Рішення № 137246223, 09.06.2026, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/984/26

Провадження №2/283/1059/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2026 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Хомич В.М., секретар судового засідання Ільніцька С.В.,розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» Усенко М.І. звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого зазначив, що 19.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит», правонаступником всіх прав та обов`язків якого за договором факторингу №12122023 від 12.12.2023 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №25693-07/2023, за умовами якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 7000 грн на умовах строковості, платності та поворотності. Умовами договору передбачено, що він набирає чинності з моменту укладення в електронній формі, а права і обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання ЕЦП одноразовим ідентифікатором.

Через неналежне виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору станом на день звернення з позовом сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 57148 грн, які позивач просить стягнути з відповідача разом із судовими витратами.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 30.04.2026 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження. Визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 11 годину 30 хвилин 09.06.2026. Задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

19.05.2026 та 02.06.2026 від АТ КБ «Приватбанк» до суду надійшли витребувані докази.

26.05.2026 до суду надійшов відзив на позов.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, 25.05.2026 звернувся з клопотанням, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі; не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, у відзиві просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Суд відповідно до ст. 247 ЦПК України розглядає справу у судовому засіданні за відсутності позивача і відповідача без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позиція відповідача

Відповідач звернувся до суду із відзивом, в якому вказав, що не заперечує факту укладення кредитного договору №25693-07/2023 від 19.07.2023 з ТОВ «Аванс Кредит» та отримання коштів у розмірі 7000 грн. Проте зазначив, що позовні вимоги в частині заявленого розміру процентів та судових витрат є необґрунтованими та такими, що підлягають суттєвому зменшенню. Розмір процентів більше ніж у сім разів перевищує суму отриманого кредиту. Такі нарахування суперечать основним принципам цивільного законодавства України, а саме: принципу добросовісності; принципу розумності; принципу справедливості. Відсутній детальний та належний розрахунок заборгованості. У зв`язку з чим просив позов ТОВ «ФК «Кредит Капітал»» задовольнити частково, відмовити у стягненні неспівмірної та необґрунтованої частини процентів, зменшити загальний розмір заборгованості до співмірної та справедливої суми в межах 1200015000 грн та зменшити витрати на професійну правничу допомогу до 1000 грн.

Встановлені судом обставини.

19.07.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №25693-07/2023 в електронній формі, відповідно до умов якого відповідач отримав кошти в розмірі 7000 грн, строк кредиту 360 днів, проценти за користування кредитом за стандартною процентною ставкою 1,99% в день, що становить 726,35% річних. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою дорівнює 39279,81 % річних. Загальні витрати за кредитом 50148 грн. Орієнтована загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 57148 грн. Договір підписано одноразовим ідентифікатором W2901 (а.с.20-24). Додатком до кредитного договору є Графік платежів (а.с.25-26). Відповідачем також підписано паспорт споживчого кредиту (а.с.16-18).

Кредитні кошти були перераховані 19.07.2023 на платіжну картку відповідача, що підтверджено листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (а.с.28) та випискою АТ КБ «Приватбанк» (а.с.58-59).

12.12.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 12122023, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги за вказаним кредитним договором (а.с.33-38), про що свідчить витяг з Реєстру боржників (а.с.39).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором у ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитом в сумі 57148 грн, з яких: 7000 грн заборгованість за сумою кредиту; 50148 грн заборгованість за процентами (а.с.29-33).

16.04.2026 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило відповідачу претензію, у якій повідомило про наявність договору відступлення прав вимоги та необхідність сплати заборгованості за кредитом (а.с.40 зворот).

Оцінка аргументів сторін та норми права, застосовані судом

Між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст.202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ст. 207 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Як встановлено судом, кредитний договір між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на офіційному сайті за адресою https://avans.credit/ та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Підписання кредитного договору електронним підписом свідчить про те, що відповідач ознайомився з умовами договорів, правилами надання грошових коштів у позику та прийняв запропоновані умови.

Зазначених обставин відповідач не заперечує.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору.

Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг. За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України).

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватись, зокрема внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни; б) дарування; в)факторингу,- постанова Верховного суду від 07.10.2018 по справі №243/11704/15-ц.

Статтею 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Зокрема, частина «у будь-який передбачений договором спосіб» у визначенні поняття договору факторингу свідчить про те, що оплата договору факторингу не є імперативною нормою. Таким чином сторони можуть самостійно встановлювати строки для проведення оплати й даний факт не взаємопов`язаний з предметом договору та переходом права вимоги. Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справ № 906/1174/18. а саме, що ознаками договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Щодо нарахування процентів, суд зазначає наступне.

За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за строкове користування кредитом, договором не передбачено.

За користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована. Процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.2 цього Договору (360 днів). Клієнт зобов`язується сплачувати проценти - кожні 25 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору (а.с.25-26).

З досліджених доказів, що надані позивачем, судом встановлено, що кредитодавцем нараховувались проценти за користування кредитними коштами у розмірі 1,99 % від суми кредиту за кожен день користування протягом строку, на який надано кредит (7000 грн*1,99%/100=139,30 грн *360 днів = 50148 грн), що відповідає умовам договору (а.с. 29-30, 31-33).

Відповідач не виконував взяті на себе зобов`язання та не сплачував борг взагалі, що підтверджено відповідачем у відзиві.

Жодних доказів, які б спростовували суми заборгованості відповідачем суду не надано, свій розрахунок не наведений, судово-економічна експертиза у справі за клопотанням відповідача не призначалась. Тобто, відповідач не спростував докази, надані позивачем щодо цього факту.

Отже, нарахування процентів повністю обґрунтовано та не суперечить умовам договору, з якими відповідач ознайомився до їх укладення, та підписав електронним одноразовим ідентифікатором, підтвердивши та погодившись з їх умовами.

На доводи відповідача у відзиві щодо зменшення процентів, які підлягають стягненню з відповідача, до співмірного з сумою кредиту розміру, суд зауважує наступне.

Так, проценти, які є предметом даного спору, нараховані первісним та новим кредиторами в межах строку дії кредитного договору на підставі частини першої статті 1048 ЦК України за правомірне користування ОСОБА_1 кредитними коштами та не є процентами в розумінні положень частини другої статті 625 ЦК України, які нараховуються за порушення боржником зобов`язань щодо повернення коштів після завершення строку кредитування, тобто за неправомірне користування кредитними коштами (поза межами строку дії кредитного договору), відтак доводи відповідача, що суд має право зменшити загальний розмір процентів не грунтується на вимогах закону.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «ФК «Кредит Капітал» є новим кредитором за договором про надання фінансового кредиту № 25693-07/2023 від 19.07.2023. Відповідач не дотримався умов, передбачених вказаним договором, та допустив заборгованість, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме: сплачений позивачем судовий збір.

Щодо вимоги про стягнення правової допомоги суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за частиною 3 статі 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом статті 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами статті 141 ЦПК України визначено: розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд звертає увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, тому обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повинен надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.

Частиною 3 статті 141 ЦПК України закріплено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі №755/9215/15-ц.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено: договір про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025 укладеного між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (як клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Апологет» (виконавець), відповідно до якого клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором; акт №35 наданих послуг від 10.04.2026, з якого вбачається, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» погодило надання юридичних послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості із ОСОБА_1 ; детальним описом надання послуг до акту (усна консультація клієнта, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції клієнта у справі, складання позовної заяви, подання заяви до суду) (а.с.43-44).

З огляду на зазначені норми права, встановлені обставини справи, наявність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу, суд дійшов переконання, що вимоги про відшкодування витрат позивача на правничу допомогу підлягають частковому задоволенню з огляду на те, що категорія справи є малозначною, судова практика сталою, безпосередньої участі представника позивача у судовому засіданні не було.

Керуючись ст. ст. 77-81, 83, 89, 95, 141, 263-265, 273, 279, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, заборгованість за договором № 25693-07/2023 від 19.07.2023 у розмірі 57148 (п`ятдесят сім тисяч сто сорок вісім) гривень, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення (складення).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 09.06.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236, р/р НОМЕР_2 в АТ «Креді Агріколь Банк».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя В. М. Хомич