Рішення № 137249081, 09.06.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/2467/26

2/705/2640/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Гудзенко Валентина Леонідівна розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Уманського міськрайонного суду надійшов позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 32 892,52 грн. за кредитним договором №б/н від 05.09.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 звернулась до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 05.09.2016. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

На підставі укладеного договору відповідач отримала платіжний інструмент кредитну картку номер НОМЕР_1 , строк дії 02/20, тип - Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку. Проте, по картковому рахунку за договором від 05.09.2016 року картку було пере випущено, а саме: пере випуск картка НОМЕР_2 , строк дії 12/23, тип карта Універсальна; пере випуск карта 4149-6090-2085-9213, строк дії 01/28, тип карта Універсальна.

В подальшому, 01.12.2021 року відповідач підписала Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в якій ОСОБА_1 підписом підтвердила ознайомлення з основними умовами кредитування з використанням кредитної картки.

Таким чином, банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

У порушення вимог закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконала, у зв`язку із чим заборгованість станом на 08.03.2026 складає 32 892,52 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 25 878,60 грн.; заборгованості за простроченими відсотками 7 013,92 грн.

На підставі вищевикладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за даним кредитним договором у вищевказаному розмірі та судові витрати.

Ухвалою Уманського міськрайонного районного суду Черкаської області від 14.04.2026 року було відкрито провадження у справі, вирішено цивільну справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Одночасно сторонам було роз`яснено, що відповідно до частини 5 статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, а також зазначено строки подання такого клопотання.

Позивачу та відповідачу направлено копію ухвали про відкриття провадження, рекомендованим повідомленням. Поштове відправлення, яке направлено відповідачу ОСОБА_1 було повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження №12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18.

Станом на день винесення рішення відзив від відповідача на позовну заяву не надходив.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, підписала анкету - заяву №б/н від 05.09.2016 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

На підставі укладеного договору відповідач отримала платіжний інструмент кредитну картку номер НОМЕР_1 , строк дії 02/20, тип - Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку. Проте, по картковому рахунку за договором від 05.09.2016 року картку було пере випущено, а саме: пере випуск картка НОМЕР_2 , строк дії 12/23, тип карта Універсальна; пере випуск карта НОМЕР_3 , строк дії 01/28, тип карта Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку.

В подальшому, 01.12.2021 року відповідач підписала Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в якій ОСОБА_1 підписом підтвердила ознайомлення з основними умовами кредитування з використанням кредитної картки.

Відповідно до п. 1.2. Договору кредиту тип кредиту та розмір кредитного ліміту складає до 200 000,00грн. Тип кредитної карти - Карта «Універсальна», строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією.

Згідно п. 1.3. Договору кредиту процентна ставка складає 42% річних. Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа включно місяця, наступного за місяцем у якому було здійснено витрати на рахунок кредитного ліміту. Розмір мінімального обов`язкового платежу 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн щомісячно - у разі прострочення, починаючи з другого місяця прострочення.

Проценти від суми неповернутого в строк кредиту від простроченої суми заборгованості складають 60%.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами)

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України)

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України)

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду

Разом із тим, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, він вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Вищевикладене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

За таких обставин, підписавши особисто заяву-анкету та заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, відповідач була ознайомлена з умовами кредитування, зокрема щодо процентної ставки, розміру та порядку нарахування процентів та неустойки (пені та штрафів)

Оскільки в указаних вище документах, підписаних відповідачем, визначений розмір процентної ставки за користування кредитом, сторони погодили умови договору кредиту в частині розміру процентів за користування кредитом.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 дійсно було надано кредитні картки. Отримання та користування перевипущеними картками підтверджується розрахунком заборгованості за договором, випискою по рахунку, в якій відображено рух коштів, зокрема, як зняття кредитних коштів так і погашення кредиту.

Дослідивши виписку по картковому рахунку, оцінивши її у сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, розрахунком заборгованості, судом встановлено, що відповідач користувалась кредитними коштами (знімала готівку в банкоматі та відділенні банку, купувала товари, здійснювала перекази між картками, перерахувала кошти на інші рахунки).

Відтак з наданих суду розрахунку заборгованості за договором та виписок по картковому рахунку ОСОБА_1 вбачається, що відповідач користувалась грошима, отримувала кошти через банкомат, здійснювала перекази, розрахунки через термінали в касах магазинів.

Таким чином, надана позивачем виписка по картковому рахунку у взаємозв`язку з розрахунком заборгованості та довідкою про умови кредитування, яка підписана відповідачем, підтверджується як розмір фактично отриманих і використаних позичальником коштів, що не були повернуті кредитору в добровільному порядку, так і основні умови кредитування, в тому числі розмір процентної ставки

В свою чергу, виписка з особового (карткового) рахунку у взаємозв`язку з довідкою про умови кредитування, в якій містяться основні умови кредитування, що застосовуються в залежності від розміру обраного клієнтом кредитного ліміту на платіжну картку, у даній справі є належними доказами отримання та використання позичальником кредитних коштів і наявності у нього заборгованості.

У порушення вимог закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконала, у зв`язку із чим заборгованість станом на 08.03.2026 складає 32 892,520 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту та простроченими відсотками.

Однак, судом встановлено, що відповідача ОСОБА_1 перестала вносити кошти задля погашення заборгованості, посилаючись на «спірну» операцію, яку було проведено по картці № НОМЕР_3 в період з 08.07.2024 року. В подальшому, по зверненню ОСОБА_1 в правоохоронні органи порушено кримінальне провадження (ЄРДР №12024250320001071 від 09.07.2024 року) по ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до статті 55 Закону України Про банки і банківську діяльність відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Невід`ємною частиною договору банківського обслуговування є Умови і правила надання банківських послуг (далі Умови), розміщені на офіційному сайті privatbank.ua у мережі Інтернет. Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг: (privatbank.ua/terms) 1.1.10.10.1. Клієнт несе повну відповідальність за всі платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу та/або за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, якщо його дії чи бездіяльність призвели до втрати платіжного інструменту або індивідуальної облікової інформації, розголошення ПІНу/індивідуальної облікової інформації або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжну операцію з використанням Платіжного інструменту. 1.1.10.10.2. Клієнт несе відповідальність за всі платіжні операції (в тому числі операції у сфері електронної комерції та інші), що здійснюються з Платіжними картками, у тому числі наданими Банком його Довіреним особам. У разі, якщо Клієнт дає згоду на проведення платіжних операцій з Платіжними картками або нанесеними на них даними поза полем його зору, він несе повну відповідальність за їх можливе шахрайське використання надалі. 1.1.10.10.3. Клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на Платіжній картці даних, до моменту звернення Клієнта в Банк та блокування Платіжної картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Платіжної картки в Стоп-лист Платіжною системою.»

У даному випадку, суд вважає, що списання коштів з рахунку відповідача відбувалось, у зв`язку із халатною поведінкою ОСОБА_1 з персональною інформацією. Без розголошення з боку ОСОБА_1 інформації, інша особа не змогла б, зняти чи переказати кошти. Враховуючи те, що треті особи для здійснення платіжних операцій, не мали б змоги зробити це, не знаючи персональну інформацію (пін код, паролі, коди доступу, дані карток та інше), можна прийти до висновку, що відповідачем не було дотримано вимоги Законодавства і Умов та правил надання банківських послуг щодо забезпечення збереження інформації.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі №686/12096/18 від 23.02.2022р., а саме: ... що списання коштів з карткового рахунку позивача відбулося за електронною ідентифікацією електронного платіжного засобу і його користувача шляхом введення паролів, відомих лише позивачу, підстави для задоволення позову відсутні. ....

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною у практиці ЄСПЛ (рішення у справах «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документ, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню, з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором № б\н від 05.09.2016 у розмірі 32 892,52 грн.

Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивачем сплачений судовий збір в сумі 2 662,40 грн, що документально підтверджено платіжною інструкцією від 09.04.2026.

Оскільки позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» підлягають задоволенню, то відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265 ,274 ЦПК України, ст.ст. 526, 546, 549, 611, 634, 1048,1050,1054 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: 01001 м.Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570), заборгованість за кредитним договором б/н від 05.09.2016 року у розмірі 32 892,52 грн.(тридцять дві тисячі вісімсот дев`яносто дві гривні п`ятдесят дві копійки).

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: 01001 м.Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570), судові витрати у розмірі 2 662,40 грн.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання через Уманський міськрайонний суд Черкаської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Валентина Леонідівна Гудзенко