Рішення № 137246412, 09.06.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1524/25

Номер провадження 2/289/604/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді - Кириленка О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Науменко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Радомишльської міської ради Житомирської областіпро встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із заявою, в якій просить суд встановити факт його постійного проживання на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 разом з матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір ОСОБА_2 . При зверненні позивача до нотаріуса, останній відмовив у видачі свідоцтва на спадкове майно після смерті матері у зв`язку з тим, що не доведено факту прийняття спадщини після смерті останньої, а до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини позивач не звертався. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду за встановленням факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, який необхідний для оформлення позивачеві спадкових прав після смерті матері.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про день час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, однак позивач та представник відповідача звернулись до суду з заявами, в яких просили суд провести розгляд справи без їх участі.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі учасників справи.

Розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками є батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_2 (а.с. 6).

ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивача померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 16.07.2019 (а.с. 7).

Згідно довідки виданої Осичківським старостинським округом Радомишльської міської ради Житомирського району Житомирської області від 25.03.2025 за №04-04/12/195 ОСОБА_2 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована та постійно проживала по АДРЕСА_1 . Крім померлої в цьому жилому будинку разом з нею фактично проживав без реєстрації син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7 А). Аналогічне підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 09.06.2026, який є сусідом померлої ОСОБА_2 (а.с. 35).

Нотаріус надав роз`яснення позивачеві, згідно якого не можливо видати свідоцтва про право на спадщину на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що позивачем не доведено факту прийняття спадщини після смерті матері (а.с. 8).

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.ч. 1, 6 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

Частиною 3 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно роз`яснень викладених у п.п. 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах спадкування» №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Суд враховує правову позицію Касаційного цивільного суду Верховного суду від 10.01.2019 у справі № 484/747/17 (номер в ЄДРСР 79161670) та підтримується у Постановах КЦС ВС від 01.07.2020 у справі № 222/1109/17 (номер в ЄДРСР - 90202225), від 22.09.2021 у справі № 227/3750/19 (номер в ЄДРСР 100063130) та інших.

Відповідно до цієї правової позиції, відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем.

Надавши тлумачення частині третій статті 1268 ЦК України. Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18) зазначив, що вона вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного. Отже, під час вирішення питання, чи прийняли спадкоємці спадщину у порядку частини третьої статті 1268 ЦК України, суди першої та апеляційної інстанцій мають досліджувати та встановлювати фактичне місце проживання спадкодавця на момент смерті та фактичне місце проживання його спадкоємців.

Цю правову позицію підтримав КЦС ВС у постанові від 24.08.2022 у справі №538/2344/20.

Враховуючи те, що від встановлення судом факту спільного постійного проживання позивача зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, залежить реалізація позивачем свого права на спадкування, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, як обґрунтованих та доведених належним чином.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 258-259, 263-268, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Радомишльської міської ради Житомирської області (місцезнаходження: вул. Соборний майдан, буд. 12, м. Радомишль, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12201, код ЄДРПОУ 25923935) про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини задовольнити.

Встановити факт постійного проживання на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Олег КИРИЛЕНКО