Ухвала суду № 137252283, 09.06.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4831/26

Номер провадження 2-ві/711/4/26

УХВАЛА

09 червня 2026 року м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Піковський В.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецької Світлани Михайлівни від розгляду цивільної справи №711/4831/26 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

03.06.2026, через систему «Електронний суд», позивачем ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді Позарецької С.М.

Свою заяву обґрунтовує тим, що з метою підтвердження обставин нанесення йому образи, він звернувся з проханням допитати його в якості свідка. Крім того, з метою підтвердження обставин нанесення йому образи, він звернувся з проханням допитати в якості свідка й ОСОБА_2 юрисконсульта першої категорії ПРАТ «ЧЕРКАСЬКЕ ХІМВОЛОКНО» ВП «ЧЕРКАСЬКА ТЕЦ». Вважає, що розгляд заяви про виклик та допит свідків не потребує виклику сторін, незважаючи на вказане, ухвалою про відкриття провадження від 21.05.2026 у справі № 711/4831/26 суддею Позарецькою С.М. не було вирішено заяву про допит свідків. У зв`язку з чим, він звернувся до суду з клопотанням від 22.05.2026, у якому звертав увагу судді Позарецької С.М. на вказані обставини та просив розглянути заяву про виклик та допит свідків, але судом, на його думку, означена заява була проігнорована. Крім того, ухвалою про відкриття провадження від 21.05.2026 у справі №711/4831/26 суддею Позарецькою С.М. постановлено розглядати справу в порядку спрощеного провадження, що, як він вважає, виключає можливість розгляду його заяви про допит свідків у підготовчому засіданні. Таким чином, заявник стверджує, що в порушення п.7 ч.2 ст.187 ЦПК України, суддя Позарецька С.М. незаконно позбавляє його можливості подати докази до справи. На підставі викладеного вище, відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, заявляє відвід судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецькій С.М., у зв`язку з наявністю обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2026, обраний суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Піковський В`ячеслав Юрійович для розгляду судової справи №711/4831/26 (провадження №2-ві/711/4/26).

Розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі №711/4831/26, суд зазначає наступне.

Обґрунтованість заяви та матеріали справи свідчать про відсутність потреби з`ясування додаткових обставин у судовому засіданні.

За змістом ч.7 ст.40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Вивчивши доводи заяви ОСОБА_3 від 03.06.2026, а також дослідивши матеріали справи №711/4831/26 (провадження №2/711/2895/26), суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, 11.05.2026, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька Світлана Михайлівна, у результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначена для розгляду судової справи №711/4831/26.

Ухвалою від 15.05.2026 позовну заяву залишено без руху.

На виконання вказаної вище ухвали суду, 20.05.2026 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків з додатками, яку прийнято судом.

Ухвалою суду від 21.05.2026 позовну заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду у відкритому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Крім того, заперечень проти такого порядку розгляду справи до суду не надійшло. Сторонам встановлені строки для подачі заяв по суті справи.

03.06.2026 надійшла заява ОСОБА_1 від 02.06.2026 про відвід судді Позарецької С.М. від розгляду цивільної справи.

Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Стаття 37 ЦПК України визначає випадки недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.

Закон України «Про судоустрій та статус суддів» гарантує кожному захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Конституцією України передбачено закріплення однієї з найважливіших гарантій забезпечення та захисту прав та свобод особи - це право на судовий захист.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст.8 Конституції України).

Разом з тим, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року є правовою основою функціонування та діяльності міжнародного судового органу - Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ). Україною Конвенцію ратифіковано 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції».

Зі змісту ст.1 Конвенції вбачається, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I Конвенції.

Так, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Отже, ч.1 ст.6 Конвенції, закріплено такі елементи права на судовий захист як: 1) право на розгляд справи; 2) справедливість судового розгляду; 3)публічність розгляду справи та проголошення рішення; 4) розумний строк розгляду справи; 5) розгляд справи судом, встановленим законом; 6) незалежність і безсторонність суду.

Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

Практика ЄСПЛ засвідчує, що право на доступ до суду включає в себе й право на ухвалення рішення по справі.

До конструкції «права на розгляд справи» також включається обов`язковий та остаточний характер судового рішення, а саме: обов`язок держав-учасниць Конвенції забезпечити остаточність судових рішень розуміється як те, що права вищих судів переглядати судові рішення мають використовуватися з метою виправлення допущених помилок, а не для проведення нових слухань.

Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях ЄСПЛ трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Що стосується принципу публічності, то він є важливим елементом права на справедливий суд. У ст.6 Конвенції передбачається право кожної людини на те, що розгляд її справи буде відбуватися публічно. Публічний характер розгляду справи спрямований на захист особи від таємного, не підконтрольного суспільству відправлення правосуддя. З іншого боку, публічність є важливим інструментом, який сприяє зміцненню довіри до діяльності судової системи. Вимога публічності поширюється як на процес розгляду справи, так і на проголошення судового рішення.

Наступним елементом права на справедливий суд згідно ст.6 Конвенції є право на розумний строк розгляду справи. ЄСПЛ не визначає жодних конкретних строків, які можна вважати розумними або нерозумними це питання вирішується в кожній окремій справі з урахуванням усіх особливостей та обставин, а саме, звертається увага на комплексність справи оцінювання складності справи з урахуванням обставин та фактів, що ґрунтуються на праві та тягнуть за собою певні юридичні наслідки, належну поведінку заявника, яка не повинна становити умисного затягування розгляду справи та належну поведінку органів державної влади зобов`язання договірних сторін організувати свої правові системи таким чином, щоб дати можливість судам реалізувати п. 1 ст. 6 Конвенції та неможливість зловживання своїми зобов`язаннями через недоліки судової системи.

У ч.1 ст.6 Конвенції прямо зазначено, що кожен має право на розгляд справи судом, встановленим законом. Термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом. Основними критеріями, якими керується ЄСПЛ щодо визначення органу «судом» у розумінні статті 6 Конвенції є: 1) здатність ухвалювати обов`язкові для виконання рішення; 2) обов`язкова законодавча регламентація функціонування та діяльності «суду»; 3) наявність встановленої законом функції щодо розгляду юридично значимих питань; 4)гарантованість незалежності від державної виконавчої влади та інших учасників справи.

Європейський суд з прав людини досить вимогливо підходить і до встановлення того, чи був суд, який розглядав справу, незалежним та чи забезпечена його безсторонність. Практика Європейського суду з прав людини в першу чергу виходить з презумпції незалежності судів. Незалежність розуміється як здатність суду розглядати справу та ухвалювати рішення, не перебуваючи при цьому у будь-якій залежності від волі сторін чи органів державної влади.

Принцип безсторонності передбачає відсутність у судді особистої заінтересованості у справі та спроможності виконати роль безстороннього арбітра, який вирішує справу незалежно, підпорядковуючись виключно закону.

Право на справедливий судовий розгляд є процесуальним правом кожної людини, чиї права порушені, не визнані чи оспорюються. Суть цього права полягає в тому, що, по-перше, воно є правом для захисту інших прав, а по-друге, це право має власну самодостатню цінність як складовий елемент принципу верховенства права.

Відповідно до заяви про відвід, заявник посилається на те, що постановляючи ухвалу про відкриття провадження у справі №711/4831/26 від 21.05.2026, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а тому суддею виключено можливість розгляду його заяви про допит свідків у підготовчому засіданні, чим вважає порушено його права.

Разом з тим, розгляд справи у спрощеному позовному провадженні гарантує той самий обсяг прав, що й загальне провадження. Порядок подання учасниками справи доказів визначений статтею 83 ЦПК України. Зокрема, позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Таким чином, за результатами розгляду заяви про відвід, суд не вбачає обставин, які б давали підстави для відводу судді Позарецької С.М. від розгляду цивільної справи №711/4831/26.

Слід зазначити, що незгода учасників справи із прийнятими суддею рішеннями не є підставою для відводу, враховуючи норми ч.4 ст.36 ЦПК України. Крім того, оцінка всім доказам, які наявні у справі, на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності буде дана судом при прийнятті остаточного рішення за результатами розгляду справи. До того ж визначення судді для розгляду конкретної судової справи здійснюється не за бажанням учасників справи, а у встановленому законом порядку.

Так, сам по собі факт незгоди учасників справи із прийнятими судом (суддею) рішеннями, не є обставинами, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, враховуючи норми ч.4 ст.36 ЦПК України.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява №48778/99).

Також, жодних ознак упередженості судді при розгляді цивільної справи та інших порушень, які б вказували на це не встановлено.

Отже, враховуючи викладені обставини відводу у поданій заявником ОСОБА_1 заяві від 03.06.2026, приходжу до висновку, що заява про відвід судді Позарецької С.М. є необґрунтованою та безпідставною і не містить визначених процесуальним законодавством підстав для відводу судді. Заявником не доведені обставини для ствердження, що суддя Позарецька С.М. ймовірно однобічно здійснить розгляд матеріалів в цивільному провадженні, посилаючись на законодавство та судову практику при розгляді даного роду цивільних позовів.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.33, 36, 37, 39, 40 ЦПК України суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецької Світлани Михайлівни від розгляду цивільної справи №711/4831/26 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складено 09.06.2026.

Суддя: В. Ю. Піковський