Ухвала суду № 137248203, 09.06.2026, Острозький районний суд Рівненської області

Справа №567/574/24

Провадження №2/567/10/26

У Х В А Л А

04 червня 2026 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Василевич О.В.

секретар - Клімович О.О.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Плакси В.А.

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Вітошко Ю.Г.

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Сенчука В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_2 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Острозької міської ради Рівненської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,-

в с т а н о в и в :

Острозьким районним судом Рівненської області у складі головуючого судді Василевича О.В. в порядку загального позовного провадження розглядається цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Острозької міської ради Рівненської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 25.03.2024 року головуючим суддею у вищевказаній цивільній справі визначено суддю Василевича О.В.

Ухвалою суду від 28.03.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання на 24.04.2024 року, відповідачам встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Водночас іншою ухвалою суду від 28.03.2024 року частково задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Плакси В.А. про забезпечення позову.

18.04.2024 року відповідачем ОСОБА_2 було подано апеляційну скаргу на ухвалу суду про відкриття провадження від 28.03.2024 року, посилаючись на порушення судом при відкритті провадження у справі правил підсудності, а саме вимог ч.1 ст.27 ЦПК України, оскільки його зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 30.04.2024 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 на вищевказану ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 28.03.2024 року було повернуто скаржнику.

07.05.2024 року позивачем ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу на ухвалу суду про забезпечення позову від 28.03.2024 року, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення при вирішенні поданої ним заяви про забезпечення позову, та на невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи, вважаючи, що існують підстави для заборони відповідачу ОСОБА_2 користуватися належним йому на праві власності вищевказаним нерухомим майном.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 18.06.2024 року апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на вищевказану ухвалу суду про забезпечення позову від 28.03.2024 року залишено без задоволення, та ухвалу суду про часткове забезпечення позову - без змін.

Ухвалою суду від 04.09.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 відповідно до ч.11 ст.187 ЦПК України залишено без руху та позивачу було надано строк для виправлення недоліків позовної заяви, які були виявлені після відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 11.09.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Комісії з врегулювання майнових відносин КСП «Світанок» (голова комісії Погонець О.В.), Острозької міської ради Рівненської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, в частині позовних вимог, заявлених до комісії з врегулювання майнових відносин КСП «Світанок» - залишено без розгляду.

14.10.2024 року відповідачем ОСОБА_2 було подано апеляційну скаргу на ухвалу суду від 11.09.2024 року, посилаючись на порушення судом при постановленні такої ухвали норм процесуального права.

Ухвалою суду від 15.10.2024 року відмовлено відповідачу ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про передачу вищевказаної цивільної справи за підсудністю до Рівненського міського суду Рівненської області.

Ухвалою суду від 16.10.2024 року частково задоволено клопотання представника позивача - адвоката Плакси В.А. про витребування доказів.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 06.02.2025 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 на вищевказану ухвалу суду від 11.09.2024 року про залишення без розгляду позовної заяви в частині позовних вимог, заявлених до комісії з врегулювання майнових відносин КСП «Світанок» - залишено без задоволення, та відповідну ухвалу суду - без змін.

24.02.2025 року вищевказана цивільна справа була повернута до суду з апеляційної інстанції та було призначено підготовче засідання на 20.03.2025 року.

20.03.2025 року, 01.05.2025 року та 22.05.2025 року відповідачем ОСОБА_2 було подано до суду клопотання про відвід головуючому судді Василевичу О.В., мотивовані тим, що суддя не може брати участь у розгляді вказаної вище цивільної справи і підлягає відводу, оскільки вважав, що існують обставини, що викликають сумнів в його неупередженості та об`єктивності, а також вбачав наявність ознак побічної заінтересованості судді у результаті розгляду даної справи, що є підставою в розумінні п.3, п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України для відводу.

Ухвалами суду від 20.03.2025 року, від 02.05.2025 року та від 22.05.2025 року відповідно, в задоволенні заяв відповідача ОСОБА_2 про відвід головуючому судді Василевичу О.В. було відмовлено.

Ухвалою суду від 02.05.2025 року, постановленою у судовому засіданні із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

03.06.2026 р. відповідачем ОСОБА_2 вчетверте подано до суду заяву про відвід головуючому судді Василевичу О.В., яка мотивована тим, що, на його думку, суддя не може брати участь у розгляді вказаної вище цивільної справи і підлягає відводу, оскільки вважає, що існують обставини, що викликають сумнів в його неупередженості та об`єктивності, що є підставою в розумінні п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України для відводу. Зокрема, вказує на те, що на його думку, суд безпідставно 21.04.2026 р. не відклав розгляд справи у зв`язку з його ( ОСОБА_2 ) перебуванням на лікарняному та провів допит свідка у його відсутності, вбачаючи у цьому порушення засад рівності сторін та змагальності цивільного процесу, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості поставити запитання свідку.

Посилаючись на те, що він як відповідач по справі має враження упередженості та необ`єктивності головуючого судді, просить відвести суддю Василевича О.В. від розгляду даної справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, в особисто поданій 03.06.2026 року до суду заяві просив відкласти розгляд справи у зв`язку з його перебуванням на лікарняному. Згідно доповідної записки ОСОБА_3 від 04.06.2026 р., відповідач ОСОБА_2 03.06.2026 р. о 14 год. особисто через канцелярію суду подав заяву про відвід судді Василевич О.В. та заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Представники відповідача ОСОБА_2 - адвокат Вітошко Ю.Г. та адвокат Сенчук В.П. в судовомі засіданні при вирішенні клопотання про відвід головуючого судді покладаються на розсуд суду.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні при вирішенні клопотання про відвід головуючого судді покладається на думку свого представника - адвоката Плакси В.А.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Плакса В.А. в судовому засіданні заперечив проти заяви про відвід головуючому судді, просив у її задоволенні відмовити, вважає заявлений відвід надуманим, водночас вказуючи на те, що вбачає в діях відповідача ОСОБА_2 зловживання процесуальними правами, що спрямовано на затягування розгляду цивільної справи по суті, водночас вбачаючи у діях відповідача ОСОБА_4 неповагу до суду. Вказав, що 21.04.2026 р. допит свідка ОСОБА_5 було проведено у відповідності до положень ЦПК України та відповідач ОСОБА_2 в подальшому ознайомився з показами такого свідка в порядку та у спосіб, передбачений ЦПК України. Будь-яких заяв з викладом обгрунтувань про необхідність повторного допиту свідка ОСОБА_5 ні від відповідача ОСОБА_2 , ні від двох його представників до суду не надходило. Вважає, що немає підстав для задоволення чергової заяви відповідача ОСОБА_2 про відвід головуючого судді.

Представник відповідача Острозької міської ради Рівненської області в судове засідання не з`явився, про місце, день та час судового засідання був повідомлений належним чином, про причин неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.7, 8 ст.40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Вивчивши заяву про відвід головуючому судді, суд дійшов до наступного висновку.

Заява про відвід мотивована тим, що, на думку відповідача, існують обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді Василевича О.В., який допитав свідка у відсутності відповідача ОСОБА_2 , не зважаючи на те, що останній просив відкласти розгляд справи у зв`язку із захворюванням.

Покликаючись на зазначені обставини та п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України відповідач Данилюк Д.П. заявив відвід головуючому судді.

Статтею 40 ЦПК України визначено порядок вирішення заявленого відводу. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо приходить до висновку про його обґрунтованість. Якщо суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Стаття 36 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав для відводу судді.

Так, відповідно до ч.1 ст.36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до вимог ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Системний аналіз положень статей 36 та 39 ЦПК України дає можливість дійти до висновку про те, що заява про відвід має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність та особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов`язує необхідність усунення судді від участі у судовому провадженні.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивними критеріями. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

Згідно заяви відповідача відвід головуючого судді мотивований наявністю обставин, які на його думку, викликають сумнів у неупередженості або необ`єктивності судді.

Водночас, такі обставини під час розгляду заяви про відвід судді не встановлені та відповідачем і його представниками не доведено наявність обставин з яких би вбачались обґрунтовані сумніви в неупередженості судді Василевича О.В., які унеможливлюють ухвалення об`єктивного рішення у справі.

Вивченням доводів заявника встановлено, що заява про відвід мотивована виключно тим, що відповідач не погоджується з процесуальним рішенням, прийнятим суддею, зокрема, проведенням допиту свідка ОСОБА_5 у відсутності відповідача ОСОБА_2 , відтак на думку заявника суддя не може брати участь у розгляді даної справи і підлягає відводу.

Водночас, заявником не подано суду жодного доказу, який би підтвердив упередженість або необ`єктивність суду. Заявлений відвід не ґрунтується на фактах, які б об`єктивно свідчили про будь-яку заінтересованість чи упередженість головуючого судді, на що посилається відповідач, не підтверджений будь-якими належними, допустимими та об`єктивними доказами, є надуманим та ґрунтується виключно на суб`єктивних переконаннях заявника.

Із змісту поданої заяви встановлено, що заявник обмежився лише перерахуванням обставини, яка на його думку викликає сумнів в неупередженості та об`єктивності судді, яка зводиться виключно до його суб`єктивної оцінки діям головуючого під час ведення судового процесу.

В обґрунтування заяви про відвід відповідач вказує, що не погоджується з процесуальним рішенням, прийнятим суддею, про допит свідка у відсутності відповідача ОСОБА_2 , що на його думку є процесуальним порушенням.

Суд вважає такі доводи безпідставними і такими, що вказують на відсутність перешкод для подальшого розгляду справи по суті, виходячи з наступного.

Так, в ході судового розгляду в судове засідання, призначене на 21.04.2026 р. було викликано ряд свідків, в тому числі свідка ОСОБА_5

21.04.2026 р. в судове засідання з`явилися позивач ОСОБА_1 , його представник адвокат Плакса В.А. та свідок ОСОБА_5 , інші учасники справи та свідки не з`явилися.

Відповідач ОСОБА_2 в особисто поданій ним до суду 21.04.2026 року заяві просив відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв`язку з перебуванням на лікарняному, та до заяви долучив роздруківку з КНП «Острозька БПЛ», у якій відсутні будь-які ідентифікуючі відомості щодо особи, якої вона стосується.

Згідно ч.8 ст.223 ЦПК України у разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з`явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.

Тобто у разі відкладення розгляду справи вищевказані положення ЦПК України передбачають обов`язок, а не право суду, допитати свідка, який з`явився.

Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (частина друга статті 258 ЦПК України).

Головуючий суддя в судовому засіданні 21.04.2026 р., з`ясувавши думку учасників справи, які з`явилися (позивача та його представника), з урахуванням положень ч.8 ст.223 ЦПК України, постановив ухвалу про відкладення розгляду справи, без оформлення окремого процесуального документу та із занесенням її до протоколу судового засідання від 21.04.2026 року, водночас за відсутності виняткових обставин у відповідності до ч.8 ст.223 ЦПК України допитав свідка ОСОБА_5 .

Отже, головуючим суддею було виконано обов`язок, передбачений ч.8 ст.223 ЦПК України, та проведено допит вказаного свідка, яка з`явилася в судове засідання.

В подальшому, 14.05.2026 р. відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про надання йому для ознайомлення аудіозапису судового засіданні 21.04.2026 р., в якому було допитано свідка ОСОБА_5 , та 15.05.2026 р. отримав такий аудіозапис.

Після ознайомлення із вищевказаним аудіозаписом судового засідання ні відповідач ОСОБА_2 , ні його представники своїм правом щодо повторного допиту свідка ОСОБА_5 з приводу досліджуваних судом обставин до суду не зверталися, що спростовує доводи відповідача ОСОБА_2 про обмеження/позбавлення його права ставити питання вищевказаному свідку.

Також, вирішуючи питання про відвід головуючого судді, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини.

Так, згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, п.27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява N33958/96, п.42). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, п.38).

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п.43).

Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення у справі «Феррантеллі та Сантанджело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), рішення від 7 серпня 1996 року, п.58).

Вказані висновки також містяться і в рішенні Європейського суду з прав людини від 10 грудня 2009 року у справі «Мироненко та Мартенко проти України».

Згідно ст.15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Статтями 36, 37 ЦПК України визначено підстави для відводу судді. Проте заявником не наведено достатніх та переконливих доводів, які б у сукупності вказували на існування підстав для відводу судді, передбачених вказаними статтями ЦПК України.

Згідно ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Частиною 1 ст.353 ЦПК України визначено перелік ухвал, що підлягають оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Оскарження ухвали про відмову в задоволенні заяви про відвід до цього переліку не входить. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем ОСОБА_2 повторно заявлено завідомо безпідставний відвід, оскільки вказані відповідачем у заяві про відвід доводи є безпідставними, заявленими з надуманих міркувань, та є такими, що спрямовані на безпідставне затягування і перешкоджання розгляду справи по суті.

Окрім того, суд вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами та зловживання процесуальними правами не допускається.

Верховний Суд у постанові від 12 жовтня 2022 року у справі № 345/2935/21 (провадження №61-2472св22) вказав на те, що зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду у справі 910/1873/17 від 08 травня 2018 року).

ЄСПЛ у рішеннях від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України», від 20 січня 2011 року у справі «Мусієнко проти України» неодноразово наголошував на тому, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції.

Оскільки судом не встановлено підстав, передбачених ст.36 ЦПК України, які б виключали участь судді Василевича О.В. у розгляді цивільної справи, відтак суд вважає, що заявлений відвід ґрунтується виключно на суб`єктивних переконаннях відповідача та його незгоді з процесуальним рішенням судді, ухваленим в ході розгляду даної справи, тому у задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.36, 39, 40, 258, 260, 353 ЦПК України, -

постановив:

В задоволенні заяви відповідача ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Василевича О.В. у цивільній справі № 567/574/24 за позовом ОСОБА_1 до Острозької міської ради Рівненської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено 09.06.2026 року.

Суддя Острозького районного суду Василевич О.В.