Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 169/473/26
Провадження № 2/169/556/26
ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 червня 2026 року селище Турійськ
Турійський районний суд Волинської області в складі
головуючого Тітівалова Р. К.
з участю
секретаря судового засідання Веремчук Л. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
06 травня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (далі ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивований тим, що 01 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Верона» (далі ТОВ «ФК «Верона») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1942757, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит в розмірі 4000 гривень на строк 29 днів, зі сплатою процентів у розмірі 1,9% в день. Право вимоги за вказаним кредитним договором на підставі договору факторингу № 1-01/12/2023 від 01 грудня 2023 року перейшло до ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН». Вказуючи, що в зв`язку з невиконанням відповідачкою належним чином умов кредитного договору у неї виникла заборгованість в загальному розмірі 14324 гривні, просив стягнути з відповідачки суму заборгованості та судові витрати.
У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений (а. с. 31, 32), у позовній заяві вказав, що позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи та просить справу розглядати без його участі.
Відповідачка у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена в контексті положень частини восьмої статті 128 ЦПК України (а. с. 33), про причини неявки суд не повідомляла, відзив на позов не подавала.
Враховуючи, що в судове засідання учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Ухвалою суду від 09 червня 2026 року постановлено проводити заочний розгляд справи.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
За змістом статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Судом встановлено, що 01 серпня 2021 року відповідачка уклала із ТОВ «ФК «ВЕРОНА» кредитний договір № 1942757 (далі договір), відповідно до умов якого отримала кредит на суму 4000 гривень на строк 29 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,9 % в день (а. с. 7-12).
Відповідно до пункту 4.1 Договору позичальник зобов`язується повернути суму отриманого кредиту, сплатити суму нарахованих процентів за користування кредитом у строки, визначені у Графіку платежів.
Розділом 9 Договору передбачена автопролонгація дії договору без підписання сторонами додаткових угод, яка застосовується також після настання дати погашення кредиту в разі неповернення суми кредиту та несплати або часткової сплати позичальником нарахованих процентів за користування кредитом до закінчення строку дії договору. В період автопролонгації діє підвищена процентна ставка 2,9% від суми кредиту в день, яка може застосовуватись неодноразово, але не більше 70 календарних днів.
Кредитний договір, підписаний відповідачкою електронним цифровим підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора G4439, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки НОМЕР_1 , про що свідчить розділ 11 Договору (а. с. 12).
Того ж дня сторони договору підписали паспорт споживчого кредиту (а. с. 13 - 14).
На виконання умов договору 01 серпня 2021 року відповідачці було надано кредитні кошти в розмірі 4000 гривень шляхом перерахунку на її банківський рахунок № НОМЕР_2 (а. с. 17).
ТОВ «ФК «ВЕРОНА» надавши відповідачці кредит, свої зобов`язання за договором виконало.
Наведені обставини свідчать про те, що між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 виникли договірні зобов`язання, які випливають з кредитного договору, цей договір є укладеним відповідно до вимог статей 639, 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитного договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.
З наданого позивачем розрахунку видно, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 1942757 від 01 липня 2021 року становить у загальному розмірі 14324 гривні, з яких заборгованість за тілом кредиту складає 4000 гривень, заборгованість за процентами за користування кредитними коштами 10324 гривні (а. с. 15).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У частині першій статті 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Частиною першою статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
З матеріалів справи видно, що 01 грудня 2023 року між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» укладений договір факторингу № 1-01/12/2023 (а. с. 18-19).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 вказаного договору ТОВ «ФК «ВЕРОНА» відступає за плату ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» належні йому права вимоги за кредитним договором, а ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заміняє ТОВ «ФК «ВЕРОНА» як сторону кредитора у кредитному договорі та приймає на себе всі його права та обов`язки за кредитним договором. ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» сплачує ТОВ «ФК «ВЕРОНА» вартість прав вимоги, що відступаються, в порядку та на умовах, передбачених договором.
Відповідачка ОСОБА_1 є в Витязі з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 1-01/12/2023 від 01 грудня 2023 року і загальна сума її зобов`язань за кредитним договором № 1942757 від 01 серпня 2021 року становить 14324 гривні (а. с. 20).
Зобов`язання по оплаті фактором виконане повністю (а. с. 21).
Аналіз наведених норм матеріального права та обставин справи дає підстави для висновку, що позивач набув у встановленому законом порядку право вимоги до відповідача за кредитним договором № 1942757 від 01 серпня 2021 року, укладеним між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 .
З наданого позивачем розрахунку видно, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 1942757 від 01 серпня 2021 року становить у загальному розмірі 14324 гривні, з яких заборгованість за тілом кредиту складає 4000 гривень, заборгованість за процентами за користування кредитними коштами 10324 гривні.
Розрахунок заборгованості є детальним та відповідає умовам кредитного договору.
За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, та відповідно до зазначених норм матеріального права суд дійшов висновку про наявність у розглядуваному випадку передбачених законом підстав для стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором, оскільки остання порушила його умови, що виразилося у неналежному виконанні договірних зобов`язань, а саме неповерненні кредитних коштів у визначений договором строк.
Щодо розподілу судових витрат у цій справі.
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження витрат на правничу допомогу в розмірі 13000 гривень позивач надав договір про надання правової (правничої) допомоги № 09/07/2025 від 09 липня 2025 року, додаткова угода №1 до Договору про надання правової допомоги № 09/07/2025 від 09 липня 2025 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №8096/10 від 18 липня 2019 року, довіреність від 09 липня 2025 року (а. с. 22-26).
Відповідачка відповідно до положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не заявляла, співмірності цих витрат наданим позивачу адвокатом послугам не спростовувала.
Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,4 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 гривень.
На підставі викладеного, статей 512, 514, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 629, 634, 1054, 1056-1 ЦК України та керуючись статтями 137, 141, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 282, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» задовольнити повністю
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованість за кредитним договором № 1921230 від 01 серпня 2021 року в розмірі 14324 (чотирнадцять тисяч триста двадцять чотири) гривні, з яких заборгованість за тілом кредиту складає 4000 (чотири тисячі) гривень, заборгованість за процентами за користування кредитними коштами 10324 (десять тисяч триста двадцять чотири) гривні.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 (тринадцять тисяч) гривень.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених Цивільним процесуальним кодексом України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», адреса місця знаходження: вулиця Саперне Поле, 12, місто Київ, код ЄДРПОУ 44002941.
Представник позивача: Пархомчук Сергій Валерійович, адреса місця знаходження: проспект Героїв Небесної Сотні, 26/9, село Софіївська Борщагівка, Київська область.
Відповідачка: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне рішення складене 09 червня 2026 року.
Головуючий
Судове рішення № 137245791, Турійський районний суд Волинської області було прийнято 09.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 169/473/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: