Єдиний державний реєстр судових рішень
Єдиний унікальний № 371/781/26
Номер провадження № 3/371/223/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" червня 2026 р. м. Миронівка
Суддя Миронівського районного суду Київської області Геліч Т.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Відділу поліції №2 Обухівського РУП ГУНП а Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: квартира під номером АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , 01.05.2026 о 16:35 год. по вулиці Соборності, біля будинку 121 в місті Миронівка Обухівського району Київської області, керуючи транспортним засобом марки « Opel Astra », д.н.з. НОМЕР_1 , надавав послуги з перевезення двох пасажирів без одержання ліцензії, передбаченої п. 24 ст. 7 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, подав до суду заяву з проханням розгляд справи проводити у його відсутності, вину у вчиненні вказаного правопорушення визнав, просив суворо не карати, також просив суд розстрочити суму штрафу, у разі накладення, на декілька місяців.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов таких висновків.
Беручи до уваги заяву особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою статті 164 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Так, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, полягає у діяльності, що містить ознаки господарської діяльності без державної реєстрації, як суб`єкта підприємницької діяльності або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Згідно з п. 24 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів внутрішнім, водним, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
При цьому, ліцензія - це право суб`єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»).
Під здійсненням без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню згідно зі статтями 2, 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та ст. 4 Закону України «Про підприємництво», треба розуміти здійснення без ліцензії таких видів господарської діяльності фізичними особами, зареєстрованими як суб`єкти підприємництва, та юридичними особами.
Отже, головною складовою даного складу адміністративного правопорушення є провадження господарської діяльності особою, яка не має державної реєстрації, як суб`єкта господарювання, або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.
Відповідно до п. 4 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, затверджених постановою КМУ від 02.12.2015 року № 1001, господарська діяльність може провадитись частково за такими видами: 1) внутрішні перевезення пасажирів на таксі; 2) внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення; 3) внутрішні перевезення пасажирів автобусами; 4) внутрішні перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями; 5) міжнародні перевезення пасажирів на таксі; 6) міжнародні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення; 7) міжнародні перевезення пасажирів автобусами; 8) міжнародні перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями; 9) міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями (крім перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів).
Суд уважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, його провина доводиться зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 242082 від 01.05.2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 01.05.2026, у яких вони вказали, що 01.05.2026, близько 16 години 35 хвилин знаходились у біля магазину «Н2-О» по вулиці Благовіщенській у місті Миронівка Обухівського району Київської області, там викликали таксі для того, щоб дістатися до іншого населеного пункту, до району ПМК що в місті Миронівка. Скористалися послугою таксі, викликавши за номером мобільного телефону, який у них був наявний. Водій, який прибув за викликом, керував транспортним засобом марки «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, при зустрічі, повідомив вартість за виконану послугу. Також із кольорової фототаблиці, яка міститься у матеріалах справи, вбачається зображення автомобіля марки ««Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, на даху якого розміщена шашечка «Таксі».
Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Стаття 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Таким чином, враховуючи викладене, суд уважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, як провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону. Якщо такі документи відсутні, тобто, фізична особа - піжприємець не має ліцензії, не може пред`явити документи, така діяльність є незаконною.
Суд дійшов переконання, що з метою попередження вчинення ОСОБА_1 аналогічних правопорушень у майбутньому, враховуючи особу останнього, визнання ним вини та щире каяття, до останнього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 164 КУпАП без конфіскації транспортного засобу.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір у справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.
Щодо розстрочення виконання рішення суд зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Відповідно до ст.298 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Згідно зі ст. 304 КУпАП, питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.
За приписами ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті цього Кодексу та зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Згідно з ч. 2 ст. 301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу здійснюється в порядку, встановленому законом.
Таким чином, суд уважає за можливе розстрочити сплату штрафу, який призначається судом, строком на 3 (три) місяці зі сплатою штрафу щомісячно рівними частинами по 5,666 (п`ять тисяч шістсот шістдеся шість ) грн. 00 коп
З урахуванням наведеного та керуючись статтями 33, 40-1, ч. 3 ст. 172-20, 283, 284 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень без конфіскації транспортного засобу.
Розстрочити ОСОБА_1 сплату штрафу строком на 3 (три) місяці зі сплатою штрафу щомісячно рівними частинами по 5,666 (п`ять тисяч шістсот шістдеся шість ) грн. 00 коп. починаючи з дня набрання постанови законної сили.
Штраф підлягає сплаті на рахунок отримувача: UA628999980313080106000010748, Код класифікації доходів бюджету: 21081100, Банк отримувача:Казначейство України(ел. адм. подат.), Код отримувача (код за ЄДРПОУ):37955989, Отримувач коштів:ГУК уКиїв.обл/Миронівська міс/21081100.
Зобов`язати ОСОБА_1 повідомляти суд про сплату відповідної частини штрафу, шляхом пред`явлення до суду документу (квитанції) про сплату.
Після закінчення строку встановленої відстрочки строк пред`явлення до примусового виконання постанови в частині накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу протягом десяти місяців.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 гривень. Судовий збір перераховувати на номер рахунку (IBAN) UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ /22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувач Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету22030106.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення постанови до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанову звернути до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Суддя Тетяна ГЕЛІЧ
Судове рішення № 137246874, Миронівський районний суд Київської області було прийнято 08.06.2026. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 371/781/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: