Рішення № 137250694, 03.06.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/1361/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Джепи В. Г., представника заявниці ОСОБА_1 , заявниці ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу Сумської області Висєканцева Тетяна Сергіївна, Степанівська селищна рада Сумського району Сумської області про встановлення факту не проживання особи зі спадкодавцем, який помер на час відкриття спадщини, та визнання таким, що не прийняв спадщину,

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року представник заявника звернулася до суду із вказаною заявою, яку мотивує тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 06 лютого 2001 року ОСОБА_2 та її чоловіку ОСОБА_3 належав на праві спільної сумісної власності приватизований одноквартирний будинок, загальною площею 46,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням виконавчого комітету Степанівської селищної ради Сумського району Сумської області № 392 від 29 вересня 2025 року «Про коригування адреси» скориговано адресу житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 км на адресу АДРЕСА_2 довідці КП «Ініціатива» Миколаївської сільської ради № 212-1-09/25 від 10 жовтня 2025 року зазначено, що вказаний будинок належав на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Разом з батьками був зареєстрований їх син ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік заявниці ОСОБА_3 помер. Оскільки заявниця постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то вважається такою, що прийняла спадщину із часу її відкриття. Оскільки будинок перебував у спільній сумісній власності спадкодавця і заявниці, остання звернулась до приватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Сумської області Висєканцевої Т.С. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку з відповідною часткою надвірних господарських будівель. Втім нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку тим, що на день смерті ОСОБА_3 з ним та заявницею був також зареєстрованийїх син ОСОБА_4 , який фактично разом із заявницею прийняв спадщину відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Факт непроживання на час відкриття спадщини сина спадкодавця ОСОБА_4 без відповідного рішення суду не може бути підставою неприйняття спадщини. Як зазначив нотаріус, посилання заявника на свідоцтво про смерть, видане компетентними органами російської федерації, як на підставу підтвердження факту смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , без належної легалізації не може бути прийнята приватним нотаріусом до уваги без відповідного рішення суду. Зазначені вище обставини стали підставою для звернення до суду із заявою про встановлення факту непроживання ОСОБА_4 зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини та визнання його таким, що не прийняв спадщину у порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 20 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами окремого провадження.

Заявниця та її представник у судовому засіданні підтримали подану заяву та просили її задовольнити.

Від представника заінтересованої особи Степанівської селищної рада Сумського району Сумської області надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника, при вирішенні справи по суті покладається на розсуд суду.

Від приватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Сумської області Висєканцевої Т. С. надійшла заява про розгляд справи без її участі, проти позову не заперечує.

Свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суду пояснили, що у с. Степанівка заявниця проживала зі своїм чоловіком, сини подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , починаючи з 2004 року, проживали у квартирі в м. Суми, після продажу квартири ОСОБА_4 поїхав працювати до Москви і з того часу там проживав. У 2017 році чоловік заявниці помер, проте ОСОБА_4 на його поховання не приїжджав. У 2023 році ОСОБА_4 помер, про що повідомила його дружина, яка проживає в РФ.

Заслухавши позицію заявниці, представника заявника, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України визначено, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та таке інше.

Одним із способів захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів є встановлення фактів, які мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 належав приватизований одноквартирний житловий будинок загальною площею 46,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 06 лютого 2001 року, витягом з державного реєстру речових прав № 453043606 від 21 листопада 2025 року та довідкою КП «Ініціатива» Миколаївської сільської ради № 212-1-09/25 від 15 жовтня 2025 року (а. с. 11, 18, 20).

Згідно з випискою з погосподарської книги № 21 Степанівської селищної ради за 2021 2025 роки житловий будинок, який знаходиться у сумісній власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с. 17).

З копії будинкової книги вбачається, що за вказаною адресою зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . 21 лютого 2024 року ОСОБА_4 знято з реєстрації у зв`язку зі смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Балашиха Московська область, РФ, НОМЕР_1 (а.с. 21-22).

З технічного паспорта вбачається, що квартира житловою площею 28 кв.м, знаходиться у одноквартирному будинку та перебуває у спільній сумісній власності (а.с.12-16).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 24). Після його смерті відкрилась спадщина на все належне йому майно, у зв`язку з чим 19 серпня 2025 року заведено спадкову справу № 85/2025 (а.с. 37-43).

Факт того, що ОСОБА_4 не проживав із спадкодавцем упродовж тривалого часу підтверджується довіреністю 50АБО321947 від 17 листопада 2017 року, посвідченої т.в.о. нотаріуса Балашихівського нотаріального округу Московської області, якою ОСОБА_4 уповноважив свою матір ОСОБА_2 бути його представником щодо питання зняття його з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_3 . Зі змісту цієї довіреності вбачається, що ОСОБА_4 вже має громадянство РФ із 19 травня 2016 року (дата видачі паспорту) та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 . Відповідно до вимог ст. 79 ЗУ «Про нотаріат» приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Сумської області Висєканцевою Т. С. здійснено переклад довіреності з російської мови на українську мову та засвідчено вірність перекладу (а.с. 28-29).

ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 . На день смерті ОСОБА_3 був зареєстрований у будинку разом з дружиною, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Від імені ОСОБА_3 . Степанівською селищною радою заповіт не посвідчувався, що підтверджується довідкою Степанівської селищної ради Сумського району Сумської області № 66/05-06 від 19 серпня 2024 року (а.с. 23).

Рішенням виконавчого комітету Степанівської селищної ради Сумського району Сумської області № 392 від 29 вересня 2025 року скориговано адресу об`єкту нерухомого майна - житлового будинку, загальною площею 46,2 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 км, на адресу АДРЕСА_2 км (а.с. 19).

Постановою приватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Сумської області Висєканцевою Т. С. від 23 січня 2026 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини за законом на 1/2 частку житлового будинку з відповідною часткою надвірних господарських будівель, оскільки на день смерті ОСОБА_3 з ним, окрім заявниці, був також зареєстрований син ОСОБА_4 , який фактично разом із заявницею прийняв спадщину відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України (а.с. 25).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Степанівської селищної ради Сумського району Сумської № 190-11-11 від 23 лютого 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 дійсно зареєстрований, але не проживає за адресою: АДРЕСА_5 км з 2010 року (а.с. 27).

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

За ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Змістом положень ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У частині третій статті 1268 ЦК України вимагається проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрація місця проживання за однією адресою зі спадкодавцем, що можуть бути відмінними один від одного.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування частини третьої статті 1268 ЦК України викладений у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17, від 18 листопада 2020 року у справі № 523/19010/15-ц, від 02 квітня 2021 року у справі № 191/1808/19, від 28 квітня 2021 року у справі № 204/2707/19, від 07 червня 2022 року у справі № 175/4514/20, від 26 липня 2023 року у справі № 641/3893/20, від 26 червня 2024 року у справі №752/12045/17, від 09 жовтня 2024 року у справі № 644/4646/23, від 25 лютого 2026 року у справі№ 624/93/25.

Згідно з ч. 1 cт. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Державна реєстрація спадкоємця сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті спадкодавця за адресою реєстрації (постанова Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 204/2707/19).

З матеріалів справи встановлено, що на час смерті ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 км ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований за вказаною адресою, фактично не проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

З урахуванням зазначеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення факту не проживання ОСОБА_4 зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_2 км, та визнання ОСОБА_4 такими, що фактично не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 258,259, 263-265 ЦПК України, ст. 1261, 1268, 1270 ЦК України суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_2 задовольнити.

Встановити факт непроживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини та визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , таким, що не прийняв спадщину після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 09 червня 2026 року.

Суддя І. Г. Вортоломей