Рішення № 13724464, 31.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/55531.01.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «Енергобанк»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Єврогольф»

простягнення 10943382,89 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача Степанчук О.Г. (довіреність № 09/05-184 від 27.09.2010); від відповідача не зявився. СУТЬ СПОРУ:

У грудні 2010 Публічне акціонерне товариство «Енергобанк»(далі позивач або Банк) звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогольф»(далі відповідач або Товариство) про стягнення 10100000 грн. загальної заборгованості за кредитом, 824602,77 грн. загальної заборгованості по процентам, 18780,12 грн. пені за прострочення погашення процентів, всього 10943382,89 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Товариством своїх зобовязань за договором про відкриття кредитної лінії № 711-81 від 05.11.2007 (далі Кредитний договір), укладеним між Банком та Товариством.

Товариство письмових заперечень проти позову не подало, в судові засідання призначені на 19.01.2011 та 31.01.2011 не з'явилось. Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи надсилались за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, будинок 11.

Вказана адреса зазначена і позивачем у поданій ним позовній заяві.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника Товариства суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від Товариства не надходило.

Розгляд справи відкладався.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Банку, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.11.2007 Банк та Товариство (Позичальник) уклали Кредитний договір, відповідно до пункту 1.1 якого Банк відкриває Позичальнику мультивалютну відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування 2000000 доларів США терміном дії з 05.11.2007 до 02.11.2012 на ведення господарської діяльності.

Позичальник сплачує Банку за користування кредитною лінією 12% річних по долару США та 16% річних по гривні (пункт 3.1 Кредитного договору).

Відповідно до пункту 3.3 Кредитного договору Банк нараховує відсотки виходячи із розрахунку встановленої у Кредитному договорі відсоткової ставки і фактичної суми кредиту наданого Позичальнику в межах кредитної лінії в останній робочий день місяця за календарний місяць, а Позичальник сплачує відсотки щомісячно до 5-го числа включно наступного за звітним місяця шляхом перерахування їх на рахунок № 37397911 в Банку, при цьому датою сплати відсотків вважається дата зарахування сплаченої суми на рахунок Банку. База розрахунку 365/366 днів. Позичальник має право повністю або частково погасити заборгованість за кредитною лінією до закінчення вказаного в пункті 1.1 Кредитного договору строку, при цьому відсотки за користування кредитною лінією сплачуються в повній сумі одночасно з поверненням кредиту, виходячи із фактичної суми заборгованості за кредитом. У разі непогашення заборгованості за кредитною лінією у встановлений термін Позичальник зобовязаний сплатити відсотки за користування кредитом із розрахунку 18% річних по долару США та 28% річних по гривні за період до повного його погашення.

Згідно пункту 3.4 Кредитного договору Позичальник здійснює погашення заборгованості за кредитною лінією починаючи з вересня 2012 року в сумі не менше ніж 670000 доларів США в строк до 5 числа кожного місяця. Повне погашення заборгованості за кредитною лінією Позичальник здійснює не пізніше 02.11.2012.

Пунктом 4.2 Кредитного договору передбачено право Банка стягувати достроково з Позичальника всю суму заборгованості, враховуючи відсотки і пені, при невиконанні Позичальником договірних зобовязань, використання кредиту не за цільовим призначенням, наданні Банку недостовірних даних про свій фінансовий стан, а також при погіршенні фінансового стану Позичальника.

02.04.2008 Банк та Товариство (Позичальник) уклали додаток № 1 до Кредитного договору, відповідно до якого визначили види послуг і операцій, тарифи, рахунок для сплати та терміни сплати.

30.04.2008 Банк та Товариство (Позичальник) уклали додаткову угоду до Кредитного договору, відповідно до пункту 1 якої сторони доповнили пункт 3.1 Кредитного договору наступним абзацом:

«3.1. Починаючи з 01.05.2008 Позичальник сплачує Банку за користування кредитом 20% річних по гривні та 16% річних по долару США та євро.».

03.11.2008 Банк та Товариство (Позичальник) уклали додаткову угоду до Кредитного договору, відповідно до пункту 1 якої сторони виклали пункт 1.1 Кредитного договору в наступній редакції:

«1.1. Банк відкриває Позичальнику мультивалютну невідновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування 2000000 доларів США терміном дії з 05.11.2007 до 02.11.2012 на ведення господарської діяльності.».

09.04.2009 Банк та Товариство (Позичальник) уклали додаткову угоду до Кредитного договору, відповідно до умов якої: сторони домовились перенести строк сплати відсотків, нарахованих за березень 2009 року на 05.05.2009 (пункт 1); Позичальник сплачує прострочену заборгованість по відсотках, нарахованих за лютий 2009 року, в термін до 05.05.2009. Пеня за невчасно сплачені відсотки, нараховані за лютий 2009 року, не нараховується до 05.05.2009 включно.

30.07.2009 Банк та Товариство (Позичальник) уклали додаткову угоду до Кредитного договору, відповідно до умов якої: сторони домовились перенести строк сплати відсотків, нарахованих за період з лютого 2009 року до жовтеня 2009 року (включно) до 14.11.2009; пеня за несвоєчасно сплачені відсотки, нараховані за період з лютого 2009 року до жовтеня 2009 року (включно), не нараховується до 14.11.2009 включно.

Як убачається з матеріалів справи, зокрема банківської виписки по особовому рахунку Товариства за період з 06.11.2007 до 25.11.2010, Банк на виконання умов Кредитного договору за період з листопада 2007 року до березня 2008 року надав Товариству кредит на загальну суму 10100000 грн.

На підставі Кредитного договору Банком за період з 06.11.2007 до 26.11.2010 були нараховані відсотки за користування кредитом на загальну суму 5815528,33 грн., з яких 4990925,45 грн. були сплачені Товариство станом до серпня 2010 року.

Проте, починаючи з серпня 2010 року відповідач припинив сплачувати відсотки за користування кредитом. Станом на 26.11.2010 за відповідачем обліковуються несплачені відсотки на загальну суму 824602,77 грн.

Доказів сплати відповідачем відсотків у вказаній сумі станом на момент розгляду суду не надано.

За таких обставин справи позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Враховуючи дані норми кредитний договір за своєю правовою природою є відплатним договором.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, як встановлено судом, Товариство в порушення умов пунктів 3.1, 3.3 Кредитного договору свої зобовязання щодо своєчасної сплати у встановлені строки відсотків за користування кредитом на загальну суму 824602,77 грн. не виконало, і вказану суму відсотків Банку не сплатило.

Згідно з наданим позивачем розрахунком сума заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом станом на 26.11.2010 складала 824602,77 грн. Доказів зворотного суду не надано.

Таким чином, вимога Банка про стягнення з Товариства загальної заборгованості по процентам підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком Банка в сумі 824602,77 грн. загальної заборгованості по процентам. Розрахунок загальної заборгованості по процентам у цілому відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та пунктам 3.1 та 3.3 Кредитного договору.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розрахунок пені при затриманні платежів за користування кредитною лінією та відсотками проводиться із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України і сплачується Позичальником на рахунок № 37397911, відкритий в установі Банку, одночасно з погашенням прострочених платежів за кредитною лінією та відсотками (пункт 3.6 Кредитного договору).

За прострочення сплати процентів за користування кредитом позивачем нарахована відповідачу пеня за період з 06.08.2010 до 26.11.2010 на загальну суму 18780,12 грн., згідно з доданим розрахунком.

Таким чином, вимога Банка про стягнення з Товариства пені за прострочення погашення процентів підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком Банка в сумі 18780,12 грн. пені за прострочення погашення процентів. Розрахунок пені за прострочення погашення процентів відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та пунктам 3.6 та 4.2 Кредитного договору.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання.

Пунктом 4.2 Кредитного договору передбачено право Банка стягувати достроково з Позичальника всю суму заборгованості, враховуючи відсотки і пені, зокрема, при невиконанні Позичальником договірних зобовязань.

Як було встановлено вище, відповідачем було неодноразово порушені строки повернення відсотків за користування кредитними коштами.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено право позивача на підставі підпункту 4.2 Кредитного договору достроково стягнути усю суму заборгованості за кредитом до закінчення встановленого строку на який його було надано.

Відтак, позовна вимога про стягнення з Товариства на підставі пункту 4.2 Кредитного договору 10100 000 грн. заборгованості за кредитом є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Товариство не скористалось наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається Банк в обґрунтування своїх позовних вимог не спростувало.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогольф»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, будинок 11, ідентифікаційний код 34616578) на користь Публічного акціонерного товариства «Енергобанк»(01025, м. Київ, вул. Воздвиженська, будинок 56, ідентифікаційний код 19357762) 10100000 (десять мільйонів сто тисяч) грн. заборгованості за кредитом, 824602 (вісімсот двадцять чотири тисячі шістсот дві) грн. 77 коп. загальної заборгованості по процентам станом на 26.11.2010, 18780 (вісімнадцять тисяч сімсот вісімдесят) грн. 12 коп. пені за прострочення погашення процентів, а також 25 500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б. Повний текст рішення підписано 07.02.2011