Постанова № 137241932, 08.06.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа№464/2477/26

пр.№ 3/464/1051/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2026 року м. Львів

Суддя Сихівського районного суду м. Львова Сабара Л.В., розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановила:

ОСОБА_1 керував транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Правопорушення вчинено при наступних обставинах.

ОСОБА_1 04.04.2026 о 02:10 год. на вул. Сихівська 16а у м. Львові керував транспортним засобом марки «ВАЗ 210930», р.н. НОМЕР_2 , в стані алкогогльного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, із згодою водія, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6820». Відповідно до тесту № 2250, проведеному 04.04.2026 о 02:22 год., водій керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння 1,16 % проміле, чим порушив вимоги п. 2.9.а. Правил дорожнього руху.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення розгляду справи, причин неявки суду не повідомив.

З урахуванням положень ст. 268 КУпАП, суддя вважає здійснювати розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суддя встановила наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ, тобто органи Національної поліції (стаття 130 КУпАП).

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

З цього слідує, що диспозиція вказаної норми є бланкетною, оскільки називає склад правопорушення, але для визначення його ознак відсилає до норм іншої галузі права або нормативних (підзаконних) актів правил, положень, інструкцій.

Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань) регулюються та визначаються положеннями Закону України «Про дорожній рух» (ст. 1 Закону).

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху, які відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Одночасно, статтею 2 Закону України «Про дорожній рух» закріплено, що законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.

Положеннями ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» (далі Закон) визначено, що учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.

Відповідно до п. 2.9.а. Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, винуватість ОСОБА_1 підтверджується зібраними у справі належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП доказами, дослідженими в ході судового розгляду справи доказами, а саме:

-даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 631544 від 04.04.2026;

-даними тестування на алкоголь на приладі «Drager Alcotest 6820» від 04.04.2026 з результатом 1,16 % проміле;

-даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 проведено у зв`язку із виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, поведінки, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук; результат огляду проба позитивна, кількісний показник 1,16 % проміле;

-даними відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, яким, серед іншого, зафіксовано процедуру огляду на стан сп`яніння;

-даними рапорту поліцейського взводу 1 роти 2 батальйону 2 УПП у л/о ДПП капралом поліції Процак М. від 04.04.2026;

З урахуванням вищевикладеного, суддя приходить до переконання, що факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9.а. Правил дорожнього руху є доведеним, а його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджена матеріалами справи, оскільки наведені докази, як окремо, так і в сукупності, доводять його вину.

Будь-яких доказів, які б спростовували зібрані в ході судового розгляду дані, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності - не надано.

Таким чином, суддя бере до уваги сукупність обставин, встановлених під час судового розгляду, які виключають будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване адміністративне правопорушення було вчинено особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, і вина її доведена поза розумним сумнівом на підставі наявних належних, допустимих та достатніх доказів, які узгоджуються між собою.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») [GC] no. 15809/02 і 25624/02 ECHR 29 червня 2007 року постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Зважаючи на наведене, приходжу до висновку, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння є доведеним, його дії кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відтак останній підлягає адміністративній відповідальності за вчинене.

Положення Кодексу України про адміністративні правопорушення відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При призначенні адміністративного стягнення суддя враховує характер та обставини вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та вважає за доцільне призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі одної тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Таке стягнення за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Окрім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Підстав, визначених ст. 5 Закону України «Про судовий збір», щодо звільнення від сплати судового збору суддею не встановлено, таким чином з ОСОБА_1 в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП, керуючись ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя,

постановила:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок судового збору.

Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Львiв.обл./Львів.обл/21081300; код отримувача(КОД ЗА ЄДРПОУ): 38008294; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA268999980313040149000013001; код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (КОД ЗА ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред`являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Повний текст постанови складено 08 червня 2026 року.

Суддя Сабара Л.В.