Рішення № 137244102, 08.06.2026, Чемеровецький районний суд Хмельницької області

№ справи687/518/26

№2/687/487/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року Чемеровецький районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Борсука В.О.,

з участю секретаря - Пагор Б.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чемерівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чемеровецької селищної ради про тлумачення заповіту, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача про тлумачення заповіту, вказавши, що він звернувся до приватного нотаріуса Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Хмельницької області з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, що належали померлому брату бабусі позивача - ОСОБА_2 на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 182585 від 09.10.2008 року та серії ЯЖ № 182586 від 09.10.2008 року. Однак нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом, оскільки у зазначеному заповіті помилково вказано, що ОСОБА_2 заповідає земельні ділянки (пай) ЯЖ № 162585 та ЯЖ № 162586, замість ЯЖ № 182585 та ЯЖ № 182586, у зв`язку з чим змушений звернутися до суду для вирішення питання тлумачення заповіту.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, однак в матеріалах справи міститься заява, згідно з якою позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити, розгляд справи проводити у їх відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак про час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом об`єктивно встановлено, що ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 26.06.2024 року.

ОСОБА_2 належала на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 182585 від 09.10.2008 року земельна ділянка, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,45 га, що розташована на території Летавської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області, кадастровий номер 6825285800:09:002:0071.

Окрім того, ОСОБА_2 належала на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 182586 від 09.10.2008 року земельна ділянка, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,44 га, що розташована на території Летавської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області, кадастровий номер 6825285800:09:002:0072.

Відповідно до заповіту від 17.06.2024 року, складеного на ім`я ОСОБА_1 та посвідченого Білозором О.Ф., старостою с. Ямпільчик Чемеровецької селищної ради, зареєстрованого в реєстрі за № 14 (спадкова справа № 203/2024, заведена приватним нотаріусом Пилявським О.В. 23.09.2024 року), ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробив таке заповітне розпорядження: земельні ділянки (пай) ЯЖ № 162585, ЯЖ № 162586 заповів ОСОБА_1 ..

Спадкова справа № 203/2024 заведена приватним нотаріусом Пилявським О.В. 23.09.2024 року, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 78455307 від 23.09.2024 року.

При зверненні до приватного нотаріуса Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Хмельницької області з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, що належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки відповідно до заповіту від 17.06.2024 року за р.№ 14 ОСОБА_1 заповідаються земельні ділянки (пай): ЯЖ № 162585, ЯЖ № 162586, що не відповідає даним, зазначеним у державних актах на право власності на земельні ділянки, наданих для оформлення, про що свідчить відмова № 132/02-31 від 04.05.2026 року.

На підставі ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України).

Згідно з ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Як вбачається із ч.ч. 1, 2, 4 ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Згідно з ст. 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Відповідно до ст. 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Згідно з ст. 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.09.2019 року у справі № 335/4131/18 (провадження № 61-13829св19) вказано, що положеннями ст. 1256 ЦК України визначено, що тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями, тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до ст. 213 ЦК України. У п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено, що при розгляді спору суд може ухвалити рішення про тлумачення змісту правочину лише на вимогу однієї або обох сторін правочину чи їх правонаступників - в порядку позовного провадження. Аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що тлумачення заповіту судом не повинно змінювати волі заповідача, тобто підміняти собою сам заповіт. Суд не може брати на себе права власника щодо розпоряджання його майном на випадок смерті. Тлумачення заповіту є лише інструментом з`ясування волі заповідача після його смерті. Отже, суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, що може спотворити волю заповідача. Метою тлумачення правочину є з`ясування того, що в ньому дійсно виражено, а не того, що малося на увазі.

Суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, що може спотворити волю заповідача. Неточне відтворення в заповіті власної волі заповідача стосовно долі спадщини може бути зумовлене, перш за все, неоднаковим використанням у ньому слів, понять і термінів, які є загальноприйнятими у сфері речових, зобов`язальних, спадкових відносин тощо. Цьому також можуть сприяти й певні неузгодженості між змістом окремих частин заповіту і змістом заповіту в цілому, що ускладнює розуміння волі заповідача щодо долі спадщини. При цьому частина друга статті 213 ЦК України не допускає, щоб при тлумаченні правочину здійснювався пошук волі учасника правочину, який не знайшов відображення у тексті самого правочину при тлумаченні заповіту, не допускається і внесення змін у зміст заповіту, ураховуючи, що заповіт це особисте розпорядження фізичної особи щодо належного їй майна, яким вона відповідно до законодавства має право розпоряджатися на момент укладення заповіту (Постанова КЦС ВС від 30.07.2020 року у справі № 378/1160/15-ц).

Окрім того, у постанові КЦС ВС від 16.12.2020 року у справі № 467/356/19 зазначено, що право власності на земельну ділянку виникає на підставі правопороджуючих фактів (правочинів, адміністративних актів тощо), а посвідчується таке право державними актами. Як наслідок, до спадщини входять не документи, що посвідчують право, зокрема державні акти про право власності на земельну ділянку, а права на саму земельну ділянку як об`єкт цивільних прав. Відсутність у заповіті прямого посилання на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не відміняє дійсної волі заповідача щодо настання реальних наслідків вчиненого ним правочину, що в разі його смерті позивач успадкує земельну ділянку. За своїм змістом намір (волевиявлення) спадкодавця був спрямований на те, щоб залишити позивачу у спадок земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на яку у заповідача на момент складання заповіту було право, посвідчене державним актом на право власності на земельну ділянку.

Так, суд установив, що згідно з змістом заповіту ОСОБА_2 заповів позивачу земельні ділянки, за життя зміни до заповіту не вносились, заповіт не скасований.

В ході розгляду справи встановлено, що волею померлого ОСОБА_2 було заповісти позивачу ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,45 га, кадастровий номер 6825285800:09:002:0071, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Летавської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області, що належала йому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 182585 від 09.10.2008 року, а також земельну ділянку площею 1,44 га, кадастровий номер 6825285800:09:002:0072, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Летавської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області, що належала йому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 182586 від 09.10.2008 року.

Аналіз наведених фактичних обставин справи та доказів в їх сукупності дає підстави для висновку, що спадкодавець ОСОБА_2 , заповідаючи 17.06.2024 року позивачу ОСОБА_1 земельні ділянки, чітко висловив свою волю щодо передачі у спадщину останньому земельні ділянки на території Летавської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області, які йому належали відповідно до державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 182585 від 09.10.2008 року (кадастровий номер 6825285800:09:002:0071, площею 1,45 га) та серії ЯЖ № 182586 від 09.10.2008 року (кадастровий номер 6825285800:09:002:0072, площею 1,44 га).

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача стосовно тлумачення змісту заповіту, складеного 17.06.2024 року, оскільки у даному випадку таке тлумачення не змінює і не спотворює волю заповідача, не виходить за межі заповіту та необхідне позивачу з метою реалізації його права на спадкування, за таких обставин позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 213, 1216-1217, 1236, 1254, 1256 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 258, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Розтлумачити зміст заповіту, складеного 17.06.2024 року ОСОБА_2 та посвідченого ОСОБА_3 , старостою села Ямпільчик Чемеровецької селищної ради 17.06.2024 року, зареєстрованого в реєстрі за № 14, як:

ОСОБА_2 , на випадок своєї смерті зробив заповітне розпорядження, яким заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , земельні ділянки:

- площею 1,45 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Летавської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області, яка належала йому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 182585 від 09.10.2008 року, виданого на підставі розпорядження Чемеровецької районної державної адміністрації від 20.11.2007 року № 616/2007 р;

- площею 1,44 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Летавської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області, яка належала йому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 182586 від 09.10.2008 року, виданого на підставі розпорядження Чемеровецької районної державної адміністрації від 20.11.2007 року № 616/2007 р.

Понесені судові витрати ОСОБА_1 покласти на нього.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 .

Відповідач: Чемеровецька селищна рада, місцезнаходження вул. Центральна, 40 селище Чемерівці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04403930.

Суддя Борсук В.О.