Рішення № 137251562, 09.06.2026, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/1458/26

Номер провадження 2/213/1258/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Хмельової С.М.,

за участі секретаря судового засідання Ємельянцевої Т.С.,

за відсутності сторін,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 23 серпня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір №197627, на підставі якого відповідачка отримала кредит на суму 20 000,00 грн. Кредитодавець виконав зобов`язання за договором перерахувавши позичальнику кредитні кошти на платіжну картку.

10 жовтня 2025 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №10102025, відповідно до умов якого позивач набув права вимоги до відповідачки за кредитним договором №197627.

Відповідачка взяті на себе зобов`язання не виконує, що призвело до виникнення заборгованості, яка була нарахована первісним кредитором та становить 21 605,83 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 20 000,00 грн, заборгованості за відсотками 4,83 грн, заборгованості за комісією та заборгованості за штрафними санкціями 1 200,00 грн.

Позивач не заявляє вимог щодо стягнення штрафних санкцій, а тому просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість у розмірі 20 405,83 грн (тіло кредиту, відсотки та комісії), а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені судом своєчасно і належним чином.

У позовній заяві позивач зазначив, що просить розглядати справу в спрощеному позовному провадженні за відсутності представника позивача. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачка про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася судом своєчасно і належним чином за зареєстрованим місцем проживання, однак повторно не з`явилася в судове засідання, про причини неявки не повідомила, будь-яких клопотань не направила. Відзив на позов до суду не надходив.

За таких обставин суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ч.4 ст.223 та ст.280 ЦПК України.

У зв`язку із неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

27 березня 2026 року позовна заява надійшла до суду.

Ухвалою судді від 09 квітня 2026 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Витребувано докази.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини.

23 серпня 2025 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про споживчий кредит №197627, за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом.

Договір складається з індивідуальної частини договору про споживчий кредит, графіку(ів) платежів, які містять персональні умови кредитування позичальника, та загальної для всіх клієнтів кредитодавця публічної частини договору про споживчий кредит, що розміщена на веб-сайті кредитодавця (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 2.2.1 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 20 000,00 грн і надається не пізніше наступного дня після укладення договору в такому порядку: у розмірі 16 989,05 грн для погашення заборгованості позичальника за іншим кредитним договором; у розмірі 10,95 грн на номер рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 3 000,00 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Відповідно до п. 2.3, 2.4, 2.5, 2.6 договору фіксована процентна ставка 0,10% річних; знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту 1,00 грн, стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту 200,00 грн; комісія за надання кредиту 3 000,00 грн (нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення договору за ставкою 15,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. індивідуальної частини договору). Загальний строк кредитування 273 днів з 23 серпня 2025 року по 23 травня 2026 року.

Договір укладено шляхом підписання позичальником індивідуальної частини договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором «f6afa12f». Підписавши договір, відповідачка погодилася з його умовами.

Кредитор умови договору виконав, надавши відповідачу грошові кошти, на підтвердження чого надана довідка від 16 січня 2026 року.

Зарахування кредитних коштів на рахунок ОСОБА_1 у сумі 10,95 грн також підтверджується інформацією, наданою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання ухвали суду. Зазначено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 , на яку 23 серпня 2025 року зараховано 10,95 грн. Фінансовий номер клієнта +380972639969.

Умовами договору передбачено зарахування грошових коштів на платіжну картку позичальника саме у такому розмірі, інша сума спрямована на погашення заборгованості за іншим договором та комісії за надання кредиту.

Таким чином кредитодавцем виконано умови договору з надання кредитних коштів.

Відповідачка, всупереч умовам договору, свої зобов`язання перед кредитором не виконала, кредит не повернула, проценти та комісію не сплатила.

Відповідно до розрахунку ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» заборгованість відповідачки станом на 03 грудня 2025 року становить 21 605,83 грн, з яких: 20 000,00 грн - тіло кредиту; 4,83 грн проценти; 401,00 грн - комісія; 1 200,00 грн - пеня. Остання дата нарахування 03 грудня 2025 року.

10 жовтня 2025 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №10102025, згідно умов якого ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» зобов`язується відступити ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п.4.1. договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі Реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку № 3.

03 грудня 2025 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було підписано акт прийому-передачі реєстру прав вимог № 3.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 3 від 03 грудня 2025 року до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 197627 на загальну суму 21 605,83 грн (номер запису в реєстрі 999 ).

Позивачем після отримання права вимоги не здійснювалось жодних нарахувань за кредитом, що підтверджується випискою позивача за договором про споживчий кредит №197627. Позивач просить стягнути заборгованість у сумі 20 405,83 грн, без урахування пені.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що витікають з зобов`язань за договором кредиту та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов`язань, а також щодо наслідків неналежного виконання зобов`язань.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Встановлено що договір між сторонами укладений в електронній формі та підписаний ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до положень 12 Закону України «Про електрону комерцію» одним із моментів підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до пункту 6 частини 1 ст.3 вказаного закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з абзацом 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Так, сторонами були визначені істотні умови договору, в тому числі: сума кредиту, процентна ставка за кредитом, розмір комісії, строк надання кредиту, періодичність платежів, дата повернення кредиту, орієнтовна загальна вартість кредиту.

Підписавши кредитний договір, відповідачка засвідчила, що згодна з його умовами, вони їй зрозумілі, тому зобов`язана виконувати умови договору в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтями 1046, 1048 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Законом України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VIII законодавець залишив за кредитодавцем можливість встановлення комісії під час укладення кредитних договорів.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Така заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

На підставі договору факторингу від 10 жовтня 2025 року №10102025 позивач набув права вимоги до відповідачки за кредитним договором №197627 від 23 серпня 2025 року. Платіжною інструкцією №745 від 09 грудня 2025 року підтверджується оплата за договором факторингу.

Як було зазначено, відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що позивачем підтверджений факт укладення відповідачкою кредитного договору з первісним кредитором, порушення нею взятих на себе зобов`язань, набуття позивачем права вимоги до відповідачки за цим договором.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості первісного кредитора, судом встановлено, що заборгованість за процентами нарахована відповідачці в межах встановленого строку кредитування та за процентною ставкою, визначеною договором, тому суд погоджується з наданим розрахунком.

Відповідачка відзив на позов та будь-яких доказів на спростування того, що вона електронним підписом підписувала договір про надання фінансових послуг, отримувала кредитні кошти і користувалася ними, а також щодо суми заборгованості перед позивачем у зазначеному розмірі не надала, обставини, на які посилається позивач як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження при розгляді справи.

Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд керується таким.

Згідно з пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем були надані суду: копія договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, копія додаткової угоди №25771506600 до договору від 21 січня 2026 року, якою визначено надання правової допомоги щодо боржника ОСОБА_1 , акт прийому-передачі наданих послуг до Договору, із зазначенням переліку наданих послуг та їх вартості.

Таким чином, судом встановлено, що правова допомога позивачу фактично була надана, відповідачкою не подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та будь-яких доказів їх неспівмірності, а тому такі витрати позивача підлягають стягненню з відповідачки в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 512, 514,525, 526, 530, 611, 626, 628, 629, 639, 1049, 1050, 1054, 1077 ЦК України, ст. ст. 7, 12, 13, 79-81, 133, 137, 141, 247, 258, 263-265, 274, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №197627 від 23 серпня 2025 року у розмірі 20 405 (двадцять тисяч чотириста п`ять) грн 83 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», адреса:

бульвар Лесі Українки, буд.34, офіс 333, м. Київ, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Дата складення повного судового рішення 09 червня 2026 року.

Суддя С.М. Хмельова