Рішення № 137251685, 26.05.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/11800/23

Номер провадження2/205/2680/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Костромітіної О.О.,

за участю секретаря судового засідання Пєтіної К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

за участю:

представника АТ КБ «ПриватБанк» Ковальова Михайла Михайловича,

представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Смука Михайла Ілліча,

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 05.03.2018 у розмірі 49 984 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 54 копійки. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 05.03.2018 року.

14.06.2018 року відбулась державна реєстрація та змінено і скорочено повне найменування позивача з Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» на АТ КБ «Приватбанк».

Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом в заяві.

Відповідач ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банка про їх затвердження.

Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок, що підтверджується випискою по рахунку, та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 47000 гривень, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, який відповідно до п.1.1.1.63 Договору-короткостроковий кредит, який надається банком-Клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.

У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів» клієнт має право надати Банку заяву про розірвання Договору виконавши умови п.2.1.1.5.4 Договору.

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредиту. Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме згідно до п. 2.1.1.12.3 погашення кредиту-поповнення Картрахунку Держателя, здійснюється шляхом внесення коштів у готівковому або безготівковому порядку і зарахування їх банком на Картрахунок Держателя, а так само шляхом договірного списання коштів з інших рахунків Клієнта на підставі Договору. Таким чином, відповідач зобов`язався здійснювати погашення кредиту та процентів внесенням грошей на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов`язкового платежу.

Проте, відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою по рахунку. Таким чином, відповідач, у порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, зобов`язання за вказаним договором не виконав, внаслідок чого відповідач станом на 17.09.2023 року має заборгованість 49984,54 гривень, яка складається з наступного: 44383,39 гривень - тіло кредиту; 5601,15 гривень-заборгованість за простроченими відсотками. Відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ «Приватбанк», що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

10.02.2025 року до суду від представника заявника ОСОБА_1 адвоката Смук М.І. через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості у розмірі 49 984,54 гривень, у повному обсязі. Відповідач заявляє, що не підписував ніяких без номерних кредитних договорів від 05.03.2018 року, на який вказує Позивач. Підпис схожий на підпис Відповідача, але це не його підпис. Що потребує вивчення оригіналу документа який знаходиться у розпорядженні Позивача та встановлення всіх обставин. Подальшим ознайомленням з матеріалами позовної заяви встановлено, що на копії документа під назвою Анкета-Заява маються анкетні данні Відповідача, сторінки не нумеровані, має якісь підписи позивача та нібито Відповідача. Обидві сторінки не мають жодних умов (істотних) договору. Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, надані Позивачем, також не мають нумерації сторінок та не мають підпису відповідача про ознайомлення з наданими Умовами та Правилами. На вказаній вище Інтернет сторінці позивача мається багато Умов та Правил різних редакцій датованими різними датами. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Надані позивачем Правила надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Якщо виходити, з наданих Позивачем розрахунків, то Відповідач погасив суму перед Позивачем у сумі, яка дорівнює 247 223,12 + 2630,86 + 1271,59 + 4949,29 = 256 020,86 грн.( двісті п`ятдесят шість тисяч двадцять гривень 86 коп.). А це означає, що якщо уявити, що Відповідач дійсно отримав грошові кошти (не кредит) від Позивача, то він вже все повернув, тим більше сам Позивач підтверджує це своїми розрахунками. Враховуючи, що Анкету-Заяву не можна вважати договором і можливого дійсного переведення на карткові рахунки відповідних сум Позивачем, можна вважати, що Відповідач, якщо і отримував будь-які грошові кошти від Позивача то все давно погасив.

26.02.2025 року представником позивача АТ КБ «Приватбанк» Тереняк В.І. надано відповідь на відзив, в якому зазначає, що відповідач ОСОБА_1 ознайомившись та погодившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, Тарифами банку, які всі разом складають Договір банківського обслуговування, власноруч підписано Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Тобто в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в Заяві позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах, що разом складають Договір про надання банківських послуг, на підставі якого відповідачу відкрито картковий рахунок та видана пластикова картка. Банком надавалися докази, які підтверджують факт укладення кредитного договору та наявності не виконаних кредитних зобов`язань. Банком також надано скан-копію паспорта відповідача завірену особистим підписом виконаним стилусом на планшеті відповідачем, яка була актуальна на момент підписання кредитного договору №б/н від 05.03.2018 року. Предметом позову є розмір заборгованості за кредитним договором. Банк надав суду докази щодо наявності заборгованості за договором - розрахунок заборгованості, відповідач в свою чергу не спростував їх. Відповідачем не доведено та матеріалами справи не встановлено, що грошовими коштами протиправно заволоділа інша особа. Протягом дії кредитного договору відбувалася сплата щомісячних платежів по кредиту відповідачем, що підтверджується розрахунком заборгованості, випискою по рахунку. Відповідач не спростував доводів банку щодо часткового здійснення ним погашення заборгованості по кредитному договору. Банком надано виписку по рахунку відповідача, де видно активне використання останнім кредитного рахунку, а саме використання грошових коштів за допомогою кредитної картки. З матеріалів справи не вбачається, а відповідачем не доведено відсутність заборгованості та, відповідно, виконання умов договору належним чином, а тому вимоги позовної заяви підлягають задоволенню в повному обсязі.

23.04.2025 року від представника заявника ОСОБА_1 адвоката Смук М.І. через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі, де останній повторює викладену раніше позицію. В обґрунтування зазначає, що Відповідач підтверджує, що раніше був клієнтом АТ КБ «Приватбанк» та мав платіжну картку банку, тому копія паспорту у позивача наявна. Але кредитних договорів на які саме вказує Позивач не підписував. Просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 49984,54 гривень повністю.

06.05.2025 року представником позивача АТ КБ «Приватбанк» Тереняк В.І. через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на додаткові пояснення, в яких позивач просить суд задовольнити позовні вимоги банку у повному обсязі, обґрунтовуючи свою позицію вже викладеними в позовній заяві та відповіді на відзив доказами. Представник зазначає, що банком надавалися докази, які підтверджують факт укладення кредитного договору та наявності не виконаних кредитних зобов`язань. Банком також надано виписку по рахунку відповідача, з якої вбачається, що відповідач знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитними коштами. Користуючись кредитними коштами, відповідачу були добре відомі і зрозумілі умови договору, а тому його твердження щодо не знання тарифів, умов та правил не відповідають дійсним обставинам справи. Позивач наголошує, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, проте на даний час відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконав. Враховуючи вищевикладене, просить суд задовольнити вимоги банку у повному обсязі.

21.05.2025 року від представника заявника ОСОБА_1 адвоката Смук М.І. до суду надійшли додаткові пояснення, в яких останній акцентує увагу на тому, що в матеріалах справи мається два підписи на копіях документів, які позивач видає за підписи відповідача. Позивач наполягає та стверджує у відповіді на відзив, що відповідач нібито підписав документи графічним підписом. Але доказу зразків відповідних аналогів графічного підпису до матеріалів справи не надано, тому представник зазначає, що графічне зображення підпису який нібито належить ОСОБА_1 не можна вважати належним доказом підписання заяви. Якщо позивач може довести факт власноручного підписання відповідачем паперового варіанту договору, то повинні бути надані відповідні оригінали для можливості оцінити та порівняти підписи. Враховуючи, що позивач не надає таких доказів можна вважати, що паперового варіанту договору не існує взагалі. Позивачем до позовної заяви додано розрахунки. Проте розрахунок проведений не вірно і всі подальші розрахунки як мінімум з вересня 2019 року є хибними та такими, що ставлять відповідача у більш не вигідне становище перед позивачем, фактично це «обман» або «введення в оману» отримання неправомірної вигоди з відповідача. Просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 49984,54 гривень повністю.

06.06.2025 року представником позивача АТ КБ «Приватбанк» Тереняк В.І. через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на додаткові пояснення від 21.05.2025 року. Повторюючи аргументи надані раніше на підтвердження своєї позиції, також зазначає, що відповідачем на сьогоднішній день не заявлялося клопотання про проведення почеркознавчої експертизи та експертиза не проводилася. Оскільки питання щодо підписання відповідачем договору не відносяться до предмету заявленого позову, наявність тверджень відповідача про те що підпис виконаний не ним, а іншою особою, не мають правового значення по даній справі. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Проте частково здійснював погашення заборгованості по кредитному договору. Доводів банку щодо останнього відповідач не спростував. Просить суд задовольнити вимоги банку у повному обсязі.

19.02.2026 року через систему «Електронний суд» від представника заявника ОСОБА_1 адвоката Смук М.І. до суду надано клопотання про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним. В обґрунтування якого представник відповідача зазначає, що під час подання позову Позивач надав до суду разом з позовною заявою всі наявні у нього докази наявності заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед Позивачем АТ КБ «Приватбанк». Ці так звані докази були перелічені у додатках в Позовній заяві, проте серед документів також маються не вказані у додатках:друкована ксерокопія документа «Анкета-заявление о присоединении к Условиям и правилам предоставления банковских услуг» датовані 05.03.2018 роком з невідомими друкованими копіями підписів невідомих осі та копія «Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг» на 5 арк., яка також не містить підписів сторін, а лише копія печатки та невідомого підпису клієнта датований вже 05.04.2021 роком. Відповідач підтверджує, що раніше був клієнтом АТ КБ «Приватбанк» та мав платіжну картку банку номер якої не пам`ятає бо минув тривалий час, тому копія паспорту у позивача наявна. Але кредитних договорів на які саме вказує Позивач не підписував. Представником відповідача було подане клопотання до суду про витребування від Позивача оригіналів документів на які останній посилається у своїй позовній заяві, серед яких договір(кредитний договір), паспорт кредиту, заяви відповідача, будь-яких інших документів на яких є оригінал підпису Відповідача, але Позивач не зміг надати на ознайомлення суду та стороні відповідача жодних оригіналів відповідних документів. А будь-якого договору взагалі не надав і копії також. Його не має в матеріалах справи. Більш того Позивач сам у своєму поясненні підтвердив факт незаконності графічних підписів, коли відповідав на ухвалу суду про витребування. Позивач наполягає та стверджує у відповіді на відзив, що Відповідач нібито підписав документи графічним підписом. Проте зразків відповідних аналогів графічного підпису до матеріалів справи не надано, тому вважати що графічне зображення підпису який нібито належить ОСОБА_1 не можна вважати належним доказом підписання будь-яких заяв, такий доказ підлягає особливому дослідженню з боку суду, який повинен згідно вимог законодавства надати належну оцінку йому. Враховуючи викладене просить суд визнати недопустимими та/або недостовірними наступні докази надані Позивачем: «Анкета-заявление о присоединении к Условиям и правилам предоставления банковских услуг» датовані 05.03.2018 роком.; копія «Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг» на 5 арк; копія документа без назви на сторінці; Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт датований 2013-2014-2015 роками; копія Паспорту кредиту якого немає в матеріалах справи не може бути доказом; копія ксерокопії документа на 30-й сторінці матеріалів справи «БЕЗ НАЗВИ», не є дійсним оскільки має строки чинності до 20.03.2018; копія витягу з Протоколу №4 засідання правління від 25.01.2018; ксерокопія фотографії паспорту громадянина, відповідача ОСОБА_1 ; виписка за договором №б/н за період 03.04.2017 - 25.09.2023; довідка якою нібито підтверджується наданням Відповідачу кредитних карток; копія фотокартки з зображенням відповідача; довідка про зміну кредитування та обслуговування картки оформленої на ОСОБА_1 № 4149439101804502; - виписка за договором №б/н за період 03.04.2017 - 25.03.2023; розрахунок заборгованості брати як доказ наявності боргу не можливо, оскільки він є неналежним доказом у справі та повинен бути визнаний судом саме таким з наступних причин.

Ухвалою суду від 15 січня 2024 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Заочним рішення Новокодацького (Ленінського) районного суду міста Дніпра від 16 травня 2024 року у справі №205/11800/23 задоволено позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» заборгованість за договором б/н від 05.03.2018 у розмірі 49984 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 64 копійки, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 44383 (сорок чотири тисячі триста вісімдесят три) гривні 39 копійки; заборгованості за простроченими відсотками 5 601 (п`ять тисяч шістсот одна) гривня 15 копійок, а також судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.

Ухвалою суду від 05.09.2024 року заяву адвоката Смук Михайла Ілліча, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.05.2024 року по справі №205/11800/23 залишено без руху, оскільки останнім всупереч вимогам ст. 285 ЦПК України, не додано до заяви про перегляд заочного рішення докази, на які він посилається в цій заяві.

Ухвалою Новокодацького (Ленінського) районного суду м. Дніпра від 10.10.2024 року заяву адвоката Смук Михайла Ілліча, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.05.2024 року по справі №205/11800/23 прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Ухвалою Новокодацького (Ленінського) районного суду м. Дніпра від 23 січня 2025 року відповідачу ОСОБА_1 поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та скасовано заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.05.2024 року по справі №205/11800/23, розгляд справи постановлено провести у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду 21 травня 2025 року за клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Смук М.І. витребувано у Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, адреса для листування: 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.50): - оригінал заяви позичальника ОСОБА_1 ; - оригінал Паспорту споживчого кредиту; - оригінал витягу з «Тарифів»; - оригінал витягу з «Умов та Правил надання банківських послуг» у редакції, що діяла на момент підписання заяви; - оригінал наказу банку щодо затвердження «Умов та Правил надання банківських послуг» у редакції, що діяла на момент підписання заяви.

Ухвалою суду від 21.10.2025 року, постановленою судом, не виходячи до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Дана ухвала занесена до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 04 грудня 2025 року у задоволенні заяви адвоката Смук Михайла Ілліча, який діє від імені та в інтересах відповідача ОСОБА_1 , про відвід судді Новокодацького районного суду міста Дніпра Костромітіної Оксани Олександрівни у цивільній справі № 205/11800/23 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовлено.

Ухвалою суду від 25 березня 2026 року заяву адвоката Смук Михайла Ілліча, який діє від імені та в інтересах відповідача ОСОБА_1 , про відвід судді Новокодацького районного суду міста Дніпра Костромітіної Оксани Олександрівни у цивільній справі № 205/11800/23, визнано необґрунтованою та передано до канцелярії Новокодацького районного суду міста Дніпра для визначення судді для розгляду заяви про відвід, визначеному у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра Федотової В.М. від 27.03.2026 року у задоволенні заяви представника відповідача-адвоката Смук М.І. про відвід судді Костромітіної О.О. по цивільній справі № 205/11800/23, відмовлено.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні змісту відповіді на відзив, письмовим запереченням на додаткові пояснення відповідача та іншим письмовим поясненням.

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Смук М.І. у судовому засіданні надав пояснення аналогічні змісту відзиву та письмовим поясненням, наданими до суду та іншим письмовим поясненням.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав(-ла) Заяву № б/н від 05.03.2018 року.

Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг». «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом в заяві.

Відповідач ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банка про їх затвердження.

Відповідачу було відкрито кредитний рахунок, що підтверджується випискою по рахунку, та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Для користування кредитним картковим рахунком Відповідач отримав кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 47000 гривень, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, який відповідно до п.1.1.1.63 Договору-короткостроковий кредит, який надається банком-Клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.

У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів» клієнт має право надати Банку заяву про розірвання Договору виконавши умови п.2.1.1.5.4 Договору.

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредиту.

Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме згідно до п. 2.1.1.12.3 погашення кредиту-поповнення Картрахунку Держателя, здійснюється шляхом внесення коштів у готівковому або безготівковому порядку і зарахування їх банком на Картрахунок Держателя, а так само шляхом договірного списання коштів з інших рахунків Клієнта на підставі Договору. Таким чином, відповідач зобов`язався здійснювати погашення кредиту та процентів внесенням грошей на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов`язкового платежу.

Проте, відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою по рахунку. Відповідач станом на 17.09.2023 року має заборгованість 49984,54 гривень, яка складається з наступного: 44383,39 гривень - тіло кредиту; 5601,15 гривень-заборгованість за простроченими відсотками.

05.04.2021 року Відповідачу було перевипущено кредитну карту на престижну картку «Універсальна Gold» відповідно до Тарифів якої Відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Під перевипуском карти розуміється випуск та приєднання карти з новим строком дії до раніше відкритого Клієнту карткового рахунку, а тому вся сума заборгованості за кредитним лімітом буде відображатися та враховуватися в тому числі і на перевипущеній картці.

Перевипуск карти Відповідачем підтверджується наявністю фото Клієнта з картою та банківською випискою по картковому рахунку та заявою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 05.04.2021 року.

На підтвердження даного факту слугує особистий підпис Відповідача у заяві-анкеті, яким він засвідчив, що він ознайомлений з тим, що дана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Він ознайомлений з договором про надання банківських послуг до його укладання і погоджується з його умовами. Екземпляр договору про надання банківських послуг погоджується отримати шляхом роздрукування з офіційного сайту www.pb.ua. Він зобов`язується виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку www.pb.ua.

Таким чином, факт надання згоди на укладання Відповідачем договору саме в такій формі, ознайомлення Відповідача з умовами договору, а також послідовне виконання умов та правил та ознайомлення із змінами до них на сайті банку, засвідчено особистим підписом останнього.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України (далі -ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

При оформленні кредиту заява на отримання кредиту, підписується повнолітньою, дієздатною особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ч. 2 п.1 ст.30 ЦК України), яким підтверджується, що Позичальник ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку.

Укладання Договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 Цивільного кодексу).Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та Тарифів. Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв`язку, наприклад електронний. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг (далі - Умови та Правила).

Тобто Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку. (п.п. 1.1.1.58, 1.1.1.59 Умов) Відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.

У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, Відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua; https://client-bank.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено що Відповідачу було надано для ознайомлення Умові та правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в Заявці про приєднання. Підписавши заяву Банк та клієнт приєднуються і зобов`язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку Договорі банківського обслуговування в цілому. Отже, враховуючи вищевикладене, заява про приєднання до Умов та Правил з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг.

Підпис вчинено відповідачем власноручно, шляхом підписання стилусом на планшеті.

Підписання стилусом на планшеті регламентовано Постановою НБУ № 151 від 13.12.2019 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України», відповідно до якої власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою, це - цифровий власноручний підпис.

На виконання ухвали суду від 21.05.2025 року про витребування доказів, АТ КБ «Приватбанк» надав відповідь, що анкета-заява №б/н від 05.03.2018 року, Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 05.04.2021 року та Паспорт споживчого кредиту від 05.03.2018 року підписані клієнтом в електронному вигляді за допомогою стилусу. На бумажному носії не оформлювались. Вищезазначені оригінали документів надані на електронну адресу суду в електронному вигляді. Надати до суду оригінал Витягу з Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифів та Наказу банку щодо затвердження «Умов та Правил надання банківських послуг» не виявляється можливим, оскільки в банку діє електронний документообіг та запитувані документи знаходяться в електронному архіві.

Відповідно до ч.3 207 ЦК України, цифровий підпис це аналог власноручного підпису.

За визначенням закону України «Про електронні довірчі послуги» цифровий підпис - це електронні дані, що додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис, при цьому такі дані мають бути унікальними та однозначно пов`язаними із підписувачем і не пов`язаними з жодною іншою особою. При здійсненні клієнтом власноручного підпису на планшеті не використовувались ніякі електронні дані в якості аналогів власноручного підпису, натомість було вчинено саме власноручний підпис але на електронному документі на екрані сенсорного пристрою.

Вказаною вище постановою у п. 6 передбачено, що цифровий власноручний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та прирівнюється до власноручного підпису, а згідно до п. 7 використання цифрового власноручного підпису клієнтом банку не вимагає наявності попередньо укладеного договору між банком та клієнтом.

Таким чином, власноручний підпис на планшеті є особливим видом власноручного підпису, внаслідок чого не може бути аналогом власноручного підпису, яким відповідно до визначення є електронний підпис, а тому для його вчинення не потрібна попередня згода щодо його використання.

Щодо підписання анкети-заяви 05.03.2018 року, тобто до затвердження вказаної вище Постанови НБУ, на підставі чого Відповідачем зроблено висновок, що анкета не має юридичної сили, суд зазначає наступне.

До затвердження вказаної постанови не існувало ніяких заборон щодо використання власноручного підпису на електронних документах; відповідно до чинного законодавства та Конституції в України діє принцип свободи: «дозволено все, що не заборонено законом» ; відповідно до п. 1 Положення вказано, що воно «визначає порядок застосування особливого виду власноручного підпису» - тобто не вводить в дію, як зазначив Відповідач, не дозволяє, а лише визначає порядок застосування, тобто у Постанові НБУ мова про введення умов використання такого підпису, яких не було до затвердження Постанови НБУ.

Таким чином, Відповідачем не зазначено з яких саме підстав зроблено висновок щодо відсутності юридичної сили документів, а тому, враховуючи викладене вище, такий висновок є безпідставним, внаслідок чого суд відхиляє таку позицію відповідача при вирішенні спору по суті.

Позивачем до матеріалів позовної заяви долучено Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» з якої чітко вбачається, що на момент оформлення кредиту Банком встановлено поточну процентну ставку у розмірі 3,6%, вказано розміри комісій та штрафів, розмір щомісячного платежу тощо. Клієнт підписав паспорт споживчого кредиту від 05.03.2018 р., в якому також є інформація про відсоткові ставки по кредитування по картковим рахункам.

Клієнт не надавав банку жодного разу заперечення щодо розміру відсоткової ставки, при цьому частково погашав заборгованість, що свідчить про обізнаність клієнта з умовами кредитування. Копія паспорта споживчого кредиту міститься у матеріалах цивільної справи.

Термін «паспорт споживчого кредиту» визначається у ЗУ «Про споживче кредитування» в розділі II «Інформаційне забезпечення договору про споживчий кредит та дії, що передують його укладенню» та у Додатку 1 зі стандартизованою формою такого паспорта. Приписи про умови договору про споживчий кредит, його форму, порядок укладення та розірвання визначені у розділі ІІІ «Договір про споживчий кредит» цього Закону. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1734-VIII)). З огляду на ці приписи, паспорт споживчого кредиту є довідкою для споживача про умови кредитування, з якими банк зобов`язаний його ознайомити для прийняття споживачем усвідомленого рішення про наступне укладення кредитного договору.

Банком надано копію витягу з протоколу No4 від 25.01.2018 року яким було затверджено умови та правила надання Банківських послуг які були актуальні на момент підписання кредитного договору. При подальшому користування кредитної картки, картку "Універсальна" було перевипущено на престижну "Універсальна GOLD" відповідно до Тарифів якої Відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом відповідно до умов підписаної Відповідачем Заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 05.04.2021 року, тобто, сторонами при укладенні Кредитного договору були досягнути усі істотні умови договору. Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку.

Зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах.

Таким чином, між Банком та Позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить.

Між сторонами були здійснені всі необхідні дії, задля придбання, припинення або зміни цивільних прав та обов`язків, що за змістом ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають Заява, Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи, з якими Позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в Заяві.

На підставі поданої Заяви, що разом з Умовами та Правилами зі зразками підписів та відбитком печатки, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг, Відповідачу було відкрито картковий рахунок (п.п.1.1.1.90 , 2.1.1.11 Умов) - ключем до карткового рахунку є пластикова Картка (п. 1.1.1.62 Умов), яку отримав Відповідач та мобільний телефон який вказав Відповідач (п. 1.1.1.15 та п.1.1.1.16 Умов) в Заяві.

Картковий рахунок - рахунок фізичної особи, до якого випущена Карта ( п.п.1.1.1.90 Умов)та по якому відображаються фінансові операції за допомогою ключів.

За Допомогою встановлених ключів до карткового рахунку, Відповідачу надано можливість здійснювати Дистанційне обслуговування (п.1.1.1.25 Умов - комплекс інформаційних послуг по рахункам клієнта і здійснення операцій по рахунку на підставі дистанційних розпоряджень клієнта).

Таким чином Банк забезпечив Відповідачу можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою Карти та фінансового телефону на який приходить динамічний (змінюваний) ОТП - пароль. Тарифи - розмір винагороди за послуги Банку; є невід`ємною частиною Договору. Перелік може зміняться і доповняться, про що Власник картки повідомляється відповідно до Умов та Правил.

Суд зауважує, що виконання Позичальником умов кредитного договору засвідчує його волю до настання відповідних правових наслідків передбачених кредитним договором.

Відповідно до ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. На підставі ч.1 ст.634 ЦК, підписавши заяву, фізична особа, приєднується до запропонованих банком Умов та правил надання банківських послуг, що підтверджується його особистим підписом. Тобто, з моменту підписання фізичною особою заяви, між Банком та клієнтом був укладений договір в порядку ч.1 ст.634 ЦК шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору (умов кредитування).

Позивачем надана виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості.

Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.12 р. № 578/5 (далі - Перелік № 578/5), згідно якого до первинних документів, які фіксують факт виконання госоперації та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.

З виписки з карткового рахунку відповідача чітко прослідковується, що Відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що Відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, отримав кредитну картку «Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.

З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором ( погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»). Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку Відповідача - баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції).

Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались.

Пунктом 21 Пленуму ВССУ No5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" роз`яснено, що Договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами). Оскільки в цьому договорі передбачено всі істотні умови, необхідні для кредитного договору, то зобов`язання з надання кредиту є дійсним із моменту укладення кредитного договору - договору про відкриття кредитної лінії.

Також суд зауважує, що згідно виписки по рахунку, вбачається, що Відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що Відповідач знав про умови кредитування, погодився з такими умовами та визнав свої зобов`язання за Договором.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі, внаслідок чого відхиляє при вирішені спору по суті позицію відповідача щодо неналежності та недопустимості таких доказів.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Зміст договору, відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).

Згідно зі ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 72 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти і такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

В разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 ЦК України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний відповідно до закону судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків тільки недійсний правочин.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

На підставі ч. 2 ст. 640 ЦК України у разі, якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання майна або вчинення певної дії.

Оскільки, банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком і відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з Відповідача.

Згідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В матеріалах справи відсутні будь-які належні докази погашення Відповідачем кредитної заборгованості за договором.

При цьому суд зазначає, що посилання на правову позицію Верховного Суду України у справі No6- 16цс15 від 11 березня 2015 року у даному випадку є неправильним. У вказаній справі відповідач заперечував проти пункту 5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка» (стандарт), яким був встановлений збільшений строк позовної давності та посилався на те, що зміст цього пункту, зазначений у цих Умовах і в заяві позичальника, містить розбіжності.

Підставою розгляду справ No6-16цс15 від 11 березня 2015 року являлось неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми матеріального права, а саме частини першої статті 259 ЦК України, якою передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

У даній справі Позичальником порушено питання щодо ознайомлення його саме з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а не застосування норм ст. 259 ЦК України, тому безпідставним є посилання на правову позицію Верховного Суду України, яка не стосується справ з використанням кредитних карт.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Суд зауважує, що в силу вимог ст. 81 ЦПК України саме на відповідача покладено обов`язок доведення того факту, що він не був ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг, не отримував кредитний ліміт чи не підписував кредитний договір, за невиконання умов якого до нього пред`явлено позов. Відповідно до положень ч. 2 ст. 10 ЦПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Щодо посилання Відповідача на постанову ВСУ по справі № 342/180/17 Розглядаючи справу № 342/180/17 Верховний Суд зазначив, у разі, якщо Умови та Правила надання банком кредиту, зокрема й умова про збільшення строку позовної давності, не містять підпису позичальника та при цьому банк не надає судам належних доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови та Правила містили ту чи іншу спірну умову, зокрема і щодо збільшеного строку позовної давності, у момент підписання заяви позичальника, або в подальшому не змінювались, то такі Умови та Правила надання банком кредиту не можуть вважатися складовою частиною кредитного договору банку з цим позичальникам.

Тобто, при розгляді справ з аналогічними фактичними обставинами банки, на підтвердження тих чи інших умов кредитування, повинні надавати судам підписані позичальником Умови та Правила надання банком кредиту або докази, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, наприклад, підписану заяву позичальника, яка містить посилання на конкретну редакцію таких Умов, відповідно, із наданням суду цієї редакції Умов або докази на підтвердження того, яка саме редакція Умов була чинною на дату підписання заяви позичальником, тощо.

Таким чином, при розгляді судової справи № 205/11800/23 Верховним Судом звернуто увагу на відсутність доказів тотожності доданих банком до позовної заяви Умов та Правил надання банківських послуг із тими, що були чинними у момент підписання заяви позичальника.

Позивачем із відповіддю на заперечення надавались :наказ про затвердження редакції Умов та правил надання банківських послуг, що додані до позовної заяви; виписка по рахунку; довідка щодо виданих кредитних карток Відповідачу.

Вказані документи підтверджують чинність редакції Умов та правил надання банківських послуг, що додані до позовної заяви, а також укладення саме кредитного договору та його подальше виконання, а не лише звернення Відповідача до банку з метою подальшого укладення договору.

Відповідно до виписки по рахунку вбачається активне використання Відповідачем кредитного рахунку, а саме: 1) розрахування у торговельній мережі, приклад: 30.08.2022 5363542015928576 Продукти: ПРОДУКТИ АДРЕСА_1 ; 2) зняття готівки у банкоматах, приклад: 29.08.2022 5363542015928576 Зняття готівки в банкоматі: аптека, М ДНІПРО, ПРОВ. ПАРУСНИЙ, БУД. 12/3 UAH 500.00; 3) поповнення кредитного рахунку, приклад: 17.10.2022 НОМЕР_1 Поповнення готівкою своєї картки в терміналі самообслуговування: М ДНІПРО, ВУЛ. МОНІТОРНА, БУД. 10, Отделение банка UAH 400.00 CR.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд при вирішенні спору по суті враховує наступні постанови Верховного суду:

У постанові від 10.04.2019 у справі № 356/1635/16-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що висновок суду апеляційної інстанції про недоведеність факту отримання відповідачем платіжної картки із встановленим лімітом кредитування та отримання позичальником кредитних коштів, а також про відсутність кредитних правовідносин між сторонами не може вважатись обґрунтованим, оскільки не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

У постанові від 28.03.2019 у справі № 428/2873/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок, що підписанням анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк» позичальник погоджується з умовами та правилами надання банком послуг, які разом з цією заявою, зразками підписів складають змішаний договір банківського рахунку і кредитного договору; приєднання до умов та правил надання банківських послуг є укладенням договору з банком; саме по собі посилання на не ознайомлення з умовами та правилами надання банківських послуг не може бути підставою для визнання неукладеними кредитних правовідносин.

У постанові від 06.02.2018 у справі № 755/2720/16-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок, що підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ «КБ «ПриватБанк», в якій виявив бажання отримати кредитні кошти та підтвердив, що він ознайомлений і погоджується з Умовами та Тарифами банку; при цьому Умови та Правила надання банківських послуг є складовою частиною кредитного договору, при яких підпис під ними не потрібен, якщо саме ці Умови та Правила були чинними під час укладення договору.

У постанові від 17.04.2019 у справі № 666/388/16-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок, що посилання у касаційній скарзі на не підписання позичальником умов та правил надання банківських послуг та не ознайомлення з їх змістом, не може бути підставою для визнання неукладеними кредитних правовідносин, оскільки з огляду на ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору; а за обставин укладення між сторонами договору приєднання у момент підписання заяви-анкети відповідач мав право вимагати від банку надання умов та правил надання банківських послуг, або відмовитись від укладення кредитного договору у такій формі.

Таким чином, з урахування того, що Відповідач частково виконував умови кредитного договору, погоджувався з умовами та правилами надання банком послуг, підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ «КБ «ПриватБанк», в якій виявив бажання отримати кредитні кошти та підтвердив, що він ознайомлений і погоджується з Умовами та Тарифами банку; при цьому Умови та Правила надання банківських послуг є складовою частиною кредитного договору, при яких підпис під ними не потрібен, якщо саме ці Умови та Правила були чинними під час укладення договору, не відмовлявся від укладення кредитного договору, що суд аналізував вище, суд дійшов висновку, що підстав визнання кредитного договору б/н від 05.03.2018 неукладеним, за яким вирішується спір про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, судом не встановлено. За таких обставин суд при вирішенні спору по суті відхиляє позицію відповідача, викладену у відзиві, додаткових поясненнях щодо недоведеності позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 .

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи вищевикладені норми закону, суд дійшов висновку, що правовідносини між сторонами тривають, належним чином зобов`язання за кредитним договором Відповідачем не виконані, що є підставою для задоволення позовних вимог АТ КБ « Приватбанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором б/н від 05.03.2018 у розмірі 49 984, 54 гривень.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684 гривень.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» заборгованість за договором б/н від 05.03.2018 у розмірі 49 984 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 54 копійки, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 44 383 (сорок чотири тисячі триста вісімдесят три) гривні 39 копійки; заборгованості за простроченими відсотками - 5 601 (п`ять тисяч шістсот одна) гривня 15 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, адреса 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 50.;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Представник відповідача: Смук Михайло Ілліч, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 5810 від 12 червня 2020 року, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено 09.06.2026 року.

Суддя Костромітіна О.О.