Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 159/2184/25
Провадження № 2/159/72/26
КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про призначення судової оціночно-будівельної експертизи
08 червня 2026 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Денисюк Т.В.,
з участю секретаря судового засідання - Пустової А.Ф.,
прокурора - Романюк Н.М.,
представника відповідача - Ткачука О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справі за позовом керівника Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ковельської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів пайової участі,
у с т а н о в и в :
У квітні 2025 року керівник Ковельської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Ковельської міської ради про стягнення з ОСОБА_1 677 494,41 грн, з яких: 392152,20 грн безпідставно збережених коштів пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту, 237961,63 грн інфляційних втрат та 47380,58 грн трьох процентів річних за користування безпідставно збереженими коштами пайової участі.
Позов мотивований тим, що у період із 10.12.2019 по 10.02.2021 відповідачем ОСОБА_1 на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 10.12.2019 ВЛ 101210322888 здійснено будівництво об`єкта: «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 ».
Згідно з витягом з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, об`єкт будівництва по АДРЕСА_1 відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 відноситься до коду 1122.2 «Будинки багатоквартирні підвищеної комфортності, індивідуальні».
У подальшому, Державною інспекцією архітектури та містобудування України 22.03.2021 зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (СС1), якою засвідчено відповідність вказаного закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації. Наведене підтверджується інформацією Державної інспекції архітектури та містобудування, наданою у листі №6562/03/18-24 від 23.12.2024. Як вбачається із витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва пайова участь відповідачем до місцевого бюджету не сплачувалася або не вимагалася.
На час отримання відповідачем дозволу на виконання будівельних робіт та початку будівництва діяли положення статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» такого змісту :
Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об`єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 30 цього Закону.
Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками.
У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.
Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.
Також ч.5 ст.30 цього Закону визначалося, що якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об`єкти передаються у комунальну власність.
У разі якщо кошторисна вартість будівництва інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) перевищує розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, орган місцевого самоврядування приймає рішення про відшкодування замовнику різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту.
З листа Ковельської міської ради №1054/3.34/2-25 від 14.02.2025 встановлено, що за час будівництва і до здачі об`єкта в експлуатацію відповідач ОСОБА_1 із заявою про укладення договору про пайову участь не звертався. Пайовий внесок не сплачував.
01.01.2020 набула чинності норма п. 13 розд І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (далі Закон №132-ІХ), якою було скасовано обов`язок забудовників укладати договори пайової участі з органами місцевого самоврядування, закріплений у статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Водночас у розділі ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX передбачено порядок пайової участі замовників будівництва об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені.
В абз. 2 п. 2 розд. ІІ Закону №132-IX встановлено: - розмір пайової участі, який протягом 2020 року замовники будівництва перераховують до відповідного місцевого бюджету для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, для житлових будинків 2% вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом);
При цьому замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва. Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію.
Відповідач не виконав вимог законодавства, відтак безпідставно зберіг кошти, які мав сплатити в місцевий бюджет.
Позивачем розрахований розмір пайової участі з площі квартир об`єкта будівництва 1541,6 квадратних метрів, показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України на дату прийняття об`єкта в експлуатацію 22.03.2021 та встановленої Законом ставки 2%: 392152,20 грн (1541,6 квадратних метрів х 12719 грн = 19607610,4 грн; 19607610,4 грн х 2% = 392 152,20 гривні).
За період з 23.03.2021 - день наступний за днем реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, по 01.04.2025 - дата, яка передує зверненню прокурора до суду із позовом, позивачем нараховано 237961,64 грн - інфляційні втрати та 47380,58 грн - річних.
Ураховуючи наведене прокурор просив стягнути з ОСОБА_1 677 494,41 грн, з яких: 392 152,20 грн безпідставно збережених коштів пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту; 237 961,63 грн інфляційних втрат та 47 380,58 грн трьох процентів річних за користування безпідставно збереженими коштами пайової участі, а також 8129,94 грн судового збору.
11.04.2025 суд прийняв позов до розгляду в порядку загального позовного провадження.
У відзиві на позов (а.с.52 т.1) представник відповідача адвокат Ткачук О.В. позовні вимоги заперечив, покликаючись на те, що для обслуговування новопобудованого багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 відповідачем виконані роботи з будівництва інженерної мережі водопостачання і водовідведення вартістю 1 801 531,00 грн, що значно перевищує розмір розрахованої прокурором пайової участі.
Рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області №166 від 08.05.2025 «Про передачу на обслуговування підприємствам міста об`єктів соціальної інфраструктури» вирішено прийняти безоплатно у власність Ковельської територіальної громади мережі водовідведення, водопостачання та зливової каналізації за адресою АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 . У такий спосіб, на думку представника відповідача, орган місцевого самоврядування зобов`язаний провести взаємозарахування без стягнення з відповідача додаткових коштів пайової участі.
У відповіді на відзив (а.с.76 т.1) прокурор позовні вимоги просив задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.
Ухвалою від 18.06.2025 суд закрив підготовче провадження і призначив справу до судового розгляду.
На підставі розпорядження керівника апарату суду від 22.10.2025 №70/02.10 проведений повторний автоматизований розподіл справи.
Головуючим суддею Денисюк Т.В. відповідно до вимог ч.12 ст.33 ЦПК України, у зв`язку із зміною складу суду на стадії розгляду справи по суті, ухвалою від 24.10.2025 прийнято справу до розгляду, а ухвалою від 18.11.2025 повторно розпочато розгляд справи по суті без повторного проведення підготовчого провадження (а.с.124 т.1).
Під час судового розгляду справи представник відповідача адвокат Ткачук О.В. заперечив правильність розрахунку прокурором розміру пайової участі з площі квартир об`єкта будівництва та показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України на дату прийняття об`єкта в експлуатацію, подав контррозрахунок. У контррозрахунку покликався на приписи абз. 2 п. 2 розд. ІІ Закону №132-IX, де розмір пайової участі на рівні 2% вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, застосовується лише у випадку, якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом. З огляду на чинність рішення Ковельської міської ради від 27.12.2012 №32/63 «Про затвердження Положення про порядок залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Ковеля», де розмір пайової участі встановлено на рівні 1,5% від загальної кошторисної вартості будівництва, вважав правильним розрахувати пайову участь із зазначеної у Декларації про готовність об`єкта до експлуатації (СС1 №ВЛ101210322888 від 22.03.2021) загальної кошторисної вартості будівництва - 3356500,00 грн (а.с.168-198 т.1).
В судовому засіданні 03.06.2026 прокурор Романюк Н.М. погодилася із релевантністю покликань представника відповідача на практику Верховного Суду у справі №918/1207/24 від 17.09.2025, де визначено, що пайова участь замовниками будівництва сплачується в порядку визначеному рішенням органу місцевого самоврядування, яке діяло на момент початку будівництва, тобто з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва.
Проте прокурор вважає заявлену відповідачем у Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 22.03.2021 вартість будівництва 3356,5 тис грн недостовірною. Зокрема зазначає, що на дату прийняття об`єкта в експлуатацію опосередкована вартість спорудження житла по регіону складала 12719 грн за один квадратний метр, з огляду на площу забудови 1541,6 квадратних метрів вартість будівництва становила би 19 607 610,40 грн, тобто в 6 разів більше ніж заявлено відповідачем.
Крім того, на підтвердження кошторисної вартості відповідачем надана копія зведеного кошторисного розрахунку без надання оригіналів самої проектно-кошторисної документації. Як повідомив суду представник відповідача таку документацію забудовник не зберіг. Водночас згідно з повідомленням ТОВ «Саша-К» (організація зазначена як розробник кошторисної документації) в архівах товариства така документація відсутня.
На підтвердження висловлених доводів прокурор звертає увагу суду на форму наданого відповідачем зведеного кошторисного розрахунку. Так, на час складання зведеного кошторисного розрахунку об`єкта будівництва - багатоквартирний житловий будинок на АДРЕСА_1 - 29.11.2019 діяв наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, яким були затверджені ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» (даний наказ був чинним до 01.11.2021 до моменту прийняття Міністерством розвитку громад та територій України нового наказу від 01.11.2021 № 281, яким затверджено «Настанову з визначення вартості будівництва»). Додатком «И» до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» затверджено Форму зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва. Подана ОСОБА_1 копія зведеного кошторисного розрахунку об`єкта будівництва не відповідає тій формі, яка діяла на момент складання та затвердження розрахунку (листопад 2019 року), а відповідає формі, яка почала діяти лише з 01.11.2021.
На думку прокурора за відсутності належним чином розробленої проектно-кошторисної документації дійсний розмір кошторисної вартості об`єкта будівництва повинен бути встановлений експертом. З урахуванням наведеного прокурор просила призначити у справі судову оціночно-будівельну експертизу. На час проведення експертизи провадження у справі зупинити.
Представник відповідача адвокат Ткачук О.В. проти задоволення клопотання заперечив, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 здійснив будівництво багатоквартирного будинку на приватній земельній ділянці як фізична особа, тому використовуючи власні засоби та ресурси поніс значно менші витрати, ніж передбачено опосередкованими показниками для суб`єктів господарювання. Загальна кошторисна вартість будівництва відображена в Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 22.03.2021 серії ВЛ101210322888, яка прийнята уповноваженим державним органом до реєстрації без зауважень. Крім того, відповідність будівництва затвердженій проектній документації перевірялася під час позапланової перевірки, проведеної Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції 05.03.2020, порушень в цій частині не встановлено. Представник вважає доводи прокурора про заниження кошторисної вартості безпідставними, а вимоги про проведення судової експертизи такими, що заявлені поза встановленими законом процесуальними строками.
Заслухавши думку учасників, суд відповідно до ч.4 ст.259 ЦПК України для постановлення ухвали, що оформлюється окремим документом, оголосив перерву.
Датою постановлення ухвали є 08.06.2026.
Предметом позову є розмір пайової участі у розвиток інфраструктури за результатами будівництва, розпочатого у попередні роки, однак не введеного в експлуатацію станом на 01.01.2020.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (далі Закон №132-ІХ) у розділі «Прикінцеві та перехідні положення» були встановлені зокрема правила пайової участі замовника будівництва об`єктів, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені.
Так, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 п.2 розд. ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №132-IX, замовник такого будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після 01.01.2020 звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.
Відповідно до пп.1 абз.2 п.2 розд.ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом) для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта та для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Правові висновки щодо порядку розрахунку пайової участі наведені у постановах Верховного Суду від 17.12.2024 у справі №903/283/24, від 03.12.2024 у справі №910/6226/23, від 17.09.2025 у справі №918/1207/24.
Суд встановив, що 10.12.2019 відповідач ОСОБА_1 відповідно до отриманого дозволу розпочав на приватній земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 0710400000:14:003:0022, будівництво нового об`єкта - чотирьохповерхового з мансардою багатоквартирного житлового будинку (повідомлення про початок виконання будівельних робіт серії ВЛ 061193440243 ).
Будівництво завершене по 10.02.2021.
22.03.2021 Державною інспекцією архітектури та містобудування України зареєстровано Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (СС1). Загальна площа квартир об`єкта будівництва становить 1541,60 кв.м. Кошторисна вартість будівництва 3356,5 тис. грн. В графі «кошти пайової участі у розвитку інженерно транспортної та соціальної інфраструктури відповідно до договору» відомості відсутні.
Договір про пайову участю ОСОБА_1 з органом місцевого самоврядування не укладав, із заявою про встановлення розміру пайової участі не звертався.
Рішенням Ковельської міської ради від 27.12.2012 №32/63 «Про затвердження Положення про порядок залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Ковеля», яке було чинним станом на час початку будівництва і зберігало чинність станом на 01.01.2020, розмір пайової участі встановлений на рівні 1,5% від загальної кошторисної вартості будівництва (п.2.4 рішення).
Якщо загальна кошторисна вартість об`єкта не визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених виконавчим комітетом міської ради нормативів для одиниці створеної потужності на підставі прогнозних середньорічних показників опосередкованої вартості спорудження об`єкта житлового будівництва за регіонами України, затверджених Міністерством регіонального розвитку та будівництва України або на підставі експертної оцінки, проведеної відповідно до постанови КМУ від 10.12.2003 №1891 «Про затвердження Методики оцінки майна» (п.2.3 рішення).
Розрахунок розміру пайової участі проводиться відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Ковельської міської ради у відсотковому значенні від загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта на підставі документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта з техніко-економічними показниками.
Окрім копії зведеного кошторисного розрахунку від 29.11.2019 та копії Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 22.03.2021 суду не надано документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта з техніко-економічними показниками.
За таких умов кошторисна вартість будівництва, як обставина яка входить в предмет доказування у цій справі, може бути встановлена лише за результатами судової оціночно-будівельної експертизи.
Згідно з частиною першою статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Питання, з яких має бути призначена експертиза, визначаються судом.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів.
Суд, заслухавши сторони, доручає проведення експертизи експертам Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Витрати за проведення експертизи покладає на прокурора.
На час проведення експертизи суд відповідно до ст.252 ЦПК України зупиняє провадження у справі.
Керуючись статтями 12,81, 102-104, 252 Цивільного процесуального кодексу України, суд
п о с т а н о в и в :
Клопотання прокурора Романюк Н.М. задовольнити.
Призначити у справі за позовом керівника Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ковельської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів пайової участі судову оціночно-будівельну експертизу, та на вирішення її поставити такі питання:
- Яка загальна кошторисна вартість об`єкта «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 », станом на 22.03.2021, у тому числі вартість будівельних матеріалів та витрат на машини, обладнання, інвентар, інші витрати?
- Чи відповідає загальна кошторисна вартість об`єкта «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 », станом на 22.03.2021 року (дата закінчення будівництва) вартості, що зазначена у Декларації про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (СС1) 3356,5 тис.грн., і якщо не відповідає, то у чому саме та у зв`язку з чим є невідповідність?
Проведення експертизи доручити експертам Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Червоного Хреста, 16, м. Луцьк, Волинська область).
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків відповідно до статей 384-385 КК України.
Надати для проведення судової експертизи матеріали цивільної справи №159/2184/25.
Оплату за проведення експертизи покласти на позивача Ковельську окружну прокуратуру. Попередити позивача про наслідки неоплати експертного дослідження.
Зобов`язати ОСОБА_1 забезпечити доступ експерта до об`єкта будівництва на АДРЕСА_1 .
Роз`яснити сторонам, що у відповідності до ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
На час проведення експертизи провадження у даній справі зупинити.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Повний текст ухвали складений 08.06.2026.
ГоловуючийТ. В. Денисюк
Судове рішення № 137245504, Ковельський міськрайонний суд Волинської області було прийнято 08.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 159/2184/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: