Рішення № 13725258, 07.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/36307.02.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Укренргопром”

до Приватного акціонерного товариства “Завод залізобетонних конструкцій № 1”

про стягнення боргу 245346,33 грн.

                                                                                                    Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Кобилянський Є.В.- представник по довіреності від 10.12.2010р.

від відповідача: Козачук М. П. –представник за довіреністю № 7 від 01.06.2010р.

СУТЬ СПОРУ :                    

Заявлено позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства “Завод залізобетонних конструкцій № 1”заборгованості за Договором № 07050301 на виконання від 03.05.2007 в розмірі 245346,33 грн., в тому числі 89700,00 грн. –основного боргу, 8860,64 грн. –пені, 124369,13 грн. –інфляційних витрат, 22416,56 грн. –3% річних.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання Договору ним було виконано роботи, проте відповідач за виконані роботи не розрахувався в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2010 порушено провадження по справі № 53/363, розгляд справи призначено на 13.12.2010.

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання 13.12.2010 представника відповідача розгляд справи було відкладено на 17.01.2011.

Ухвалою суду від 17.01.2011 продовжено строк вирішення спору.

В судовому засіданні від 17.01.2011, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 07.02.2011.

В судовому засіданні 07.02.2011 позивач заявив про зменшення розміру позовних вимог, відповідно позивач просить стягнути з відповідача 20000,00 грн. основного боргу.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Зазначена заява свідчить про нову ціну позову з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі, і як про те зазначено у п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., № 01-8/482 факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.02.2011 надав пояснення на заявлені позовні вимоги.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 07.02.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.05.2007 між сторонами у справі укладено Договір № 07050301, відповідно до умов якого Виконавець (позивач) зобов’язується на власний ризик виконати відповідно до умов даного Договору роботи, а Замовник (відповідач) зобов’язується надати Виконавцю фронт робіт, передати всю необхідну документацію, прийняти об’єкт по завершенню виконаних робіт (п. 1.1 Договору).

До Договору № 07050301 сторони підписали Додаток № 1 в якому погодили договірну ціну. Також позивач та відповідач затвердили локальний кошторис по Договору.

На виконання Договору відповідач здійснив роботи, що підтверджується належним чином завіреними копіями актів приймання виконаних підрядних робіт: № 279 за 2007р., № 42 , № 78 за лютий 2008р.

Судом, при дослідженні актів приймання виконаних підрядних робіт: № 279 за 2007р., № 42 , № 78 за лютий 2008було встановлено, що вказані документи підписані зі сторони позивача та відповідача, а також належним чином оформлені.

Відповідно до п. 4.1 Договору замовник сплачує переоплату в розмірі 50% вартості Договору, що становить 124750,00 грн., крім того ПДВ 20% - 24950,00 грн. Разом сума передплати складає –149700,00 грн.

Інші розрахунки за виконані роботи проводяться протягом 5-ти банківський днів після підписання Сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт щомісячно (п. 4.3 Договору).

Відповідач частково розрахувався за виконані на його користь роботи, що підтверджується залученим до матеріалів справи виписками з особистого рахунку позивача та платіжним дорученнями № 870 від 19.03.2008 та № 110 від 25.02.2008.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина 1 статті 837 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказів належного виконання зобов’язання за договором щодо оплати робіт в повному обсязі відповідач не подав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Умовами Договору (п. 4.3) встановлено строк виконання зобов’язання.

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані позивачем роботи не розрахувався в повному обсязі, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 20 000,00 грн.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, отже суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 20 000,00 грн. заборгованості за виконані роботи за договором правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Згідно з п. 4.2. Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 04.03.1998, № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Завод залізобетонних конструкцій № 1” (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, код ЄДРПОУ 04012276) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укренргопром” (03170, м. Київ, вул. Перемоги, 9, код ЄДРПОУ 32589733) основний борг у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., 200 (двісті) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                               О.А.Грєхова

Повне рішення складено 10.02.2011