Рішення № 137250480, 08.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я№ 127/10037/26

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 р. м.Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Медяної Ю.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №б/н від 23.10.2018 в розмірі 115 939,57 грн. та судові витрати.

У позовній заяві зазначено, що 23.10.2018 відповідач звернувся до АТ КБ «Приватбанк» та підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

На підставі даної заяви відповідачу надано кредитну картку та встановлено кредитний ліміт.

Зобов`язання за договором про надання банківських послуг позивач виконав у повному обсязі та надав відповідачеві можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач користувався кредитним лімітом, проте ухиляється від виконання зобов`язань за договором, заборгованість не погашає, чим порушує умови договору та законні права АТ КБ «Приватбанк».

У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості у відповідача станом на 11.03.2026 виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 115 939,57 грн., з яких: 96 161,33 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 19 778,24 грн. заборгованість за простроченими відсотками, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області прийнято справу до свого провадження та відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив. (а.с.127)

Позовна заява з додатками була направлена відповідачу позивачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. (а.с.7-9)

Відповідачу ОСОБА_1 надіслано ухвалу про відкриття провадження на адресу його зареєстрованого місця проживання. Конверт з відправленням №R067148812230 повернувся до суду, шо вважається належним повідомленням особи про розгляд справи.

На дату розгляду справи відповідач ані відзив на позов, ані клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подав.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 23.10.2018 ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. (а.с.76-77)

21.07.2021 ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до умов і правил надання послуг, в якій між ним та АТ КБ «Приватбанк» погоджені істотні умови договору, зокрема тип кредиту, строк кредитування розмір відсотків, та порядок їх нарахування. (а.с. 78-87)

Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» відповідачу видано кредитні картки (а.с. 75).

Також ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт, який неодноразово збільшувався і 21.10.2025 він був збільшений до 99 493,52 грн. (а.с.74)

Отримання відповідачем від позивача грошових коштів підтверджується випискою за договором №б/н за період з 23.10.2018 по 13.03.2026. (а.с. 53-73)

Позивачем також наданий суду Витяг з умов та правил надання банківських послуг, який не підписаний відповідачем. (а.с. 92-115)

Частинами 1, 2ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно із вимогами п. 2 ч. 1ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених ч. 1ст. 206 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.ст. 3, 6, 11, 525, 627 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (предмет договору, умови, визначені законом як істотні, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди). Різновидом договору є кредитний договір, який обов`язково укладається в письмовій формі (ст.ст.1054,1055 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, що визначені змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, що порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Згідно із вимогами ст. 1054 ЦК України, банк зобов`язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, що встановлені договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Судом встановлено, що відповідач 23.10.2018 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку. Вказана анкета-заява містить докладну інформацію щодо особи відповідача., зокрема дату його народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу.

Водночас, дана анкета-заява не містить умов надання кредиту, зокрема розмір відсотків та порядок їх нарахування, строку кредитування, тощо.

Водночас, вказані умови були погоджені сторонами лише 21.07.2021.

Факт користування відповідачем кредитними коштами підтверджується випискою по картці за період з 23.10.2018 по 13.03.2026.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем надано суду достатні докази на підтвердження факту укладення кредитного договору та надання відповідачу кредитних коштів.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. (частина перша статті 1048 ЦК України).

Проте, суд звертає увагу на наступне.

Позивачем на підтвердження позовних вимог, зокрема, надано копію витягу з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «Приватбанк».

Проте вказаний витяг не підтверджує умови кредитування в частині визначення розміру та порядку сплати відсотків, враховуючи відсутність підпису відповідача на наданих позивачем копіях витягу з Умов та Правил надання банківських послуг.

Матеріали справи не містять підтвердження, що саме додані до позовної заяви умови і правила розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву, тому вони не можуть братися до уваги з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, висновки якої зводяться до того, що позивач зобов`язаний письмово проінформувати споживача фінансових послуг про умови кредитування, а надані позивачем непідписані Умови та Правила надання банківських послуг не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання заяви-анкети.

Варто зазначити, що роздруківка із сайту банку належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й постановою Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15), і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року в справі № 393/126/20 (провадження №61-14545сво20) зроблено висновок, що під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину.

Також потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

В зазначеній постанові Верховний Суд здійснив відступ від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц від 18 листопада 2020 року у справі № 313/346/20 та у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 467/555/19, про те, що паспорт споживчого кредиту є невід`ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом.

З урахуванням правової позиції Верховного Суду, суд дійшов висновку, що підписання паспорту споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», з огляду на його правову природу (це не частина кредитного договору, а спосіб повідомлення позикодавця кредитором про наявні пропозиції кредитування), його зміст, не є підтвердженням досягнення між Банком та позичальником умов кредитування, в тому числі і щодо процентної ставки.

Отже, ознайомлення з паспортом споживчого кредиту та його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.05.2022 у справі № 393/126/20, провадження № 61-14545сво20).

Також сама анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку від 23.10.2018 не містить умов та порядку нарахування відсотків.

Отже, сама по собі підписана анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 23.10.2018 без надання належних та допустимих доказів, що підтверджують умови договору, не може бути підставою для стягнення відсотків за користування кредитними коштами до 21.07.2021.

Відсотки за користування кредитом, які були нараховані після 21.07.2021 були нараховані правмірно.

З розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість за простроченими відсотками була нарахована саме у період, коли сторони погодили розмір відсотків і порядок їх нарахування, а тому сума заборгованості за відсотками у розмірі 19 778,24 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Однак, з виписки про рух коштів по рахунку вбачається, що відповідачем у період з 23.10.2018 по 21.07.2021 сплачено 1 165,41 грн, які банком зараховані на погашення відсотків.

Тобто кошти, які сплачувалися відповідачем в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту, були зараховані банком на погашення заборгованості по відсоткам, які сторонами не погоджувалися, враховуючи відсутність доказів на підтвердження умов кредитного договору в частині відсотків.

Зважаючи на недоведеність правомірності нарахування відсотків за користування кредитними коштами та штрафів, такі суми не можуть включатися до загальної суми заборгованості, яка підлягає стягненню. З огляду на вищевказані обставини (безпідставність нарахування відсотків за користування кредитними коштами), сплачена відповідачем сума таких відсотків повинна бути зарахована в якості погашення заборгованості за тілом кредиту.

Аналогічна позиція з цього приводу висловлена Верховним Судом в постанові від 18.05.2022 у справі № 697/302/20. Судова практика у цій категорії справ є незмінною, що не може свідчити про порушення прав банку (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17).

З оглядну на викладене, сума заборгованості по тілу кредиту у сумі 96 161,33 грн. підлягає зменшенню на 1 165,41 грн.

Таким чином, оскільки відповідач умови кредитного договору своєчасно і в повному обсязі не виконував, кредит не сплачував, ним порушені умови договору та вимоги ст. 526, 527, 530 ЦК України через що у нього виникла заборгованість за кредитом, а тому позов підлягає частковому задоволенню, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у сумі 94 995,92 грн.

З огляду на викладене, пзв підлягає частквму задоволенню,і з відпвідча на користь позивача підлягає стягненню заборгованість на загальну суму 114 774,16? грн., з яких: 94 995,92 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 19 778,24 грн. заборгованість за простроченими відсотками.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 635,64 грн. пропрорційно до розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 526, 551, 610, 611, 1046-1050, 1052, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 89, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 23.07.2013 в розмірі №б/н від 24.01.2022 в розмірі 114 774,16? грн., з яких: 94 995,92 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 19 778,24 грн. заборгованість за простроченими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір в розмірі 2 635,64 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14360570;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя