Рішення № 13724654, 31.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/56331.01.11 За позовомАкціонерного товариства закритого типу «Укркомплектмонтажналагоджування»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване виробничо наукове підприємство «Київпроменерго»

простягнення 75000,74 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Андрієць Л.П.дов. № 11 від 24.03.2010 року;

від відповідача: Грунський Г.У. - директор; Чапкін Б.М. дов. № 36 від 20.12.2010 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство закритого типу «Укркомплектмонтажналагоджування»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване виробничо наукове підприємство «Київпроменерго» про стягнення 75000,74 грн. заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору субпідряду № 13/002/СП від 19 вересня 2005 року не оплатив в повному обсязі виконані будівельно монтажні роботи по котельній та зовнішньому газопроводу до неї на території електродепо «Харківське» Сирецько Печерської лінії метрополітену в Дарницькому районі м. Києва, у звязку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 75000,74 грн.

Ухвалою від 06.12.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 20.12.2010 року.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.12.2010 року подав завірену копію статуту та подав клопотання відповідно до якого просив суд відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні 20.12.2010 року представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали про порушення провадження, яке суд розглянув та задовольнив.

Також, в судовому засіданні 20.12.2010 року представник позивача подав заяву про зміну предмету позову щодо збільшення позовних вимог, відповідно до якої окрім суми основного боргу додатково просив суд стягнути з відповідача 41616,87 грн. інфляційних втрат та 6663,65 грн. 3% річних.

Суд розглянув та відмовив позивачу в прийнятті вищезазначеної заяви, оскільки відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тобто, під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітись заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві.

Ретельно дослідивши зміст поданої заяви та оцінивши такий зміст з раніше заявленими позовними вимогами, суд встановив, що в поданій заяві про збільшення позовних вимог позивач додатково, крім суми основного боргу, просить ще стягнути інфляційні нарахування та 3% річних у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України, але зазначені вимоги позивачем раніше не заявлялись. Суд відзначає, що неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, про які не йшлося в позовній заяві, крім того поданою заявою позивач одночасно змінює як предмет позову так і його підстави.

Зазначена правова позиція підтверджується роз'ясненням президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, з наступними змінами і доповненнями та інформаційним листом Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. N 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році».

У звязку з невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження в частині подання витребовуваних документів, ухвалою від 20.12.2010 року розгляд справи було відкладено на 28.01.2011 року.

В судовому засіданні 28.01.2011 року представник позивача подав письмові пояснення по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.01.2011 року підтримав поданий через канцелярію суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечував та підтримав раніше подане клопотання про застосування строку позовної давності.

В судовому засіданні 28.01.2011 року судом оголошено перерву до 31.01.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 31.01.2011 року подав уточнення до письмових пояснень по справі.

В судовому засіданні представник позивача, також заявив усне клопотання про застосування до відповідача відповідальності передбаченої пунктом 5 частини 1 статті 83 ГПК України за невиконання вимог ухвали суду.

Згідно п. 5 ч. 1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для застосування зазначеної відповідальності.

Представник відповідача в судовому засіданні 31.01.2011 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 31.01.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2005 року між Акціонерним товариством закритого типу «Укркомплектмонтажналагоджування», іменоване надалі «Виконавець»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване виробничо наукове підприємство «Київпроменерго», іменоване надалі «Замовник»(відповідач) був укладений договір субпідряду № 13/002/СП (далі Договір), відповідно до пункту 1.1 якого предметом даного Договору є виконання виконавцем будівельно монтажних робіт по котельній та зовнішньому газопроводу до неї на території електродепо «Харківське»Сирецько Печерської лінії метрополітену в Дарницькому районі м. Києва.

Відповідно до пункту 2.1 Договору вартість робіт по даному Договору визначається протоколом погодження динамічної договірної ціни (додаток № 1 до Договору) та орієнтовно складає 420000,00 грн., крім того ПДВ 20% - 84000,00 грн. Остаточна вартість робіт 504000,00 грн. Остаточна сума уточнюється після затвердження проектно кошторисної документації, розробленої на стадії «Робоча документація».

Згідно з пунктом 3.1 Договору оплата по Договору проводиться поетапно згідно з графіком виконаних робіт.

Пунктом 3.2 Договору сторони узгодили, що подальший розрахунок за виконані роботи по кожному етапу замовник проводить щомісячно згідно підписаних актів виконаних робіт по ф. КБ № 2-в та довідки ф. КБ № 3 за вирахуванням авансу, що враховується пропорційно вартості етапу від вартості робіт по Договору, протягом 15-ти днів після їх підписання.

Відповідно до пункту 4.1 Договору строки виконаних робіт за даним Договором встановлюються згідно з календарним планом робіт (додаток №2 до Договору).

Згідно з пунктом 12.6 Договору цей Договір набирає чинності з дня його підписання повноважними представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

На виконання умов Договору позивач виконав будівельно монтажні роботи по котельній та зовнішньому газопроводу до неї на території електродепо «Харківське»Сирецько Печерської лінії метрополітену в Дарницькому районі м. Києва на загальну суму 1105064,40 грн., що засвідчується актами приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в № 1 за листопад 2005 року на суму 211033,20 грн., № 2 за листопад 2005 року на суму 53054,40, № 1 за травень 2007 року на суму 68240,40 грн., № 2 за травень 2007 року на суму 78514,80 грн., № 3 за червень 2007 року на суму 61012,80 грн., № 4 за червень 2007 року на суму 92193,60 грн., № 5 за червень 2007 року на суму 152330,40 грн., № 6 за липень 2007 року на суму 98251,20 грн., № 7 за серпень 2007 року на суму 96612,00 грн., № 8 за вересень 2007 року на суму 30312,00 грн., № 9 за листопад 2007 року на суму 7916,40 грн., № 10 за вересень 2007 року на суму 130038,00 грн., № 11 за листопад 2007 року на суму 25555,20 грн. та довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3 за листопад 2005 року на суму 211033,20 грн., за листопад 2005 року на суму 53054,40 грн., за травень 2007 року на суму 68240,40 грн., за травень 2007 року на суму 78514,80 грн., за червень 2007 року на суму 61012,80 грн., за червень 2007 року на суму 92193,60 грн., за червень 2007 року на суму 152330,40 грн., за липень 2007 року на суму 98251,20 грн., за серпень 2007 року на суму 96612,00 грн., за вересень 2007 року на суму 30312,00 грн., за листопад 2007 року на суму 7916,40 грн., за вересень 2007 року на суму 130038,00 грн., за листопад 2007 року на суму 25555,20 грн.

В свою чергу, відповідач за виконані роботи розрахувався на загальну суму 1030063,66 грн., що підтверджується банківськими виписками від 20.09.2005 року на суму 50000,00 грн., від 24.10.2005 року на суму 100 000,00 грн., від 30.11.2005 року на суму 25000,00 грн., від 19.01.2006 року на суму 5000,00 грн., від 16.04.2007 року на суму 50000,00 грн., від 18.04.2007 року на суму 30000,00 грн., від 18.04.2007 року на суму 70000,00 грн., від 24.04.2007 року на суму 70000.00 грн., від 10.05.2007 року на суму 10000,00 грн., від 22.05.2007 року на суму 35000,00 грн., від 25.05.2007 року на суму 50000,00 грн., від 26.06.2007 року на суму 40000,00 грн., від 09.07.2007 року на суму 50000,00 грн., від 17.07.2007 року на суму 30000,00 грн., від 27.07.2007 року на суму 40000,00 грн., від 27.07.2007 року на суму 60000,00 грн., від 16.08.2007 року на суму 32103.66 грн., від 16.08.2007 року на суму 40000,00 грн., від 20.08.2007 року на суму 20000,00 грн., від 22.08.2007 року на суму 150000,00 грн., від 05.11.2007 року на суму 30312,00 грн., від 25.12.2007 року на суму 42648,00 грн., в результаті чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 75000,74 грн.

29 червня 2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 55, відповідно до якої просив останнього провести розрахунки згідно укладеного між сторонами Договору, що засвідчується фіскальним чеком № 7790 від 29.06.2010 року, яка була вручена відповідачу 30.06.2010 року, на доказ чого надано повідомлення про вручення поштового відправлення, однак вищезазначена вимога залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 75000,74 грн.

В свою чергу, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що позивач пропустив строк позовної давності, про застосування якої відповідач подав відповідне клопотання.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини 5 статті 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Згідно з частиною 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Однак, вищезазначені заперечення відповідача судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Зазначена заборгованість виникла на підставі трьох останніх актів приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2007 року на суму 7916,40 грн., за листопад 2007 року на суму 25555,20 грн. та за вересень 2007 року на суму 130038,00 грн.

Пунктом 3.2 Договору сторони узгодили, що подальший розрахунок за виконані роботи по кожному етапу замовник проводить щомісячно згідно підписаних актів виконаних робіт по ф. КБ № 2-в та довідки ф. КБ № 3 за вирахуванням авансу, що враховується пропорційно вартості етапу від вартості робіт по Договору, протягом 15-ти днів після їх підписання.

01.12.2010 року позивач звернувся з позовом про стягнення решти непогашеної заборгованості.

Тобто, строк позовної давності по актах за листопад 2007 року на суму 33471,60 грн. не пропущено, так як він закінчувався 16.12.2010 року, а щодо заборгованості по акту за вересень 2007 року, слід зазначити, що 26.12.2007 року відповідач сплатив частину заборгованості на суму 42648,00 грн. за виконані роботи вказавши «Призначення платежу»- часткова оплата за виконані роботи згідно договору №13/002-СП від 19.09.2005 року.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Таким чином, з 26.12.2007 року строк позовної давності було перервано і він розпочався знову.

Враховуючи дату подачі позову, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 75000,74 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване виробничо наукове підприємство «Київпроменерго»(місцезнаходження: 03142, м. Київ, вул. Доброхотова, 5-А, код ЄДРПОУ 31752994) на користь Акціонерного товариства закритого типу «Укркомплектмонтажналагоджування»(місцезнаходження: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, б. 12, кв. 109, код ЄДРПОУ 00472791) 75 000 (сімдесят пять тисяч) грн. 74 коп. - основного боргу, 750 (сімсот пятдесят) грн. 01 - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

08.02.2011 року