Рішення № 137242733, 08.06.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 592/1310/26

Провадження № 2/591/766/26

РІШЕННЯ

Іменем України

08 червня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Горб А.Д., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до Сумської міської державної нотаріальної контори, просп. Тараса Шевченка, буд. 3 м. Суми, код ЄДРПОУ 41854303 про скасування архівного запису про судовий арешт майна,

установив:

27.02.2026 до Зарічного районного суду м. Суми за підсудністю надійшла цивільна справа № 592/1310/26.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що є власником будинку за адресою АДРЕСА_1 . При проведенні реєстраційних дій в ЦНАП м. Суми позивачу стало відомо, що його будинок має обтяження (арешт (архівний запис)) в Єдиному реєстрі заборон відчуження об?єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 7166413. Підстава обтяження: лист б/н, 16.12.1963, Міський народний суд, об?єкт обтяження будинок за адресою: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_2 . Однак як вказує позивач на дату, зазначену в листі Міського народного суду від 16.12.1963 його будинок був зареєстрований за іншою адресою - АДРЕСА_2 , та зміна адреси на АДРЕСА_1 відбулася у 1967 році, що підтверджується рішенням Сумської міської Ради народних депутатів від 17 серпня 1967 року за №666. Також зазначив, що серед власників будинку громадянина ОСОБА_2 ніколи не було, що підтверджується листом-відповіддю Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради № П-7534/0601-2 від 02.01.2026. Позивач 23.12.2025 звернувся до Сумської міської державної нотаріальної контори, яка є правонаступницею Другої Сумської державної нотаріальної контори, з проханням скасувати запис про обтяження, проте отримав відповідь, що питання зняття арешту на майно, накладеного судовими або слідчими органами розглядаються у судовому порядку. Враховуючи те, що наявне обтяження порушує права позивача на володіння, розпорядження власним майном, наявні підстави для зняття арешту з нерухомого майна, тому позивач змушений звернутися до суду.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 02.03.2026 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи по суті призначено на 08.06.2026.

30.03.2026 відповідач подав відзив на позов, позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення, однак заперечував проти покладення на нього витрат позивача по сплаті судового збору та витрат на отримання роз`яснення, оскільки такі витрати позивачем оплачувались відповідно до вимог законодавства, а з урахуванням принципів справедливості, пропорційності та верховенства права суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, усі його витрати.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, наполягає на задоволенні позову, а також на відшкодуванні за рахунок відповідача понесених ним витрат, оскільки він є пенсіонером, вказані витрати були для нього суттєвими та такими, що пов`язані з відновленням його прав.

Присутній у судовому засіданні 08.06.2026 позивач підтримав свою позицію в частині відшкодування судових витрат, наголошував, що через помилку, допущену Другою Сумською державною нотаріальною конторою, він змушений був нести витрати на отримання роз`яснення від позивача і розмір плати за це є значним для нього, а також змушений був сплачувати судовий збір за подання позову до суду.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час, місце відповідач повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач є власником будинку за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку ВРМ №062857, витягом з Державного реєстру правочинів №10145819 від 19.07.2011 та Витягом про державну реєстрацію прав КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» № витягу 30698099 від 21.07.2011.

При проведенні реєстраційних дій в ЦНАП м. Суми позивачу стало відомо, що його будинок має обтяження (арешт (архівний запис)) в Єдиному реєстрі заборон відчуження об?єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 7166413. Підстава обтяження: лист б/н, 16.12.1963, Міський народний суд, об?єкт обтяження будинок за адресою: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 452723850.

Згідно з повідомленням Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради № П-7534/0601-2 від 02.01.2026 вказано, що в матеріалах інвентаризаційної справи № 265, отриманої Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» Сумської міської ради, станом на 31.12.2012 на об?єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , інформація стосовно обтяжень речового права, інших заборон, а також лист міського народного суду від 16.12.1963 № б/н відсутні. Додатково позивача було поінформовано, що згідно з матеріалами вищезазначеної інвентаризаційної справи, будинок АДРЕСА_1 до 31.12.2012 не належав на праві власності гр. ОСОБА_2 .

Відповідно до відомостей з технічної документації на домоволодіння, будинок, який належить позивачу, станом на 16.12.1963 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а зміна адреси на АДРЕСА_1 відбулася у 1967 році, що підтверджується штампом про наявність рішення Сумської міської ради народних депутатів від 17.08.1967 за №666.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

У порядку цивільного судочинства власник майна може вимагати звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності, такі вимоги виступають способом захисту зазначеного права і виникають з цивільних правовідносин, тому відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) втручання держави у право власності на житло повинне відповідати критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном у розумінні Конвенції.

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Згідно статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

При розгляді позову про визнання права власності на арештоване майно та/або зняття арешту з майна судам слід всебічно і повно з`ясовувати обставини, наведені позивачем на підтвердження своїх вимог.

Судом встановлено, що згідно з повідомленням Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради № П-7534/0601-2 від 02.01.2026 у матеріалах інвентаризаційної справи № 265, отриманої Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» Сумської міської ради, станом на 31.12.2012 на об?єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Суми, пров. Айвазовського, буд. 1, інформація стосовно обтяжень речового права, інших заборон, а також лист міського народного суду від 16.12.1963 № б/н. відсутні.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 звертався з відповідною заявою про зняття арешту з належного йому майна до Сумської міської державної нотаріальної контори, однак йому було письмово роз`яснено, що питання зняття арешту на майно, накладеного судовими або слідчими органами, розглядаються у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач був змушений звертатись до суду з даним позовом.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною 1 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає про наявність підстав для зняття наявного обтяження у судовому порядку, оскільки судом не встановлено обставин, які б унеможливлювали зняття арешту із спірного нерухомого майна, а відтак позовні вимоги визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вирішення питання про судові витрати суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом пункту 4 частини третьої вказаної статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини другої статті 140 ЦПК України розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно частин першої та другої (пункт 1) статті 141 цього Кодексу судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Частина третя вказаної статті визначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: ) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При вирішенні питання про судові витрати судом враховано, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір за подання позову у розмірі 1331,20 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи платіжною інструкцією № 2.506942671.1 від 27.01.2026. Також позивачем у ході досудового вирішення питання зняття арешту з належного йому майна були понесені витрати на отримання роз`яснення від відповідача у розмірі 695,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.4697074274.1 від 02.01.2026, і такі витрати є такими, що пов`язані із розглядом справи у суді.

Відтак враховуючи задоволення позову, позицію позивача щодо наявності підстав для відшкодування йому судових витрат, беручи до уваги принципи справедливості та верховенства права, позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331,20 грн, а також витрати, пов`язані із розглядом справи (витрати на отримання роз`яснення) у розмірі 695,00 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 81, 258, 259, 264, 265, 268, 272, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Сумської міської державної нотаріальної контори про скасування архівного запису про судовий арешт майна, задовольнити.

Припинити обтяження, скасувавши арешт з нерухомого майна, а саме будинку за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 12.05.2008 за реєстраційним номером 7166413, реєстратор Друга Сумська державна нотаріальна контора.

Стягнути з Сумської міської державної нотаріальної контори, просп. Тараса Шевченка, буд. 3 м. Суми, код ЄДРПОУ 41854303 на користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331,20 грн; витрати на отримання роз`яснення у розмірі 695,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Сумська міська державна нотаріальна контора, просп. Тараса Шевченка, буд. 3 м. Суми, код ЄДРПОУ 41854303.

Повне судове рішення складено 09.06.2026.

Суддя Ю. О. Зеря