?ни «Про захист прав споживачів» сукупна вартість кредиту для позичальника (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсотковоі? (процентноі?) ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням цього договору за умови дотримання позичальником графіку розрахунків, що є додатком цього договору, становить 6570 грн., або 146% від суми отриманого кредиту та включає в себе проценти за користування кредитом 2070 грн., або 46% від суми кредиту. Договір сторони підписали за допомогою одноразових ідентифікаторів.

Отримання позичальницею коштів у сумі 4500 грн підтверджується наданою АТ КБ «Приватбанк» випискою.

Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором становить 13820 гривень, а саме: - прострочена заборгованість за кредитом 4500 грн; - заборгованість за нарахованими процентами 9320 грн з них нараховано процентів у межах лояльного періоду 1980 грн, нараховано процентів за продовжений строк користування позикою 8910 грн. Відповідачем добровільно сплачено 1570 грн.

Залежно від моменту, з якого договір вважається укладеним, розрізняють консенсуальні - вважаються укладеними з моменту, як тільки сторони досягли згоди по всіх істотних умовах договору, що має знайти відображення у формі, яка передбачена для даного виду договору; та реальні - є дійсними лише після вчинення на основі досягнутої згоди певної дії з передачі предмета договору.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію,

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно ст. 652 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст.205,207 ЦК України).

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частини перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Досліджуючи договори позики чи боргові розписки, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа і, зважаючи на встановлені результати, робити відповідні правові висновки.

До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18)

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд дослідивши надані докази установив, що сторони у справі уклали кредитний договір, при цьому погодили його істотні умови, серед яких строки в договорі. Зокрема погодили, що кредит надався строком на 22 дні. Відповідач отримала кредитні кошти у сумі 4500 грн, що підтверджується випискою з АТ КБ «Приватбанк». Оскільки сторонами погоджено строки договору, то нарахування процентів після його спливу є порушення умов. З огляду на вказані обставини суд відмовляє у частині стягнення процентів за продовжений строк користування позикою у сумі 8910 грн. Тому з урахуванням часткового повернення коштів у сумі 1570 грн, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог у сумі 4910 грн, з яких: 4500 грн заборгованість за тілом кредиту, 410 грн заборгованість зі сплати процентів. У задоволенні решти вимог суд відмовляє.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір у сумі 945,90 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За змістом ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.

Надаючи оцінку наданим доказам понесення судових витрат на правничу договору суд зважає, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг наданих доказів є невеликим, а формування позиції та підготовка матеріалів не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи. Водночас звертає увагу, що розмір витрат на правничу допомогу становить майже стільки ж скільки і ціна позову, що не відповідає критеріям розумності та виправданості та є неспівмірною. Тому, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також результат розгляду справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача 2000 грн витрат на правничу допомогу.

На підставі ст. ст.1048,1049,1050,1052 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-78, 141, 247, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за кредитним договором № 3431710787-381486 від 26.06.2021 в розмірі 4910 (чотири тисячі дев`ятсот десять) гривень, яка складається з наступного: заборгованість за сумою кредиту: 4 500 грн.;- заборгованість за відсотками 410 гривень.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» 2945 (дві тисячі дев`ятсот сорок п`ять) гривень 90 копійок судових витрат.

В задоволені решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок», адреса: вул. Антонова, 8А, с. Чайки, Бучанський район, Київська область код ЄДРПОУ 40842831.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повний текст рішення суду складено 09.06.2026

Суддя: