Ухвала суду № 137245670, 09.06.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12376/26

Провадження № 1-кс/161/3828/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 09 червня 2026 року

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС Третього СВ (з дислокацією у м.Луцьку) ТУ ДБР, розташованого у м.Львові ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Львів Львівської області, зареєстрований у АДРЕСА_1 , та проживає в АДРЕСА_2 , громадянин України, освіта вища, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 у військовому званні «підполковник», одружений, має на утриманні 3 малолітніх дітей, несудимий, в рамках кримінального провадження №62026140130000159 від 03.03.2026 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.5 ст.426-1, ч.1 ст.366, ч.1 ст.362, ч.3 ст.362 КК України,

В С Т А Н О В И В

Старший слідчий в ОВС Третього СВ (з дислокацією у м.Луцьку) ТУ ДБР, розташованого у м.Львові ОСОБА_4 за погодженням із керівником Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.362, ч.3 ст.362 КК України.

Заслухавши думку слідчого та прокурора, які клопотання підтримали та просили задовольнити, з`ясувавши міркування захисника та підозрюваного, які заперечували щодо задоволення поданого клопотання та просили обрати щодо підозрюваного менш суворий запобіжний захід, дослідивши матеріали клопотання, заперечення та долучені документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. В той же час, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Відповідно до ст.178 КПК України при обранні запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, інші обставини, що не перешкоджають застосуванню запобіжного заходу.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Слідчий суддя, з врахуванням об`єктивно проведеного аналізу доказів, встановив, що ОСОБА_6 несудимий, в даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.362, ч.3 ст.362 КК України, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії нетяжких та тяжких злочинів.

Також, встановлено, що слідчим доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Однак стороною обвинувачення не доведений ризик того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки він є недоведеним припущенням щодо можливої процесуальної поведінки підозрюваного в майбутньому та не підтверджений доказами, що відповідають ст.84 КПК України.

Враховує слідчий суддя те, що відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Разом з тим, слідчий обґрунтував наявність виняткових обставин, які дають можливість слідчому судді обмежити право підозрюваного на свободу, а тому врахувавши в сукупності обставини вчинення кримінальних правопорушень, у яких ОСОБА_6 оголошено про підозру, та особу самого підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що лише запобіжний захід, передбачений ст.183 КПК України, у вигляді тримання під вартою здатен запобігти ризикам, наявність яких була доведена слідчим та прокурором при розгляді даного клопотання, і жоден більш м`який запобіжний захід, на думку слідчого судді, не здатний запобігти зазначеним ризикам.

Об`єктивних даних про медичні протипоказання перебування в умовах слідчого ізолятора матеріали справи не містять.

Разом з тим, наявність міцних соціальних зв`язків, в даному конкретному випадку не дають можливості обрати менш суворий запобіжний захід.

За таких обставин, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 , клопотання слідчого необхідно задовольнити, та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно з ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Відповідно до протоколу затримання підозрюваного ОСОБА_6 затримано 08.06.2026 о 17.56год., тому строк тримання під вартою необхідно обчислювати з вказаної дати та години.

Разом із тим, слідчий суддя не знаходить підстав для визначення застави у розмірі, що перевищує межі, встановлені п.2 ч.5 ст.182 КПК України.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України визначення застави понад встановлені законом межі допускається лише у виключних випадках за умови встановлення слідчим суддею, що застава у передбачених законом межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Отже, законодавець пов`язує можливість відступу від загальних меж застави не лише з наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а й із доведеністю конкретних обставин, які свідчать про недостатність застави у межах, визначених законом.

У поданому клопотанні слідчий та прокурор посилаються на те, що підозрюваний та члени його сім`ї користуються значною кількістю рухомого та нерухомого майна, а тому застава у межах, встановлених ч.5 ст.182 КПК України, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Однак сам по собі факт наявності у підозрюваного або членів його сім`ї майна, активів чи майнових прав не може автоматично свідчити про необхідність визначення застави у розмірі, що перевищує встановлені законом межі. Стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів фактичної вартості такого майна, обсягу доходів підозрюваного, його реального майнового стану, наявності грошових коштів чи інших ліквідних активів, які б давали підстави вважати, що максимальний розмір застави, передбачений законом для даної категорії злочинів, не матиме для нього стримуючого ефекту.

Крім того, слідчий суддя враховує, що інститут застави за своєю правовою природою покликаний забезпечити належну процесуальну поведінку особи, а не виступати формою покарання до постановлення обвинувального вироку або засобом створення надмірного фінансового тягаря для підозрюваного.

Практика Європейського суду з прав людини виходить із того, що розмір застави повинен визначатися з урахуванням конкретних обставин справи, особи підозрюваного та бути пропорційним поставленій меті. При цьому розмір застави не може встановлюватися довільно або виключно з огляду на припущення щодо майнового стану особи, а має бути належним чином обґрунтований (зокрема, рішення у справах Mangouras v. Spain, Tiron v. Romania).

За таких обставин слідчий суддя прийшов до висновку, що стороною обвинувачення не доведено існування виключного випадку, передбаченого ч.5 ст.182 КПК України, який би давав підстави для визначення застави у розмірі, що перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому клопотання у цій частині задоволенню не підлягає, у зв`язку з чим в цілому слідчий суддя частково задовольняє клопотання сторони обвинувачення.

На підставі ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя визначає розмір застави, яка на думку слідчого судді, буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 обов`язків у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 193-194, 196-197 КПК України,

П О С Т А Н О В И В

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 06 серпня 2026 року включно.

Строк тримання під вартою обчислювати з 17.56год. 08.06.2026, тобто з моменту фактичного його затримання.

На підставі ч.3 ст.183 КПК України визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 обов`язків 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.

Згідно з ч.7 ст.182 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному ухвалою про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, внести на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок №UA278201720355279002000002504, банк ДКСУ м.Київ МФО 820172 та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору або суду.

Згідно з ст.183 КПК України у разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_6 відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою ж їх вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання, роботи;

- здати на зберігання у відповідний орган Управління Державної міграційної служби паспорт України для виїзду за кордон (за наявності).

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень, на підставі ст.205 КПК України.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя