Рішення № 137249180, 09.06.2026, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/773/26

2/709/721/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Шарої Л.О.,

за участі секретаря судового засідання - Петраш Т.М.,

розглянувши в залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області у відкритому судовому засіданні, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

Короткий виклад позиції позивача та відповідача.

ТОВ «ФК «ЕЙС» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.05.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем був укладений договір кредитної лінії № 772691260. Згідно з умовами кредитного договору, первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 500,00 грн шляхом перерахування через банкпровайдер. Надалі відповідач збільшив суму кредиту до 18150,00 грн. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01. Предметом договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги. Відповідно до реєстру прав вимоги № 245 від 22.08.2023 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача. 19.12.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 19/1224-01, предметом цього договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги. Відповідно до реєстру прав вимог № 1 від 19.12.2024 до договору факторингу від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача. 15.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу № 15/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Позивач вказує, що станом на день звернення із цим позовом до суду заборгованість відповідача за кредитним договором не погашена та становить -

55319,96 грн, із яких: 11578,91 грн - заборгованість по тілу кредиту; 43741,05 грн - заборгованість за відсотками. Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 55319,96 грн, судові витрати в розмірі судового збору - 2662,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Відзив на позовні зуяву до суду не надходив.

Рух справи в суді першої інстанції та процесуальні рішення.

05.05.2026 представник позивача Сахарова О.І., в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС »через систему «Електронний Суд» в електронній формі звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області Шарої Л.О. від 07.05.2026 відкрито провадження у справі та вирішено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано від АТ КБ «Приватбанк» інформацію, що містить банківську таємницю.

Копію вказаної ухвали суду відповідачу було направлено за зареєстрованим місцем його проживання, однак поштова кореспонденція повернулася до суду без вручення, з підстав відсутності адресата за вказаною адресою.

Сторони в передбачений ч. 7 ст. 279 ЦПК України строк не звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Строк, визначений ч. 3 ст. 279 ЦПК України, для реалізації особами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків сплив.

Згідно з вимогами ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Частиною 8 ст. 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Застосовані норми права.

Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин щодо стягнення кредитного боргу, регламентуються такими правовими нормами.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно з ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Положеннями ч. 1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За правилами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частинами 1, 2 статті 640 ЦК України унормовано, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Положеннями статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ч. 1 ст. 1050 ЦК України та згідно з вимогами статей 526, 527, 530 ЦК України банк має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 625 ЦК України унормовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Нормами ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Оцінка судом аргументів сторін.

Судом встановлено, що 19.05.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем був укладений договір кредитної лінії № 772691260 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.

Відповідно до умов п. 2.1.-2.4. кредитного договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 20000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. договору, це максимальна сумакредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника. Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 500,00 грн одразу після укладення договору, орієнтовна дата повернення якого 18.06.2023. Другий та решта траншів з договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим договором.

Згідно з п. 3.1.-3.3. кредитного договору позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму нредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором. Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та періоду пільгової реструктуризації оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 (тридцять) днів дисконтного періоду проценти у розмірі 153,00 грн. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет.

Відповідно до 7.1.-7.3.1. кредитного договорун на момент укладення цього договору, сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення дисконтного періоду кредитування - 18.06.2023, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого траншу позичальником. Основна сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1 договору; дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п. 9.1.1.2., або п. 9.1.1.7., або п. 9.2.1.5. договору. Проценти за договором сплачуються в наступному порядку: протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дсконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 зроблено висновок, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. В силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України ця правова позиція має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Ураховуючи положення ст. 204, 207, 624, 628, 634, 368, 640 ЦК України, а також правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010, суд дійшов висновку про укладення між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем договору кредитної лінії № 772691260 від 19.05.2023.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності цього договору, він недійсним не визнаний.

Суд установив, що 19.05.2023, 20.05.2023, 22.05.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 грошові кошти в загальній сумі 18150,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 84a7554a-b1e5-4176-8f1d-45b0dc8b067e, ba008c7b-5bdf-40ec-8807-be3be37d9301, 5660cf6e-61a6-4b3d-854b-b61622a04a96, 695db0dc-5df5-4d98-b15b-a0913ecd5d55, 719b9ccb-7ecd-45fb-9c17-7e8dab89a4c6 від 19.05.2023, № 5f03f352-e78a-4ebf-8720-3cbb36075487, № acd152a3-35f4-4589-8430-682ecc06ad03, № 68fafedf-9a52-451a-bc8f-1dd682f5b897, № 474e449c-bf8a-453c-acce-120099bbf250, № db76441b-6590-499b-91d1-19af08a027d4, № ae881b63-b8ad-4672-8fdc-0486b514631d, № c45a8efd-92cd-4c86-9422-c4265737193b, № 18e55749-7161-4155-8c66-a1afaf19d3b9, № e535ecc3-6fdf-44af-8737-d7162c5a9112, № 4ebc03a6-85be-48f3-a9e4-1e11e2cda27c, № c4b3a0ef-8682-4341-8c1d-7602f53cfba, № c1103ef0-15fe-4b86-a804-27431d9ae24c, № 76bb7baa-e4c5-4b64-9e9c-4c01921c46c1, № dd9ff750-9778-4bfc-a94a-1d80576736fc, № a0b993f0-4e48-40ab-ac2c-299b565f2487 від 20.05.2023, № daf1eba7-8a87-4fa4-bbc7-29b6094f211c, № 734e49be-67a4-4537-b255-db2164a94170, № e349fbe5-590a-4c86-b066-8ff1d7240ee0, № 4df48189-0a04-4e14-b9e5-79d4ef4a67f4, № ae2555df-0b07-4538-9399-d61f754789aa, № 00b4a39f-5cbc-454d-a348-6c9ffcb27b7e від 22.05.2026.

Вказане також підтверджується листом АТ КБ "Приватбанк" від 25.05.2026

№ 20.1.0.0.0/7-260515/60854-БТ та випискою за договором за період 19.05.2023-27.05.2023 наданих у відповідь на запит суду.

Суд вважає, що позивачем надано належні і допустимі докази виконання кредитором умов договору, отримання відповідачем кредитних коштів.

Доказів про належне виконання відповідачем взятих на себе згідно з умовами кредитного договору обов`язків матеріали справи не містять.

Із досліджених наданих позивачем розрахунків заборгованості, суд установив, що нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснювалося відповідачу в період із 19.05.2023 по 22.08.2023 (ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», де йому нараховано заборгованість у розмірі 26335,76 грн, з якої: 11578,91 грн - заборгованість по тілу кредиту, 14756,85 грн - заборгованість за відсотками, та в період із 22.08.2023 по 19.12.2024 (ТОВ «Таліон Плюс») і складає 55319,96 грн, з якої: 11578,91 грн - заборгованість по тілу кредиту, 43471,05 грн - заборгованість за відсотками.

При цьому судом встановлено, що відповідачем частково погашено заборгованість за кредитним договорому розмірі 15733,00 грн, а саме: 08.06.2023 у розмірі 10111,00 грн, з яких: 6571,09 грн за тілом кредиту та 3 539,91 грн за відсотками, 18.06.2023 у розмірі 1181,00 грн за відсотками, 21.07.2023 у розмірі 4441,00 грн за відсотками.

Слід зазначити, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з

ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Тобто, після припинення строку кредитного договору, проценти не нараховуються. Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, від 05.04.2023 № 910/4518/16.

Суд врахував положення розділу 3 кредитного договору № 772691260від 19.05.2023, а саме можливості продовження строку кредитування шляхом пролонгації дисконтного періоду.

Враховуючи те, що відповідачем 08.06.2023, 18.06.2023, 21.07.2023 було здійснено часткове погашення боргу за кредитним договором, суд вважає, що саме з 21.07.2023 відбулася остання пролонгація договору, яка в подальшому більше не відбувалася, оскільки відповідачем більше не сплачувалися кошти на погашення кредитної заборгованості.

За цих обставин суд вважає, що з відповідача підлягає до стягнення заборгованість за кредитним дговором № 772691260від 19.05.2023 у сумі 26335,76 грн за період з 19.05.2023 по 22.08.2023, із якої 11578,91 грн - заборгованість по тілу кредиту,

14756,85 грн - заборгованість за відсотками.

Щодо набуття позивачем права вимоги до відповідача за кредитним договором слід вказати таке.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого (пункт 2.1) клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

28.11.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 19 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої строк дії основного договору визначений до 31.12.2020.

31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої строк дії основного договору визначений до 31.12.2021.

31.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої строк дії основного договору визначений до 31.12.2022.

31.12.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 31 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої строк дії основного договору визначений до 31.12.2023.

31.12.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої строк дії основного договору визначений до 31.12.2024.

Отже, відповідно до указаних додаткових угод строк дії договору факторингу

№ 28/1118-01 від 28.11.2018 неодноразово продовжувався та договір діяв до 31.12.2024.

Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, викладеному у редакції від 31.12.2020 (додаткова угода № 26), право вимоги права грошових вимог Клієнта до Боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 245 від 22.08.2023 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором № 772691260від 19.05.2023 на загальну суму 26335,76 грн.

19.12.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 19/1224-01, відповідно до умов якого, у п. 2.1, визначено, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 19.12.2024 до договору факторингу № 19/1224-01, ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором № 772691260від 19.05.2023 на загальну суму 55319,96 грн.

15.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено Договір факторингу № 15/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги.

Цього ж дня, 15.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивачем підписаний акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 15/07/25-Е, за змістом якого фактор прийняв реєстр боржників.

Позивачем наданий витяг з реєстру боржників від 15.07.2025, відповідно до якого право вимоги до відповідача за кредитним договором № 772691260від 19.05.2023 на загальну суму 55319,96 грн перейшло від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС».

За вказаних обставин суд вважає, що позивачем доведено належними доказами набуття ним права вимоги відповідача за кредитним договором № 772691260від 19.05.2023.

Проаналізувавши положення ст. 1077, 1078, 1081 ЦК України, слід вказати, що відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Оскільки первісний кредитор мав право здійснювати нарахування процентів за користування кредитними коштами в період строку кредитування, то саме за вказаний період позивач набув право вимоги до відповідача.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції № 49502від 29.04.2026 позивачем при поданні цієї позовної заяви до суду сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних, на загальну суму 26335,76 грн, що становить 47,60 %, то з відповідача підлягає до стягнення судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог - в розмірі 1267,30 грн.

Надаючи оцінку вимогам позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 7000,00 грн, суд враховує таке.

Частинами 1 та 3 ст. 13 3ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такі висновки містяться в додатковій постанові ВП ВС від 19.02.2020 у справі

№ 755/9215/15-ц. Крім того, аналогічні висновки щодо співмірності розміру витрат на правничу допомогу зі складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг містяться в додатковій постанові ВС від 12.12.2019 у справі № 2040/6747/18.

Ураховуючи обсяг правничої допомоги, наданої позивачу при розгляді цієї справи судом, надання позивачем договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, додаткової угоди № 25771221163 від 01.09.2025 до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, акту прийому-передачі наданих послуг № 20/08/25-01 від 20.08.2025, те, що справа є малозначною, її розгляд здійснюється за правилами спрощеного провадження, представник позивача не приймав участь у судових засіданнях, часткове задоволення позовних вимог (47,60 %), то до стягнення підлягає 3332,00 грн. Суд вважає, що такий розмір компенсації позивачу понесених ним витрат на правничу допомогу відповідає засадам співмірності зі складністю справи, ціною позову та обсягом наданих адвокатом послуг, а також критеріям розумності, пропорційності та справедливості.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 141, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором кредитної лінії № 772691260 від 19.05.2023, укладеним між ТОВ Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 у сумі 26335 (двадцять шість тисяч триста тридцять п`ять) гривень 76 копійок, із якої 11578,91 грн - заборгованість по тілу кредиту, 14756,85 грн - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» понесені судові витрати в сумі 4599 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 30 копійок, із яких: 1267,30 грн - сплачений судовий збір, 3332,00 грн - витрати на правничу допомогу.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України http://ck.ck.court.gov.ua.

Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС »код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: вул. Поправки Юрія, 6, кабінет 13, м. Київ, 02094.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.О. Шарая