Рішення № 137247351, 09.06.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/3083/26

Провадження № 2/552/2365/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.06.2026 року Київський районний суд м.Полтави в складі:

Головуючого судді - Турченко Т.В.,

При секретарі -Дмитриченковій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління юстиції України про звільнення майна з-під арешту,-

В С Т А Н О В И В:

15.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління юстиції України про звільнення майна з-під арешту. В позовній заяві вказував на те, що в Київському відділі державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувають виконавчі провадження: №53220666 з примусового виконання виконавчого листа №533/816/16ц, виданого 23.12.2016 Козельщинським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 ., ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку або доходу,

але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 09.09.2016 р. і до досягнення дитиною повноліття та № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №533/719/16ц, виданого 08.09.2016 Козельщинським райсудом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/6 частини заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 06.12.2016 р. і до досягнення дитиною повноліття. Оскільки заборгованість боржника зі сплати аліментів перевищувала сукупний розмір платежів за три місяці, 29.11.2018 року державним виконавцем накладено арешт на все майно боржника в межах виконавчих проваджень №53220666 та №52769827 постановами від 29.11.2018 року (Додаток 3,4), відомості про що внесено до державних реєстрів обтяжень. Станом на день звернення до суду заборгованість зі сплати аліментів в межах виконавчих проваджень №53220666 та №52769827 відсутня, відомості про позивача виключено з Єдиного реєстру боржників (Додаток 9), а накладений арешт на майно боржника порушує його законні права та інтереси як власника майна. На адвокатський запит відповідачем надано відповідь про відсутність підстав для зняття арешту з майна боржника та що арешт може бути знято лише за рішенням суду. Вказував, що на даний час він працевлаштований, має стабільний дохід і можливість сплачувати аліменти без затримок. В зв`язку з чим просив суд звільнити з-під арешту належнє ОСОБА_1 , рухомє та нерухомє майно, який було накладено згідно постанови від 29.11.2018 року в рамках виконавчого провадження №53220666, відкритого на підставі виконавчого листа №533/816/16-ц виданого 23.12.2016 року Козельщинським районним судом Полтавської області та згідно постанови від 29.11.2018 в рамках виконавчого провадження №52769827, відкритого на підставі виконавчого листа №533/719/16-ц виданого 08.09.2016 року Козельщинським районним судом Полтавської області.

Ухвалою суду від 17.04.2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засіданні позивач ОСОБА_1 не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити.

Представник відповідача Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління юстиції України в судове засідання не з`явився, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно даних АСВП на виконанні в Київському відділі державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувають виконавчі провадження:

- №53220666 з примусового виконання виконавчого листа №533/816/16ц, виданого 23.12.2016 року Козельщинським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку або доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно,

починаючи з 09.09.2016 р. і до досягнення дитиною повноліття;

- № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №533/719/16ц, виданого 08.09.2016 року Козельщинським райсудом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/6 частини заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 06.12.2016 року і до досягнення дитиною повноліття.

Постановою від 29.11.2018 року державним виконавцем накладено арешт на все майно боржника в межах виконавчих проваджень № 53220666 та №52769827 постановами від 29.11.2018 року, відомості про що внесено до державних реєстрів обтяжень.

Встановлено, що заборгованість зі сплати аліментів в межах виконавчих проваджень №53220666 та №52769827 відсутня, відомості про ОСОБА_1 виключено з Єдиного реєстру боржників.

З відповіді Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління юстиції України від 08.04.2026 року за №25912 вбачається, щовідсутні підстави для зняття арешту з майна боржника.

На даний час, наявність накладеного арешту на все рухоме та нерухоме майно позивача перешкоджає йому вільного розпорядження ним.

Згідно ч.4 ст.59 Закону України«Про виконавчепровадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. Частиною 5 ст. 59 вказаного вище Закону, передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

За правилами ст.56 Закону України «Про виконавчепровадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст.59 Закону України «Про виконавчепровадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Статтею 60 Закону України «Про виконавчепровадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Позивач має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, однак не може цього робити через наявність обтяження на належне йому майно.

Згідно абзаців першого та другого пункту 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 року № 5 (далі Постанова № 5), у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Згідно абзацу першого пункту другого Постанови № 5, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Пунктом 13 Постанови № 5 роз`яснено, що при розгляді позову про визнання права власності на арештоване майно та/або зняття арешту з майна судам слід всебічно і повно з`ясовувати обставини, наведені позивачем на підтвердження своїх вимог.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно дост.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15 травня 2013 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для суду.

На сьогодні позивач має намір оформити спадщину та розпоряджатися належним їй майном, проте через наявність арешту позбавлений можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача.

Підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна, тому позов підлягає до задоволення.

Позивач не ставить перед судом питання щодо стягнення судового збору.

На підставі викладеного та Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 16, 321, 386, ст.ст. 1, 2, 10-13, 200, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Звільнити з-під арешту все належне ОСОБА_1 , рухоме та нерухоме майно, який було накладено згідно постанови від 29.11.2018 року в рамках виконавчого провадження №53220666, відкритого на підставі виконавчого листа №533/816/16-ц, виданого 23.12.2016 року Козельщинським районним судом Полтавської області та згідно постанови від 29.11.2018 року в рамках виконавчого провадження №52769827, відкритого на підставі виконавчого листа №533/719/16-ц, виданого 08.09.2016 року Козельщинським районним судом Полтавської області.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцяти денний строк з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Київський відділ державної виконавчої служби у м.Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПО: 34962532, юридична адреса: м.Полтава, вул. Української Повстанської Армії, 29.

Повний текст рішення складено 09.06.2026 року.

Головуючий суддя Т.В.Турченко