Рішення № 13725208, 04.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/7104.02.11 За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ»

до відповідача 1:Товариства з обмеженою відповідальністю «Берег-Груп»

до відповідача 2:Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний Металоцентр «Леман-Україна»

про: стягнення 1 600 588 грн. 11 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники Позивача:не зявився Відповідача 1:Матківський С.М., довіреність б/н від 09.12.2010

Відповідача 2:не зявився

У судовому засіданні 04.02.2011 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

У листопаді 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, відповідно до якого просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Берег-Груп» 1 356 246 грн. 45 коп. заборгованості за договором поставки №ОДО-02/09/08 від 24.09.2008, 40 887 грн. 71 коп. 3 % річних та 203 436 грн. 95 коп. інфляційних збитків. Позовні вимоги до Відповідача-2 ґрунтуються на договорі поруки № 37 від 22.07.2009, за яким Відповідач-2 не виконав свого зобовязання по забезпеченню виконання зобовязання за договором поставки перед позивачем, що випливає із договору поруки, та позивач просить стягнути з Відповідача-2 суму 17 грн. 00 коп. боргу. Судові витрати по справі позивач просить покласти на Відповідача-1.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва №6 1/71 від 29.11.2010, яку призначено до розгляду на 14.12.2010.

До загального відділу суду 14.12.2010 надійшло клопотання від Відповідача-1 про відкладення розгляду справи.

14.12.2010 та 21.01.2011 розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2011 було продовжено строк вирішення спору на 15 днів, згідно ст.69 ГПК України.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, яка надійшла до загального відділу суду 02.02.2011, Позивач зменшив розмір заявлених до стягнення з Відповідача-1 вимог та просив стягнути з останнього 1 156 246 грн. 45 коп. основного боргу, 203 436 грн. 95 коп. інфляційних збитків, 40 887 грн. 71 коп. 3 % річних, а також відмовився від позовних вимог в части ні стягнення заборгованості в сумі 17 грн. 00 коп. з Відповідача-2 та просив припинити провадження у справі в цій частині.

04.02.2011 у судове засідання зявився представник Відповідача-1. Представники Позивача та Відповідача-2 не зявились, причини неявки суду не відомі.

Під час розгляду спору по суті представник позивача підтримав заявлені вимоги відповідно до заяви про їх уточнення.

В матеріалах справи містяться Довідки статистики від 01.11.2010 щодо статусу та місцезнаходження Позивача, Відповідача-1 та Відповідача-2.

Відповідач-1 подав письмовий відзив та позов, відповідно до якого проти задоволення позову заперечив повністю, посилаючись на те, що відповідно до п. 4 ст. 559 ЦК України, строк припинення за договором поруки не встановлено, а також те, що позивач не звернувся до Відповідача-1 протягом 6 місяців після настання строку виконання основного зобовязання (відповідно до п. 4 ст. 559 ЦК України), тому Відповідач-1 вважає, що оскільки договір поруки припинився, а отже позов ґрунтується на зобовязанні, яке припинилося.

Відповідач-2 письмовий відзив на позов не надав, хоча був належним чином повідомлений про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, а саме з позовної заяви та з Довідкок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження.

Клопотання щодо фіксації судового процесу сторонами не заявлялось, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2008 року між ТОВ«Леман-Україна» (21.07.09 - ТОВ «Леман-Україна» змінило назву на ТОВ«МЕТІНВЕСТ-СМЦ») (надалі Позивач), ТОВ«Берег-Груп» та ТОВ«Центр-Будінвест» було укладено Договір поруки № ОДО-02/09/08-УП (надалі Договір), згідно якого Відповідач-1 поручився перед ТОВ«МЕТІНВЕСТ-СМЦ»за виконання всіх зобовязань ТОВ«Центр-Будінвест»(надалі Боржник) за Договором поставки № ОДО-02/09/08 від 24.09.2008, укладеним між ТОВ«МЕТІНВЕСТ-СМЦ» та ТОВ«Центр-Будінвест» (надалі - Основний договір).

За умовами Основного договору Позивач зобовязався поставити, а Боржник прийняти та оплатити металопродукцію у кількості, осортименті і номенклатурі та за ціною вказаною в рахунках-фактурах (п.1.1, 1.2 Основного договору), що виставлялись для оплати на підставі видаткових накладних.

Відповідно до п.3.5, 3.6, 3.7 Договору, Боржник здійснює оплату поставленого товару протягом 3-х (трьох) календарних днів від дати поставки товару, якщо інше не вказану у рахунку-фактурі. З моменту зарахування на поточний рахунок Позивача 100% оплати за поставлений товар, або за товар, який повинен бути поставлений, ціна на товар не підлягає зміні. Товар може бути поставлений Позивачем на умовах попередньої оплати товару. Якщо вартість фактично поставленого товару перевищує суму вказану в рахунку-фактурі, Позивача, або оплачену Боржником, то останній зобовязується оплатити різницю в сумі між оплаченим та фактично поставленим товаром протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту поставки.

Також між сторонами 03.08.2009 була укладена Додаткова угода № 1 до Договору № ОДО-02/09/08 від 24.09.2008 щодо зміни реквізитів сторін.

Відповідно до видаткових накладних №ОДт-002331 від 29.09.2008, №ОДт-002332 від 29.09.2008, №ОДт-002333 від 29.09.2008, №ОДт-002334 від 29.09.2008, №ОДт-002341 від 01.10.2008, №ОДт-002345 від 01.10.2008, №ОДт-002346 від 01.10.2008, №ОДт-002347 від 01.10.2008, №ОДт-002386 від 07.10.2008, №ОДт-002387 від 07.10.2008, №ОДт-002395 від 08.10.2008, довіреностей на приймання ТМЦ серії ЯЦЗ №117279 від 25.09.2008, серії ЯЦЗ №117280 від 07.10.2008, завірені копії яких містяться в матеріалах справи, ТОВ«МЕТІНВЕСТ-СМЦ» поставило, а ТОВ«Центр-Будінвест» прийняло поставлений товар на загальну суму 1 406 246 грн. 45 коп.

Однак, ТОВ«Центр-Будінвест»оплатило частково поставлений Позивачем товар, а саме у розмірі 50 000 грн. 00 коп. (що підтверджується випискою обслуговуючого Позивача банку від 13.04.2010).

У звязку з цим, заборгованість ТОВ«Центр-Будінвест» перед ТОВ«МЕТІНВЕСТ-СМЦ»склала 1 356 246грн. 45 коп.

За виконання усіх зобовязань Боржника за Основним договором, в порядку ст. 553 ЦКУкраїни поручився Відповідач-1, що підтверджується Договором поруки № ОДЗ-02/09/08-УП від 24.09.2008.

Згідно п.1 ст. 619 ЦКУкраїни договором або законом може бути передбачена поряд з відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Так, відповідно до умов п.2.1 Договору у разі порушення Боржником обовязків за Основним договором Поручитель (Відповідач-1) субсидіарно відповідає перед Кредитором (Позивачем) за Боржника.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що у разі повного або часткового невиконання Боржником свого зобовязання за Основним договором в строки, передбачені Основним договором, Кредитор вправі вимагати виконання такого зобовязання та сплати штрафних та компенсаційних виплат від Поручителя.

Відповідно до п. 2 ст. 619 Цивільного кодексу України до предявлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен предявити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на предявлену вимогу, кредитор може предявити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

Так, 01 вересня 2010 року Позивачем на адресу Боржника було відправлено лист № 33/08-ю від 31.08.2010 (надалі - лист) з вимогою про сплату існуючої заборгованості протягом 10 банківських днів з моменту отримання вимоги (копія листа та докази його відправлення містяться в матеріалах справи). Зазначений лист було вручено Боржникові 07.09.2010, що пітверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, договорі поруки припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобовязання не встановлений або встановлений моментом предявлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не предявить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Статтею 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначенні актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Статтею 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Як вбачається із п. 5.2. договору поруки № ОДЗ-02/09/08-УП від 24.09.2008, що сторонами встановлено, що цей договір діє до моменту припинення дії Основного договору (Договору поставки № ОДО-02/09/08 від 24.09.2008), а з питань розрахунків, до повного виконання Сторонами своїх обовязків по сплаті усіх платежів за цим Договором.

Відповідно до п. 9.1 Договору поставки № ОДО-02/09/08 від 24.09.2008 зазначений договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та дії до 31.12.2008, а в частині розрахунків до повного розрахунку між сторонами.

Таким чином, судом встановлено, що строк дії договору поруки № ОДЗ-02/09/08-УП від 24.09.2008 встановлений до повного розрахунку між сторонами за Договором поставки № ОДО-02/09/08 від 24.09.2008.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, яка надійшла до загального відділу суду 02.02.2011, Позивач зменшив розмір заявлених до стягнення з Відповідача-1 у звязку зі сплатою останнім частини заборгованості в розмірі 200 000 грн. 00 коп. та просив стягнути з останнього 1 156 246 грн. 45 коп. основного боргу, 203 436 грн. 95 коп., 40 887 грн. 71 коп. 3 % річних, а також просив припинити провадження у справі в частині стягнення з Відповідача-2 заборгованості в розмірі 17 грн. 00 коп.

Судом встановлено, що Позивачем до заяви про уточнення позовних вимог додано доказ сплати Відповідачем-1 сплати боргу 200 000 грн., що підтверджується випискою банку від 02.12.2010 (після подачі позову Позивачем до суду).

Вивчивши всі суттєві моменти спірних правовідносин, суд вважає поданий позов таким, що підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Вимогами ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів належної оплати в повному обсязі за договором поставки суду не надано.

Оскільки поданими доказами та встановленими судом обставинами справи підтверджується наявність у Відповідача-1 непогашеної заборгованості за договором поставки, право вимоги зі слати якої перейшло до позивача, позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача-1 суми 1 156 246 грн. 45 коп. боргу видаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач також просить стягнути з Відповідача-1сум 203 436 грн. 95 коп. інфляційних збитків, 40 887 грн. 71 коп. 3 % річних, що нараховані за період прострочення виконання грошового зобовязання, право вимагати виконання якого у позивача виникло внаслідок укладення з третьою особою договору поруки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги наведені норми діючого законодавства, позовні вимоги в даній частині є такими, що заявлені правомірно, та підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивачем до суду була подана заява про уточнення позовних вимог та докази сплати Відповідачем-1 основного боргу в сумі 200 000 грн. 03.12.2010 після подання позивачем позову до суду, а також Позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення 17 грн. 00 грн. з Відповідача-2, тому в частині стягнення з Відповідача-1 на користь Позивача основного боргу в сумі 200 000 грн. провадження у справі слід припинити відповідно до п. 1.1 ст. 80 ГПК України., а в частині стягнення з Відповідача-2 на користь Позивача основного боргу в сумі 17 грн. провадження у справі слід припинити відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, при частковому задоволені позову, державне мито покладається на сторін пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 80 п.п. 1-1, 4 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Берег-Груп»(65026, м. Одеса, вул. Гоголя, 7, кв.1; код 32256079) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ»(01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 2; код 32036829) 1 156 246 (один мільйон сто пятдесят шість тисяч двісті сорок шість) грн. 45 коп. основного боргу, 203 436 (двісті три тисячі чотириста тридцять шість) грн. 95 коп. інфляційних витрат, 40 887 (сорок тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 71 коп. 3% річних, 14 006 (чотирнадцять тисяч шість) грн. 75 коп. - державного мита та 207 (двісті сім) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення з Відповідача-1 - 200 000 грн.00 коп. - провадження у справі припинити відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

4. В частині стягнення з Відповідача-2 - 17 грн.00 коп. - провадження у справі припинити відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М. Івченко Рішення підписано 07.02.2011