Рішення № 13724525, 24.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/57424.01.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Спілка нерухомості»

До Державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод»

Простягнення 1677959,60 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаПоліщук Т.А. —представник за довіреністю від 20.01.2011 р.

Від відповідача Чеперис А.С. —представник за довіреністю від 20.09.2010 р. 24.01.2011 р. в судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спілка нерухомості»звернулося до суду з позовом про стягнення з Державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод»1677959,60 грн. боргу зі сплати вартості виконаних невід’ємних поліпшень об’єктів оренди за договором про виконання зобов’язань по договорам оренди нерухомого майна від 02.08.2010 року.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2010 року № 46/574, яку призначено до розгляду на 21.01.2011 р.

В судовому засіданні 21.01.2011 року відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва.

У судове засідання, призначене на 24.01.2011 р., з’явилися представники позивача та відповідача, які надали для залучення до матеріалів справи документи, що вимагалися ухвалою про порушення провадження у справі.

Під час розгляду спору по суті, представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача заборгованість, яка виникла за договором про виконання зобов’язань по договорам оренди нерухомого майна від 02.08.2010 року.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спілка нерухомості»обґрунтований неналежним виконанням відповідачем зобов’язань з відшкодування вартості виконаних позивачем робіт з поліпшення орендованого у відповідача майна. На підтвердження заявлених вимог позивачем надано договір оренди нерухомого майна № 713/113 від 19.12.2006 року з додатками до нього, договір оренди нерухомого майна № 713/113-1 від 20.06.2008 року з додатками до нього, протоколи засідання комітету кредиторів відповідача, якими було погоджено проведення робіт з поліпшення орендованого майна, акти приймання-передачі виконаних робіт за договором оренди нерухомого майна № 713/113 від 19.12.2006 року та договором оренди нерухомого майна № 713/113-1 від 20.06.2008 року, договір про виконання зобов’язань за договорами оренди нерухомого майна від 02.08.2010 року, лист до відповідача з пропозицією узгодити порядок погашення заборгованості, що виникла на підставі договорів оренди нерухомого майна, до якого був доданий проект додаткової угоди № 1 до договору про виконання зобов’язань за договорами оренди нерухомого майна від 02.08.2010 року.

Представник відповідача визнав наявність заборгованості перед позивачем за договором про виконання зобов’язань по договорам оренди нерухомого майна від 02.08.2010 року в сумі 1677 959,60 грн. та надав відзив на позовну заяву, в якому причиною несплати боргу наводить тяжкий фінансовий стан підприємства, яке лише виконує функції з управління державними корпоративними правами, що передані до його статутного капіталу. Відповідно, основним джерелом надходження коштів на рахунок Відповідача є відрахування з державного бюджету.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спілка нерухомості»та Державною акціонерною холдинговою компанією «Київський радіозавод»укладено договір оренди нерухомого майна № 713/113, за умовами якого відповідач передав, а позивач прийняв у строкове платне користування (оренду) будівлю адміністративного корпусу № 9, площею 2 134,4 кв.м. з внутрішніми комунікаціями, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9 (далі договір-1).

Відповідно до п. 8.1. договору-1 останній укладено строком на 360 (триста шістдесят) днів, а саме: з 01.02.2007 року до 26.01.2008 року і набуває чинності з 01.02.2007 року (п. 8.12. договору -1). Додатковою угодою до договору-1 від 08.06.2007 року в п. 8.1. договору-1 внесено зміни, внаслідок чого вказаний пункт договору-1 викладено в новій редакції, а саме: «цей договір укладено строком на 1095 (одна тисяча дев’яносто п’ять) днів, що діє з 19 грудня 2006 року до 18 грудня 2009 року включно».

Відповідно до п. 8.6. договору-1 у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих умовах, які були передбачені договором.

Позивач скориставшись своїм правом, передбаченим п. 8.6. договору-1, повідомив відповідача про свій намір припинити дію договору-1 (лист № 30/11 від 30.11.2009 року). Згода відповідача на висловлений у листі намір припинити дію договору-1 знайшла своє відображення у фактичному прийнятті від позивача 01.12.2009 року приміщення адміністративного корпусу № 9 по вул. Бориспільській в м. Києві загальною площею 2 134,4 кв.м. з внутрішніми комунікаціями на підставі Акту прийому-передачі нежитлового приміщення у відповідності з договором-1. При цьому, претензій щодо технічного стану нежитлового приміщення, переданого за Актом від 01.012.2009 року Відповідачем не заявлено.

В результаті вивчення положень договору-1 судом встановлено, що відповідно до п. 5.1.5. договору-1 зобов'язання по своєчасному здійсненню поточного, капітального та інших видів ремонтів об’єкту оренди покладено на позивача.

Пунктом 5.2.3. договору-1 позивач наділений правом здійснювати від’ємні та невід’ємні поліпшення об’єкта оренди, здійснювати його реконструкцію, технічне переозброєння та інші поліпшення, що зумовлюють підвищення його вартості, за умови попереднього погодження вказаних дій з відповідачем.

Окрім того, 20 червня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нерухомого майна № 713/113-1, за умовами якого відповідач передав, а позивач прийняв у строкове платне користування (оренду) будівлю адміністративного корпусу № 57, загальною площею 176,1 кв. м. з внутрішніми комунікаціями, яка розташована за адресою: Україна, 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9 (далі договір-2).

Відповідно до п. 8.1.та 8.12. договору-2, останній укладено на строк з 20.06.2008 року до 26.01.2008 року і набуває чинності з 01.02.2007 року (п. 8.12. договору -2).

Додатковою угодою до договору-2 від 01.01.2009 року п. 8.1. договору-2 внесено зміни, внаслідок чого вказаний пункт договору-1 викладено в новій редакції, а саме: «Строк дії цього договору –до 31 грудня 2009 року включно».

Відповідно до п. 8.6. договору-2 у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих умовах, які були передбачені договором.

Позивач скориставшись своїм правом, передбаченим п. 8.6. договору-2, повідомив відповідача про свій намір припинити дію договору-1 (лист № 16/10 від 16.10.2009 року).

Згода відповідача на висловлений у листі намір припинити дію договору-2 знайшла своє відображення у фактичному прийнятті від позивача 16.10.2009 року приміщення № 57 в адміністративному корпусі № 9 по вул. Бориспільській в м. Києві загальною площею 176,1 кв.м. з внутрішніми комунікаціями на підставі Акту прийому-передачі нежитлового приміщення у відповідності з договором-2. При цьому, претензій щодо технічного стану нежитлового приміщення, переданого за Актом від 16.10.2009 року, Відповідачем не заявлено.

Пунктом 5.1.5. договору-2 на позивача покладено обов’язок по своєчасному здійсненню поточного, капітального та інших видів ремонтів об’єкту оренди.

Відповідно до п. 5.2.3. договору-2 позивач наділений правом здійснювати від’ємні та невід’ємні поліпшення об’єкта оренди, здійснювати його реконструкцію, технічне переозброєння та інші поліпшення, що зумовлюють підвищення його вартості, за умови попереднього погодження вказаних дій з відповідачем. На виконання п. 5.2.3. умов договору-1 та договору-2 позивач з метою отримання дозволу на проведення ремонтно-будівельних робіт в орендованих приміщеннях звернувся до відповідача з листом від 02.04.2007 року, у відповідь на що отримав письмовий дозвіл на проведення ремонтно-будівельних робіт в приміщеннях адміністративної будівлі, що передана Позивачу на умовах договору-1 та договору-2. (лист-дозвіл № 717/033-1 від 09.04.2007 року в матеріалах справи).

При цьому, питання надання згоди на здійснення поліпшень (від’ємних та невід’ємних) орендованих приміщень та затвердження кошторису витрат на проведення таких поліпшень позивачу вирішувалося на засіданні комітету кредиторів ДАХК «Київський радіозавод» від 09.11.2007 р., 13.06.2008 р., 01.10.2008 р. (рішення залучені до матеріалів справи).

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Отже, вартість поліпшень орендованого майна, здійснених позивачем за згодою з відповідачем відповідно до ст. 778 ЦК України підлягає компенсації.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачем, за наявності дозволу відповідача було здійснено за власний рахунок невід’ємні поліпшення об’єктів оренди –ремонтні роботи:

1) по відновленню системи опалення з підключенням до міської тепломережі будівлі адміністративного корпусу № 9 по вул. Бориспільській у м. Києві;

2) по відновленню системи пожежного водопроводу та постів пожежогасіння з подачею води на туалети будівлі адміністративного корпусу № 9 по вул. Бориспільській у м. Києві;

3) по облаштуванню системи опалення та водопостачання; комплекс ремонтно-оздоблювальних робіт у корпусі № 57 (караульне приміщення № 2).

Пунктом. 2.11. договору-1 та договору-2 сторони погодили, що поліпшення об'єкту оренди, які не можуть бути відокремлені без нанесення йому суттєвої шкоди та проведені орендарем (Позивачем) за власні кошти, є власністю орендодавця (Відповідача), за умови відшкодування останнім Позивачу повної вартості здійснених за його рахунок поліпшень.

Пункт 4.1.5. договору-1 та договору-2 на відповідача покладено обов’язок відшкодувати позивачу вартість невід’ємних поліпшень об’єкта оренди (з урахуванням індексу інфляції та фізичного зносу) протягом 10 (десяти) днів з моменту припинення дії договору-1 або договору-2, а у випадку дострокового припинення договору-1 або договору-2 за ініціативою позивача –протягом 10 (десяти) днів з моменту повідомлення відповідача про намір припинити договір, при умові, що такі поліпшення були попередньо письмово погоджені з відповідачем відповідно до наданих позивачем кошторисів.

Судом встановлено, що здійснені позивачем невід’ємні поліпшення орендованого майна передані відповідачу на підставі підписаних Сторонами Актів приймання-передавання робіт від 29.12.2007 року, 30.05.2008 року, 30.05.2008 року, 15.09.2008 року та 15.09.2008 року. Вказані акти поряд з переліком здійснених поліпшень нерухомого майна містять положення про вартість здійснених позивачем поліпшень.

На підтвердження взяття на себе Відповідачем зобов’язань по компенсації здійснених Позивачем невід’ємних поліпшень об’єктів оренди, 02 серпня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спілка нерухомості»та Державною акціонерною холдинговою компанією «Київський радіозавод»укладено договір про виконання зобов’язань за договорами оренди нерухомого майна (надалі – договір від 02.08.2010 року).

Сторони погодили вартість виконаних Позивачем робіт з поліпшення орендованого майна в сумі 1777959,60 (один мільйон сімсот сімдесят сім тисяч дев’ятсот п’ятдесят дев’ять) грн. 60 коп., що додатково підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 20.07.2008 року, який є невід’ємною складовою частиною Договору від 02.08.2010 року (п. 2 Договору від 02.08.2010 р.). Сторони реструктуризували борг відповідача по компенсації вартості поліпшень в сумі 100000,00 грн. у порядку, визначеному п. 3 договору від 02.08.2010 року.

Судом встановлено, що станом на 21.12.2010 року Відповідачем частково виконано взяті на себе зобов’язання по відшкодуванню вартості здійснених ремонтних робіт орендованого позивачем майна в розмірі 100000,00 (сто тисяч грн. 00 коп.) гривень, що підтверджується довідкою банку позивача та актом звірки взаєморозрахунків сторін станом на 20.12.2010 року. Порядок погашення решти суми загальної заборгованості по компенсації вартості здійснених позивачем поліпшень орендованого майна в розмірі 1677959,60 (один мільйон шістсот сімдесят сім тисяч дев’ятсот п’ятдесят дев’ять грн. 60 коп.) сторони узгодили врегулювати до 17 грудня 2010 року шляхом укладення додаткової угоди до договору від 02.08.2010 року (п. 4 Договору від 02.08.2010 р.).

Згідно зі ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Відповідно до статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 181 ГК України встановлено, що проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання п. 4 договору від 02.08.2010 року, направив на адресу відповідача пропозицію щодо врегулювання порядку погашення решти заборгованості та проект додаткової угоди № 1 до договору від 02.08.2010 року, в двох примірниках, підписаних з боку позивача.

Судом досліджено, що відповідачем у встановлений ч. 5 ст. 181 ГК України строк не було надано заперечень щодо запропонованої позивачем редакції додаткової угоди, не складено протоколу розбіжностей до неї

Залишена без належної уваги пропозиція позивача щодо розгляду питання про узгодження порядку погашення решти заборгованості (в розмірі 1677959,60 грн.) перед Позивачем, свідчить про порушення права Позивача на відшкодування боргу в порядку, встановленому договором та чинним законодавством України.          

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ч. 7 зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно умов ч.1 ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.          Зважаючи на умови укладеного сторонами договору від 02.08.2010 року, а також фактичне визнання відповідачем боргу в заявленому до стягнення розмірі, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у сумі 1677959,60 грн.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод»(місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, ідентифікаційний код 24586045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спілка нерухомості»(місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, ідентифікаційний код 34474931) заборгованість в сумі 1677959 (один мільйон шістсот сімдесят сім тисяч дев’ятсот п’ятдесят дев’ять) грн. 60 коп., державне мито в сумі 16779 (шістнадцять тисяч сімсот сімдесят дев’ять) грн. 60 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                       Л.В. Омельченко

Повне рішення складено: 28.01.2011 р.