Ухвала суду № 137245894, 04.06.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/951/17

4-с/295/57/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

в складі: головуючого судді Лєдньова Д.М.

при секретарі - Желєвій Т.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Дмитрієва Жанна Анатоліївна, інші особи: приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Белан Ігор Васильович, Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», на рішення приватного виконавця,-

встановив:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на рішення приватного виконавця, у якій зазначила, що рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 17.05.2022 року ухвалено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 27.07.2005 року, що утворилась станом на 15.11.2016 року, в сумі 21 099,81 долари США; стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 4074,90 грн. з кожного.

На виконання рішення Богунського районного суду м. Житомира від 17.05.2022 року по справі було видано виконавчий лист, який, у свою чергу, до середини квітня 2026 року перебував на виконанні у Богунському відділі державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

В квітні 2026 року заявнику стало відомо про те, що 24.04.2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Беланом І.В. на підставі розгляду заяви стягувача про примусове виконання винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 заборгованості, розмір якої станом на дату відкриття становить 21 099,81 долари США, що по офіційному курсу НБУ складає 927 150,97 грн.

Заявник вказує, що в порушення вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копія постанови про відкриття виконавчого провадження не направлялась їй рекомендованим поштовим відправленням, відповідний документ учасником не отримувався.

Крім того, виконавчий лист, який надійшов до виконання приватному виконавцю, має відмітку, зроблену державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про те, що залищок боргу за цим виконавчим листом становить 768 126,52 грн.

При цьому, постанова про відкриття виконавчого провадження винесена про стягнення боргу у сумі 927 150,97 грн., що, на думку заявника, призвело для подальшого порущення чинного законодавства, а саме винесення постанова про стягнення з боржника основної винагороди, яка стягується у порядку, визначеному для стягнення виконавчого збору, у сумі 2 109,98 доларів США, що перевищує 10% від суму боргу за виконавчим листом станом на 24.04.2026 року.

Заявник додатково звертає увагу на тому, що приватним виконавцем Беланом І.В. не прийнято до уваги відомості про прізвище особи, оскільки заявник є « ОСОБА_5 », а у виконавчому листі йдеться про стягнення боргу з ОСОБА_6 . За твердженням учасника, вказане свідчить про нез`ясування обставин, значимих для провадження виконавчих дій.

З огляду на викладене, особа просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.04.2026 року та постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 24.04.2026 року, винесені приватим виконавцем виконавчого округу Житомирської області Беланом 1. В. по виконавчому провадженню № 80849064.

Ухвалою суду від 19.05.2026 року скаргу прийнято в провадження.

Приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Беланом І.В. подано заперечення, в яких відповідний учасник зазначає про направлення на адресу ОСОБА_7 , зазначену у виконавчому документі, рекомендованого листа з постановою про відкриття виконавчого провадження.

Приватний виконавець звертає увагу, що сума заборгованості за вищевказаним виконавчим документом визначена в іноземній валюті, а саме доларах США, а не в національній валюті України гривнях, при цьому, матеріли скарги не містять будь-яких доказів на підтвердження сплати боргу або його частини на користь стягувача.

За твердженням виконавця, оскільки ні державний, ні приватний виконавець не мають згідно чинного законодавства України права змінювати самостійно спосіб виконання рішення суду за виконавчим документом, в тому ж числі, валюту в якій стягується заборгованість, записи про будь-які залишки заборгованості в гривнях могли стосуватись виконавчого збору та/або витрат виконавчого провадження.

У свою чергу, в заяві стягувача про відкриття виконавчого провадження не вказано суми надходжень за виконавчим документом.

Виконавець наголошує, що зміна прізвища фізичної особи в силу положень чинного законодавства України не тягне за собою припинення відповідної фізичної особи чи її цивільних зобов`язань, а виконавче провадження відкрите у відповідності до відомостей, наявних у виконавчому документі виконавчому листі №295/951/17, виданого Богунським районним судом міста Житомира та РНОКПП особи.

Посилаючись на відповідні обставини, приватний виконавець просить відмовити у задоволенні скарги.

В судовому засіданні представник заявника, приватний виконавець підтримали наведені вимоги та заперечення з підстав, викладених у письмових заявах по суті скарги.

Представник стягувача просив відмовити у задоволенні скарги.

Судом встановлено наступні обставини.

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 17.05.2022 року ухвалено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 27.07.2005 року, що утворилась станом на 15.11.2016 року, в сумі 21 099,81 долари США; стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 4074,90 грн. з кожного.

На виконання рішення суду 08.09.2022 року видано виконавчий лист.

З дослідженої в судовому засіданні копії виконавчого листа слідує, що виконавчий документ має печатку Богунськоого відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) з приміткою про залишок боргу 768 126,52 грн.

Судом встановлено, що за результатом розгляду заяви АТ КБ «ПриватБанк» про примусове виконання виконавчого листа № 295/951/17, виданого 08.09.2022 року Богунським районним судом м. Житомира, приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Беланом І.В. 24.04.2026 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 880848064).

За змістом оскаржуної постанови передбаченим до виконання є рішення суду про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 27.05.2005 року, що утворилась станом на 15.11.2016 року, в сумі 21 099,81 долари США.

Згідно постанови станом на дату відкриття 21 099,81 долари США по офіційному курсу НБУ становить 927 150,97 грн.

В цей же день приватним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди на суму 2109,98 долари США.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII в редакції змін, внесених Законом України № 4833-IX від 07.04.2026, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України, статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України № 1404-VIII).

Судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом (стаття 447 ЦПК України).

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (статті 447-1 ЦПК України).

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (частина друга статті 451 ЦПК України).

При вирішенні питання грунтовності заявлених у скарзі вимогах суд, крім іншого, керується традиційним в доктрині приватного права та судовій практиці розмежуванням валюти боргу та валюти платежу як елементів грошового зобов`язання. Валюта боргу - це грошові одиниці, в яких обчислена сума зобов`язання (що дозволяє визначити його ціннісне значення). У свою чергу, під валютою платежу розуміються грошові знаки, які є засобом погашення грошового зобов`язання і в яких повинне здійснюватися його фактичне виконання. За загальним правилом при наявності "валютного застереження", тобто визначення грошового еквіваленту в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом таким міркуанням.

Грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (частини перша, друга статті 533 ЦК України).

На думку суду, зазначення у постанові державного виконавця про відкриття виконавчого провадження суми боргу в іноземній валюті з її відображенням в еквіваленті у гривні за курсом, встановленим НБУ на день відкриття виконавчого провадження, відповідає змісту судового рішення, не впливає на порядок звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішення під час обчислення боргу в іноземній валюті, передбачений Законом № 1404-VІІІ.

Звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішення під час обчислення боргу в іноземній валюті державний виконавець повинен здійснювати з дотриманням вимог, визначених у статті 49 Закону № 1404-VІІІ".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18) зазначено, що: "відповідно до частини третьої вказаної статті у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті державний виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує ці кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті державний виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби.

У виниклому між учасниками спорі слід звернути увагу, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження").

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята статті 26 Закону України "Про виконавче провадження").

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банках, небанківських надавачах платіжних послуг для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати (частина третя статті 26 Закону України "Про виконавче провадження").

Отже, за відсутності підстав для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу, відкриття виконавчого провадження є наслідком пред`явлення виконавчого документа до виконання. На рівні закону не передбачено здійснення виконавцем перевірки відомостей щодо залишку боргу, зазначеного стягувачем у заяві про відкриття виконавчого провадження, при відкритті виконавчого провадження (вказане узгоджується з висновком, наведеним у постанові ВС від 18 березня 2026 року по справі № 522/18839/13-ц).

Суд погоджується з доводами виконавця про те, що, за умов необхідності виконання судового рішення про стягнення боргу в іноземній валюті наведені у пред`явленому виконавчому листі відомості про залишок боргу саме у гривні грунтовно покликали сумнів в достовірності таких даних та підлягали перевірці безпосередньо під час виконавчого провадження. Звернення стягувача із заявою про відкриття виконавчого провадження , де, зокрема, зазначено про суму заборгованості в доларах США, необхідні реквізити стягувача, покладали на виконавця в силу вимог ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» обов`язок відкрити виконавче провадження.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 грудня 2025 року у справі № 580/3888/24 зазначила, що «законодавець передбачив чіткий порядок вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні. Державний виконавець наділений відповідними повноваженнями, він повинен дотримуватись цих вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Вчинення державним виконавцем дій, визначених законом для виконання судового рішення, буде вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документа у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника...

Згідно зі статтею 2 Закону № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та в передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII установлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Отже, під час здійснення виконавчого провадження виконавець зобов`язаний неупереджено, ефективно, своєчасно та в повному обсязі вживати заходів щодо примусового виконання рішень, дотримуючись способу та порядку виконання, встановлених виконавчим документом і цим Законом.

Положеннями пункту 1 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Аналіз наведеної норми вказує на те, що в межах здійснення виконавчого провадження законодавець наділяє виконавця повноваженням здійснювати перевірку виконання боржниками рішень, які підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону.

Здійснення такої перевірки є правом виконавця, реалізація якого залежить від його розсуду, а не імперативно обов`язковою дією у кожному виконавчому провадженні чи перед кожною процесуальною виконавчою дією».

З огляду на викладене, підстави для скасування постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження у зв`язку з помилковим, на думку боржника, відтворенням даних про залишок боргу, - відсутні.

Є також підтвердженим фактичне направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження на адресу проживання боржника, зазначену у виконавчому документі, рекомендованим листом.

Не може виступати підставою для скасування постанови і відмінність прізвища боржника відносно первісно складеного виконавчого документа.

Так, відповідно до ст. 4 Закону України № 1404-VIII у виконавчому документі можуть зазначатися інші відомості (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, реквізити електронних гаманців боржника, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

З приводу заявлених вимог про скасування постанови про стягнення основної винагороди суд зазначає.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 3 Закону України № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Відповідно до ст. 45 Закону України № 1404-VIII розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості:

- у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій;

- у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача;

- у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів);

- у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.

Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення.

Основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Відповідно до ч.ч. 1-7 ст. 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.

Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.

Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення.

Приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Як слідує зі змісту наведених норм сума винагороди приватного виконавця стягується за наслідком задоволення вимог стягувача та визначається виключно пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми.

Отже, зазначення в оскаржуваній постанові відомостей про стягнення суми основної винагороди - 2109,98 доларів США, необхідно розуміти як попередньо сформовані дані про можливу до стягнення суму коштів виконавчого провадження з огляду на суму заборгованості, що, у свою чергу, не є безумовно сталою грошовою величиною та визначається розрахунком. В оскаржуваній постанові виконавцем наводиться формула розрахунку.

Верховний Суд у постанові від 03 березня 2020 року по справі №260/801/19 зазанчив, що «Аналізуючи положення частин четвертої та п`ятої статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів», колегія суддів Верховного Суду доходить до висновку, що питання розміру основної винагороди приватного виконавця залежить від суми фактичної стягнутої ним суми, а не від суми зазначеної у виконавчому документі.

Пунктом 19 Порядку № 643 визначено, що приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом».

Враховуючи вищенаведене, суд відмовляє також у задоволенні скарги в частині скасування постанови про стягнення з боржника основної суми винагороди.

Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд,

постановив:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення приватного виконавця.

На ухвалу суду до Житомирського апеляційного суду може бути подано апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя: Д.М.Лєдньов