Рішення № 137250817, 09.06.2026, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1553/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О.А.,

за участю секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»

до

ОСОБА_1 , ОСОБА_2

про

стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.06.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 був укладений кредитним Договір № 2214759804. Цей Договір, Паспорт кредиту та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК`ЦФР» (розміщені на сайті ТОВ «ФК`ЦФР» www.kreditmarket.ua та з якими Позичальник ознайомився до укладення Договору та до яких Позичальник приєднався підписавши Договір) складають єдиний кредитний договір. Згідно з умовами Кредитного договору Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.

Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

На підставі Договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 року укладеного між ТОВ «ФК «ЦФР» та Акціонерним товариством «Таскомбанк» Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до Позичальників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та Договорами забезпечення до них та сплачує Первісному кредитору за відступлення Права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим Договором.

Сторони погодили, що Первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) Новому кредитору свої Права вимоги до Позичальників, а Новий кредитор зобов`язаний набувати такі Права вимоги, шляхом підписання відповідних Реєстрів прав вимоги із зазначенням ціни договору та розміру заборгованостей Позичальників.

15.05.2024 року між Акціонерним товариством «Таскомбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 року, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати (сплатити) АТ «Таскомбанк» суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» Права Вимоги за Кредитними Договорами, Договорами Поруки в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу №НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 року Реєстру Прав Вимог, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до Відповідача в сумі 47192,54 гривень, з яких: - 22304,54 гривень - загальна заборгованість по тілу кредиту; - 4,04 гривні - загальна заборгованість по відсоткам; - 24883,96 гривень - загальна заборгованість по комісії; - 0 гривень - пеня/штрафи.

Згідно п. 2.3. Відступлення Права Вимоги і всіх інших прав, належних АТ «Таскомбанк» за Кредитними Договорами, Договорами Поруки та їх перехід від АТ «Таскомбанк» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Прав Вимог згідно Додатку №2, але не раніше здійснення оплати ТОВ «ФК «ЄАПБ» згідно п. 3.1 цього Договору, після чого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» стає кредитором по відношенню до Позичальників стосовно Боргу та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Прав Вимог -підтверджує факт переходу від Клієнта до ТОВ «ФК «ЄАПБ» Прав Вимоги Боргу та є невід`ємною частиною Договору факторингу.

Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 15.05.2024 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №2214759804 від 15 червня 2020 року в сумі 47192,54 гривень, з яких: - 22304,54 гривень - загальна заборгованість по тілу кредиту; - 4,04 гривні - загальна заборгованість по відсоткам; - 24883,96 гривень - загальна заборгованість по комісії; - 0 гривень - пеня/штрафи.

Крім того, 15.06.2020 року між Відкритим акціонерним товариством «Центр Фінансових Рішень» та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки №2214759804-П.

Відповідно до п. 1.3 всі зобов`язання Боржника перед Банком.

Згідно п. 4.1 Поручитель відповідає перед Кредитором за порушення Боржником своїх зобов`язань за кредитним договором, укладеним Божником з Кредитором.

Відповідно до п. 4.3 Договору поруки у разі порушення Боржником зобов`язання, забезпеченого встановленого цим договором порукою, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Пунктом 7.2 Договору поруки передбачено, що Кредитним договором, виконання обов`язків за якими забезпечується встановлення цим договором порукою, є кредитний договір укладений шляхом підписання Боржником заяви від 15.06.2020 року № 2214759804 на отримання кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР».

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є солідарними боржниками, які не виконали зобов`язання передбачені Кредитним договором № 2214759804-П від 15 червня 2020 року.

З урахуванням викладеного позивач просив суд:

- стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, реквізити IBAN № НОМЕР_3 в АТ «Таскомбанк») суму заборгованості за Кредитним договором № 2214759804-П від 15 червня 2020 року в розмірі 47192,54 гривень, з яких: - 22304,54 гривень - загальна заборгованість по тілу кредиту; - 4,04 гривні - загальна заборгованість по відсоткам; - 24883,96 гривень - загальна заборгованість по комісії; - 0 гривень - пеня/штрафи та понесені судові витрати по справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2025 року справу №502/1553/25 передано для розгляду судді Кілійського районного суду Одеської області Балан М.В.

Ухвалою судді Кілійського районного суду Одеської області від 26.09.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлені сторони.

На підставі розпорядження керівника апарату суду № 271/2026 від 18.02.2026 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільна справа №502/1553/25 передана на розгляд судді Кілійського районного суду Одеської області Масленикову О.А.

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 25.02.2026 року цивільну справу № 502/1553/25 прийнято до свого провадження.

Від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого зазначив, що 15 червня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір № 2214759804. Сума кредиту становила 59 800 грн., строк - 24 місяці. З цієї суми 9 800 грн було одразу спрямовано на страхування життя, тому фактично він отримав лише 50 000 грн. Усі платежі здійснювалися відповідно до графіку, зазначеного у Паспорті кредиту. За період з червня 2020 по липень 2021 року відповідач сплатив загалом приблизно 54 000 грн., що підтверджується квитанціями та платіжними інструкціями. Останній платіж - 28.07.2021 року. Позивач вимагає стягнути з мене заборгованість за тілом кредиту, відсотками та штрафами, посилаючись на договір факторингу від 15.05.2024 року між АТ «Таскомбанк» і ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів». Проте вказані документи не містять належних доказів переходу саме права вимоги за моїм кредитним договором. Копії, що надані позивачем, мають ознаки неповноти і неналежного завірення: частина сторінок відсутня (договір про відступлення права вимоги 8 з 8 сторінок, факторинг - лише частково, без додатків № 2-7); завірення виконане не нотаріусом, а ОСОБА_3 , яка є представником, але не має повноважень посвідчувати копії; у додатку до реєстру прав вимог текст дрібний, частково нерозбірливий, відсутня печатка обох сторін та підпис уповноваженої особи банку. Таким чином, право вимоги не підтверджено належним чином, що ставить під сумнів правомірність вимог позивача.

Щодо ліцензії та повноважень позивача зазначив, що у матеріалах справи відсутні будь-які підтвердження того, що позивач має чинну ліцензію НБУ на надання фінансових послуг (факторингу). Додане розпорядження Нацкомфінпослуг від 2017 року не підтверджує право діяльності після реформування ринку фінпослуг і передачі регулювання до НБУ. Це є підставою для сумнівів у законності здійснення позивачем фінансових операцій.

Щодо виконання кредитних зобов`язань вказав, що згідно з наданими платіжними документами (квитанції Monobank, ПриватБанк, TAСкомбанк), усі платежі виконувались з призначенням «Погашення кредиту за договором № 2214759804». Жоден із цих документів не свідчить про оплату комісій чи інших послуг, лише про погашення тіла кредиту, таким чином відповідачем здійснено повне та належне виконання зобов`язань за кредитним договором № 2214759804, що підтверджується копіями квитанцій та платіжних документів. Загальна сума фактично сплачених коштів становить 55330,08 грн., що перевищує розмір тіла кредиту (59800 грн. - страховий платіж 9800 грн).

Щодо відсутності оригіналу кредитного договору вказав, що позивач долучив до позову лише копію кредитного договору № 2214759804 від 15.06.2020 р., засвідчену представником ОСОБА_3 , яка не є нотаріусом і не має повноважень посвідчувати копії документів. Оригінал кредитного договору до суду не подано, що унеможливлює перевірку автентичності підписів, дати укладення, умов договору та графіка платежів.

Щодо договорів страхування відповідач зазначає, що умови страхування (договір № 2214759804-ТС , № 2214759804-ЛО та № 2214759804-С від 15.06.2020) були включені без надання права вибору. Жодних послуг страхових компаній не надавалось, і підтверджень сплати страхових внесків позивачем не надано. Таким чином, сума 9800 грн, зазначена як «страхова послуга», є частиною кредиту, яку також погашено.

Звертає увагу на те, що у позові зазначено стару адресу його проживання - АДРЕСА_1 . Зареєстроване місце проживання відповідача - АДРЕСА_2 , але фактично він проживає за новою адресою - АДРЕСА_1 . Жодних листів від позивача до суду він не отримував. Документи (позов, копії договорів, розрахунки, повістку) отримано лише 10.10.2025 року, після першого судового засідання (08.10.2025). Це підтверджується поштовими конвертами та трекінгом «вручено 15.10.2025», а тому вважає, що належного повідомлення сторони не відбулося.

Щодо договору про відступлення права вимоги звертає увагу на те, що позивач долучив до матеріалів справи копію Договору про відступлення права вимоги № ТАСЦБР-10-2016 від 07.10.2016 р., укладеного між ПАТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень», однак поданий документ є неповним - у ньому відсутні частина сторінок, тобто договір подано фрагментарно, без цілісного тексту. Крім того, копія договору не містить жодного додатку з Реєстром переданих прав вимоги, що є обов`язковою умовою чинності такого договору, а без цього реєстру неможливо ідентифікувати конкретного позичальника та підтвердити факт переходу права вимоги. Таким чином, надана копія не може підтверджувати право ТОВ «ФК ЄАПБ» вимагати виконання зобов`язань, оскільки сам договір факторингу є неповним і не засвідчує передачу прав саме за кредитом № 2214759804.

Щодо договору факторингу № Н1/11/19-Ф від 15.05.2024 р., позивач додав до матеріалів справи копію Договору факторингу № Н1/11/19-Ф від 15 травня 2024 року, укладеного між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», однак Договір містить ознаки неповноти - відсутні окремі аркуші між пунктами 4-12). Крім того, поданий позивачем Реєстр прав вимоги (Додаток № 3 до договору факторингу) не може вважатися належним доказом переходу прав кредитора. Документ містить лише окремі сторінки без повного переліку боржників, не має належного засвідчення АТ «ТАСКОМБАНК» та складений у 2024 році, тоді як договір факторингу датований 2021 роком. Це виключає можливість вважати передачу права вимоги чинною на момент укладення договору.

Разом з тим, відповідач не був письмово повідомлений про зміну кредитора, що відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України виключає дію такого відступлення прав щодо нього.

Отже, поданий Реєстр не доводить факту переходу прав вимоги за кредитним договором № 2214759804 і не може підтверджувати статус позивача як належного кредитора у справі, жоден із цих додатків не надано відповідачу разом із копіями позову, а також відсутні будь-які відомості про подання їх оригіналів або електронної версії до суду, а без зазначених додатків неможливо ідентифікувати конкретного позичальника, розмір заборгованості чи факт переходу права вимоги. Крім того, копія засвідчена лише юристом Москаленко М.С., яка не є нотаріусом, що робить її неналежним доказом відповідно до ст. 95 ЦПК.

Позивач не надав жодних належних доказів фактичного нарахування або несплати відсотків за кредитним договором № 2214759804. Водночас відповідач здійснив оплату коштів у сумі 55 330,08 грн, що перевищує фактично отриману кредитну суму (50000 грн). Відповідно до статей 599, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, виконання основного зобов`язання (повернення кредиту) припиняє і додаткові зобов`язання, зокрема сплату відсотків. Таким чином, будь-які вимоги позивача щодо стягнення відсотків є безпідставними, а також заявлені після спливу строку позовної давності (останній платіж здійснено 28.07.2021 р., строк сплив 28.07.2024 р.). Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальний строк позовної давності становить три роки з дати останнього платежу. Таким чином, позивач мав право звернутися до суду до 28.07.2024 року включно. Натомість позовна заява подана 26.09.2025 року, тобто після спливу строку позовної давності. Жодних доказів, які б підтверджували переривання або зупинення перебігу цього строку, позивачем не надано. Отже, вимоги позивача є простроченими, подані з порушенням визначеного законом строку звернення до суду та підлягають відхиленню на підставі статей 256, 257, 261, 267 ЦК України.

Враховуючи вищезазначене, відповідач ОСОБА_1 просив суд:

-визнати вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню та у задоволенні позову відмовити повністю;

-врахувати, що строк позовної давності сплив 28.07.2024 року;

-визнати кредитне зобов`язання виконаним у повному обсязі та врахувати, що страхові платежі 9800 грн утримані з виданої суми кредиту;

-судові витрати, у тому числі судовий збір, покласти на позивача;

-витребувати у позивача оригінали договорів факторингу, відступлення права вимоги, реєстрів боржників і підтвердження повноважень підписантів;

-у разі ненадання витребуваних оригіналів - визнати подані позивачем копії недопустимими доказами;

-розглянути справу без його особистої присутності.

Відповідач ОСОБА_2 у своєму відзиві на позовну заяву вказала, що в матеріалах позову міститься копія договору поруки, завірена представником позивача ОСОБА_3 . Оригінал до суду не подано, копія не містить нотаріального засвідчення, а зазначені в ній паспортні дані та адреса, зазначені за старим паспортом, який втратив чинність 27.10. 2022 року.

Щодо строку дії поруки зазначила, що відповідно до статті 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців після настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, або якщо у договорі поруки визначено інший строк. Так, Договір поруки, долучений до позову, укладено 15.06.2020 року та містить посилання на забезпечення виконання за кредитним договором № 2214759804, строк дії якого становив 24 місяці, тобто до 15.06.2025 року. Отже, відповідно до вимог ст.559 ЦК України, строк дії поруки сплив 15.12.2022 року (через шість місяців після завершення основного договору). Після цієї дати порука вважається припиненою. Будь-яких доказів пред`явлення вимог до поручителя у встановлений законом або договором строк позивачем не надано. Вимоги заявлені лише у 2025 році, тобто після спливу строку дії поруки, що унеможливлює їх задоволення. Таким чином, відповідач вважає, що її забов`язання як поручителя припинилися в повному обсязі, а вимоги позивача до неї є безпідставними.

Щодо невиконання кредитором обов`язку повідомити поручителя зазначила, що не отримувала жодних письмових повідомлень від первісного кредитора (ТОВ «ФК «ЦФР») чи від позивача (ТОВ «ФК «ЄАПБ») про зміну кредитора або передачу прав вимоги, оскільки цього не було зроблено, правові наслідки факторингу щодо неї як поручителя не настали, а позивач не набув права вимагати від неї сплати будь-яких сум.

Щодо неналежного оформлення копій документів вказує, що копія договору поруки, як і копії договорів факторингу та відступлення права вимоги, не містить ознак нотаріального завірення, прошивання та підписів сторін. На останніх сторінках відсутні підписи нотаріуса, печатки або згадка про реєстраційні номери. Копії завірено представником ОСОБА_3 , яка не має таких повноважень. Це порушує вимоги ст. 95 ЦПК України, а тому зазначені копії не можуть бути визнані належними доказами.

Щодо зміни паспорта та адреси звертає увагу, що 27.10.2022 року вона отримала новий паспорт громадянина України у формі ID-картки, що підтверджує її актуальну особу. Копії, подані позивачем, містять дані за старим паспортом, який втратив чинність. Крім того, у договорі поруки зазначена стара адреса АДРЕСА_1 , тоді як фактична адреса - АДРЕСА_1 (після офіційного перейменування вулиці). Це могло призвести до неналежного повідомлення її про подання позову. Фактично документи отримано лише 10.10.2025 р., що підтверджується поштовими конвертами (вручено 15.10.2025 р.).

Щодо строку позовної давності зазначила, що основне зобов`язання боржника (кредитний договір) мало строк дії 24 місяці - з 15.06.2020 р. по 15.06.2022 року. Останній платіж за договором був здійснений 28.07.2021 року, тобто саме з цієї дати почався перебіг строку позовної давності. Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальний строк позовної давності становить три роки, отже цей строк сплив 28.07.2024 року. Позов подано лише у вересні 2025 року, тобто після спливу позовної давності. Жодних доказів, які б підтверджували переривання або зупинення перебігу позовної давності, позивач не надав, крім того, введення воєнного стану не зупиняє перебіг позовної давності у справах щодо виконання фінансових зобов`язань, що підтверджуються судовою практикою Верховного Суду. Отже, вимоги позивача подані з порушенням визначеного законом строку звернення до суду, тому підлягають відхиленню.

Зазначає, що позивач діяв недобросовісно, подаючи неповні неналежно оформлені документи. Копії документів засвідчені особою, яка не має нотаріальних повноважень - Москаленко М.С., що суперечить вимогам процесуального законодавства. Крім того, позивач подав документи з різними адресами сторін, а до матеріалів справи долучив копію договору поруки, яка не має стосунку до зобов`язань боржника за кредитним договором № 2214759804.

Щодо повноважень представника позивача вказала, що представником позивача у справі виступає Москаленко Маргарита Станіславівна, яка діє на підставі довіреності від 05.12.2024 р., чинної до 31.12.2025 року. Формально строк дії довіреності не сплив, однак наявність чинної довіреності не підтверджує фактичну можливість подання позову через систему «Електронний суд». Оскільки подання позову відбулося в електронній формі, суд має перевірити, чи використовувався кваліфікований електронний підпис (КЕП), який належить саме юридичній особі ТОВ «ФК ЄАПБ» або уповноваженому представнику, зареєстрованому в профілі компанії, а не фізичній особі без правового зв`язку з товариством.

На підставі викладеного, відповідач ОСОБА_2 просила суд:

-визнати, що строк дії поруки за договором від 15.06.2020 р. сплив 15.06.2025 р.;

-відмовити у задоволенні позову ТОВ «ФК «ЄАПБ» до неї у повному обсязі;

-визнати вимоги позивача безпідставними через пропуск строку позовної давності;

-витрати за розгляд справи покласти на позивача;

-витребувати у позивача оригінал довіреності від 05.12.2024 року, виданої на ім`я ОСОБА_3 та чинний сертифікат кваліфікованого електронного підпису (КЕП) ОСОБА_3 , яким підписано позовну заяву та інші документи у справі, для огляду у судовому засіданні та перевірки належності КЕП юридичній особі ТОВ «ФК ЄАПБ». У разі неподання зазначених документів - визнати позов поданим особою без належних повноважень;

-розглянути справу без її особистої присутності.

Представником позивача було надано відповідь на відзив відповідачів, згідно якої зазначено, що 15 червня 2020 року ОСОБА_1 уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» кредитний договір №2214759804.

Відповідно до кредитного договору № 2214759804 від 15.06.2020 року, а саме відповідно п.п. 1.1 Кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Відповідно п.п. 1.2 Кредит надається позичальнику на наступних умовах: Сума кредиту 59800,00 грн. Строк, на який надається кредит 24.

Відповідно п.п. 1.3 Позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах передбачених в Паспорті кредиту №4759804, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до паспорту кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» № 4759804, який власноруч підписаний Відповідачем, міститься інформація про основні мови кредитування з урахуванням побажань позичальника, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для позичальника.

Крім того, згідно Договору поруки № 2214759804-П від 15.06.2020 року, який підписаний власноруч ОСОБА_2 , а саме п.п. 1.1.Поручитель поручається перед Кредитором Боржника за виконання Боржником своїх обов`язків за кредитним договором (включно з усіма змінами до нього), укладеним з Кредитором .

Відповідно до п.п. 1.6 вищевказаного Договору поруки, до Поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене встановленою цим договором порукою, переходить усі права Кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Відповідно до п.п. 4.1 Договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором за порушення Боржником своїх зобов`язань за кредитним договором, укладеним Боржником з Кредитором.

Жодних заперечень з приводу того, що Відповідач та Поручитель не погодилися з умовами та правилами надання кредиту під час укладення та підписання договору чи про зарахування та розподілення сплачених коштів висловлено не було.

Таким чином, ТОВ «ФК«ЄАПБ» вважає, що первісний кредитодавець виконав свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу позику, а останній користувався кредитними коштами, проте не виконав зобов`язання за договором, допустив заборгованість.

Відповідач розрахунок заборгованості належними та допустимими доказами не спростував, не надав власний розрахунок наявної заборгованості, в цілому заперечивши позовні вимоги. Клопотання про проведення експертизи з метою визначення механізму і розміру нарахованих сум, що склали заборгованість, відповідач суду не заявив. Доказів про повернення кредитних коштів на умовах і в порядку, визначеними кредитними договорами, ані перед первісними, ані перед новим кредитором відповідач також суду не надав.

Відповідачем та Поручителем при підписанні Кредитного договору та Договору поруки не було висловлено жодних заперечень або зауважень щодо умов та порядку нарахування відсотків, що свідчить про погодження ними всіх умов нарахування відсотків зазначеного договору.

Крім того, зі змісту Кредитного договору вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договору, а саме прямо зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить власноручний підпис.

Згідно з умовами укладених договорів, Позичальник зобов`язується повернути кошти, сплатити проценти за користування коштами та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договорами.

Розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.

ОСОБА_1 розумів розмір процентів, надаючи свою згоду на отримання кредитних коштів. Жодних заперечень з приводу того, що ОСОБА_1 не погодився з Правилами надання кредиту, ніяких застережень або зауважень з його боку не було, щодо неповного розуміння або незгоди з умовами договору під час його підписання, до суду не подано. Зазначає, що у випадку неповного розуміння умов договору у відповідача була можливість відмовитися від підписання даного договору, якою він не скористався.

Щодо підтвердження дійсності переходу права вимоги представник позивача зазначив, що позивачем до позовної заяви надано саме витяг Договору факторингу та реєстр боржників за кредитним договором, оскільки реєстр боржників по кредитному договорі містить інформацію щодо заборгованості інших фізичних осіб, що є персональними даними та не підлягають розголошенню відповідно до законодавства.

Водночас Позивач разом з позовною заявою надав суду належним чином завірені копії документів, що свідчать про належні правові підстави для переходу права вимоги до Відповідача.

Крім того звертає увагу, що копія (Витягу) з реєстру боржників містить лише дані ОСОБА_4 інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб.

Враховуючи все вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у Відзиві на позовну заяву, як на підстави для відмови у задоволені позовних вимог в повному обсязі є не обґрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладених правочинів, нормам чинного законодавства, ряду правових позицій викладених в Постановах ВСУ, а отже є такими що не підлягають задоволенню та не повинні братися судом до уваги.

Всі наведені твердження Відповідача являються викладенням його суб`єктивних міркувань щодо даної цивільної справи та намаганням уникнути виконання взятих на себе зобов`язань.

З огляду на викладене, представник позивача просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та проводити судові засідання за відсутності представника.

Відповідачем ОСОБА_1 подані заперечення на відповідь на відзив позивача, згідно яких зазначає, що позивачем порушено строки подання відповіді на відзив, адже Ухвалою суду відповідачу було надано строк на подання відзиву, а позивачу - 5 днів з моменту отримання відзиву на подання відповіді. Відзив подано 25.10.2025 через систему Електронний суд. Позивач мав можливість бачити відзив у системі негайно після його подачі. Натомість відповідь на відзив позивач надіслав лише листом Укрпошти, з датою відправлення 28.10.2024, що не відповідає реальній даті, ставить під сумнів достовірність і юридичну силу документа, не підтверджує подання у встановлений ухвалою строк.

Також вказує на неналежне підтвердження повноважень представника позивача, а саме те, що у позові була одна представниця - ОСОБА_5 , а у відповіді на відзив інша особа - ОСОБА_6 . Довіреність подана лише у вигляді копії-копії, без оригіналу, підпис на копії не живий, а графічна копія, печатка на копії не містить дати, що робить неможливим встановити її чинність, довіреність подана не через систему Електронний суд, а в паперовій копії, що порушує вимоги ст. 60 ЦПК України. У довіреності немає електронного підпису керівника, що необхідно для електронного документообігу. Позивач не довів повноваження свого представника отже, відповідь на відзив юридично недопустима.

Разом з тим, позивач надсилає документи відповідачу ОСОБА_2 на стару адресу ( ОСОБА_7 ), а відповідачу ОСОБА_1 на адресу реєстрації, а не фактичного проживання, і в двох конвертах зазначені взагалі сторонні телефони одержувачів, які їм не належать. Це ставить під сумнів факт належного повідомлення, суперечить вимогам ст. 128 ЦПК та підтверджує, що позивач не володіє актуальними даними.

Позивач не спростував жодного аргументу відзиву у своїй відповіді, не надав жодного документа, що підтверджує право вимоги саме в обсязі заявленої заборгованості, доказів надсилання повідомлень про факторинг, первинних бухгалтерських документів первісного кредитора, не довів правильність власного розрахунку боргу, який суперечить паспортам кредиту, не пояснив, чому проігноровано здійснені відповідачем платежі, не надав жодного підтвердження, що розмір боргу відповідає дійсності. Тобто відповідь фактично є порожньою та не спростовує доказів оплати, строку позовної давності, обмеження строку дії поруки, відсутності доказів права вимоги.

Вказує, що усі обставини свідчать, що відповідь на відзив подана з грубими порушеннями, обсяг поданих доказів недостатній, повноваження представника не підтверджено, документи подані не через систему, інформація в документах суперечлива, а тому відповідач ОСОБА_1 просив суд:

- не приймати відповідь позивача на відзив, як подану з порушенням вимог ЦПКУкраїни, визнати недопустимими докази, подані позивачем у копіях без належного посвідчення та продовжити розгляд справи з урахуванням викладених заперечень.

Відповідачем ОСОБА_2 також були подані заперечення на відповідь на відзив в яких вона зазначила, що відповідь позивача подана з порушенням строків та не через систему Електронний суд, адже відзив подано відповідачем 25.10.2025 року в електронній формі через ЕТС. Позивач - юридична особа, зареєстрована в ЕТС, що накладає на нього обов`язок подавати документи виключно через систему, згідно зі ст. 6 ЦПК України; Порядком №891 Міністерства юстиції. Однак позивач не подав відповідь на відзив через систему, а надіслав її лише паперовою поштою, дата на документі 28.10.2024, що не відповідає реальності й ставить під сумнів достовірність документа.

Вказала, що порука укладена 15.06.2020 року, строк виконання за кредитом настав у 2021 році. Відповідно до ст. 559 ЦК України кредитор (ТАСКОМБАНК / ФК«ЦФР») не звертався до відповідача ні з вимогами, ні з позовом. Позивач не довів чинність поруки у 2025 році, не надав доказів направлення відповідачу жодних вимог у межах строку дії поруки, не пояснив, чому вважає поруку діючою після закінчення строку, отже, позивач визнав фактичне припинення поруки.

Також зазначила, що у відповіді на відзив позивач не пояснив, звідки взялася сума боргу, не спростував, що позичальник вносив платежі, не надав жодного бухгалтерського документа (виписки, меморіальних ордерів, оборотно-сальдової), не довів, що вимога до поручителя взагалі існує. Таким чином, право вимоги до поручителя недоведене, що саме по собі є підставою для відмови в позові до ОСОБА_2 .

Разом з тим, у відповіді на відзив фігурує нова особа - Чечельницька, яка не зазначена у первинному позові, її довіреність подана у вигляді копії-копії з графічним (не «живим») підписом, без дати на печатц, не подана через ЕТС, не містить електронного підпису, не засвідчена нотаріально, попри те що представляє юридичну особу у суді, відповідно, представник не довів свої повноваження, а тому суд не може приймати його документи.

Позивач надсилає листи на стару назву вулиці ( ОСОБА_7 ), хоча адреса офіційно перейменована на ОСОБА_8 , номер телефону одержувача на конверті сторонній, не належить відповідачу. Це в свою чергу, порушує ст. 128 ЦПК (належне повідомлення), принцип добросовісності, можливість довести, кому й коли були спрямовані документи.

Позивачем не були подані оригіналів договору, повного договору факторингу, повного реєстру прав вимоги, первинних документів первісного кредитора, доказів надсилання вимог боржнику або поручителю, а усі подані матеріали фрагментарні, часткові, без печаток, без підписів, без підтвердження цілісності, що є прямим порушенням ст. 83, 84, 178 ЦПК України.

На підставі викладеного, відповідач ОСОБА_2 просила суд не приймати відповідь позивача на відзив, як подану з порушенням закону та ухвали суду, визнати недопустимими докази, подані в копіях без належного посвідчення, відмовити у задоволенні вимог позивача до поручителя через відсутність чинного зобов`язання та строку дії поруки та продовжити розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, наявні в справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 15.06.2020 року ОСОБА_1 було подано заяву-анкету на отримання кредиту та інших послуг в ТОВ «ФК «ЦФР».

15.06.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 був укладений кредитним Договір № 2214759804. Цей Договір, Паспорт кредиту та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК`ЦФР» (розміщені на сайті ТОВ «ФК`ЦФР» www.kreditmarket.ua та з якими Позичальник ознайомився до укладення Договору та до яких Позичальник приєднався підписавши Договір) складають єдиний кредитний договір. Згідно з умовами Кредитного договору Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.

Згідно п. 1.1 та п. 1.2 Договору Товариство зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Кредит надається в сумі 59800,00 гривень, строком на 24 місяця.

Відповідно до пункту 1.3 Договору позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах, передбачених в Паспорті кредиту № 4759804, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно п. 1.4 Договору, підписавши цей Договір позичальник доручає кредитодавцю виплатити/сплатити, за рахунок отриманого кредиту, такі суми грошових коштів за наступними реквізитами:

-отримувач: ПАТ «Ощадбанк»; призначення: переказ до запитання на користь ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_4 , надання кредиту зг. КД №2214759804 від 15/06/2020 без ПДВ у сумі 50000,00 гривень;

-отримувач: ПАТ «Страхова компанія «ТАС»; призначення: /=01-16.06.2020-РощупкінО.В.-2789011355-25000,00-600,00-16.06.2021-2214759804-ТС-Страховий платіж. Без ПДВ=/ у сумі 600,00 гривень;

-отримувач: ПАТ «Страхова компанія «ТАС»; призначення: оплата страхового платежу за договором страхування №2214759804-С від 15/06/2020 р. у сумі 7200,00 гривень;

-отримувач: ПАТ «Страхова компанія «ТАС»; призначення: оплата страхового платежу за договором страхування №2214759804-С від 15/06/2020 р. у сумі 800,00 гривень;

-отримувач: ТОВ «Саппорт.УА»; призначення: оплата за тех.підтримку SupportUA, SU2214759804 від 15.06.2020 у сумі 200,00 гривень.

Згідно п. 2.1 та 2.2 Договору, всі інші умови кредитного договору викладені в Паспорті кредиту та Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», редакція від 04.05.2020 року, які розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР» та з якими позичальник ознайомився до укладення цього Договору та до яких позичальник приєднується підписавши цей Договір. Цей договір, Паспорт кредиту №4759804 та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», редакція від 04.05.2020 року складають єдиний кредитний договір. Позичальник підписавши цей Договір підтверджує, що свій примірник цього Договору він отримав.

Даний Кредитний договір № 2214759804 від 15.06.2020 року підписаний ОСОБА_1 власноруч /а.с.6-8/.

Згідно Паспорту кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» №4759804 від 15.06.2020 року вбачається, що ТОВ «ФК «ЦФР» надає ОСОБА_1 кредит у сумі 59800,00 гривень, строком на 24 року, з видом забезпечення кредиту порука.

Згідно п. 5 Паспорту, при наданні кредиту стягується 2,00% від суми кредиту, в розмірі 1000,00 гривень. Щомісячні проценти 3,45 % від суми кредиту згідно з графіком платежів. Загальні витрати за кредитом становлять 50520,95 гривень. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк користування кредитом становить 109320,95 гривень. Реальна річна ставка 86,33%.

Пунктом 6 Паспорту визначений порядок повернення кредиту: кількість та розмір платежів, періодичність внесення (графік платежів), а саме:

граничний термін з 15.06.2020 року по 24.06.2022 року;

загальний щомісячний платіж 4555,04 гривень, у тому числі: повернення кредиту 2149,50 гривень (в середньому); річні процентні ставки; щомісячні проценти 2063,10 гривень.

Сукупно за 739 днів користування кредитом, загальний щомісячний платіж становить 109320,95 гривень, у тому числі: повернення кредиту 59800,00 гривень; річні проценти 6,55 гривень; щомісячні проценти 49514,40 гривень.

Пунктом 7 Паспорту визначені наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за кредитним договором.

Пунктом 8 Паспорту окрім іншого визначено, що споживач має право достроково повернути споживчий кредит без будь-якої додаткової плати, повзаної з достроковим поверненням; договором про споживчий кредит може бути встановлений обов`язок повідомлення кредитодавця про намір дострокового повернення споживчого кредиту з оформленням відповідного документа.

Даний Паспорт кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» №4759804 від 15.06.2020 року підписаний ОСОБА_1 власноруч /а.с.8/.

На підставі Договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 року укладеного між ТОВ «ФК «ЦФР» та Акціонерним товариством «Таскомбанк» Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до Позичальників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та Договорами забезпечення до них та сплачує Первісному кредитору за відступлення Права вимоги грошові кошти у сумі, до дорівнює Ціні договору у порядку та строки, встановлені цим Договором.

Сторони погодили, що Первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) Новому кредитору свої Права вимоги до Позичальників, а Новий кредитор зобов`язаний набувати такі Права вимоги, шляхом підписання відповідних Реєстрів прав вимоги із зазначенням ціни договору та розміру заборгованостей Позичальників.

15.05.2024 року між Акціонерним товариством «Таскомбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 року, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати (сплатити) АТ «Таскомбанк» суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» Права Вимоги за Кредитними Договорами, Договорами Поруки в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги.

Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу №НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 року Реєстру Прав Вимог, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 47192,54 гривень, з яких: - 22304,54 гривень - загальна заборгованість по тілу кредиту; - 4,04 гривні - загальна заборгованість по відсоткам; - 24883,96 гривень - загальна заборгованість по комісії; - 0 гривень - пеня/штрафи.

Згідно платіжниж інструкцій та квитанцій,а саме:

- 21.07.2020 року №0.0.1777510613.1 на суму 6000,00 гривень; - 20.08.2020 року №б/н на сму 5000,00 гривень; - 20.09.2020 року №б/н на суму 4555,04 гривень; - 23.10.2020 року №КН91-2М7Н-4ЕТТ-Х7Х9 на суму 4560,00 гривень; - 23.11.2020 року №067В-Х3В3-2Х38-39АР на суму 4555,04 гривень; - 25.12.2020 року №0.0.1957220840.1 на суму 20000,00 гривень; - 16.01.2021 року №0.0.1978234444.1 на суму 4560,00 гривень; - 20.02.2021 року №5280-В51М-Е454-Р85Н на суму 2100,00 гривень; - 20.05.2021 року 0.0.2133713357.1 на суму 1000,00 гривень; 01.06.2021 року №0.0.2147382233.1 на суму 1000,00 гривень; - 12.06.2021 року №0.0.2158026221.1 на суму 1000,00 гри вень; 28.07.2021 року №б/н на суму 1000,00 гривень вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 буди здійснені платежі в рахунок погашення заборгованості за кредитом № 221475804 від 15.06.2020 року на загальну суму 55330,08 гривень /а.с.82-84/.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Як зазначено в п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, серед іншого, договори та інші правочини.

Положеннями ст. 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до приписів ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (Позика) цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що фактично отримані позичальником кошти в добровільному порядку відповідачем після настання відповідного терміну не повернуті, суд доходить висновку про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі 47192,54 гривень.

Верховний Суд України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15 сформував правову позицію, відповідно до якої боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Статтею 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Частинами першою, другою статті 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із частинами першою, другою статті 543 ЦК України в разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

З аналізу вимог частини першої ст. 554 ЦК України у поєднанні з вимогами, передбаченими частиною першою ст. 542 та ст. 543 цього Кодексу, слідує, що між боржником та поручителем існує солідарний обов`язок, установлений законом, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судом, 15.06.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_2 був укладений Договір поруки №2214759804-П, згідно умов якого зазначено, що п. 1.1. поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання боржником своїх обов`язків за кредитним договором (включно з усіма змінами до нього), укладеним з кредитором.

Згідно п. 3.1.1. Договору поруки №2214759804-П кредитор має право одержати задоволення своїх вимог за порушеним зобов`язанням, забезпеченим встановленою цим договором порукою, як від боржника так і від поручителя, солідарно та у повному обсязі.

Згідно п. 4.1 4.3 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за порушення боржником своїх зобов`язань за кредитним договором, укладеним боржником з лредитором. Встановленою цим договором порукою забезпечується у повному обсязі виконання зобов`язань боржника за кредитним договором, укладеним боржником та кредитором. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату суми кредиту, плати за кредитом (процентів), неустойки (штрафи, пені), відшкодування збитків у повному розмірі та незалежно від (понад) стягнення неустойки (штрафу, пені). У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого встановленого цим договором порукою, боржник і поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Пунктом 7.2 Договору поруки передбачено, що Кредитним договором, виконання обов`язків за якими забезпечується встановленим цим договором порукою, є кредитний договір укладений шляхом підписання боржником заяви від 15.06.2020 року № 2214759804 на отримання кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР», сума кредиту: 59800 гривень, /а.с.23/.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Згідно ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно положень ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Дана норма захищає інтерес поручителя, так як він бере на себе відповідальність у встановленому розмірі за невиконання або неналежне виконання зобов`язань основного позичальника за кредитним договором. Відповідно, поручитель несе матеріальні ризики на умовах, з якими він згоден. Таким чином, логічно, що в разі зміни зобов`язань, внаслідок яких збільшилася матеріальна відповідальність поручителя без його згоди, порука припиняється як така.

Ключовими поняттями в тлумаченні норми, закріпленої ч. 1 ст.559 ЦК України, є поняття «зміна зобов`язання» та «згода поручителя», оскільки саме вони визначають її зміст і застосування.

Припинення поруки на підставі ч.1 ст. 559 ЦК України можливе лише в тому випадку, якщо наслідком таких змін стало збільшення матеріальної відповідальності поручителя без його згоди.

За своєю юридичною природою, зміна зобов`язань по поруці - це зміна умов договору поруки. Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, згода поручителя повинна бути отриманою шляхом укладення додаткової угоди до договору поручительства, або виражена активними діями, що еквівалентні такому способу зміни зобов`язань (обмін листами, факсимільними повідомленнями).

Поручитель є самостійним суб`єктом кредитних відносин. Умови договору поруки пов`язані з умовами кредитного договору, але не є його частиною. Ця позиція підтверджується Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ та викладена в листі головам апеляційних судів областей, міст Києва та Севастополя, Автономної Республіки Крим від 16.01.2012 року: «п.2 Виходячи з положень частини першої статті 533, частини першої статті 544 ЦК України, поручитель хоча і пов`язаний із боржником зобов`язальними правовідносинами, проте він є самостійним суб`єктом у відносинах із кредитором». Така позиція ВССУ ще раз підтверджує, що зміни умов зобов`язання за кредитним договором, що збільшують обсяг матеріальної відповідальності поручителя, не можуть автоматично, без згоди самого поручителя змінити умови поручительства.

Застосування ч. 1 ст. 559 ЦК України є одним із способів захисту порушених прав поручителя, що виражається в припиненні поруки в судовому порядку і вимагає одночасної наявності фактів, які визначають зміст і застосування закріпленої зазначеною статтею норми.

Оскільки кредитор і поручитель перебувають у самостійних договірних відносинах, останній несе самостійну відповідальність перед кредитором за порушення зобов`язань боржником. Отже, кредитор має право вимагати виконання обов`язку в повному обсязі як від боржника і поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно встановлених обставин справи, 15.06.2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2214759804, визначено розмір кредиту 59800,00 гривень. Цього ж дня, між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 2214759804-П, відповідно до якого, поручитель засвідчила факт власного ознайомленняз умовами кредитного договору та факт прийняття визначених умов, як умов договору, виконання обовязків боржника, а у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники.

Виконання збов`язань стосується саме умов кредитного договору №2214759804 від 15.06.2020 року, інших додаткових угод між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 , якими було б збільшено матеріальну відповідальність поручителя без її згоди, що дає підстави для припинення договору поруки та відсутності підстав для солідарної відповідальності позичальника та поручителя, укладено не було.

Відповідач ОСОБА_1 неналежним чином виконував взяті на себе кредитні зобовязання, помилково вважючи, що внесеними коштами у період з 15.06.2020 року по 28.07.2021 рік на загальну суму 55330,08 гривень він повністю погашає свою заборгованість по кредиту, залишаючи поза увагою, передбачену кредитним договором сплату процентів та комісій за користування кредитом, з умовами якого він та поручитель були ознайомлені в повному обсязі під час укладання та підписані особисто, а тому посилання відповідачів на те, що кредитні зобов`язання за кредитним договором №2214759804 від 15.06.2020 року виконані в повному обсязі та відповідно договір поруки є припиненим, суд вважає помилковими та не приймає до уваги.

Таким чином, досліджені судом письмові докази підтверджують укладення відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору та отримання ним кредитних коштів, а також неналежне виконання ним умов договору, укладення відповідачем ОСОБА_2 договору поруки. Розрахунок заборгованості підтверджує існування заборгованості, зазначеної у позовній заяві, який відповідачами не спростований жодними доказами. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 та поручитель ОСОБА_2 несуть солідарну відповідальності за виконання вимог кредитного договору.

Стосовно заявлення відповідачами вимоги щодо пропуску позивачем позовної давності, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Визначення поняття «зобов`язання» міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530, 631 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 254 ЦК України строк виконання кожного щомісячного зобов`язання спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 у разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2214759804 від 15.06.2020 року за період з 15.05.2024 року по 30.06.2025 року вбачається, що сума заборгованості складає 47192,54 гривень.

Згідно п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 встановлено на всій території України карантин з 12 березня 2020 року, який був відмінений Постановою КМ України №651 від 27.06.2023 з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

Також, Указом Президента України № 64/2022 з 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який триває і по даний час.

Згідно п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який набрав законної сили 04.09.2025 року, вирішено: пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключити.

Таким чином, доводи відповідачів, щодо пропуску позивачем строків позовної давності судом відхиляються, оскільки позов пред`явлено в серпні 2025 року, та норма закону, яка передбачала, що перебіг позовної давності, визначений ЦПК України, зупиняється на строк дії воєнного стану на час подачі позову діяв.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що оскільки позивачем виконані повністю умови договору, а ОСОБА_1 порушив взяті на себе договірні зобов`язання, графік повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, та беручи до уваги, що відповідно до умов договору поруки відповідальність по його зобов`язаннях в повному обсязі взяла на себе поручитель ОСОБА_2 , яка згідно умов пункту 4.3 договору поруки разом із ОСОБА_1 несе солідарну відповідальність перед кредитором, то на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за вищевказаним договором кредиту солідарно з позичальника та поручителя. Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача згідно ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141, 259, 263-265, 279, 280-282 ЦПК, ст. ст. 526, 530, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, реквізити IBAN № НОМЕР_3 в АТ «Таскомбанк») суму заборгованості за Кредитним договором № 2214759804-П від 15 червня 2020 року в розмірі 47192,54 гривні.

Стягнути в рівних частках, а саме по 1/2 частині, з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, реквізити IBAN № НОМЕР_3 в АТ «Таскомбанк»), понесені судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 3028,00 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников