Рішення № 137247465, 08.06.2026, Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області (до 25.04.2025 - Комсомольський міський суд Полтавської області)

Справа №534/738/26

Провадження №2/534/345/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року м. Горішні Плавні

Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

в складі суду: головуючого судді Солохи О.В.

з участю секретаря судового засідання Гончар С.Т.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «Позика» через систему «Електронний суд» звернулося до суду із зазначеним позовом до відповідача, в якому прохають стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Позика» заборгованість за кредитним договором №38069552 від 02.09.2021 в сумі 17 000 грн, судовий збір в сумі 2 662 грн 40 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 5 500 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.09.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про надання фінансового кредиту №38069552, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит у сумі 5 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності. ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань у ОСОБА_1 виникла заборгованість за договором №38069552 від 02.09.2021 у сумі 17 000 грн.

01.09.2025 між ТОВ «ФК «Позика» та ТОВ «ФК «Ірбіс» укладено договір факторингу №01092025/01, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Позика» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «ФК «Ірбіс» в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №38069552 від 02.09.2021.

Ухвалою суду від 13.04.2026 позовна заява прийнята до розгляду із відкриттям провадження у справі та призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 13.05.2026 витребувано від АТ «ПОЛТАВА-БАНК», інформацію, а саме: інформацію чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) платіжну картку № НОМЕР_2 ; виписку про рух грошових коштів з карткового рахунку, відкритого до платіжної картки № НОМЕР_2 в період з 02.09.2021 по 05.09.2021 з відображенням часу зарахування коштів; ідентифікаційні дані власника карткового рахунку № НОМЕР_2 , у тому числі, прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронно пошти тощо) та усі інші наявні відомості щодо даної особи. Представник позивача звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач у відповідності до ст.278 ЦПК України відзив на позов, у наданий судом строк до суду не подав. Заперечень проти розгляду справи в спрощеному провадженні без повідомлення сторін не надав.

Тому, відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України судом розглянуто справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

На виконання ухвали Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 13.05.2026 АТ «Полтава банк» надано витребувані докази.

Відповідно до ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів

Згідно із ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів дійшов наступних висновків.

02.09.2021 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №38069552.

Відповідно до п. 3.1-3.2. Договору, За цим Договором Товариство надає Кредит Клієнту у розмірі 5000 гривень 00 копійок, з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п. 3.2 цього Договору, а Клієнт зобов`язується повернути Кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти у строки та на умовах даного Договору. Графік (порядок та умови надання кредиту). За користування кредитом Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2. цього Договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою Клієнта. При цьому, Клієнт може скористуватись Пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) на умовах, визначених в п.п. 3.2.1, 3.2.2. п.3.2. цього Договору: п. 3.2.1. п. 3.2. Договору Пільговий період 30 календарних днів з 02.09.2021 по 02.10.2021 пільгова процентна ставка (знижка) 2%; п. 3.2.2. п. 3.2. Договору Стандартний період 60 календарних днів з 03.10.2021 по 01.12.2021 стандартна процента ставка 3%.

Згідно п.3.1 Договору, у разі несвоєчасного повернення Кредиту, передбаченого п. 4.2 цього Договору, Клієнт зобов`язується сплатити штрафні санкції, у вигляді нарахування штрафу в розмірі 0 відсотків за кожен наступний день після останнього дня строку кредитування, визначеного п.4.2. цього Договору від суми залишку Кредиту (далі за текстом «штрафні санкції»), але в будь якому разі не більше ніж 50 відсотків від суми наданого Кредиту та нарахованих відсотків разом. У випадку, якщо сума наданого Кредиту менша ніж встановлений законодавством на початок поточного року розмір однієї мінімальної заробітної плати сума штрафних санкцій не може перевищувати розміру подвійної суми наданого Кредиту. За порушення виконання Клієнтом зобов`язань за Договором, загальний розмір Кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати процентів не можуть бути змінені у бік погіршення для Клієнта. У разі якщо сума наданого Кредиту перевищує визначений розмір однієї мінімальної заробітної плати, розмір штрафних санкцій не може бути нарахований більше ніж 50 відсотків від суми наданого Кредиту.

Відповідно до п.3.4-3.6 Договору,Мета кредитування - задоволення власних потреб Клієнта, що не суперечить чинному законодавству України та не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю. Клієнт зобов`язується використовувати Кредит лише відповідно до мети кредитування, що вказана у цьому Договорі. У випадку неналежного виконання зобов`язань за Договором Клієнтом, Товариство має право на списання грошових коштів з картки Клієнта, але в будь якому разі не більше ніж сума заборгованості за Договором. Сторони погодили, що Товариство має право стягувати комісію за надання та/або перерахування, зарахування кредитних коштів за Договором, що враховуються до сукупної вартості Кредиту.

Пунктом 4.1-.4.3. Договору визначено, щовидача (надання) Товариством Кредиту Клієнту за цим Договором проводиться протягом трьох операційних банківських дні з моменту укладення цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені Клієнтом у Особистому кабінеті, та, яка визначена Клієнтом у якості Основної платіжної картки. Клієнт зобов`язується повністю повернути Кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за Кредитом до 01.12.2021 року (далі за текстом «строк кредитування») шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства. Клієнт має право на дострокове погашення (повернення) Кредиту.

Відповідно до п.4.4-.4.6 Договору,Клієнт має право скористатись пільговою процентною ставкою повторно, якщо він сплатив проценти за користуванням Кредиту не пізніше 3-ох днів після останнього дня попереднього Пільгового періоду. У такому випадку Клієнт на сайті Товариства обирає наступний Пільговий період, у значенні від 1 до 30 днів. Після обрання Клієнтом наступного Пільгового періоду, між Товариством та Клієнтом підписується Додатковий договір до цього Договору, в якому зазначають строк наступного Пільгового періоду та оновлений загальний строк кредитування. У цьому випадку зміни істотних умов Договору набирають чинності з моменту підписання Сторонами Додаткового договору до цього Договору та Додатку №1 до цього Договору в новій редакції. На наступний Пільговий період розповсюджуються ті самі правила, що і на Пільговий період, визначений в п.3.2.1. п. 3.2. цього Договору. Після закінчення строку Пільгового періоду нараховується стандартна процентна ставка, зазначена у п. 3.2.2. цього Договору. Сума виданого (наданого) Кредиту, нараховані проценти та штрафні санкції за користування Кредитом є заборгованістю Клієнта за цим Договором. Клієнт має здійснювати погашення заборгованості за цим Договором шляхом здійснення переказу у безготівковій формі на поточний рахунок Товариства у строк, передбачений цим Договором.

Згідно із п. 4.7-4.9 Договору, При надходженні від Клієнта на поточний рахунок Товариства коштів для погашення заборгованості за цим Договором, кошти спрямовуються на погашення заборгованості у наступній послідовності: 4.7.1. у першу чергу на погашення заборгованості за процентами за Кредитом; 4.7.2. у другу на погашення заборгованості за сумою Кредиту. Якщо Клієнт сплатив заборгованість у розмірі більшому, ніж передбачено Договором, Клієнт має право протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дня, наступного за днем оплати Заборгованості, звернутись до Товариства для повернення суми переплати шляхом направлення електронного листа на електронну адресу Товариства або поштового відправлення на поштову адресу Товариства, вказавши ПІБ, РНОКПП, № Договору, розмір переплати, № рахунку, Банк, в якому відкрито рахунок та МФО Банку Клієнта, ЄДРПОУ Банку, номер платіжної картки Клієнта. Якщо Клієнт не звернувся до Товариства з вимогою повернути йому грошові кошти, зазначені в пп. 4.8 Договору, Товариство зараховує їх на свій доходний рахунок на 16 (шістнадцятий) календарний день з дня, наступного за днем оплати заборгованості Клієнтом.

Клієнт зобов`язаний сплачувати Товариству проценти за користування Кредитом, за процентною ставкою, зазначеній у пунктах 3.1, 3.2 цього Договору, але з урахуванням положень, передбачених пунктом 3.2 цього Договору. Сукупна вартість Кредиту з урахуванням відсоткової ставки за Кредитом, передбаченої пунктом цього Договору, та детальний розпис сукупної вартості Кредиту для Клієнта (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки та формули розрахунків за Кредитом наведено у Додатку №1 до цього Договору. За цим Договором не передбачено надання/оплата послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача), пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням Кредиту та укладенням цього Договору. За цим Договором може бути стягнута комісія в розмірі 0 від суми наданого та або зарахованого кредиту та/або грошових коштів за Кредитом. Нарахування процентів за Кредитом провадиться за період з дня списання суми Кредиту з поточного рахунку Товариства до дня повернення Клієнтом суми Кредиту на поточний рахунок Товариства. Правилами може бути передбачено обмеження щодо строку нарахування процентів за Кредитом у випадку прострочення Клієнтом повернення Кредиту (п.5.1-5.4 Договору).

Пунктами 5.5-5.11 Договору визначено, що Нарахування процентів за день видачі (надання) Кредиту провадиться як за повний день. Нарахування процентів за день повернення Кредиту не провадиться, крім випадку, коли день видачі (надання) Кредиту і день повернення Кредиту є одним днем (пункт 5.7 цього Договору). У разі, якщо день видачі (надання) Кредиту і день повернення Кредиту є одним днем, нарахування процентів за Кредитом провадиться згідно пункту 5.5 цього Договору. Нарахування процентів за Кредитом провадиться кожного календарного дня на суму залишку Кредиту. При частковому (неповному) поверненні суми Кредиту, проценти за Кредитом продовжують нараховуватись на залишок суми Кредиту. Датою сплати процентів за Кредитом та/або повернення суми Кредиту є день зарахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства. За даним Договором в період, що вказаний в п. 3.2.1 Договору (далі за текстом «Пільговий період») діє пільгова процентна ставка, що вказана у п. 3.2.1 Договору та розміщена на Сайті Товариства, відповідно до якої: процентна ставка є фіксованою та складає 2 % в день; реальна річна процентна ставка за кредитом складає 720%, розрахунок якої було здійснено на припущенні, що Сторони виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені у цьому Договорі; процентна ставка діє лише в Пільговий період. Строк пільгового періоду обирається Клієнтом перед укладенням Договору, у значенні від 1 до 30 днів. Якщо Клієнт, з урахуванням вимог п.3.3 цього Договору, повторно обирає Пільговий період, такий період обирається до підписання Додаткового договору до цього Договору між Клієнтом та Товариством. Після закінчення строку Пільгового періоду нараховується стандартна процентна ставка, зазначена у п. 3.2.2. цього Договору.

Згідно п.9.1-.9.8 Договору, сторони несуть відповідальність за невиконання взятих на себе за Договором обов`язків. Клієнт не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов`язань із повернення Кредиту та сплати передбачених цим Договором процентів за Кредитом. У випадку прострочення Клієнтом повернення Кредиту та сплати передбачених цим Договором процентів за Кредитом, Клієнт на вимогу Товариства зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. У випадку виникнення простроченої заборгованості за Кредитом і процентами за Кредитом суми, що сплачуються Клієнтом та надходять на поточний рахунок Товариства, спрямовуються у такій черговості: у першу чергу на погашення заборгованості за штрафними санкціями; у другу чергу на погашення заборгованості за процентами за Кредитом; у третю чергу на погашення заборгованості за сумою Кредиту. Закінчення терміну дії/втрата/пошкодження платіжної картки, яку на законних підставах використовує/використовував Клієнт, закриття поточного рахунку Клієнта, відкликання банківської ліцензії чи визнання банку, в якому відкрито поточний рахунок Клієнта, неплатоспроможним, не звільняють Клієнта від виконання обов`язків та від відповідальності за цим Договором. Товариство не контролює та не несе відповідальності: за обрані Клієнтом спосіб та напрямок витрачання суми Кредиту; за джерела, завдяки яким Клієнт повертає суму Кредиту, здійснює інші платежі на користь Товариства відповідно до цього Договору. У разі, якщо Клієнт при укладенні/до укладення/для укладення цього Договору надав Товариству неправдиву/недостовірну інформацію/дані (зокрема, але не виключно, інформацію/дані про себе), у зв`язку з чим Товариство та/або треті особи зазнали збитків, Клієнт зобов`язаний відшкодувати Товариству та/або таким третім особам усі збитки у повному обсязі. Збитки, заподіяні у зв`язку з неналежним виконанням Договору, повинні буди відшкодовані винною Стороною в повному обсязі, понад передбачені штрафні санкції.

Цей Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 01.12.2021, але у будь-якому випадку до повного виконання Клієнтом зобов`язань за цим Договором. На підставі частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України, умови цього Договору щодо надання згоди/дозволу, передбаченого (передбачених) пунктами 13.8.113.8.6 цього Договору, застосовуються також до відносин між Сторонами, які виникли до його укладення з моменту звернення Товариства до Бюро/одного з Бюро, якщо Товариство здійснювало таке звернення до моменту укладення цього Договору. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення умов цього Договору, яке мало місце під час дії цього Договору. У разі закінчення строку кредитування Клієнт може подати до Товариства заявку щодо продовження строку кредитування. Товариство у разі наявності вільних коштів та інших факторів може розглянути дану заявку Клієнта та надати згоду шляхом укладання Додаткового договору (п.11.1-11.4 Договору).

Клієнт відповідно ч.1 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» має право на звернення до Національного банку України у разі порушення Товариством, новим кредитором та/або колекторською компанією законодавства у сфері споживчого кредитування, у тому числі порушення вимог щодо взаємодії із Клієнтом при врегулюванні простроченої заборгованості, а також на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої йому у процесі врегулювання простроченої заборгованості. Грошовою одиницею оплати за Договором є гривня (п.4.10-4.11 Договору).

У пункті 5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Нормами ч. 3, 6,12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст.3 цього Закону).

Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні ст.641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Суд вказує, що без ідентифікації клієнта, без перевірки правильності введення коду направленого на мобільний телефон клієнта, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

За змістом положень ст. 652 ЦК України договір є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Таким чином, договір №38069552 від 02.09.2021 укладено відповідно до положень ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», тобто шляхом пропозиції на його укладення однієї сторони та її прийняття іншою стороною та підписанням зі сторони позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором .

Відповідно до довідки виданої ТОВ «Універсальні платіжні рішення», 02.09.2021 на карту 4029 01 ХХХХ 8866 здійснено переказ грошових коштів в сумі 5 000 грн (а.с.14).

Як убачається з інформації, наданої АТ «Полтава Банк» на виконання ухвали Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 13.05.2026, банківська картка № НОМЕР_3 емітована на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Згідно наданої виписки про рух коштів за період з 02.09.2021 по 05.09.2021, убачається зарахування грошових коштів на вказану картку 02.09.2021 в сумі 5 000 грн.

Всупереч умовам договору №38069552 від 02.09.2021 відповідач ОСОБА_1 не виконала своїх зобов`язань.

Згідно розрахунку ТОВ «ФК «Ірбіс» проведеного за період з 02.09.2021 по 01.12.2021, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №38069552 від 02.09.2021 за вказаним кредитним договором складає 17 000 грн, з яких 5000 грн тіло кредиту, 12000 грн нараховані відсотки (а.с.16-17).

01.09.2025 між ТОВ «ФК «Позика» та ТОВ «ФК «Ірбіс» укладено договір факторингу №01092025/01 (а.с.18-20), відповідно до умов якого Клієнт зобов?язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов?язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.2.2.Договору, сторони розуміють та погоджуються з тим, що операція відступлення Прав вимоги за цим Договором проводиться не є забезпечувальним відступленням. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов?язки Клієнта за Кредитним договором.

Згідно із п.2.3 Договору, розмір оплати послуг Фактора за надання фінансування Клієнту за цим Договором за кожен реєстр прав вимоги становить 100 грн (в т.ч. ПДВ), що сплачуються клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів з дати цього Договору на банківських рахунок фактора, зазначений в п.12 цього Договору.

Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги у формі наведеної в Додатку №1 до цього Договору.

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру прав вимог до Договору Факторингу №01092025/01 від 01.09.2025, ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» передав, а ТОВ «Фінансова компанія «Позика» прийняв реєстр прав вимог за договором, складений за формою згідно із додатком №1 до даного договору (а.с.22).

Як убачається витягу з реєстру боржників до Договору Факторингу №01092025/01 від 01.09.2025, ТОВ «Фінансова компанія «Позика» прийняло право грошової вимоги до боржників належних ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс», в тому числі і до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №38069552 від 02.09.2021 в загальній сумі 17000 грн (а.с.25).

Всупереч умовам кредитного Договору відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги, ОСОБА_1 не здійснив погашення кредитної заборгованості ні на рахунок ТОВ «ФК «Позика», ні попереднього кредитора.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Отже, підписана відповідачем анкета-заява про приєднання разом із умовами та правилами банку складають укладений між сторонами у справі договір про надання кредиту у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку.

Згідно із ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або до інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1,2 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За положеннями ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За нормами ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України унормовано, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як зазначено в ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно із ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст.1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно із ст.1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Можливість заміни кредитора в зобов`язанні передбачена положеннями статті 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором №38069552 від 02.09.2021, що складає 17000 грн, з яких 5000 грн заборгованість за тілом кредиту, 12000 грн заборгованість за відсотками.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст.15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Як убачається з договору про надання правової допомоги №39493634/01 від 02.01.2026, між ТОВ «ФК «Позика» в особі директора Міньковської А.В. та ФОП ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги (а.с.26-28).

Згідно детального опису робіт (наданих послуг), виконаних ФОП ОСОБА_2 , необхідних для надання правової допомоги за договором ТОВ «ФК «Позика» останньою були надані наступні послуги: письмова консультація клієнта щодо спірних правовідносин 500 грн (0,5 год); правовий аналіз спірних правовідносин та надання рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «Позика» 1500 грн (1 год); складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи 3000 грн (2 год); формування додатків до позовної заяви (письмові докази) 500 грн (0,5 год). Загальна сума наданих послуг 5500 грн.

При цьому, суддя зазначає, що сума правової допомоги, що полягала у письмовій консультації клієнта щодо спірних правовідносин та правовому аналізі спірних правовідносин та надання рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «Позика», входить до складання позовної заяви, з огляду на що, суд вважає за необхідне зменшити суму витрат за надання правової допомоги, а саме не стягувати правову допомогу, яка полягає у письмовій консультації та правовому аналізі в загальній сумі 2 000 грн.

Відповідно до ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до положень ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 зазначеного Закону).

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20.09.2018 суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

На підставі викладеного та враховуючи принципи розумності, справедливості та пропорційності, суд вважає, що до стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Фінансова Компанія «Позика» належить 3500 грн понесених витрат, які визначені з урахуванням критерію реальності адвокатських витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, співмірності між обсягом роботи, проведеної адвокатом і заявленими витратами, здійсненими на оплату адвокатських послуг, складності справи.

Крім того, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Позика» підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662 грн 40 коп.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за кредитним договором №38069552 від 02.09.2021 в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з яких 5 000 грн тіло кредиту, 12000 грн нараховані відсотки та понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 (сорок) коп. і витрати на правову допомогу в сумі 3 500 (три тисячі п`ятсот) грн.

В іншій частині витрат на правову допомогу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Повне найменування позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», код ЄДРПОУ 39493634, адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вулиця Симона Петлюри, 21/1;

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О.В.Солоха