Рішення № 137249654, 09.06.2026, Ямпільський районний суд Сумської області

Справа № 590/454/26

Провадження № 2/590/296/26

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

09 червня 2026 року с-ще Ямпіль

Ямпільський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Деркача І.М.,

за участю секретаря судового засідання Демешко Н.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Ямпіль Сумської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», представник позивача: Романенко Михайло Едуардович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредит,

установив:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі позивач) звернулося до Ямпільського районного суду Сумської області через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач), у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором кредиту №23791-01/2024 від 17.01.2024 року в сумі 20875,00 гривень, суми судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 17.01.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №23791-01/2024 від 17.01.2024, строком на 120 днів, процентна ставка - 2,50% в день, за яким перераховано кредитні кошти в сумі 7000,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 . 12.06.2024р. між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладений Договір факторингу №12062024. Згідно даного Договору факторингу 12.06.2024 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №23791-01/2024 від 17.01.2024 року. Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою, яка становить 20875,00 грн. із яких: заборгованість за основною сумою боргу становить 7000,00 грн.; заборгованість за відсотками 13875,00 грн. Позивач стверджує, що ОСОБА_1 взятого на себе зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим має заборгованість в розмірі 20875,00 грн. із яких: заборгованість за основною сумою боргу становить 7000,00 грн.; заборгованість за відсотками 13875,00 грн., яку позивач просив стягнути на його користь, а також стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.. Проте, заборгованість погашена не була, що змушує позивача звернутись до суду з цим позовом.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві зазначив про можливість проводити розгляд справи за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Судом здійснювались виклики відповідачки шляхом направлення на зареєстровану адресу місця проживання відповідача судових повісток. Відзиву з доказами, які підтверджують заперечення проти позову, заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою відповідача та не повідомленням про поважність причин такої неявки, в порядку, визначеному ст.280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд постановив провести розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.

Відповідно до ст.247 ЦПК України суд розглядає справу у судовому засіданні за відсутності позивача і відповідача без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позовні вимоги потрібно задовольнити з огляду на таке.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 13.05.2026 вищевказану справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження і справа призначена до судового розгляду, задоволено клопотання про витребування доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом установлено, що 17.01.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №23791-01/2024 від 17.01.2024 (ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» було направлено відповідачу електронним повідомленням (sms) одноразовий ідентифікатор W1751, після введення якого відповідач підтвердив прийняття умов кредитного договору №23791-01/2024 від 17.01.2024), строком на 120 днів, процентна ставка - 2,50% в день, за яким перераховано кредитні кошти в сумі 7000,00 грн. на картковий рахунок №№ НОМЕР_2 - 11xx - xxxx - 0177.

ТОВ ««АВАНС КРЕДИТ» свої зобов`язання за договором виконало та надало ОСОБА_1 кредит на власні потреби.

12.06.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладений Договір факторингу №12062024. Згідно даного Договору факторингу 12.06.2024 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №23791-01/2024 від 17.01.2024. Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою, яка становить 20875,00 грн. із яких: заборгованість за основною сумою боргу становить 7000,00 грн.; заборгованість за відсотками 13875,00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконує, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором №23791-01/2024 від 17.01.2024 в сумі 20875,00 грн. із яких: заборгованість за основною сумою боргу становить 7000,00 грн.; заборгованість за відсотками 13875,00 грн., що стверджується наданим позивачем розрахунком.

Мотиви та застосовані норми права.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ст. ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або за законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Згідно з ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений в письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Стаття 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Отже, як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» виконало в повному обсязі умови кредитного договору №23791-01/2024 від 17.01.2024, укладеного з ОСОБА_1 , надавши останній обумовлену суму кредиту, проте відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, обов`язкові платежі в рахунок погашення кредиту, процентів та комісії своєчасно не вносив, внаслідок чого станом на 12.06.2024 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» складає 20875,00 грн. із яких: заборгованість за основною сумою боргу становить 7000,00 грн.; заборгованість за відсотками 13875,00 грн.

Доказів того, що відповідач здійснив повну оплату заборгованості матеріали справи не містять.

Саме таку суму заборгованості ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» за договором про відступлення права вимоги №12062024 від 12.06.2024 року передало позивачу ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», в результаті чого останнє набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором №23791-01/2024 від 17.01.2024.

Підстави виникнення заборгованості за кредитним договором та її розмір підтверджуються відомостями про щоденні нарахування та погашення. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» підтвердив своє право вимоги за вказаним договором надавши суду належні докази.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином позивач надав докази, чим підтвердив укладення 17.01.2024 року кредитного договору №23791-01/2024 про надання споживчого кредиту між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , за письмово визначеними умовами, погодженими між кредитором та відповідачем. Враховуючи що в графі «Споживач», зазначені всі дані відповідача, а саме: РНОКПП, паспортні дані, інформація про зареєстроване місце проживання, контактний номер телефону, отже надані останнім добровільно, а тому сумнівів, що відповідач отримав код одноразового ідентифікатора для підписання кредитного договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором у суду відсутні.

Даючи юридичну оцінку доказам, суд вважає, що відповідачем не спростовано розмір боргу і не доведено його відсутність або його повне погашення, отже ОСОБА_1 отримала кредитні кошти, але свої зобов`язання по їх поверненню та сплати відсотків належним чином не виконала, а отже зобов`язана повернути позивачу, який набув право вимоги за договором про споживчий кредит №23791-01/2024 від 17.01.2024, борг в загальному розмірі у сумі 20875,00 грн.

Що стосується вимог про стягнення судових витрат суд зазначає таке.

Згідно з квитанції про сплату №12 від 21 квітня 2026 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн., що розраховано із застосуванням пониженого коефіцієнту 0,8.

Крім того, у позовній заяві позивач зазначив, що понесені ним судові витрати включають в себе, крім судового збору, витрати за правову допомогу, згідно ст.137 ЦПК України, у розмірі 6000,00 грн.

На підтвердження повноважень адвоката Лівак І.М. долучено такі документи:копію договору про надання правової допомоги №42649746/01 від 02.01.2026 року, укладеного між адвокатом Лівак Іванна Миколаївна та ТзОВ «Діджи Фінанс»; додаткову угоду №697525 від 30.05.2025 року до договору про надання правової допомоги №42649746; детальний опис робіт на суму 6000,00 грн. та акту від 10.04.2026 про підтвердження факту надання правової допомоги до Договору про надання правничої допомоги №42649746/01 від 02.01.2026 року на суму 6000грн., що включає в себе правовий аналіз обставин спірних правовідносин, складання позовної заяви, формування додатків до позовної заяви; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВА №841 Лівак І.М..

За умовами ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 30 серпня 2023 року у справі № 911/3586/21, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Звернення до суду з позовами про стягнення заборгованості за кредитним договором носить масовий характер, справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною. З цих підстав суд вважає, що послуги адвокатів за даною категорією справ є стандартними послугами і тому не потребують великих професійних затрат. Витрати на послуги адвоката в розмірі 6000,00 грн. за даною справою є неспівмірними із складністю справи та виконаних адвокатами робіт.

За таких обставин, дотримуючись принципів розумності, пропорційності та справедливості, суд дійшов висновку про необхідність зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача до 3000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 76-82, 141, 223, 263-265, 280-283, 354 ЦПК України, ст.ст.11, 512, 525, 526, 527, 610, 625, 629, 1050, 1054, 1077, 1080, 1084 ЦК України, суд,

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», представник позивача: Романенко Михайло Едуардович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредит, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42649746, адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1,м. Бровари, Київська область, 07406, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ», МФО 300346) заборгованість за кредитним договором №23791-01/2024 від 17.01.2024 у загальному розмірі 20875,00 грн. (двадцять тисяч вісімсот сімдесят п`ять грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42649746, адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1,м. Бровари, Київська область, 07406, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ», МФО 300346) суму сплаченого при подачі позову судового збору у розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн. 40 коп.) тавитрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі грн. 00 коп.).

Копію заочного рішення надіслати відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

ПозивачТовариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1,м. Бровари, Київська область, 07406.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Дата складення повного судового рішення 09 червня 2026 року.

Суддя: І.М. Деркач