Рішення № 137244246, 09.06.2026, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/3561/26

Провадження № 2/750/2286/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді Косенка О.Д.,

секретар судових засідань Суконнова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

у березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі Позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги мотивувало тим, що 21.05.2024 між Позивачем та Відповідачем, за допомогою Веб-сайту «creditkasa.com.ua», було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1398-0297 (далі Договір), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем Позивача та в якому визначаються всі його істотні умови. Однак Відповідач належним чином не виконала своїх зобов`язань щодо погашення кредиту та процентів, а тому утворилася заборгованість у розмірі 51174,35 грн, яку Позивач просить стягнути на свою користь. Також просить стягнути з Відповідача судові витрати.

Представник Позивача в своєму позові просив справу розглядати без його участі, позов підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Ухвалою суду від 30.03.2026 відкрито провадження у справі та її розгляд призначено на 27.04.2026 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У зв`язку з неявкою відповідача в судове засідання, його проведення судом було відкладено на 09.06.2026.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не інформувала, жодних заяв від неї не надходило.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 23.01.2023 у справі 496/4633/18,від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подала, будь-яких клопотань та заяв від неї не надходило, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, судом здійснено заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

21 травня 2024 року між Позивачем та Відповідачем, за допомогою Веб-сайту «creditkasa.com.ua», було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1398-0297 (а.с. 11-20).

Укладення договору було здійснено шляхом введення в особистому електронному кабінеті на указаному веб-сайті позивача одноразового ідентифікатора «С9613» (п.12 Договору), який позичальнику було надано для підписання кредитного договору, а також для ознайомлення із Правилами відкриття кредитної лінії та Паспортом споживчого кредиту, затвердженими наказом директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» № 35-П від 22.04.2024.

Відповідачем також було підписано одноразовим ідентифікатором Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) (а.с. 21-28), паспорт споживчого кредиту (а.с. 29-30) із таблицею обчислення загальної вартості кредиту (а.с. 31) які є невід`ємними частинами договору.

Договір разом з Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) та Паспортом споживчого кредиту складає єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови.

Підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього договору та правил (п. 3.10). Сторони узгодили, що кредитодавець надсилає позичальнику підписаний договір у особистий кабінет позичальника та на його електронну адресу (п. 3.11).

Відповідно до умов вищевказаного договору, Позивачем було відкрито для Відповідача невідновлювальну кредитну лінію (п. 2.1), за якою надано йому кредит в сумі 14000,00 грн. (п. 4.1). Денна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 1,491%.

Кредит надано на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити проценти, нараховані кредитодавцем за користування ним у порядку, передбаченому цим договором (п. п. 2.2).

Строк кредитування - 365 календарних днів, дата повернення кредиту 20.05.2025 (п.4.13). Базовий період 21 днів (п.4.8).

Кредит надається шляхом безготівкового перерахування коштів на банківський рахунок позичальника, шляхом використання вказаних Позичальникому реквізитів електронного платіжного засобу (п. 4.6).

Додатковою угодою №1 від 23.05.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1398-0297 від 21.05.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2 500,00 грн. Також Додатковою угодою №2 від 19.07.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1398-0297 від 21.05.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3 500,00 грн (а.с.34 на звороті-35, 38 на звороті-39).

Відповідач отримав кредитні кошти через партнера Позивача - АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02.12.2019, на картковий рахунок вказаний Відповідачем в особистому кабінеті та зазначений у п. 12 Договору, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на карту отримувача (Відповідача), яка засвідчена електронною печаткою банку (а.с. 32,33), а також довідкою Позивача про перерахування коштів (а.с. 41).

Доказів повного й належного виконання Відповідачем умов кредитного договору суду не надано.

На підтвердження розміру заборгованості Позивачем надано розрахунок заборгованості за договором № 1398-0297 станом на 17.02.2026 (а.с. 42-45), згідно з яким основний борг Відповідача становить 20000,00 грн; за користування кредитом нараховано відсотки у розмірі 66150,00 грн. Загальний борг становить 86150,00 грн.

Згідно з правилами акції під назвою: Обмеження нарахування відсотків при примусовому стягненні заборгованості для споживчих послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», затверджених наказом № 96-П від 26.12.2023, Позивачем не заявляється до стягнення частина заборгованості, яка може бути списана за умови погашення решти заборгованості (а.с. 42-49).

Таким чином, загальний розмір заборгованості, заявлений Позивачем до стягнення, становить 51174,35 грн, що складається з: 20000,00 грн заборгованості за кредитом та 31174,35 грн простроченої заборгованості за нарахованими процентами.

На підставі дослідження та оцінки наявних у матеріали справи доказів, аналізу норм законодавства, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі дослідження та оцінки наявних у матеріали справи доказів, аналізу норм законодавства, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Порядок нарахування процентів визначається ст. 1048 ЦК України, згідно з ч. 1 якої, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

За положеннями ч. ч. 1 - 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 79, 80, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачу при пред`явленні вказаного позову необхідно було довести факти укладення кредитного договору, перерахування коштів позичальнику, неналежного виконання позичальником умов договору.

Кредитний договір укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому Позивач через особистий кабінет на веб-сайті позивача подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого Позивач надіслав Відповідачу за допомогою засобів зв`язку одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який Відповідач і використала для підтвердження підписання договору позики.

Отже, встановивши, що без здійснення вказаних дій Відповідачем кредитний договір не був би укладений, цей правочин у розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 234/7160/20, від 01.11.2021 у справі №234/8084/20.

Факт перерахування Відповідачу коштів підтверджується квитанціями наданими позивачем.

Як вбачається із наданого Позивачем розрахунку заборгованості станом на 17.02.2026 на основний борг Відповідача становить 86150,00 грн. Указаний розрахунок заборгованості Відповідачем не спростовано.

Згідно з правилами акції під назвою: «Обмеження нарахування відсотків при примусовому стягненні заборгованості для споживчих послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», затверджених наказом № 96-П від 26.12.2023, Позивачем заявлено до стягнення зменшений розмір заборгованості Відповідача 51174,35 грн, з яких: 20000,00 грн заборгованості за кредитом та 31174,35 грн простроченої заборгованості за нарахованими процентами.

При цьому, досліджуючи обґрунтованість вимог Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за відсотками, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Згідно з частиною 5 статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Враховуючи, що самим Законом України від 22 листопада 2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набирає чинності 24 грудня 2023 року, а кредитний договір було укладено 21 травня 2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Також суд враховує, що пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Договір про відкриття кредитної лінії № 1398-0297 укладено 21 травня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 1,45% є нікчемною в силу положень частини п`ятої статті 8 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та стягнення з відповідача заборгованості за процентами за користування кредитом з розрахунку розміру денної процентної ставки 1%, що становить 79304,15 грн, що розраховується наступним чином (14000 х 0,01% х 2 = 2,80 грн; 16500 х 0,01% х 19 = 31,35 грн; 16500,00 х 1% х 38 = 6270,00 грн; 20000,00 х 1% х 365 = 73000 грн).

Разом з тим, враховуючи, що Відповідачем було сплачено частину нарахованих відсотків у сумі 48825,65 грн, які необхідно врахувати, сума відсотків яка підлягає стягненню становить 30478,50 грн.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заборгованість Відповідача за договором про відкриття кредитної лінії від 21 травня 2024 року № 1398-0297, яка підлягає стягненню на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» становить 50478 грн. 50 коп., з яких: 20000 грн тіло кредиту; 30478 грн. 50 коп. проценти за користування кредитом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 та п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову Позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн, а тому зважаючи на часткове задоволення позову з відповідача необхідно стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 279, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (01133, місто Київ, Бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за кредитним договором № 1398-0297 від 21.05.2024 у розмірі 50478 (п`ятдесят тисяч чотириста сімдесят вісім) гривень 50 копійок.

У задоволені решти позовних вимог відомовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 2626 (дві тисячі шістсот двадцять шість) гривень 19 копійок у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою Відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Олег КОСЕНКО