Рішення № 137250744, 09.06.2026, Ананьївський районний суд Одеської області

Справа №491/393/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року Ананьївський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Надєр Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Голубович А.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Ананьїв Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з зазначеним позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 10841 гривня 60 копійок. В обґрунтування своїх вимог представник позивача посилається на те, що 02 вересня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1442-0856. Відповідно до умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 1200 гривень 00 копійок; строк кредитування 365 днів; базовий період 21 день; комісія за видачу кредиту 15% від суми кредиту; знижена % ставка 1,00% в день; стандартна % ставка 1,00% в день; промо ставка 0,9% в день; базовий період проміжки часу впродовж строку дії договору, в останні дні яких у позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування кредитом. Кількість днів у базовому періоді вказана у договорі і визначена сторонами на підставі пропозиції кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання кредиту через веб-сайт кредитодавця. Додатково угодою №1 від 19 вересня 2024 року до договору про відкриття кредитної лінії №1442-0856 від 02 вересня 2024 року сторони домовились про надання відповідачу додаткових коштів у кредит в сумі 1200 гривень 00 копійок. Позивач зазначає, що відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором шляхом здійснення платежів, зазначених у розрахунку заборгованості. Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Станом на 27 березня 2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором, становить 10841 гривня 60 копійок, з яких: заборгованість за кредитом 2400 гривень 00 копійок; заборгованість за нарахованими процентами 7461 гривня 60 копійок; заборгованість за штрафами 980 гривень 00 копійок.

У зв`язку з наведеним позивач звернувся до суду та просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 27 квітня 2026 року було відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Крім того, в ухвалі про відкриття провадження у справі роз`яснено відповідачу про його процесуальні права, а саме подати відзив на позовну заяву, пред`явити зустрічний позов та подати заяву із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, що передбачено вимогами ст.178, ст.193, та ч.4, ч.5 ст.277 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїми процесуальними правами передбаченими ст.178, ст.193, та ч.4, ч.5 ст.277 ЦПК України не скористався та у встановлені строки в ухвалі про відкриття провадження у справі відзив на позовну заяву до суду не подав, з зустрічним позовом та з заявою із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не звертався.

У судове засідання сторони по справі не з`являлися.

При цьому, в матеріалах справи міститься клопотання позивача (а.с.11), в якому він просить справу розглянути без участі представника позивача. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання відповідно до положень ч.8 ст.128 ЦПК України повідомлявся належним чином, що підтверджується конвертом, який повернувся до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній» (а.с.85).

Крім того, інформація щодо даної справи також розміщена в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://an/od.court/gov.ua/sud1501/gromadyanam/csz.

Зважаючи на неявку сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Частиною 8 ст.178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч.2 ст.191 ЦПК України.

Згідно з ч.2 ст.281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення заочного рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням вказаного, у зв`язку з неявкою відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин та не повідомлення причин неявки, ненаданням відповідачем відзиву на позов, відсутністю заперечень з боку позивача, суд ухвалив розглянути справу у відсутності відповідача та відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Долинської сільської ради Подільського району Одеської області №697 від 22 квітня 2026 року (а.с.81).

Судом встановлено, що 02 вересня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1442-0856. Відповідно до умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: розмір кредитного ліміту 1200 гривень 00 копійок; строк кредитування 365 календарних днів; дата повернення кредиту 01 вересня 2025 року; базовий період 21 календарний день; комісія за видачу кредиту 15,00% від суми виданого кредиту; тип процентної ставки фіксована; знижена % ставка 1,00% за кожен день користування кредитом до 180-го дня користування кредитом (включно); стандартна % ставка 1,00% в день за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом 180 календарних днів з дати укладення цього договору, 0,75% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше); реальна річна процента ставка на дату укладення цього договору складає 3769,70%; орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення цього договору (за весь строк кредитування) складає 5205 гривень 00 копійок та включає в себе суму кредиту, комісію за видачу кредиту та проценти за користування кредитом (а.с.27-38). Вказаний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А9371.

Крім того відповідач ознайомився з паспортом споживчого кредиту та додатком до нього, а також таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1442-0856 (графік платежів за договором) відповідно до Методики НБУ, підтвердивши це електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А9371 (а.с.12-26, 39).

Позивач за допомогою системи LiqPay видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок НОМЕР_1 , що підтверджується квитанцією №2511807662 від 02 вересня 2024 року про перерахування суми кредиту за допомогою системи LiqPay (а.с.52), а також довідкою, сформованою позивачем, про перерахування 02 вересня 2024 року на вище вказаний картковий рахунок відповідача грошових коштів в розмірі 1200 гривень згідно кредитного договору №1442-0856 від 02 вересня 2024 року (а.с.54), та номер вище вказаного карткового рахунку зазначений відповідачем у кредитному договорі.

19 вересня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1442-0856. Відповідно до умов додаткової угоди позивач надав відповідачу кредит на наступних умовах: сума кредиту, яка була надана позичальнику за договором та не повернута на момент укладення цієї додаткової угоди, становить 1200 гривень 00 копійок; нараховані несплачені проценти за користування кредитом 194 гривні 40 копійок; сума нарахованої та несплаченої комісії за видачу кредиту становить 180 гривень 00 копійок; кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 1200 гривень 00 копійок 19 вересня 2024 року. Також умовами додаткової угоди визначено, що після укладення цієї додаткової угоди та надання додаткових грошових коштів у кредит будуть змінені умови кредитування за договором, а тому після укладення цієї додаткової угоди та отримання позичальником додаткових грошових коштів у кредит: сума кредиту становить 2400 гривень 00 копійок; кількість днів користування кредитом, що залишається після укладення цієї додаткової угоди, становить 365 календарних днів; орієнтовна реальна річна процента ставка за час з моменту укладення цієї додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування 5969,26%; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту за час з моменту укладення цієї додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування з урахуванням несплачених процентів та несплаченої комісії 10593 гривні 60 копійок. Вказана додаткова угода підписана відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А2468 (а.с.42).

Крім того відповідач ознайомився з додатком до додаткової угоди від19 вересня 2024 року таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (графік платежів за договором) відповідно до Методики НБУ, підтвердивши це електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А2468 (а.с.42 зворотний бік 43).

Позивач за допомогою системи LiqPay видав відповідачу кредитні кошти в розмірі 1200 гривень 00 копійок на картковий рахунок НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою, сформованою позивачем, про перерахування 19 вересня 2024 року на вище вказаний картковий рахунок відповідача грошових коштів в розмірі 1200 гривень 00 копійок згідно додаткової угоди до договору від 02 вересня 2024 року (а.с.54), квитанцією LiqPay №2520315897 від 19 вересня 2024 року (а.с.53 зворотний бік).

Станом на 27 березня 2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором, становить 10841 гривня 60 копійок, з яких: заборгованість за кредитом 2400 гривень 00 копійок; заборгованість за нарахованими процентами 7461 гривня 60 копійок; заборгованість за штрафами 980 гривень 00 копійок, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором №1442-0856 від 02 вересня 2024 року (а.с.55-61).

Згідно з положеннями ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Частиною 1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 ст.76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до положень ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Частиною 1 ст.80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У ч.1 ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно положень ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У відповідності до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст.1055 ЦК України).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У ст.3 вказаного Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.ч.1, 2 ст.10561 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. У разі порушення боржником негативного зобов`язання кредитор незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов`язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов`язання. Така вимога може бути пред`явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст.64 ЦПК України.

На офіційному веб-сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того, на веб-сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором свідчить про те, що відповідач належним чином умови договору не виконував.

Правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості підтверджується умовами кредитного договору та додаткової угоди до нього і не спростована відповідачем в установленому законом порядку. Отже, відповідачем не виконано грошове зобов`язання по поверненню кредитних коштів, а тому наявні підстави для стягнення заборгованості.

Що стосується нарахованого штрафу за порушення відповідачем договірних зобов`язань, суд зазначає наступне.

Позивач у позовній заяві просить також стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за штрафом в розмірі 980 гривень 00 копійок, що включений позивачем до структури загальної суми заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч.2 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

При цьому, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року в справі №183/7850/22.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафу, нарахованого у період дії воєнного стану за прострочення зобов`язання, яке виникло з кредитного договору, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 980 гривень 00 копійок.

Таким чином суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №1442-0856 від 02 вересня 2024 року в розмірі 9861 гривня 60 копійок, з яких: заборгованість за кредитом 2400 гривень 00 копійок; заборгованість за нарахованими процентами 7461 гривня 60 копійок.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При звернені до суду ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було сплачено 2662 гривні 40 копійок судового збору, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією.

Вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 90,96%, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2421 гривня 72 копійки, тобто, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.12, 81, 89, 133, 137, 141, 259, 263, 265, 279, 280-281 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, заборгованість за кредитним договором №1442-0856 від 02 вересня 2024 року в розмірі 9861 (дев`ять тисяч вісімсот шістдесят одна) гривня 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», ЄДРПОУ - 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2421 (дві тисячі чотириста двадцять одна) гривня 72 копійки.

Іншу частину позовних вимог залишити без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

Суддя Надєр Л.М.

Рішення набуло законної сили "__"___20___ року.