Рішення № 137246519, 08.06.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/20179/25

Провадження № 2-о/357/66/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 червня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Орєхова О. І. ,

за участі секретаря Кича М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за правилами окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_4 , Білоцерківська міська територіальна громада, в особі Білоцерківської міської ради, Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2025 року, адвокат Олійник Інна Станіславівна, яка діє в інтересах заявників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою, заінтересовані особи: ОСОБА_4 , Білоцерківська міська територіальна громада, в особі Білоцерківської міської ради, Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення ( а. с. 1-5 ).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2025 ( а. с. 64-65 ) головуючим суддею визначено Орєхова О.І. та матеріали передані для розгляду.

За відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу ( ч. 1 ст. 187 ЦПК України ).

Ухвалою судді від 18 грудня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_4 , Білоцерківська міська територіальна громада, в особі Білоцерківської міської ради, Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення. Постановлено проводити розгляд справи в порядку окремого провадження. Призначено справу до судового розгляду в судове засідання на 04 лютого 2026 року. Одночасно витребувано у Філії № 2 Київського обласного державного нотаріального архіву завірені належним чином копії документів, на підставі яких державним нотаріусом Білоцерківської державної нотаріальної контори Дворко Т.Г. було посвідчено Договір купівлі-продажу квартири від 04.05.2021 за реєстровим № 2-1169, та примірник вищевказаного Договору купівлі-продажу квартири ( а. с. 69-70 ).

21.01.2026 судом отримано лист від Філії № 2 Київського обласного державного нотаріального архіву, зареєстрований за вх. № 3848 з інформацією на виконання ухвали суду ( а. сю. 81 ).

Ухвалою від 22.01.2026 виправлено описку в ухвалі від 18.12.2025 ( а. с. 83-84 ).

16.02.2026 судом отримано від Філії № 2 Київського обласного державного нотаріального архіву документи на виконання ухвали судді, зареєстровано за вх. № 9966 ( а. с. 109, 110-113 ).

Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями представника заявників.

16.04.2026 судом отримано від представника заявників ОСОБА_5 уточнену заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, зареєстрована за вх. № 24243.

Вказана уточнена заява обґрунтована наступним.

Вони, ОСОБА_1 (надалі - заявник 1), ОСОБА_2 (надалі - заявник 2), ОСОБА_6 (надалі - заявник 3) є власниками квартири АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу квартири від 04 травня 2001 року, посвідченого державним нотаріусом Білоцерківської державної нотаріальної контори Дворко Т.Г., реєстровий номер договору 2-1169 (надалі -Договір купівлі-продажу квартири). Докази перейменування назви вулиці Чуйкова на Андрея Шептицького в місті Біла Церква додаються.

У 2025 році вони виявили, що при оформленні Договору купівлі-продажу квартири у тексті договору було допущено технічну помилку щодо номеру квартири, що є предметом купівлі-продажу за цим Договором, а саме - замість правильного номеру АДРЕСА_1 було помилково зазначено неправильний номер квартири « АДРЕСА_2 ».

Вони звернулись до Першої білоцерківської державної нотаріальної контори з проханням виправити описку в Договорі купівлі-продажу, на що отримали 21.04.2025 за вих. № 350/01-16 відмову, оскільки нотаріус, який вчинив помилку в тексті Договору купівлі-продажу квартири в Першій Білоцерківській державній нотаріальній конторі наразі не працює, а виправити таку помилку може лише нотаріус, який посвідчував договір.

Також з листа Першої Білоцерківської державної нотаріальної контори вбачається, що нотаріальні документи на підставі яких державним нотаріусом Дворко Т.Г. було посвідчено Договір купівлі-продажу квартири зберігаються у Філії № 2 Київського обласного державного нотаріального архіву. При укладенні зазначеного вище договору продавцем ОСОБА_4 нотаріусу було подано свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 , видане комунальною службою приватизації державного житлового фонду м. Біла Церква 23.09.1999 року на квартиру під АДРЕСА_1 , загальною площею 44,7 кв.м., зареєстроване в Білоцерківському міжміському бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 11100. Також продавцем було надано довідку-характеристику від 04.05.2001 року для відчуження квартири під АДРЕСА_1 .

Отже, можна зробити висновок, що 04.05.2001 року між продавцем ОСОБА_4 та заявниками 1,2,3 було укладено договір купівлі-продажу саме квартири під АДРЕСА_3 , а не під АДРЕСА_2 .

Отже, оскільки нотаріус Дворко Т.Г. Білоцерківської державної нотаріальної контри наразі не працює і тільки вона може виправити помилку у Договорі купівлі-продажу квартири, так як вона посвідчувала даний правочин, то їм було рекомендовано звернутись до суду за захистом своїх прав.

Таким чином, помилка в оригіналі правовстановлюючого документу на нерухоме майно не дозволяє заявникам реалізувати права на володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Просила встановити факт належності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 договору купівлі-продажу квартири, посвідченого державним нотаріусом Білоцерківської державної нотаріальної контори Дворко Т.Г. від 04.05.2001 року, зареєстрованого в реєстрі під № 2-1169, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 44,7 кв.м., житловою площею 30,30 кв.м. ( а. с. 146-151 ).

Розгляд справи 23.04.2026 було відкладено на 08.06.2026 для надання можливості учасникам справи подати свої пояснення, заперечення стосовно уточної заяви.

В судове засідання 08.06.2026 учасники справи не з`явились, представників не направили.

Так, 08.06.2026 судом отримано заяву від представника заявників Олійник І.С. ( а. с. 166 ), зареєстрована за вх. № 36911, в якій просила розглядати справу без участі представника заявників. Заяву ( уточнену ) про встановлення факту, що має значення підтримує в повному обсязі.

Заінтересовані особи Білоцерківська міська територіальна громада, в особі Білоцерківської міської ради, Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора в судове засідання своїх представників не направили, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи свідчать Довідки про доставку електронного документу у вигляді «Довідка про відкладення с-з» від 23.04.2026, яку доставлено 28.04.2026 ( а. с. 163, 165 ).

Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Згідно п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).

Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Вказаний висновок також узгоджується з правовою позицією щодо належного виклику учасника справи засобами електронної пошти, викладеною Верховним Судом у постановах від 01 червня 2022 року у справі № 761/42977/19 (провадження № 61-1933св22) та від 26 жовтня 2022 року у справі № 761/877/20 (провадження № 61-11706св21).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

На час розгляду справи заяв та клопотань від заінтересованих осіб Білоцерківської міської територіальної громади, в особі Білоцерківської міської ради та Першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори не надходило.

Заінтересована особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце слухання справи повідомлена належним чином через засоби оголошення.

Так, в матеріалах справи міститься оголошення, яке розміщено 24.04.2026, яким Білоцерківський міськрайонний суд Київської області викликав ОСОБА_4 у справі про встановлення факту, що має значення у якості заінтересованої особи на 15:30 год. 08.06.2026 за адресою: м. Біла Церква, вул. Волонтерська, 7 ( а с. 162 ).

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно ( ч. 5 ст. 128 ЦПК України ).

Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) ( ч.ч. 11, 12 ст. 128 ЦПК України ).

Вказане оголошення будо здійснено судом з урахуванням того, що неодноразові виклики ОСОБА_4 залишилися без результату, оскільки на адресу суду поверталися поштові конверти без вручення, в яких працівниками пошти зазначалося причина повернення без вручення, як за закінченням терміну зберігання так і адресат відсутній за вказаною адресою.

Тобто, суд здійснював всі заходи для належного сповіщення заінтересовану особу ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

В свою чергу, сторона заявника скористувалася вимогами ч. 3 ст. 211 ЦПК України.

Неявка учасника справи, який належним чином повідомлений про місце, дату і час судового засідання і від якого не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, не перешкоджає його розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, у відповідності до вищезазначеної норми, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З огляду на зазначене суд не вбачає перешкод у судовому розгляді справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якому розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Частиною 2 статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого поряду їх встановлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Як вбачається з Витягів з Реєстру територіальної громади ( а. с. 13, 16, 19 ), заявники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_4 .

Тому, дана справа з урахуванням положень ч. 1 ст. 316 ЦПК України підсудна Білоцерківському міськрайонному суду Київської області.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі - постанови Пленуму) із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Судом встановлені наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що свідчить наявне в матеріалах справи свідоцтво про народження останньої ( а. с. 20 ).

Відповідно до свідоцтва про шлюб від 07.08.2015, ОСОБА_8 уклала шлюб з ОСОБА_9 , прізвище після державної реєстрації шлюбу чоловіка та дружини ОСОБА_10 ( а. с. 21 ).

04 травня 2001 року було укладеного Договір купівлі-продажу квартири між ОСОБА_4 , яка мешкає в АДРЕСА_4 , іменована надалі, як «Продавець» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які діють від свого імені там від імені своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , іменовані, як «Покупець», де «Продавець» продав «Покупцеві» належну «Продавцю» на праві власності квартиру під АДРЕСА_2 ( а. с. 22 ).

До матеріалів справи додано Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 , складений 22.02.1999, в якому заначено попереднього власника ОСОБА_4 ( свідоцтво № НОМЕР_1 від 23.03.1999 ), новими власниками вказані заявники на підставі договору купівлі-продажу від 04.05.2001 ( а. с. 23-25).

Додано будинкову книгу для прописки громадян, що проживають в будинку АДРЕСА_4 ( а. с. 26-27 ), в якій міститься інформація ( запис ) про те, що ОСОБА_4 виписалась з квартири у 2001 році, а заявники 08.08.2001 року прописались в даній квартирі, що підтверджується Витягами з Реєстру територіальної громади ( а. с. 13, 16, 19 ).

Заявники вказували, що у 2025 році вони виявили, що при оформленні Договору купівлі-продажу квартири у тексті договору було допущено технічну помилку щодо номеру квартири, що є предметом купівлі-продажу за цим Договором, а саме - замість правильного номеру АДРЕСА_1 було помилково зазначено неправильний номер квартири « АДРЕСА_2 ».

Як встановлено, заявники звернулись до Першої білоцерківської державної нотаріальної контори з проханням виправити описку в Договорі купівлі-продажу, на що отримали 21.04.2025 року за вих. № 350/01-16 відмову, оскільки нотаріус, який вчинив помилку в тексті Договору купівлі-продажу квартири в Першій білоцерківській державній нотаріальній конторі наразі не працює, а виправити таку помилку може лише нотаріус, який посвідчував договір ( а. с. 28-29 ).

Також з листа Першої білоцерківської державної нотаріальної контори вбачається, що нотаріальні документи на підставі яких державним нотаріусом ОСОБА_11 було посвідчено Договір купівлі-продажу квартири зберігаються у Філії № 2 Київського обласного державного нотаріального архіву. При укладенні зазначеного вище договору продавцем ОСОБА_4 нотаріусу було подано свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 , видане комунальною службою приватизації державного житлового фонду м. Біла Церква 23.09.1999 року на квартиру під АДРЕСА_1 загальною площею 44,7 кв.м., зареєстроване в Білоцерківському міжміському бюро технічної інвентаризації за реєстровим №11100. Також продавцем було надано довідку-характеристику від 04.05.2001 року для відчуження квартири під АДРЕСА_1 .

Окрім цього, КП КОР «Київське обласне БТІ» листом від 01.08.2025 № БЦ 2635/1 повідомляє про те, що відповідно до паперових носіїв станом до 01.01.2013 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Білоцерківської державної нотаріальної контори 04.05.2001 року за № 2-1169), реєстрова книга № 98, реєстровий №11100).

Також КП КОР «Київське обласне БТІ» повідомляє, що номер квартири « АДРЕСА_5 » в даному договорі вказано помилково, фактично це «квартира АДРЕСА_3 » та надає завірену належним чином ксерокопію права власності попереднього власника даної квартири, а саме свідоцтво про право власності, видане виконкомом Білоцерківської міської ради народних депутатів Київської області 23.03.1999 року за № 26117 ( а. с. 30, 31 ).

Згідно рішення Білоцерківської міської ради Київської області № 81-07-VII від 18.02.2016 ( а. с. 35 ) та рішення Білоцерківської міської ради Київської області № 153-10- VII від 05.05.2016 ( а. с. 36 ), перейменовано АДРЕСА_6 на ОСОБА_12 .

Заявниками до матеріалів справи надано листи від різних організацій на оплату комунальних послуг по квартирі АДРЕСА_1 , в яких зазначено особистий рахунок, відкрито на ім`я ОСОБА_1 , а також квитанції про їх оплату ( а. с. 38-60).

Крім того, на виконання ухвали судді щодо надання копії документів, на підставі яких державним нотаріусом Дворко т.Г. було посвідчено договір купівлі-продажу квартири від 04.05.2001 за реєстровим № 2-1169, надано державним нотаріусом Юрієм Селецьким оригінал договору купівлі-продажу від 04.05.2001 року квартири АДРЕСА_2 , яка відчужена ОСОБА_4 ( а. с. 110 ), копію свідоцтва на право власності на житло № НОМЕР_1 від 23.03.1999, де комунальна служба приватизації державного житлового фонду м. Біла Церква посвідчує, що квартира АДРЕСА_1 дійсно належить на праві особистої власності ОСОБА_4 ( а. с. 111 на звороті ), копію довідки-характеристики від 04.05.2001, яка видана ОСОБА_4 для відчуження квартири АДРЕСА_1 ( а. с. 112 ) та копію довідки від 05.05.2001, якою Білоцерківська державна нотаріальна контора повідомляє, що згідно єдиного реєстру заборон квартира за адресою: АДРЕСА_4 власником якої є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 під забороною не перебуває ( а. с. 113 ).

Звертаючись з даним позовом, заявники зазначали про те, що помилка в оригіналі правовстановлюючого документу на нерухоме майно не дозволяє заявникам реалізувати права на володіння, користування та розпорядження своїм майном, вони не можуть внести відомості про державну реєстрацію права власності на їх нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, як таке, що виникло та було зареєстроване в установленому порядку до 01 січня 2013, а також у подальшому вчинити дії щодо відчуження свого майна.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» убачається, при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 315 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, в порядку встановленому ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Правовстановлюючий документ документ, який посвідчує правовий зв`язок конкретного майна з особою його власника та складений у порядку, передбаченому законодавством. Це може бути державний акт на право власності на земельну ділянку, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, трудова книжка, цивільно-правовий договір тощо.

З наявних та досліджених судом матеріалів справи вбачається, що дійсно при посвідченні державним нотаріусом Дворко Т.Г. договору купівлі-продажу від 04.05.2001, в тексті договору було допущено технічну помилку щодо номеру квартири, замість правильного номеру 71, зазначено № НОМЕР_5 , оскільки документи які надавалися нотаріусу для вчинення вказаної угоди, стосувалися саме продажу квартири АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності ОСОБА_4 та яку остання виявила бажання відчужити.

Тому, досліджуючи наявні в матеріалах справи докази, суд достовірно встановив факт належності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 договору купівлі-продажу квартири, посвідченого державним нотаріусом Білоцерківської державної нотаріальної контори Дворко Т.Г. від 04.05.2001 року, зареєстрованого в реєстрі під № 2-1169, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 44,7 кв.м., житловою площею 30,30 кв.м.

Встановлення факту належності правовстановлюючого документу необхідно заявникам для реалізації права на володіння, користування та розпорядження своїм майном.

З наведених вище обставин, враховуючи, що заявники позбавлені можливості внесення виправлень, оскільки таке звернення до Першої білоцерківської державної нотаріальної контори залишилося без задоволення, тобто, в інший спосіб вони позбавлені можливості захистити своє право, тому необхідно дійти висновку про наявність підстав для захисту їх прав у судовому порядку.

Положеннями ст. ст. 80, 81 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка дали підстави для висновку, що вимоги заявників знайшли своє підтвердження, тому, з метою захисту їх особистих прав, суд встановив факт належності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 договору купівлі-продажу квартири, посвідченого державним нотаріусом Білоцерківської державної нотаріальної контори Дворко Т.Г. від 04.05.2001 року, зареєстрованого в реєстрі під № 2-1169, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 44,7 кв.м., житловою площею 30,30 кв.м., що в свою чергу надасть можливість заявникам реалізувати своє право на володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи, що встановлення факту належності правовстановлюючого документу, який просить встановити заявник є юридичним, оскільки від його встановлення залежить виникнення особистих прав заявника, а чинним законодавством не передбачений інший порядок його встановлення, він не пов`язаний з наступним вирішенням спору про право та встановлення його іншим шляхом неможливе, у зв`язку з чим заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 3, 4, 13, 89, ст. 211, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 263-265, 273, 293, 294, 315, 316, 353-355 ЦПК України, п.п.1, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі - постанови Пленуму) із змінами та доповненнями від 25.05.1998, суд,

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_4 , Білоцерківська міська територіальна громада, в особі Білоцерківської міської ради, Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 договору купівлі-продажу квартири, посвідченого державним нотаріусом Білоцерківської державної нотаріальної контори Дворко Т.Г. від 04.05.2001 року, зареєстрованого в реєстрі під № 2-1169, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 44,7 кв.м., житловою площею 30,30 кв.м.

Судові витрати віднести за рахунок заявників.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( адреса реєстрації: АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

Заявник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 );

Заявник: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_4 );

Заінтересована особа: ОСОБА_4 ( остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_7 );

Заінтересована особа: Білоцерківська міська територіальна громада, в особі Білоцерківської міської ради ( адреса місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 15, ЄДРПОУ: 26376300 );

Заінтересована особа: Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора ( адреса місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Банкова, буд. 5, ЄДРПОУ: 02884305 ).

Повне судове рішення складено 08 червня 2026 року.

Суддя О. І. Орєхов