Ухвала суду № 137243859, 09.06.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/3592/16-ц

6/683/31/2026

У Х В А Л А

07 травня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Завадської О.П.

секретаря Поважнюк О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів Хмельницької області цивільну справу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа, відповідач: ОСОБА_1 , треті особи: акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», Старокостянтинівський відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (надалі ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС») звернулося до суду з заявою про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа, посилаючись на те, що заочним рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області у справі №683/3592/16-ц, провадження №2/683/375/2017 від 12 липня 2017 року з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (надалі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») стягнуто заборгованість за кредитним договором №б/н від 24 квітня 2012 року в розмірі 39836,70 грн та судовий збір в розмірі 1378,00 грн.

03 листопада 2020 року державним виконавцем Старокостянтинівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виконавче провадження завершено, оригінал виконавчого листа №2/683/375/2017 від 22 вересня 2017 року повернуто стягувачу у зв`язку з тим, що не вдалось виявити майно та доходи боржника.

22 серпня 2025 року між акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (надалі АТ КБ «ПРИВАТБАНК») та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» укладено договір факторингу №8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, в тому числі щодо ОСОБА_1 .

Оригінал виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження відкриті виконавчі провадження про стягнення заборгованості з боржника на підставі даного виконавчого листа відсутні.

Враховуючи викладене, товариство просило замінити вибулого стягувача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на його правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» та видати дублікат виконавчого листа №2/683/375/2017 від 22 вересня 2017 року.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що заочним рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області у справі №683/3592/16-ц, провадження №2/683/375/2017 від 12 липня 2017 року задоволено позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 24 квітня 2012 року в розмірі 39836,70 грн та судового збору в розмірі 1378,00 грн.

22 вересня 2017 року судом видано виконавчий лист.

На примусовому виконанні Старокостянтинівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження №59339489 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа.

Постановою державного виконавця Старокостянтинівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 03 листопада 2020 року виконавчий лист №2/683/375/2017 від 22 вересня 2017 року повернуто стягувачу та виконавче провадження завершено у зв`язку з тим, що не вдалось виявити майно та доходи боржника.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» укладено договір факторингу №8-22-08/2025, згідно з яким ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які були боржниками АТ КБ «ПРИВАТБАНК», в тому числі щодо ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1 договору факторингу клієнт відступає належні йому права вимоги, а саме права грошової вимоги клієнта до позичальників (боржників), зазначених у реєстрі боргових зобов`язань (Додаток №1 до цього договору), який складається клієнтом, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за договорами (з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них), що укладені між клієнтом та боржниками, та перелік яких наведено згідно з відповідним реєстром боргових зобов`язань, а фактор здійснює фінансування клієнта шляхом купівлі у нього прав вимоги та сплачує клієнту за права вимоги грошові кошти (купівельну ціну) у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Оригінал виконавчого листа №2/683/375/2017 від 22 вересня 2017 року на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження відкриті виконавчі провадження про стягнення заборгованості з боржника на підставі даного виконавчого листа відсутні.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

В разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29 грудня 2020 року (справа № 0910/2-103/2011, провадження № 61-13311св20).

Аналогічний правий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 344/14408/15-ц (провадження № 61-1777св20).

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах, а не його обсяг.

Розглядаючи зазначену заяву, суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни. При цьому суд оцінює також достовірність поданих на підтвердження факту правонаступництва матеріалів, зокрема договорів, інших правочинів тощо, в тому числі на предмет їх нікчемності.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Ураховуючи викладене, задоволення заяви про заміну сторони правонаступником здійснюється судом відповідно до норм матеріального і процесуального права, які не передбачають право суду надавати на цій стадії оцінку оспорюваним правочинам, що буде порушувати презумпцію їх правомірності (стаття 204 ЦК України).

У матеріалах цієї справи немає відомостей про наявність судових рішень про визнання недійсним договору факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитним договором.

Звертаючись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, заявник посилався на те, що до нього перейшло право вимоги до боржника, що є підставою для заміни стягувача у виконавчому провадженні.

Підставою для заміни стягувача, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», а тому заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, підставою для видачі дубліката виконавчого листа є його втрата.

Разом з цим, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців

Згідно підпункту 4 пункту 10-2 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Враховуючи, що оригінал виконавчого листа втрачено, а строк пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст.ст. 260, 431, 442 ЦПК України, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

постановив:

Заяву задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому листі про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором та судових витрат у справі №683/3592/16-ц, з публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС».

Видати товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа, що виданий на підставі рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 12 липня 2017 року у справі №683/3592/16-ц щодо боржника ОСОБА_1 .

Ухвала суду набирає законної сили після її підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя