Рішення № 137247147, 08.06.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/9292/25

Провадження №2/524/605/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08.06.2026 м.Кременчук

Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі:

головуючого судді - Алексашиної Н.С.,

за участю: секретаря судового засідання Поймай Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовує позов тим, що відповідно до укладеного шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором 24.12.2020 року кредитного договору №104174650 ОСОБА_1 отримав від ТОВ «Мілоан» кредит у розмірі 15000 гривень, з умовою сплати процентів за користування кредитом та комісії, а також повернення кредиту у встановлений договором строк.

Відповідач не виконав умови кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 64500 грн. з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 15000 грн.; прострочена заборгованість за процентами 49500 грн.

Позивач уклав з ТОВ «Мілоан» договір відступлення прав вимоги №71-МЛ/Т від 13.05.2021, на підставі якого набув право вимоги до відповідача.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 64500 грн. та сплачений судовий збір 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу 8000 грн.

Представник позивача за довіреністю в судове засідання не з`явився, надавши письмове клопотання про розгляд справи без його участі, заявлені позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує. /а.с.104/

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про місце та час судового розгляду повідомлений належним чином за зареєстрованим місцем проживання. Судова кореспонденція повернулася без вручення з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», а тому вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки. (Пункт 3, 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, Постанови ВС від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17)

Отже, відповідач вважається таким, що про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило. Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі матеріалів наявних у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Стаття 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» кредитний договір (індивідуальна частина) №104174650 від 24.12.2020 року. /а.с.35-41/

Договір укладено шляхом використання ОСОБА_1 підпису аналогу ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора, що підтверджується довідкою про ідентифікацію. /а.с.42/

Суд враховує, що Закон України «Про електронну комерцію» передбачає можливість укладення електронних договорів. При цьому, згідно ст.12 вказаного Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно п.12 ч.1 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Враховуючи, що кредитний договір підписаний ОСОБА_1 в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов, такий правочин слід вважати укладеним.

Про допустимість такої форми укладення правочинів також зазначено у численних правових позиціях Верховного Суду, зокрема, у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, у постанові від 22 вересня 2022 року у справі № 234/7163/20,у постанові від 12 червня 2023 року у справі №263/3470/20.

Згідно умов укладеного договору ОСОБА_1 як позичальник отримав від ТОВ «Мілоан» кредит в сумі 15000 гривень загальним строком на 30 днів, починаючи з 24.12.2020 до 23.01.2021 (дата остаточного погашення заборгованості). Договором передбачено сплату процентів за користування кредитом 4500 грн., які нараховуються за ставкою 1 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором фіксована. (п.1.5.2 договору), та стандартна(базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. (п.1.6 договору).

Відповідно до пункту 2.1. договору, кредит надається позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Позичальник згідно умов договору взяв на себе зобов`язання повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше 23.01.2021 року (п.2.4.1 договору).

Факт отримання кредитних коштів в сумі 15000 грн. позичальником ОСОБА_1 від ТОВ «Мілоан» підтверджується платіжним дорученням. /а.с.43/

Крім того, на виконання ухвали суду про витребування доказів від 24.02.2026 року АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» надав інформацію про емітовану на ім`я ОСОБА_1 платіжну картку та про зарахування на неї 24.12.2020 року грошових коштів в сумі 15000 грн. /а.с.119/

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином та в певний строк відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після розстрочення.

Відповідач порушив умови кредитного договору, покладені на нього обов`язки щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків належним чином не виконував.

Починаючи з 24.12.2020 до 24.03.2021 року утворилась заборгованість в сумі 64500 грн., що підтверджується відомістю ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення, /а.с.44-46/

До складу заборгованості входять прострочена заборгованість за сумою кредиту - 15000 грн., прострочена заборгованість за процентами - 49500 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу на те, що згідно умов укладеного між сторонами кредитного договору строк кредитування визначений до 23 січня 2021 року.

Натомість, із наданого розрахунку заборгованості убачається, що позивач продовжив нараховувати проценти після закінчення строку кредитування. Так, проценти нараховані також за період з 24.01.2021 року до 24.03.2021 року (всього 60 днів) за ставкою 750 грн. на день. Загальна сума процентів нарахованих за вказаний період поза межами строку кредитування становить 45000 грн.

При цьому, суд зауважує, що згідно п.2.3 кредитного договору продовження строку користування кредитом можливе за умови сплати позичальником комісії за продовження кредиту та певної частки заборгованості за кредитом.

Втім надана відомість про щоденні нарахування та погашення не містить інформації про сплату позичальником комісії для продовження кредиту та про часткове погашення заборгованості. За таких обставин відсутні підстави вважати, що мало місце продовження строку кредитування та підстави для продовження нарахування процентів.

ВП ВС у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (№ 14-10цс18) сформувала висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи наведене, суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача на користь позивача процентів в сумі 45000 грн. за період з 24.01.2021 року до 24.03.2021 року.

Відтак, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, за вирахуванням вказаної суми.

Сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь банку становить 19500 грн. (з розрахунку 64500 грн. 45000 грн. = 19500 грн.)

ТОВ «Мілоан» уклало договір про відступлення прав вимоги №71-МЛ/Т від 13.05.2021 з ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», згідно якого останнє отримало право грошової вимоги за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №104174650. Факт укладення вказаного договору підтверджується копією договору, платіжною інструкцією про здійснення оплати за відступлення прав вимоги за договором, витягом з реєстру боржників. /а.с.47-55, 56/

Подібне відступлення права вимоги відповідає положенням чинного цивільного законодавства, зокрема, статті 1077 ЦК України, згідно якої за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на законних підставах набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1

ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» надало суду копію претензії, адресованої ОСОБА_1 , з вимогою погасити існуючу заборгованість за кредитним договором.

Втім, заборгованість залишається непогашеною.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за наданим кредитом є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, у межах встановленого строку кредитування.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у відповідності до положення ст.141 ЦПК України. Зважаючи на те, що позовні вимоги задоволені частково, в сумі 19500 грн., що складає 30,23% від суми позову, у відповідному відсотковому значенні підлягає стягненню судовий збір з відповідача на користь позивача, а саме, в розмірі 732,30 грн. (з розрахунку: 2422,40 грн. х 30,23/100=732,30 грн.)

Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 8000 грн. суд виходить з наступного.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження надання правничої допомоги та понесених витрат на правничу допомогу позивачем додано договір №0107 про надання правничої допомоги від 01.07.2025. /а.с.64/

Факт надання послуг підтверджується актом №83 про надання послуг від 06.07.2025 року, детальним описом наданих послуг до акту №83 за договором про надання правової допомоги від 01.07.2025 року, ордером на надання правничої допомоги. /а.с.65, 66, 67/

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно частини 6 вказаної статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі №530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Враховуючи наведене, виходячи з принципів пропорційності та розумності судових витрат, суд звертає увагу на той факт, що поданий позов про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором не є унікальним за своєю суттю, не представляє значної складності, є типовим та має шаблонний характер з огляду на вид діяльності позивача. Те, що подібні позови є непоодинокими випливає зі змісту договору про надання правничої допомоги, який не має конкретно визначеного предмету. За таких обставин суд доходить висновку про непропорційність сумі заборгованості та про нерозумність заявленої вартості витрат на правову допомогу і вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», з 8000 грн. до 3000 грн.

Керуючись ст.ст.4-13, 141, 174-181, 209-250, 258, 259, 263, 264, 265, 280, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 19500 гривень за кредитним договором №104174650 від 24.12.2020 року.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» в частині стягнення з ОСОБА_1 решти процентів в сумі 45000 гривень, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 732 грн. 30 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» витрати на правничу допомогу в сумі 3000 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» місцезнаходження - місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236;

відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Алексашина Н.С.