Рішення № 137249616, 09.06.2026, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/640/26

№ провадження 2-а/588/12/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2026 року м. Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області у складі:

головуючий суддя Лебедь О.В.,

за участю: секретар судового засідання Ноздріна В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Сумцов Євген Станіславович до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін

Представник позивача адвокат Сумцов Є.С. у квітні 2026 року звернувся до суду з указаним позовом, який мотивував тим, що 05 квітня 2026 року поліцейським відділення поліції № 1 (м. Тростянець) Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області винесено постанову серії ЕНА № 6973161 про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частини 5 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Представник позивача зазначив, що копію постанови Ломакін Ю.Ф. на отримував, а лише її відривну частину з банківськими реквізитами.

У оскаржуваній постанові зазначається, що позивач 05.04.2026, нібито, о 15 год 44 хв позивач керував транспортним засобом, під час руху не був пристебнутий паском безпеки при його наявності, чим порушив пункт 2.3.в ПДР. Зазначений у постанові опис обставин під час розгляду справи не відповідає дійсним обставинам.

Правил дорожнього руху позивач не порушував, під час руху був пристебнутий паском безпеки, а працівник поліції на місці не роз`яснив права особі, що притягується до відповідальності.

Жодних пояснень свідків та доказів, які б підтвердили порушення позивачем ПДР України, крім викладених поліцейським обставин, в постанові не міститься.

Позивач заперечує факт вчинення порушення та стверджує, що під час руху був пристебнутий ременем безпеки.

Посилаючись на зазначені обставини та вважаючи, що процесуальні норми були грубо порушені, представник позивача просить суд: 1) скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6973161 від 05.04.2026, винесену поліцейським відділення поліції № 1 (м. Тростянець) Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною п`ятою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн, а справу закрити; 2) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області понесені позивачем судові витрати.

Також, представник позивача подав додаткові пояснення, у яких зазначив, що позивач не заперечує існування обов`язку користуватися ременем безпеки, однак заперечує сам факт порушення, оскільки як на місці зупинки транспортного засобу, так і у позовній заяві, послідовно наполягав і наполягає на тому, що під час керування транспортним засобом він був пристебнутий паском безпеки, Правил дорожнього руху не порушував, а тому підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності не існувало.

Представник позивача указав, що долучене відповідачем відео не містить фіксації події правопорушення, а також на те, що відсутні належних доказів означає недоведеність події та складу адміністративного правопорушення.

Отже, на думку представника позивача, відповідач не довів правомірність оскаржуваної постанови, а тому постанова підлягає скасуванню.

Представниця відповідача Грищенко В.Л. подала відзив на позовну заяву, у якій вказала, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною 5 статті 121 КУпАП, а матеріали справи містять достатньо доказів учинення позивачем адміністративного правопорушення.

Також, представниця відповідача просила зменшити судові витрати позивача на правничу допомогу, оскільки суму у розмірі 4500,00 грн вважала необґрунтованою та завищеною. 09.06.2026 подала заяву з посиланням на мотиви відмови у стягненні витрат на правову допомогу з відповідача.

Представниця відповідача просила у задоволенні позовної заяви Ломакіна Ю.Ф. відмовити у повному обсязі.

Процесуальні дії та заяви учасників справи

Ухвалою суду від 20.04.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено розгляд справи на 27.04.2026.

Протокольною ухвалою суду від 27.04.2026 розгляд справи відкладено до 15.05.2026 за клопотанням представниці відповідача.

Згідно з довідкою секретаря розгляд справи відкладено до 08.06.2026 у зв`язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті.

За клопотанням представника позивача та відповідача призначено судові засідання в режимі відеоконференції.

Фактичні обставини, установлені судом та зміст спірних правовідносин

Судом установлено, що поліцейським відділення поліції № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП ГУ НП в Сумській області капітаном поліції Колєсніченком Романом Олександровичем 05.04.2026 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6973161, якою на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

За змістом указаної постанови ОСОБА_1 05.04.2026 року о 15 год. 44 хв. у м. Тростянець по вул. Вознесенська (стара назва Червоноармійська) керував транспортним засобом, під час руху не був пристебнутий паском безпеки при його наявності (а.с. 37-39).

Указаною постановою на позивача накладено штраф у розмірі 510 грн 00 коп.

Переглянутів в судовому засіданні відеоматеріали не містять підтвердження того, що Ломакін Ю.Ф. під час руху не був пристебнутий паском безпеки.

Сам водій одразу після запитання працівника поліції демонструє послідовну позицію щодо того, що паском безпеки він був пристебнутий, просить надати відео на якому зафіксоване порушення. Оскаржив винесену постанову до суду, звернувся за правовою допомогою до адвоката, вважаючи себе невинуватим, а складену відносно нього постанову незаконною.

Представник відповідача ГУНП в Сумській області погодилась, що факт керування ОСОБА_1 автомобілем без пристебнутого паска безпеки не відображений на відео. Але вважала, що такий факт безпосередньо сприймався працівником поліції, який склав постанову, крім того, звернула увагу, що після зупинки автомобіля водій швидко вийшов з салону. На думку суду, ці доводи не є прямим підтвердженням винуватості особи і не можуть підтверджувати встановлені постановою обставини.

Питання наявності чи відсутності фіксації факту керування автомобілем без пристебнутого паска безпеки можна було з`ясувати на місці зупинки. Ломакін Ю.Ф. наполягав на тому, щоб такі докази були продемонстровані, але працівник поліції цього не зробив.

Також суд враховує, що після зупинки автомобіля працівник поліції висловив водію великий перелік порушень і за більшості з них адміністративні матеріали не були складені. Так поліцейський зазначив про порушення правил зупинку, яка була здійснена в посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів. Посилався на те, що зупинка має бути здійснена з порушенням ПДР, а саме ближче, ніж за 50 метрів до зупинки, хоча пунктом 15.9 ПДР передбачено 30 м, крім того, це було найближче безпечне місце від місця де було подано сигнал про зупинку.

Також було вказано на те, що водій не увімкнув аварійну світлову сигналізацію.

Паралельно обговорювалось питання обов`язкового технічного контролю транспортного засобу.

Отже, питання використання паску безпеки було одним з багатьох, які були висловлені і саме його розгляду не було приділено належної уваги.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Перевіряючи юридичну та фактичну підстави, які покладені відповідачем як суб`єктом владних повноважень в основу спірного рішення - постанови про накладення адміністративного стягнення від 05.04.2026 серії ЕНА № 6973161, на відповідність вимогам частини 2 статті 2 КАС України, суд враховує таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (пункт 11 частина 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію»).

Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно пункту 2.3.в Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

За порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами передбачена адміністративна відповідальність частиною 5 статті 121 КУпАП.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 31 Закону України «Про Національну поліцію`поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису.

Згідно зі статтею 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною 2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Представницею відповідача на підтвердження правомірності спірної постанови до суду будь-яких доказів надано не було.

Сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може достовірно свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Отже, суд констатує відсутність належних, допустимих та достатніх доказів щодо правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 121 КУпАП.

Згідно статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року (заява №16437/04), зазначив що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до частини 1, 2 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 1 статті 247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Отже провадження в адміністративній справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого частиною 5 статті 121КУпАП слід закрити.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 532 грн 48 коп.

На підтвердження інших витрат позивачем не надано доказів, а представником позивача повідомлено, що такі докази будуть подані після ухвалення рішення.

Відповідно до частин першої та третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області необхідно стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 532 грн 48 коп.

Відповідно до частин 1, 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката,несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає таку допомогу. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У постанові від 22.05.2018 у справі № 826/8107/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги ( в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10.01.2010 № 33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.02.2010 № 37246/04).

Представник позивача у обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу подав: договір про надання правничої допомоги від 13.04.2026; додаток до договору про надання правничої допомоги; акт приймання-передачі наданих послуг; квитанцію на суму 4500,00 грн.

Вказані докази підтверджують факт понесення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір в сумі 4500 грн.

Суд враховує, що позивач послідовно наполягав на тому, що не порушував правила користування паском безпеки від самого початку спілкування з працівником поліції, звернувся за правовою допомогою до адвоката для захисту своїх прав вимагаючи скасування постанови, яка, як встановлено судом, не була належним чином підтверджена доказами, дійсно фактично поніс заявлені витрати. У справі було проведено два судових засідання, що одне призначене засідання відкладено, представник позивача особисто брав участь у засіданнях в режимі відеоконференції. Тому вказаний розмір витрат на правничу допомогу суд вважає співмірними зі складністю цієї справи.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 8-10, 134, 139, 242, 246, 250, 255, 286,295 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Сумцов Євген Станіславович до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6973161 від 05.04.2026, винесену поліцейським відділення поліції № 1 (м. Тростянець) Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною п`ятою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн, а провадження по справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування витрат по оплаті судового збору в розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн 48 коп. та витрати на професійну правову допомогу у сумі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач Головне управління Національної поліції в Сумській області, адреса місцезнаходження: вул. Г. Кондратьєва, буд. 23, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 40108777.

Суддя О.В. Лебедь