Рішення № 137248011, 08.06.2026, Чорнухинський районний суд Полтавської області

Справа № 549/182/26

Провадження № 2/549/181/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року

Чорнухинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Василюк Т.М.

за участю секретаря судового засідання Давиденко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чорнухи в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Чорнухинського районного суду Полтавської області звернулося ТОВ «Споживчий центр» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 23 серпня 2025 року укладено кредитний договір № 23.08.2025-100000939.

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 7500,00 грн., строком на 217 днів з дати його надання. Дата повернення кредиту- 27.03.2026.

03.09.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено додатковий договір, за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту. У зв`язку з чим внесли зміни до договору: сума кредиту становить 8500,00 грн., строк на який надається кредит -206 днів з дати його надання.

04.09.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено додатковий договір за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту. У зв`язку з чим внесли зміни до договору: сума кредиту становить 11200,00 грн., строк на який надається кредит -205 днів з дати його надання.

30.09.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено додатковий договір за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту. У зв`язку з чим внесли зміни до договору: сума кредиту становить 13800,00 грн., строк на який надається кредит -179 днів з дати його надання.

31.10.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено додатковий договір за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту. У зв`язку з чим внесли зміни до договору: сума кредиту становить 14800,00 грн., строк на який надається кредит -148 днів з дати його надання.

Відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме проведена часткова сплата по вищезазначеному договорі на суму 4646,00 грн. від 22.09.2025, на суму 5386,00 грн. від 23.10.2025, на суму 400,00 грн. від 02.12.2025.

Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі. У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 35758,00 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 14200,00 грн, по процентам 12736,00 грн, комісія за надання кредиту 90,00 грн, комісія за обслуговування 1332,00 грн, відсотки, нараховані по ст.625 ЦК України 7400,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Ухвалою судді від 11 травня 2026 року дану справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

У судове засідання представник позивача ТОВ «Споживчий центр» не з`явився, однак в позові міститься клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, відзив на позов до суду не надала. 19 травня 2026 року відповідач через електронний кабінет системи «Електронного суду» надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає частково, водночас відповідач не вказав у якій частині визнає позов, а у якій ні.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У порядку ст.280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача.

Судом встановлено, що 23 серпня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 23.08.2025-100000939, шляхом підписання заявки, що є невід`ємною частиною цього договору у електронній формі.

Договір підписано електронним підписом ОСОБА_1 , за допомогою використання позичальником одноразового ідентифікатора для підписання кредитного договору Е958, який був направлений позичальнику у вигляді смс-повідомлення на 0669857385 фінансовий номер телефону, вказаний безпосередньо позичальником.

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит строком на 217 дні у розмірі 7500 грн. Дата повернення (виплати) кредиту 27.03.2026, процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі - «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі - "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність - плата за надання Кредиту) - 9% від суми Кредиту та дорівнює 675 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів.

3.1. За цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію(ї) (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором).

Відповідно до п. 4.1. Договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5100-94ХХ-ХХХХ -7204.

Відповідно до п. 6.1. Договору позичальник зобов`язався використовувати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів - у терміни та строки, вказані у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим договором, - негайно, з моменту пред`явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.

03 вересня 2025 між Кредитодавцем та Позичальником було укладено додатковий договір за яким сторони домовились збільшити суму кредиту до 8500,00 грн., процентну ставку з 1% до 0,75%, комісії з надання траншу 90,00 грн., комісії за обслуговування 90,00 грн.

04 вересня 2025 між Кредитодавцем та Позичальником було укладено додатковий договір за яким сторони домовились збільшити суму кредиту до 11200,00 грн., строк на який надається кредит (а саме третій транш) 205 днів з дати його виконання, комісії з надання третього траншу 243,00 грн., комісії за обслуговування 1008,00 грн.

30 вересня 2025 між Кредитодавцем та Позичальником було укладено додатковий договір за яким сторони домовились збільшити суму кредиту до 13800,00 грн., строк на який надається кредит (а саме четвертий транш) 179 днів з дати його виконання, комісії з надання третього траншу 234,00 грн., комісії за обслуговування 1242,00 грн.

31 жовтня 2025 між Кредитодавцем та Позичальником було укладено додатковий договір за яким сторони домовились збільшити суму кредиту до 14800,00 грн., строк на який надається кредит (а саме четвертий транш) 148 днів з дати його виконання, комісії з надання третього траншу 90,00 грн., комісії за обслуговування 1332,00 грн.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договорами виконало в повному обсязі, що підтверджується квитанціями, які міститься в матеріалах справи, 03.09.2025 перераховано суму 1000,00 грн., 04.09.2025 перераховано 2700,00 грн., 23.08.2025 переховано 7500,00 грн., 31.10.2025 перераховано 1000,00 грн. на картку № 5100947330677204.

Позивачем надано розрахунок заборгованості за договором №23.08.2025-100000939 від 23 серпня 2025 року, станом на 24.04.2026 відповідно до якої утворилась заборгованість у розмірі 35758 грн 00 коп, яка складається із заборгованості: по тілу кредиту в розмірі 14200,00 грн.; по процентам 12736,00 грн.; комісія 1422,00 грн; відсотки, нараховані по ст.625 ЦК України 7400,00 грн. Проценти по кредиту нараховані за період з 23.08.2025 по 28.03.2026.

Відповідно до розрахунку заборгованості наданої позивачем судом встановлено, що відповідачем проведена часткова сплата по зазначеному договорі на суму 4646,00 грн. від 22.09.2025, на суму 5386,00 грн. від 23.10.2025, на суму 400,00 грн. від 02.12.2025.

За вимогами ст.ст.526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно із ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України, в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.1050 та ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) громадянину у розмірі та на умовах, встановлених договором, а громадянин зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Укладення договору підтверджується наявною у матеріалах справи копією заявки на укладення кредитного договору від 23 серпня 2025 року, яка містить електронний підпис відповідача «Е958».

У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строки та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Оскільки у наявних в матеріалах справи копії заявки відповідача на отримання кредиту наявні всі істотні умови кредитного договору, зокрема сума кредиту, строк користування кредитом, процентна ставка за користування кредитом, графік платежів, вказана заявка підписана власноручним електронним підписом відповідача, суд вважає, що відсутні підстави вважати, що відповідач не підписував кредитний договір та не був проінформована про всі істотні умови кредитного договору.

Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За нормами статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено належними та допустимими доказами те, що 23 серпня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №23.08.2025-100000939 у формі електронного документа з використанням електронного одноразовим ідентифікатором.

Сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідачки на укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі та 03.09.2025 перераховано суму 1000,00 грн., 04.09.2025 перераховано 2700,00 грн., 23.08.2025 переховано 7500,00 грн., 31.10.2025 перераховано 1000,00 грн. на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується відповідними квитанціями.

Разом з тим ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором не виконав, внаслідок чого у відповідача за вказаним Договором утворилась заборгованість.

Відповідачем не надано будь-яких доказів на спростування достовірності наданого банком розрахунку або помилковості обрахованої заборгованості за тілом кредиту та простроченими процентами, яка підтверджується наданими позивачем доказами.

З письмових доказів, які надані позивачем в обґрунтування позовних вимог вбачається, що між сторонами виникли саме кредитні відносини, а тому до стягнення підлягає як сума отриманого кредиту так і відсотки, які підлягають сплаті за його користування. Розрахунок розміру відсотків, які підлягають до стягнення, у повній мірі відповідає умовам договору кредитування, що були у встановленому порядку погоджені із позичальником.

У суду відсутні докази про те, що відповідач мав перешкоди для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості, однак він належним чином не виконав свої зобов`язання по поверненню кредиту, сплаті відсотків, порушивши умови кредитного договору.

Отже, суд, з`ясувавши фактичні обставини у справи, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту- 14200,00 грн, проценти 12736,00 грн.

Щодо нарахування комісії, суд виходить з такого.

Пунктом 8 Заявки кредитного договору №23.08.2025-100000939 (кредитної лінії) визначено: "Комісія, пов`язана з наданням кредиту (надалі "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність плата за надання кредиту) 9% від суми кредиту та дорівнює 675,00 грн комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів".

Пунктом 9 Заявки кредитного договору №23.08.2025-100000939 (кредитної лінії) визначено: «Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі "Комісія за обслуговування", "Комісія") 675 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит».

Отже, підлягає стягненню з відповідача комісія за надання кредиту 90,00 грн, комісія за обслуговування 1332,00 грн, які прохає стягнути ТОВ «Споживчий центр», передбачені п.8-9 заявки кредитного договору підписаної відповідачем.

У своїй позовній заяві, позивач також прохає стягнути 7500,00 грн відсотків, нараховані по ст.625 ЦК України.

Відповідно до п.17 договору сторони домовились, що Позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати Кредиту/його частини та/або Процентів/Їх частини та/або Комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором) у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу Кредитодавця зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України (по тексту даного договору - проценти річних). Кредитодавець має право нараховувати вказані проценти річних, починаючи з першого дня прострочення виконання зобов`язання (в тому числі, якщо прострочення виконання виникло до закінчення строку, на який надається кредит) за кожен день прострочення його виконання. Базою нарахування вказаних процентів є сума простроченого грошового зобов`язання, зокрема, сума прострочених Кредиту/його частини та/або Процентів/їх частини та/або Комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором). Проценти річних не нараховуються на прострочені раніше нараховані проценти річних. При цьому сторони домовились, що у випадку, якщо розмір процентів річних, нарахованих за один день прострочення, перевищує 112.5 грн., за даним договором застосовується спеціальна договірна умова по зменшенню процентів річних за відповідний день, а саме розмір річних, які нараховуються за відповідний день, становить 112.5 грн. Також сторони домовились, що проценти річних не нараховуються, якщо сума простроченого грошового зобов`язання є меншою, ніж 100 грн. Сторони домовились, що Кредитодавець має право вільно здійснювати своє право на застосування та отримання процентів річних, зазначених в даному пункті, як щодо повних сум процентів річних, так і щодо їх частин, як застосовуючи їх (повністю або частково), так і не застосовуючи, що є лише реалізацією Кредитодавцем його права і не є зміною умов договору. Сукупна сума процентів річних та інших платежів, що підлягають сплаті Позичальником за порушення виконання його зобов`язань (якщо такі встановлені договором) на підставі даного договору, не може перевищувати максимальне обмеження цієї суми, встановленої законом.

Вирішуючи вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України в розмірі 7500,00 грн слід вказати , що згідно з ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки проценти річні згідно з ст. 625 ЦК України нараховані у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України.

Отже, суд вважає, що нарахування відсотків, що нараховані по ст.625 ЦК України в сумі 7500,00 грн за невиконання грошового зобов`язання є неправомірним, а відтак задоволенню не підлягає.

На підставі вказаного, суд приходить до висновків про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №23.08.2025-100000939 від 23.08.2025 у розмірі 28358,00 грн, які складаються з: 14200,00 грн - тіло кредиту, 12736,00 грн нарахованих процентів, 90,00 грн комісії, комісія за обслуговування 1332,00 грн

Відповідно до ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.

Як встановлено судом, при зверненні до суду позивачем було сплачено 2662,40 грн. судового збору, яку слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Проте, оскільки позов задоволено частково, зазначені судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 2111,28 грн. (2662,40 х 79,3%). Розмір заявлених вимог 35758,00 грн. (100%), розмір вимог, що підлягають задоволенню 28358,00 грн. (79,3%), розмір судового збору, що підлягав сплаті при зверненні до суду з цим позовом 2662,40 грн.

Пунктом 3 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У ч.8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви в паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 180,18 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Тобто витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви в паперовій формі листом з описом вкладення не належить до судових витрат відповідно до статті 133 ЦПК України.

За вказаних обставин суд приходить до висновку про відсутність визначених законом підстав для стягнення суми судових витрат пов`язаних з надсиланням стороні відповідача позовної заяви в паперовій формі листом з описом вкладення, у розмірі 180,18 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 13,81,89,141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, ЄДРПОУ 37356833) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №23.08.2025-100000939 від 23 серпня 2025 року у розмірі 28358 (двадцять вісім тисяч триста п`ятдесят вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 2111 (дві тисячі сто одинадцять) гривень 28 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Василюк Т. М.