Ухвала суду № 137250098, 04.06.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/5086/26

ун. № 759/14282/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 та її представника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025110000000360 від 07.05.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 325 КК України, про накладення арешту,

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва надійшло вказане клопотання, в якому прокурор просить накласти арешт на майно, вилучене у ході обшуку.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що Слідчим управлінням ГУНП в Київський області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025110000000360 від 07.05.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 325 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до СУ ГУНП в Київській області з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшли матеріали, про те що службові особи приватного підприємства ТОВ «Центр Екобезпеки та гігієни» ЄДРПОУ 33145752, юридична адреса: м. Київ, пров. Лужевського, 14, порушують правила та норми, встановлені з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, а саме не маючи відповідних дозвільних документів на поводження з небезпечними відходами, здійснюють збирання, зберігання та утилізацію медичних відходів, укладаючи договори на управління відходами з їх утворювачами, що завідомо могло спричинити поширення цих захворювань.

21.05.2026 слідчим на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є уповноваженою особою ТОВ «Центр екобезпеки та гігієни» код ЄРДПОУ 33145752 та здійснює документальне оформлення діяльності Товариства щодо збору, зберігання та утилізації медичних відходів без ліцензії. Під час проведення обшуку виявлено та вилучено: ноутбук Lenovo model 82e7, s.n. PR 203FY1 з зарядним пристроєм, опечатаний полімерною биркою білого кольору № 5001949; мобільний телефон Redmi Imei: НОМЕР_1 Imei2: НОМЕР_2 з сім карткою оператора «Life», який поміщено в сейф-пакет KIV 1124483; грошові кошти в розмірі 16700 доларів США (149 купюр по 100 доларів США, 24 купюри по 50 доларів США, 30 купюр по 20 доларів США) запаковані в сейф пакет № KIV 1124484.

Так, з метою збереження речових доказів, сторона обвинувачення вважає за необхідне в зверненні до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

Вищезазначений мобільний телефон та ноутбуки містять сліди вчинення кримінального правопорушення та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, оскільки можуть містити інформацію про зв`язки між усіма причетними до вчинення кримінальних правопорушень особами, контакти між ними та іншу інформацію щодо діяльності Товариства з управління відходами, зокрема щодо відходів та їх об`ємів, а також можуть бути об`єктом судових експертиз, а вилучені грошові кошти отримані внаслідок вчинення кримінальних правопорушень.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала з підстав, викладених у ньому.

Власник майна ОСОБА_4 та її представник адвокат ОСОБА_5 щодо клопотання заперечували, посилаючись на його безпідставність, а також те, що вилучені речі та грошові кошти не мають жодного відношення до встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Також зазначили, що вилучені під час обшуку грошові кошти є власними заощадженнями ОСОБА_4 та не мають жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Центр екобезпеки та гігієни». На підтвердження вказаного надали виписки з банківських рахунків, а також інші докази законності походження грошових коштів. Також адвокат зазначив, що ухвалою слідчого судді не надано дозволу на вилучення грошових коштів, ОСОБА_4 не є підозрюваною у кримінальному провадженні, а санкції статей, за якими здійснюється досудове розслідування, не передбачають конфіскацію майна

Дослідивши клопотання і додатки до нього, слідчий суддя вважає, що клопотання необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

21.05.2026 слідчим на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 за місцем мешкання ОСОБА_4 , в ході якого виявлено та вилучено речі, які постановою слідчого було визнано речовим доказом.

У випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя враховує, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

Матеріали клопотання свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.

Враховуючи, що прокурором доведено, що не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт, призведе до його знищення, приховання, псування, перетворення, слідчий суддя вважає наявними підстави для накладення арешту на вилучені речі, а саме ноутбук та мобільний телефон.

Вирішуючи питання щодо накладення арешту на грошові кошти, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Посилаючись у клопотанні на необхідність накладення арешту на грошові кошти, з метою забезпечення збереження цього майна як речового доказу у кримінальному провадженні, прокурор не навів достатніх на цьому етапі досудового розслідування доказів на підтвердження існування правових підстав для арешту вказаного майна саме з цією метою. Так, хоча до клопотання долучено постанову слідчого про визнання грошових коштів речовим доказом у кримінальному провадженні, однак з огляду на вказану постанову органу досудового розслідування таке визнання цього майна речовим доказом носить формальний характер. Доказів того, що вказане майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предметом, що був об`єктом кримінально протиправних дій, або набуте кримінально протиправним шляхом, не надано та слідчим у постанові про визнання речовим доказом не наведено. Таким чином, відповідно до вимоги ст.ст. 170, 173 КПК України, такий захід забезпечення кримінального провадження, не буде відповідати вимогам щодо пропорційності втручання в права власника майна, а також достатнім для забезпечення кримінального провадження, тому у задоволені клопотання в цій частині слід відмовити.

Керуючись ст. ст.170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025110000000360 від 07.05.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 325 КК України, про накладення арешту - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, вилучене 21.05.2026 у ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

1) ноутбук Lenovo model 82e7, s.n. PR 203FY1 з зарядним пристроєм, опечатаний полімерною биркою білого кольору № 5001949;

2) мобільний телефон Redmi Imei: НОМЕР_1 Imei2: НОМЕР_2 з сім карткою оператора «Life», який поміщено в сейф-пакет KIV 1124483;

В іншій частині клопотання - відмовити.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Арешт може бути скасовано відповідно до ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя ОСОБА_1