Рішення № 137250195, 27.05.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/18201/25 2/760/7639/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Майстренка О.М., при секретарі судового засідання Нагуляк А.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі - позивач) звернулося до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), про стягнення заборгованості в розмірі 44984,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.07.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 966571904. За вказаним кредитним договором відповідачу перераховано 9500 грн.

За договором № 28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон плюс» право вимоги до відповідача на суму 20637,80 грн (реєстр прав вимог № 250 від 26.09.2023).

10 жовтня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 10/1024-01, згідно якого право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на суму 44984,40 грн (реєстр прав вимоги № 2 від 10.10.2024).

29 травня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 29/05/25-Е згідно якого право вимоги до відповідача перейшло до позивача на суму 44984,40 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 44984,40 грн, з яких: 9500 грн - заборгованість по тіло кредиту; 35484,40 грн - заборгованість по відсоткам.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 15.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено сторонам строк на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

30 липня 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву у якому представник відповідач просить відмовити у задоволенні позову вважає, що позивач є неналежним кредитором, так як не набув право вимоги до відповідача у спосіб встановлений законом. Адже на момент укладення договору про відступлення права вимоги від 28.11.2018 боргові зобов`язання за кредитним договором № 966571904 від 25.07.2023 ще не існували, а тому не могли бути передані новому кредитору, на час укладення договору відступлення права вимоги від 28.11.2018.

12 серпня 2025 року від позивача надійшли додаткові пояснення в яких він підтримав правову позицію викладену у позові і наполіг на законності своїх вимог.

03 квітня 2026 року ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва здійснено перехід розгляду справи з порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в розгляд справи в порядок спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін, витребувано докази та призначено судове засідання.

22 квітня 2026 року до суду надійшла витребувана інформація з АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" з якої встановлено, що за період з 25.07.2023 по 30.07.2023 на платіжну картку, яка була емітована відповідачем було зараховано платіж у сумі 9500 грн.

27 травня 2026 року представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися про дату,час та місце судового засідання повідомлялися у встановленому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідачем укладено 25.07.2023 з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитний договір № 966571904.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.3., 2.11. вказаного договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 95000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 95000 грн 25.07.2023. Позичальник зобов`язаний не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду кредитування.

У п. 3.1. договору вказано, що позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також часткового повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 )тридцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії на строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

В свою чергу у п. 3.2. договору вказано, що сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовження дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Згідно п. 3.3 зазначено, що для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 (тридцять) днів дисконтного періоду проценти у розмірі 1795,50 грн. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет.

У п. 8.8. для суми кредиту за першим траншем, що вказана а п. 2.3. договору, за перші 30 (тридцять) днів дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість кредиту складатиме 11295,50 грн та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 1795,50 грн та суму кредиту 9500 грн. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складає 721,700 % річних, при цьому загальна вартість першого траншу за кредитом у процентному вираженні за строком дисконтного періоду складає 118,90 % від суми першого траншу.

У паспорті споживчого кредиту до договору № 966571904 від 25.07.2023 вказано, що сума кредиту 9500 грн, строк кредитування до 1857 днів дисконтний період 30 днів, з можливістю продовження, дисконтна процентна ставка: 3,65%-766,50% індивідуальна процентна ставка: 383,25% - 766,50%, базова процентна ставка: 766,50%, після закінчення дисконтного періоду: 1087,700%, Тип процентної ставки фіксована.

За вказаним кредитним договором на підстав платіжного доручення від 25.07.2023 № 288467e5-4951-4370-ba59-8c6554ea5156 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу 9500 грн.

Листом АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 20.04.2026 № БТ/Е-15214 підтверджено, що на ім`я відповідача банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 на яку платіж у сумі 9500 грн.

Також у вказаному листі АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» підтвердив, що фінансовим номером телефону відповідача вказано номер НОМЕР_2 .

Доказів сплати заборгованості відповідачем до суду не надано.

Судом також встановлено, що за договором № 28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон плюс» право вимоги до відповідача на суму 20637,80 грн (реєстр прав вимог № 250 від 26.09.2023).

10 жовтня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 10/1024-01, згідно якого право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на суму 44984,40 грн (реєстр прав вимоги № 2 від 10.10.2024).

29 травня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 29/05/25-Е згідно якого право вимоги до відповідача перейшло до позивача на суму 44984,40 грн.

Згідно розрахунку позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 44984,40 грн, яка складається з: 9500 грн - заборгованість по тіло кредиту; 35484,40 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

У ст. 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ч. ч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Відповідно до положень ст. ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, позикодавець належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами кредитного договору.

Щодо виконання зобов`язань за кредитним договором зі сторони відповідача, то останній їх не виконав.

У ч. 1 ст. 1048 ЦК України вказано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 була сформована такі правові висновки:

«53. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

54. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

Відповідна правова позиція в подальшому застосована Верховним Судом при вирішені інших судових справ, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, у постанові Верховного Суду від 15.03.2023 р у справі № 300/438/18.

Отже, право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Адже сума процентів, які нараховані позикодавцем є очевидно не співмірними зі сумою кредитних коштів, які отримав відповідач у позику, і створюють умови надмірного боргового тягаря для відповідача.

При цьому суд звертає увагу, що позивачем не надано доказів, що строк кредитування передбачений договором був продовжений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем у встановлений договором спосіб.

Враховуючи вказане, суд вважає, що безпідставно нараховані відсотки за договором № 966571904 від 25.07.2023 за межами строку кредитування.

З огляду на викладене суд вважає, що розмір заборгованості який підлягає стягненню з відповідача складає 11295,50 грн, яка розрахована з такого: 9500 грн - заборгованість по тіло кредиту; 1795,50 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом в межах строку кредитування.

Щодо тверджень представника відповідача про відсутність доказів переходу до позивача права грошової вимоги до відповідача, то вказане спростовується матеріалами справи, а саме вищевказаними договорами відступлення прав вимоги (факторингу), додатковими угодами до них, платіжними інструкціями, на підставі яких здійснювалась оплата за перехід права вимоги.

Отже, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором № 966571904 від 25.07.2023 у сумі 11295,50 грн.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, то вимоги позивача в частині стягнення судових витрат підлягають задоволенню пропорційно задоволенню позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Пропорційно до частини задоволених позовних вимог (25,11%) з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 608,26 грн судового збору за подання позову.

Позивачем також заявлено витрати на правову допомогу 7000 грн.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Пропорційно до задоволених вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1757,70 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись вищевказаним та ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України суд,

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»» заборгованість за кредитним договір № 966571904 від 25.07.2023 у розмірі 11295 гривень 50 копійок та судові витрати, які складаються з судового збору у сумі 608 гривень 26 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1757 гривень 70 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02175, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, оф. 2005;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О. Майстренко