Ухвала суду № 137248548, 08.06.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 695/306/26

номер провадження 6/695/104/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Ушакової К.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Демченко Л.О.,

розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення у цивільній справі за позовом представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Підлетейчука Мирослава Миколайовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення у цивільній справі за позовом представника ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Підлетейчука М.М. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивує тим, що з червня 2024 року він офіційно не працює. Труднощі в пошуках роботи пов`язані з хворобами. На даний час він проходить планове обстеження та лікування, що тягне за собою значні витрати коштів. На утриманні має двох неповнолітніх дітей. Заявник має незакриті виконавчі провадження, які частково виконані. Також він є відповідачем ще по двом цивільним справам щодо заборгованості перед кредитними спілками. У зв`язку з чим просив відстрочити виконання рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02.04.2026 у справі №695/306/26 строком на 3 місяці - до 15.08.2026.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21.05.2026 призначено розгляд заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення у цивільній справі за позовом представника ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Підлетейчука М.М. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Учасники судового процесу у судове засідання не з`явилися. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02.04.2026 у справі №695/306/26 позов представника ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Підлетейчука М.М. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1301-1384 від 12.11.2023 у розмірі 9706,00 грн., 1331,20 грн. судового збору та повернути ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» із державного бюджету 50 відсотків судового збору сплаченого при поданні позову в сумі 1331,20 грн. Рішення набрало законної сили 04.05.2026.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно ч.ч. 1-5 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання боржником судового рішення про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим цивільним судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Верховний Суд України у п. 10 Постанови «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року №14 вказує, що судам у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру…», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися цивільними судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 796/43/2018.

Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 9901/598/19, який згідно положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.

За правилом ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимогам ст. 10, 81 ЦПК України саме заявник зобов`язаний довести зазначений предмет доказування, тобто виняткові підстави для розстрочення виконання судового рішення.

Підставою для відстрочки виконання судового рішення у справі згідно з поданою заявою відповідачем є скрутне матеріальне становище. На підтвердження чого відповідачем до заяви долучено довідку форми ОК-5.

Оцінюючи надані ОСОБА_1 докази, суд враховує те, що заявник не надав суду докази відсутності грошових коштів на банківських рахунках та відсутності майна на праві власності, зокрема, автомобілів та нерухомості.

Посилання на скрутне матеріальне становище заявника, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, хвороб та інших кредитів по яких необхідно сплачувати платежі наявність, враховуючи ступінь вини відповідача у виникненні спору, не свідчать про винятковість причин невиконання рішення суду, а тому не можуть бути підставою для відстрочення виконання рішення.

Суд приходить до висновку, що боржником не доведено скрутного матеріального становища та надані ним документи не підтверджують обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення у цій справі, тому відсутні підстави для відстрочення виконання судового рішення.

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення законодавства, беручи до уваги баланс між інтересами позивача як стягувача та відповідача як боржника, дату ухвалення рішення суду, суд вважає, що боржником не доведено існування у нього виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення у цій справі, а посилання на складне матеріальне становище боржника не свідчить ні про винятковість, а ні про поважність причин невиконання рішення суду, а тому не може бути підставою для відстрочки виконання рішення суду на один рік.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 16, 81, 260, 261, 353-355, 435 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення у цивільній справі за позовом представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Підлетейчука Мирослава Миколайовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: К.М. Ушакова