Рішення № 137243775, 09.06.2026, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/431/26

Номер провадження 2/676/2056/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ(заочне)

09 червня 2026 року Кам`янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.,

секретаря судового засідання Саламахи А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам`янець-Подільський справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

представник позивача ТОВ «Споживчий центр» через систему «Електронний суд» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем 20.07.2023 р. укладено Кредитний договір (оферти) №20.07.2023-100003093. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 3500 грн. строком на 42 днів із сплатою процентів. Крім того, договором передбачено нарахування неустойки. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 6587,00 грн. чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Позивач просить суд винести рішення яким: стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором у розмірі 6587,00 грн., суму сплаченого судового збору; розгляд справи проводити без їх представника, не заперечив щодо винесення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи неодноразово повідомлявся судовими повістками по місцю реєстрації, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов суду не подав.Суд вважає за можливе провести розгляд справи без його участі, на підставі наявних в матеріалах справи доказів в порядку ч.1 ст.280 ЦПК України.

Ухвалою суду від 18.02.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 05.05.2026 р. витребувано за клопотанням представника позивача додаткові докази в АТ «Універсалбанк».

Фіксування судового процесу не здійснюється у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України. Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем 20.07.2023 р. укладено в електронній формі Кредитний договір (оферти) №20.07.2023-100003093 шляхом підписання відповідачем електронним підписом електронного договору у вигляді Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки, а також підтвердження кредитного договору.

Відповідно до умов зазначеного договору відповідачу як Позичальнику було надано кредит у розмірі - 3500 грн., що підтверджується копією квитанції КБ «Приватбанк» від 20.07.2023 р.(а.с.14).

Кошти були видані відповідачу згідно умов договору строком на 42 днів до 30.08.2023р. Умовами договору було встановлено сплату відсотків: процентна ставка фіксована незмінна в розмірі 2,1% за один день.

П.10 договору встановлено графік платежів.

Згідно із п. 12 договору передбачено сплату позичальником неустойки в розмірі 70,00 грн. за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Як встановлено судом відповідачем 20.07.2023 р. електронним цифровим підписом «С712» підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку та отримано підтвердження кредитного договору, отримано на свій рахунок кошти у розмірі 3500 грн., а отже акцептовано умови Договору, що підтверджується копіями Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), копією заявки, копією підтвердження кредитного договору.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі, надано позичальнику кредит в сумі 3500 грн., що підтверджується копією вищевказаної квитанції КБ «Приватбанк», а також витребуваною судом довідкою з КБ «Універсалбанк» про належність саме відповідачу банківської картки номер якої було зазначено в в кредитному договорі(пропозиції про укладення кредитного договору(оферті) та заявці), на яку було перераховано кредитні кошти, зарахування кредитних коштів також підтверджено випискою із зазначеного карткового рахунку за 20.07.2023 р.

В свою чергу відповідач свої зобов`язання за Договором щодо повернення коштів належним чином не виконав в зв`язку із цим виникла заборгованість в розмірі 6587,00 грн., що складається: з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3500,00 грн., по процентам в розмірі 3087,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості наданим позивачем (а.с.26), чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Із змісту розрахунку видно, що відповідач жодних платежів в рахунок погашення заборгованості не сплачував.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Законом України «Про електронні довірчі послуги» визначено правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов`язки суб`єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.

Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Ч. 3 ст. 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Згідно ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.15, ч.1 ст. 16 ЦК України).

Дослідивши наявні у справі докази, суд доходить висновку що між сторонами було укладено в електронній формі кредитний договір на виконання умов якого позивачем перераховано на картковий рахунок відповідача 3500,00 грн. Відповідач умов договору належним чином не виконав в зв`язку із цим виникла заборгованість.

Враховуючи, що відповідачем кредитний договір не оспорено, розмір заборгованості по тілу кредиту в сумі 3500,00 грн. не спростовано, а тому вимоги позивача в цій частині підлягають до задоволення.

Що ж стосується вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по процентах в сумі 3087 грн., то на переконання суду вони задоволенню не підлягають зважаючи на наступне.

Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (абзац тринадцятий частини першої статті 1 Закону України «Про оборону України»).

Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 "Про часткову мобілізацію", затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про часткову мобілізацію"№ 1126-VII від 17.04.2014 року, в Україні оголошено проведення часткової мобілізації.

В Україні особливий період розпочався 18 березня 2014 року і триває на час розгляду справи.

Як встановлено судом відповідач на час укладення кредитного договору та на час нарахування йому відсотків за споживчим кредитом (з 20 липня 2023 р. по 30.08.2023 р.) проходив військову службу, що підтверджується витребуваною судом в порядку ч.7 ст. 81 ЦПК України відповіддю № 2860913 від 09.06.2026 р. з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів…

Таким чином, на відповідача поширюються правові гарантії, визначені п. 15 ст. 14 Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам в сумі 3087 грн. задоволенню не підлягають.

На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору при подачі позову до суду пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13,76,81,141,263-265,268,280 ЦПК України, ст. ст.526,527,530,549, 611,634,1049,1050,1054, п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, суд,

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833; місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032): заборгованість за Кредитним договором № 20.07.2023-100003093 від 20.07.2023 р. у розмірі 3500,00 грн.; в т.ч.: заборгованість по кредиту 3500,00 грн., заборгованість по комісіям 945,00 грн.; 1414,70 грн. судового збору.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення 3087,00 грн. заборгованості по відсоткам відмовити.

Відповідач має право подати до суду заяву про перегляд заочного рішення в порядку встановленому ст.ст.284-285 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення позивачем може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 09.06.2026 р.

Суддя Кам`янець-Подільського

міськрайонного суду Вдовичинський А.В.