Рішення № 137243762, 28.05.2026, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/2492/26

Номер провадження 2/676/3054/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Кам`янець - Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Бондара О.О.

з участю секретаря судового засідання Кахнія Н.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

озивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тими обставинами, що 07 лютого 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та Відповідачем було укладено кредитний договір №2080175, зобов`язання за яким останній не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість. 28 серпня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та Позивачем було укладено Договір факторингу №28082025, внаслідок чого Позивач набув права вимоги до Відповідача за вищевказаним кредитним договором. У зв`язку із чим просить стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №2080175 від 07.02.2025 року в розмірі 32 590,00 грн..

В судове засідання сторони не з`явились. Про день слухання справи повідомлені своєчасно. При подачі позову представник позивача заявив клопотання про слухання справи у його відсутності, в якому не заперечує проти заочного розгляду.

Відповідач подав заяву про часткове визнання позовних вимог, зі змісту якої вбачається, що Відповідач визнає заборгованість в розмірі 19590,00 грн. яка складається з тіла кредиту та нарахованих відсотків, заборгованість у вигляді штрафних санкцій в розмірі 13 000,00 грн. не визнає посилаючись на норми п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, також просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу з 6 000,00 грн. на 500,00 грн., так як позов є типовим, а справа не вимагала значного обсягу роботи та присутності представника Позивача на судових засіданнях.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи в повному об`ємі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 07.02.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 2080175.

28.08.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №28082025

Згідно даного Договору факторингу 28.08.2025 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 2080175 від 07.02.2025 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості, ТОВ «Фінансова компанія «Позика» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 32 590,00 грн., з яких: 6500,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 13090,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 13000,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями.

Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Позика», набувши статусу нового кредитора, отримало право пред`явлення вимоги до ОСОБА_1 щодо погашення наявної в нього заборгованості за кредитним договором № 2080175 від 07.02.2025 року на загальну суму 32590,00 грн., що повністю узгоджується з положеннями ст. 514 ЦК України.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст.627 Цивільного кодексу України)

Відповідно до положень ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Положенням ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Таким чином, суд дійшов висновку, що кредитний договір підписано Відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, чим підтверджено укладання між нею та кредитором такого договору, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт кредитора за допомогою логіну та пароля до особистого кабінету договори між сторонами не був би укладеним, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти.

Із ст. 1050 ЦК України вбачається, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то, в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст. 610 ЦК України).

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно правової позиції ВС в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, - боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Враховуючи положення вказаних статей, ТОВ «Фінансова компанія «Позика» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору, що був укладений між первісним кредитором та відповідачем.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, судом встановлено, що Відповідач умови взятих на себе кредитних зобов`язань не виконала, що виявилося у неповерненні кредитних коштів, що стало наслідком звернення ТОВ «Фінансова компанія «Позика», в якості нового кредитора, до суду за захистом своїх прав та інтересів.

У відповідності до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином з відповідача не підлягає стягненню заборгованість за штрафними санкціями в сумі 13000,00 грн..

Також, відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження понесених витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Згідно позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача 6 000,00 грн. понесених витрат на правову допомогу.

Зі змісту Договору про надання правової допомоги №39493634_03 від 02.01.2026 року, Акту надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги, судом встановлено, що позивач надав представнику за надані послуги у розмірі 6 000,00 гривень.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховуючи ст. 141 ЦПК України вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 600 грн. 36 коп., пропорційно до розміру суми задоволених позовних вимог, які задоволено в розмірі 60,11 % від суми заявлених позовних вимог.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21);

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Суд вважає, що надані адвокатом позивачу послуги, а саме: усна консультація клієнта, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції, складання позовної заяви, подання заяви до суду за своєю суттю є послугами, що дублюються, складовими одного завдання, а тому заявлені відповідачем витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн є завищеними та не можуть бути стягнуті в повному обсязі.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд і у додатковій постанові від 17 січня 2022 року у справі № 756/8241/20 та у додатковій постанові від 16 липня 2025 року справа № 686/15993/21.

Враховуючи критерії реальності адвокатських витрат, зокрема їхньої дійсності та необхідності, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 1000 гривень на відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

При зменшенні розміру витрат, які підлягають стягненню з Відповідача з 6 000,00 грн. до 1000,00 грн. суд враховує, що справа не становить великої складності, є малозначною, що позов було заявлено на суму 32590,00 грн., яка не є значною для Позивача, враховує заяву Відповідача про те, що сума витрат на правничу допомогу є завищеною.

Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 223, 263-265, 273, 279, 280-283, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 39493634) заборгованість за Кредитним договором № 2080175 від 07.02.2025 р. в розмірі 19 590,00 грн., судовий збір в сумі 1 600,36 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн..

В стягненні з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 39493634) заборгованості за штрафними санкціями в сумі 13000,00 грн. відмовити.

На рішення позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Позивач: ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» ( вул. Симона Петлюри, 21/1, м.Бровари, Київська область, 07406, код ЄДРПОУ: 39493634 ).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Суддя Кам`янець-Подільського

міськрайонного суду Бондар О.О.